Сквирський районний суд Київської області
Справа № 376/471/17-ц
Провадження № 2/376/4/2021
"22" березня 2021 р. Сквирський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Коваленка О.М.,
за участі секретаря Таранчук В.О.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Сквира Київської області справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Колекторська компанія «Гарант» до приватного нотаріуса Сквирського районного нотаріального округу Київської області Климчук Лариси Павлівни про визнання протиправною відмови у видачі свідоцтва про право власності на нерухоме майно та зобов'язання вчинити певні дії, -
У провадженні Сквирського районного суду Київської області знаходиться вищезазначена справа.
До канцелярії суду від представника позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 адвоката Капустіна В.В. надійшла заява про залучення третьої особи ФГ «Вадим-Г».
В обгрунтування своєї заяви вказав, що в провадженні Сквирського районного суду Київської області перебуває цивільна справа № 376/471/17-ц за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_3 , треті особи: Реєстраційна служба Сквирського районного управління юстиції Київської області, Реєстраційна служба Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області, Фермерське господарство «Аграрні технології» про визнання недійсним наказів, договорів оренди та суборенди земельної ділянки і скасування державної реєстрації договорів оренди та суборенди земельної ділянки.
23.10.2017 провадження у даній справі зупинялось до вирішення питання по справі №376/2038/14-ц за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Великоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області, третя особа: ОСОБА_4 про визнання права в порядку спадкування за законом на селянське (фермерське) господарства та права користування земельною ділянкою.
Результати розгляду справи №376/2038/14-ц мають значення для справи, що розглядається, оскільки в ній встановлювалось право позивачів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на селянське (фермерське) господарство та право користування спірною земельною ділянкою, а відповідно, від цього залежить право позивачів на звернення до суду з позовом визнання недійсним наказів, договорів оренди та суборенди земельної ділянки і скасування державної реєстрації договорів оренди та суборенди земельної ділянки.
Ухвалою від 21.12.2020 провадження у справі поновлено у зв'язку із ухваленням Верховним Судом постанови у справі №376/2038/14-ц.
Позов у справі, що розглядається, обґрунтовувався необхідністю захисту прав на землю позивачів, до яких після смерті їх батька ОСОБА_5 перейшли всі права померлого, в тому числі, право на земельну ділянку площею 26,93 га, яка розташована на території Великоєрчиківської сільської ради Сквирського району, Київської області, надану для ведення селянського (фермерського) господарства, на підставі Державного акту на право постійного користування землею І-КВ №009547 від 26.11.2001 ОСОБА_5 .
Так рішенням Сквирського районного суду Київської області від 12.09.2014 у справі №376/2038/14-ц визнано за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 право на права ОСОБА_5 - засновника селянського (фермерського) господарства «Вадим», АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті батька, ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рівних частках за кожним.
Визнано за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 право на земельну ділянку площею 26,93 га, розташовану на території Великоєрчиківської сільської ради Сквирського району, Київської області, надану для ведення селянського (фермерського) господарства, посвідчену державним актом на право постійного користування землею серія І-КВ №009547, в порядку спадкування за законом після смерті батька, ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рівних частках за кожним.
Після прийняття спадщини, рішенням учасників назва СФГ «Вадим» була змінена на фермерське господарство «Вадим-Г» (скорочено - ФГ «Вадим-Г»).
А в 2015 році позивачі як учасники ФГ «Вадим-Г» (що є правонаступником СФГ «Вадим»), яке користувалось більше 12 років спірною земельною, дізнались, що вказана земельна ділянка була відведена відповідачу ОСОБА_3 без скасування чи позбавлення їх права постійного користування цією земельною ділянкою.
Таким чином, на момент звернення до суду з даним позовом позивачі, як учасники ФГ «Вадим-Г» після смерті їхнього батька, вважали, що вони як спадкоємці померлого також мають право постійного користування земельною ділянкою, наданою їх батьку для ведення селянського (фермерського) господарства, на підставі Державного акту на право постійного користування землею І-КВ №009547 від 26.11.2001.
Це право було визнано рішенням Сквирського районного суду Київської області від 12.09.2014 у справі № 376/2038/14-ц.
Вже після відкриття провадження у справі, що розглядається, рішенням Апеляційного суду Київської області від 03.08.2017 у справі № 376/2038/14-ц було скасовано рішення Сквирського районного суду Київської області від 12.09.2014 у справі № 376/2038/14-ц.
А постановою Верховного Суду від 17.10.2018 у справі № 376/2038/14-ц рішення Апеляційного суду Київської області від 03.08.2017 у справі № 376/2038/14-ц було залишене без змін.
При цьому, ухвалюючи постанову від 17.10.2018 Верховний Суд дійшов висновку, що право користування земельною ділянкою, що виникло в особи лише на підставі державного акта на право користування земельною ділянкою без укладення договору про право користування земельною ділянкою із власником землі, припиняється зі смертю особи, якій належало таке право і не входить до складу спадщини.
Тобто, фактично, судами у справі № 376/2038/14-й було визнано, що право постійного користування спірною земельною ділянкою не перейшло до позивачів.
Проте, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23 червня 2020 року у справі №179/1043/16-ц відступила від висновку Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду, викладеного у його постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 376/2038/14-ц, про те, що право постійного користування (на підставі відповідного державного акта) земельною ділянкою, наданою для ведення селянського (фермерського) господарства, припиняється зі смертю особи, якій належало таке право, та не входить до складу спадщини.
Велика Палата Верховного Суду дійшла нового висновку про те, що право постійного користування (на підставі відповідного державного акта) земельною ділянкою не припиняється зі смертю фізичної особи, якій було надане таке право, незалежно від цільового призначення відповідної ділянки.
З моменту державної реєстрації селянського (фермерського) господарства як юридичної особи право постійного користування земельною ділянкою, яку отримав саме для ведення такого господарства його засновник, переходить до цього господарства. Тому у такій ситуації зазначене право не може бути об'єктом спадкування, а постійніш користувачем вказаної ділянки після смерті засновника залишається селянське (фермерське) господарство.
Право постійного користування земельною ділянкою, яку отримав для ведення селянського (фермерського) господарства його засновник, може бути об'єктом спадкування, якщо зазначена особа до її смерті не змогла створити (зареєструвати) селянське (фермерське) господарство. У такому разі право постійного користування зазначеною ділянкою входить до складу спадщини у разі смерті цієї особи та може бути успадкованим лише для мети, для якої це право отримав спадкодавець.
Як вже зазначалось, батько Позивачів ОСОБА_5 , заснував селянське (фермерське) господарства «Вадим», АДРЕСА_1 .
ОСОБА_5 належала на праві постійного користування спірна земельна ділянка, яка з моменту державної реєстрації селянського (фермерського) господарства «Вадим» як юридичної особи перейшла до фермерського господарства на праві постійного користування.
Це вбачається, зокрема, зі Статуту селянського (фермерського) господарства «Вадим», витяг з якого додається.
Таким чином, враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 23 червня 2020 року у справі № 179/1043/16-ц, постійним користувачем спірної земельної ділянки є саме ФГ «Вадим-Г» (як правонаступник заснованого ОСОБА_5 селянського (фермерського) господарства «Вадим»).
При цьому право постійного користування земельною ділянкою, яке належить ФГ «Вадим-Г» на підставі Державного акту на право постійного користування землею І-КВ №009547 від 26.11.2001, не скасоване і не визнане нечинним.
Враховуючи вищевикладене, рішення суду у даній справі впливає на права та обов'язки ФГ «Вадим-Г» як постійного землекористувача спірної земельної ділянки.
За змістом ч. 1, ч. 4 ст. 53 ЦПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до ухвалення судом рішення, якщо рішення в справі може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї із сторін та у заявах про залучення третіх осіб і в заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Відповідно ч.1 ст. 182 ЦПК України, при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.
Відповідно ст. 54 ЦПК України якщо в результаті ухвалення судового рішення сторона може набути право стосовно третьої особи або третя особа може пред'явити вимоги до сторони, така сторона зобов'язана сповістити цю особу про відкриття провадження у справі і подати до суду заяву про залучення її до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору. До такої заяви повинні бути додані докази про направлення її копії особі, про залучення якої як третьої особи подана заява. У разі розгляду справи без повідомлення третьої особи про розгляд справи обставини справи, встановлені судовим рішенням, не мають юридичних наслідків при розгляді позову, пред'явленого стороною, яка брала участь у цій справі, до цієї третьої особи або позову, пред'явленого цією третьою особою до такої сторони.
Дослідивши матеріали справи, враховуючи те, що вирішення даної позовної заяви без залучення до справи в якості третьої особи Національний банк України може порушити права позивача чи відповідача та самої третьої особи, суд вважає за необхідне залучити в якості третьої особи ФГ «Вадим-Г».
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 53 ЦПК України, суд, -
Клопотання адвоката Капустіна Віталія Володимировича про залучення третьої особи - задовольнити.
Залучити фермерське господарство «Вадим -Г» (код ЄДРПОУ 31890167) до у часті у справі №376/471/17-ц в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову на стороні позивачів.
Роз'яснити залученій третій особі, його право на подання письмових пояснень щодо позову або відзиву, викладення своїх аргументів і міркувань на підтримку або заперечення проти позову з дотриманням вимог, встановлених ч.ч. 3-6 ст.178 ЦПК України.
Пояснення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, має право подати протягом п'яти днів з часу отримання даної ухвали.
Копію ухвали направити залученій третій особі та повідомити, що слухання справи призначено на 29.06.2021 року на 10 годину 00 хвилин.
Ухвала окремо від рішення суду апеляційному оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її проголошення.
Суддя: О. М. Коваленко