Справа № 693/241/21
Провадження № 2-а/693/4/21
іменем України
07.06.2021 Жашківський районний суд Черкаської області
в складі: головуючого судді Коцюбинської Ю.Д.,
за участю секретаря судового засідання Чумак Р.М.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Жашків адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора поліції Коберника Івана Олександровича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП,
за участю:
позивача ОСОБА_1
відповідача Коберника І.О.
15.03.2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про скасування постанови у справі про накладення адміністративного стягнення.
Позивач стверджує, що 05.03.2021 року в 00 год 27 хв. він знаходився рядом із своїм автомобілем, але не керував ним, оскільки з 18 год 30 хв. автомобіль не заводився. В той момент коли він після опівночі прийшов перевірити, чи стоїть автомобіль на місці, під'їхала патрульна машина та працівник поліції попросив надати документи. Посвідчення водія у позивача не було, тому відповідачем складено спірну постанову. Відповідно до винесеної постанови він був визнаний винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП. Всі його пояснення щодо відсутності в його діях складу правопорушення були ігноровані працівниками поліції та не прийняті до уваги. Працівником поліції не оголошено про розгляд справи, не досліджено доказі та не вирішені клопотання. Позивач стверджує, що відповідач виніс постанову через деякий час, без його присутності та в іншому місці. Будь якої підготовки до розгляду справи не було та не було оголошено особу, яка розглядає справу.
Посилаючись на вказані обставини, позивач просить суд: визнати протиправними дії інспектора СРПП ВП № 1 Уманського РУП Коберника Івана Олександровича щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, скасувати постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП.
19.03.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
05.03.2021 року поліцейським СРПП ВПД № 1 Уманського районного управління поліції старшим лейтенантом поліції Коберником І.О. винесено постанову серії БАВ № 033034, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення - штраф у розмірі 425,00 грн.
Зі змісту вказаної постанови вбачається, що 05.03.2021 року о 10:40 год. в місті Жашків по вул. Захисників України, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Alfa Romeo» за відсутності посвідчення водія, чим порушив п.2.1 (г) ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.126 КУпАП.
Крім того, постанова містить відомості про те, що ОСОБА_1 відмовився від отримання копії постанови та вона була йому направлена рекомендованим листом № 860/51 від 05.03.2021 року.
Не погодившись із таким рішенням, позивач оскаржив дії поліцейського шляхом подачі адміністративного позову мотивуючи його, зокрема, тим, що поліцейський не здійснював процедури розгляду адміністративної справи.
В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав свої вимоги з підстав, викладених у позові. Стверджував, що на час складення протоколу автомобілем не керував, саме тому не мав при собі посвідчення водія.
Поліцейський СРПП ВПД № 1 Уманського районного управління поліції старший лейтенант поліції Коберник І.О. в судовому засіданні пояснив, що 05.03.2021 року вони побачили як ОСОБА_1 керував автомобілем та поїхали за ним до місця зупинки по вул. Захисників України, де запропонували водію надати документи на машину та посвідчення водія. Крім того у них виникла підозра, що водій знаходиться в стані алкогольного сп'яніння, то водію було запропоновано пройти відповідний огляд. ОСОБА_1 пояснив, що посвідчення водія знаходиться вдома, відмовився проходити огляд за допомогою приладу «Драгер» та наполягав на медичному огляді. Після огляду в медичному закладі, де був встановлений стан алкогольного сп'яніння, ОСОБА_1 пішов до дому, відмовившись підписувати спірну постанову та протокол, складений за керування автомобілем в стані алкогольного сп'яніння.
Також, відповідач надав суду письмові пояснення свідка, ОСОБА_3 , який зазначив, що бачив як ОСОБА_1 керував автомобілем, після чого до нього під'їхали працівники поліції та встановили відсутність посвідчення водія.
Аналогічні пояснення ОСОБА_4 надав в судовому засіданні. Свідок беззаперечно впізнав ОСОБА_1 та впевнено стверджував, що був свідком, що в той час позивач саме керував автомобілем, а не підійшов до нього, як про це стверджує позивач.
Вислухавши присутніх в судовому засіданні, вивчивши матеріали адміністративної справи, суд вважає, що позовна заява не підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до п.2.4 (а) Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (далі - ПДР України), на вимогу працівника міліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1 ПДР України.
Пунктом 2.1 (а) ПДР України передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Згідно зі ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення України (далі - КУпАП України) ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 126 КУпАП - керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, -
тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно ст.251 КУпАП України - доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
За приписами частин 1-4 ст. 258 КУпАП - протокол не складається в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтями 70, 77, частиною третьою статті 85, статтею 153, якщо розмір штрафу не перевищує трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, частиною першою статті 85, якщо розмір штрафу не перевищує семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, статтею 107 (у випадках вчинення правопорушень, перелічених в частині третій статті 238) частиною третьою статті 109, статтями 110, 115, частинами першою, третьою і п'ятою статті 116, частиною третьою статті 116-2, частинами першою і третьою статті 117 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження на місці вчинення правопорушення), статтями 118, 119, статтями 134, 135, частинами першою, другою, третьою і п'ятою статті 185-3, статтею 197 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження), статтею 198 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження), а також статтями 202-203-1, 204-2, 204-4 (у випадках виявлення цих правопорушень у пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України чи контрольних пунктах в'їзду-виїзду) цього Кодексу, якщо особа не оспорює допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається.
Протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису).
Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення.
У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу або залишається повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів у разі їх фіксації у режимі фотозйомки (відеозапису), крім випадків фіксації в автоматичному режимі правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Як вбачається із ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України від 02 липня 2015 року № 580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон № 580-VIII) визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до статті 16 Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року № 3353-XII - водій зобов'язаний: мати при собі посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страховий сертифікат "Зелена картка"), пред'явити у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія, реєстраційному документі на транспортний засіб, або пред'явити електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії, або відображення інформації про його наявність в електронному свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу), а також інші документи, передбачені законодавством.
Суд зазначає, що притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Факт непред'явлення посвідчення водія для перевірки на вимогу працівника поліції не заперечувався самим позивачем.
Суд звертає увагу, що позивач не скористався можливістю викласти свої заперечення при складанні спірної постанови, не намагався скористатись правовою допомогою чи викликати свідків.
Посилання позивача, що інспектор при винесенні постанови не керувався жодними допустими доказами, які б підтверджували його вину у скоєному правопорушенні, не заслуговують на увагу, оскільки спростовані показами свідка, наданими працівникам поліції та підтвердженими в ході судового розгляду.
Разом з тим, відповідно до висновку Великої палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 25 червня 2020 року по справі № 520/2261/19, визначений статтею 77 КАС України обов'язок відповідача - суб'єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов'язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Враховуючи те, що під час судового розгляду було спростовано твердження позивача про його не невинуватість щодо вчинення інкримінованого йому адміністративного правопорушення, тому суд вважає, що вина позивача у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП, була доведена в повному обсязі.
За таких обставин суд вважає, що рішення відповідача суб'єкта владних повноважень під час накладення адміністративного стягнення щодо позивача прийнято без порушення вимог ст. 2 КАС України, що в свою чергу є підставою для залишення рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовної заяви без задоволення.
Керуючись ст. 2, 6, 9, 77, 242-246, 250, 255, 262 КАС України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку повністю або частково протягом десяти днів з дня його складення до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.
Повний текст рішення складено 7 червня 2021 року.
Суддя Ю. Д. Коцюбинська