печерський районний суд міста києва
Справа № 760/25108/18-ц
"17" серпня 2020 р. Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Григоренко І.В.,
при секретарі Ситику Р.В.,
за участю:
представника позивача: ОСОБА_2,
представника відповідача-1: не з'явився,
представника відповідача-2: не з'явився,
представника відповідача-3: не з'явився,
представника відповідача-4: Пінчук О.С.,
третьої особи: не з'явилась,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «РІО ФІН» - адвоката Пінчук Олени Сергіївни про закриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Укргазбанк», Приватного акціонерного товариства «Автомобільна компанія «Укртранс», Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «РЕВЕРС-ІНВЕСТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «РІО ФІН», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Голубничої Ольги Василівни про визнання частково недійсним договору іпотеки та договорів про внесення змін до договору іпотеки,-
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 13.03.2019 року в порядку загального позовного провадження відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Укргазбанк», Приватного акціонерного товариства «Автомобільна компанія «Укртранс», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Голубничої Ольги Василівни про визнання частково недійсним договору іпотеки та договорів про внесення змін до договору іпотеки та у справі призначено підготовче засідання.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 12.09.2019 року до участі у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Укргазбанк», Приватного акціонерного товариства «Автомобільна компанія «Укртранс», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Голубничої Ольги Василівни про визнання частково недійсними договору іпотеки та договорів про внесення змін до договору іпотеки залучено в якості співвідповідачів Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «РЕВЕРС ІНВЕСТ» та Товариство з обмеженою відповідальністю «РІО ФІН».
В підготовче засідання з'явились представник позивача та представник відповідача-4.
Представник відповідача-1, представник відповідача-2, представник відповідача-3 та представник третьої особи в підготовче засідання не з'явились, про день, час, місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку.
В підготовчому засіданні представник відповідача-4 - адвокат Пінчук О.С. подала клопотання про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства та її розгляд віднесений до юрисдикції господарських судів.
Представник позивача підтримала клопотання про закриття провадження у справі.
Вислухавши клопотання представника відповідача-4, думку представника позивача, дослідивши заяву про закриття провадження у справі та матеріали справи, суд дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з ч. 1 ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Судом встановлено, що 19.06.2015 року між ПАТ «АКБ «КИЇВ» та АБ «УКРГАЗБАНК» укладено договір про передачу приймаючому банку активів і зобов'язань неплатоспроможного банку, на підставі якого до АБ «Укргазбанк» перейшло право вимоги до ПрАТ АК «Укртранс», що виникло з кредитних договорів Хе 24/2005 від 31.05.2005 року, 65/04 від 16.07.2004 року, 45/07 від 14.06.2007 року, 01/2005 від 11.01.2005 року, 25/04 від 29.09.2004 року, укладених останнім з Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний банк «Київ», та права вимоги за договорами, що їх забезпечують.
29.09.2004 року між Акціонерним комерційним банком «Київ», яке (змінило найменування на Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний банк «Київ») (Кредитор, Банк) та Відкритим акціонерним товариством «Автомобільна компанія «Укртранс», яке (у подальшому змінило найменування на Публічне акціонерне товариство «Автомобільна компанія «Укртранс») (Позичальник) було укладено Договір про відкриття відкличної кредитної лінії № 25/04 від 29.09.2004 року, відповідно до умов якого Банком було відкрито Позичальнику відкличну кредитну лінію для фінансування будівництва з лімітом 1520000 євро, та з відсотковою ставкою 14% річних на строк до 25.09.2007.
У подальшому сторонами вносилися зміни та доповнення до Кредитного договору на підставі додаткових угод з №1 по № 15, укладених в період із 30.09.2004 року по 02.04.2012 року, та зокрема, на підставі додаткових угод № 1 від 30.09.2004 року, № 3 від 15.02.2005 року, № 4 від 23.03.2005 року, № 5 від 22.06.2005 року, № 6 від 04.07.2005 року, № 7 від 21.06.2006 року та № 14 від 11.11.2011 року передбачалась видача Банком в межах діючого ліміту кредитної лінії Позичальнику певних сум кредитних коштів у відповідних зазначених в угодах розмірах.
Крім того, згідно Додаткової угоди № 9 від 25.09.2007 року продовжено строк користування кредитом в межах кредитної лінії в сумі 1 220 000,00 євро до 17.10.2009 року, Додатковою угодою №10 від 08.10.2008 збільшено процентну ставку до 18% річних.
Додатковою угодою № 13 від 29.07.2011 року строк повернення кредиту продовжено до 28.02.2014 року, з відповідним графіком погашення заборгованості, та при відсотковій ставці 14% річних.
Також, на підставі Додаткової угоди № 14 від 11.11.2011 року сторонами додатково встановлено ліміт кредиту у національній валюті в розмірі 9168090,03 грн., із відсотковою ставкою 18% річних, кінцевим строком повернення кредиту до 28.02.2014, але відповідно встановленого даною угодою графіку повернення кредиту.
З метою забезпечення виконання зобов'язання за вказаними кредитними договорами між ВАТ «АК «Укртранс» та АКБ «Київ» було укладено Договір іпотеки від 28.11.2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Голубничою О.В. за реєстровим № 3622 ( надалі також - Іпотечний договір).
Відповідно до п.1.3 Іпотечного Договору в забезпечення виконання зобов'язань передається майнові права на нерухоме майно, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 , в тому числі квартира АДРЕСА_2 ).
До вказаного договору неодноразово вносились зміни договорами про внесення змін до іпотечного договору від 28.11.2008 року, №3622:
- від 27.02.2009 року реєстровий № 250;
- від 12.06.2009 року реєстровий № 653; від 02.03.2011 року реєстровий № 402;
- від 05.04.2011 року реєстровий № 956;
- від 29.07.2011 року реєстровий № 2663;
- від 11.11.2011 року реєстровий № 4957; від 02.04.2012 року реєстровий № 688,
посвідченими Голубничою О.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу.
Як визначено в п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України, Господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: 1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; 2) справи у спорах щодо приватизації майна, крім спорів про приватизацію державного житлового фонду; 3) справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів; 4) справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах; 5) справи у спорах щодо цінних паперів, в тому числі пов'язані з правами на цінні папери та правами, що виникають з них, емісією, розміщенням, обігом та погашенням цінних паперів, обліком прав на цінні папери, зобов'язаннями за цінними паперами, крім боргових цінних паперів, власником яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та векселів, що використовуються у податкових та митних правовідносинах; 6) справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; 7) справи у спорах, що виникають з відносин, пов'язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції, в тому числі у спорах, пов'язаних з оскарженням рішень Антимонопольного комітету України, а також справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законом до їх компетенції, крім спорів, які віднесені до юрисдикції Вищого суду з питань інтелектуальної власності; 8) справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України; 9) справи за заявами про затвердження планів санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство; 10) справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб'єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем; 11) справи про оскарження рішень третейських судів та про видачу наказу на примусове виконання рішень третейських судів, утворених відповідно до Закону України "Про третейські суди", якщо такі рішення ухвалені у спорах, зазначених у цій статті; 12) справи у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) такої посадової особи, за позовом власника (учасника, акціонера) такої юридичної особи, поданим в її інтересах; 13) вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами; 14) справи у спорах про захист ділової репутації, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем або самозайнятою особою; 15) інші справи у спорах між суб'єктами господарювання; 16) справи за заявами про видачу судового наказу, якщо заявником та боржником є юридична особа або фізична особа - підприємець; 17) справи, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні договорів, укладених у рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійних договорів, крім спорів, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
З аналізу п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України вбачається, що законодавець відніс до юрисдикції господарських судів, зокрема, спори щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов'язання, якщо сторонами цього основного зобов'язання є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці. У цьому випадку суб'єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов'язання, не має значення для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду відповідної справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, заставою.
Як визначено в ч. 1 ст. 575 ЦК України, іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
Згідно з п. 2 ст. 1 Закону України «Про іпротеку», іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до п. 6 ст. 1 Закону України «Про іпотеку», іпотекодавець - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання власного зобов'язання або зобов'язання іншої особи перед іпотекодержателем. Іпотекодавцем може бути боржник або майновий поручитель.
Згідно з вказаних положень ЦК України за договором іпотеки, який є двостороннім правочином, що укладається, зокрема, з метою врегулювання відносин між кредитором та майновим поручителем, майновий поручитель у такому випадку поручається своїм майном перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Тобто, в зазначеному випадку, договір іпотеки укладається кредитором і майновим поручителем в забезпечення виконання боржником основного зобов'язання.
Як визначено у ч. 1 ст. 5 Закону України «Про іпотеку», предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна, зокрема, нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об'єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом.
Пунктом 1 частиною 1 Заукону України «Про іпотеку» визначено, що нерухоме майно (нерухомість) - це земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці і невід'ємно пов'язані з нею, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Застава повітряних та морських суден, суден внутрішнього плавання, космічних об'єктів, майнових прав на нерухомість, будівництво якої не завершено, регулюється за правилами, визначеними цим Законом.
Відповідно до умов іпотечного договору від 28.11.2008 року № 3622, предметом іпотеки, є, в тому числі, квартира АДРЕСА_2 .
15.04.2016 року між ОСОБА_1 та ТОВ «КАЛІСА» укладено договір купівлі-продажу № 2675, відповідно до умов якого ОСОБА_1 прийняла у власність квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 153,9 кв.м,, житловою площею 81,4 кв.м.
Відтак, станом на день звернення з позовом ОСОБА_1 є іпотекдавцем за вказаними кредитним договорами.
Виходячи з аналізу змісту та підстав поданого позову, ОСОБА_1 як особа, до якої перейшли права іпотекодавця, звернулась до загального місцевого суду з цивільним позовом до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Укргазбанк», Приватного акціонерного товариства «Автомобільна компанія «Укртранс» про визнання частково недійсним договору іпотеки та договорів про внесення змін до договору іпотеки, укладеного в забезпечення зобов'язання за кредитними договорами, сторонами якого є юридичні особи - ВАТ «АК «Укртранс» та АКБ «Київ».
Таким чином, між позивачем та відповідачем наявний спір щодо правочину, укладеного для виконання зобов'язання за кредитними договорами, сторонами якого є юридичні особи, що відповідає ознакам спору, який підлягає розгляду в порядку господарського судочинства згідно з наведеними вище приписами ГПК України.
Отже, даний спір підвідомчий господарському суду.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо спава не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
Оскільки, позов не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства та має розглядатись господарським судом, провадження в справі за даним позовом слід закрити.
При цьому, суд роз'яснює, що згідно ч. 2 ст. 256 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Відтак, суд роз'яснює позивачу право звернутись з клопотанням про повернення суми судового збору.
Враховуючи викладене, керуючись п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», ст. 255, 256, 259-261, 268, 352-355, п.п. 15.5 п. 15 Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «РІО ФІН» - адвоката Пінчук Олени Сергіївни про закриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Укргазбанк», Приватного акціонерного товариства «Автомобільна компанія «Укртранс», Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «РЕВЕРС-ІНВЕСТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «РІО ФІН», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Голубничої Ольги Василівни про визнання частково недійсним договору іпотеки та договорів про внесення змін до договору іпотеки - задовольнити.
Провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Укргазбанк», Приватного акціонерного товариства «Автомобільна компанія «Укртранс», Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «РЕВЕРС-ІНВЕСТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «РІО ФІН», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Голубничої Ольги Василівни про визнання частково недійсним договору іпотеки та договорів про внесення змін до договору іпотеки - закрити.
Роз'яснити, що повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через районний суд, а з початку функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до апеляційного суду, - протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Ухвала набирає законної сили з дня її підписання суддею.
Повний текст ухвали складений та підписаний 19.08.2020 року
Суддя І.В. Григоренко