Сквирський районний суд Київської області
Справа № 376/1179/20
Провадження № 2/376/137/2021
"22" січня 2021 р. Сквирський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Коваленка О.М.,
при секретарі - Таранчук В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сквира Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини,-
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у них з відповідачем ОСОБА_2 народилася дитина ОСОБА_3 , що підтверджується Свідоцтвом про народження Серія НОМЕР_1 видане Відділом реєстрації актів цивільного стану Сквирського районного управління юстиції Київської області, актовий запис №133.
12.04.2016року у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану Житомирського міського управління юстиції у Житомирській області вона ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 зареєстрували шлюб, що підтверджується Свідоцтвом про шлюб Серія НОМЕР_2 , актовий запис №399.
Шлюбні відносини між сторонами фактично припинені через те, що між ними не склались відносини, внаслідок чого подальше спільне проживання стало неможливим. Сторони проживають окремо один від одного. Миритися та жити з відповідачем позивачка не бажає. Спору щодо розподілу спільного майна між сторонами немає.
Дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 проживає з відповідачкою, що підтверджується довідкою №535 виданою Сквирською міською радою 27.05.2020 року.
Позивачка вказує, що відповідач ОСОБА_2 матеріальну допомогу на утримання дитини не надає, позивачці самій важко утримувати дитину.
На підставі вищевикладеного позивачка просить суд:
Розірвати шлюб між нею ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який зареєстрований 12.04.2016 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Житомирського міського управління юстиції у Житомирській області, актовий запис в книзі реєстрації шлюбів за №399.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в твердій грошовій сумі в розмірі прожиткового мінімуму встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» на дітей віком від 6-ти до 18-ти років з 01.01.2020 року з розрахунку - 2 218 ,00 грн. на місяць, що підлягає індексації але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на місяць з дня пред'явлення позову та до досягнення нею повноліття.
Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву в якій зазначила, що позовні вимоги підтримує та просить розглянути справу в її відсутність та без фіксації технічними засобами.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням (а.с.22,28) та оголошенням про виклик на офіційному вуб-сайті суду (а.с.29) причини неявки суду не повідомив.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно до вимог ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Пунктом 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України передбачено, якщо учасник справи або його представник належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
На підставі вимог ст.. 223 ЦПК України, судом прийнято рішення про розгляд справи у відсутність не з'явившихся учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною 1 ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до вимог ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з вимогами ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 ЦПК України.
Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом України.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у позивачки ОСОБА_1 з відповідачем ОСОБА_2 народилася дитина ОСОБА_3 , що підтверджується копією Свідоцтва про народження Серія НОМЕР_1 видане Відділом реєстрації актів цивільного стану Сквирського районного управління юстиції Київської області, актовий запис №133 (а.с.7).
12.04.2016року у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану Житомирського міського управління юстиції у Житомирській області вона ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 зареєстрували шлюб, що підтверджується Свідоцтвом про шлюб Серія НОМЕР_2 , актовий запис №399 (а.с.8).
Шлюбні відносини між сторонами фактично припинені через те, що між ними не склались відносини, внаслідок чого подальше спільне проживання стало неможливим. Сторони проживають окремо один від одного. Миритися та жити з відповідачем позивачка не бажає. Спору щодо розподілу спільного майна між сторонами немає.
Сторони однією сім'єю не проживають, миритися та жити разом не бажають, клопотань про застосування заходів, щодо примирення до суду не надходили.
Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя відповідно до ст. 110 СК України. Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбних відносин, що є неприпустимим.
Згідно ст. 56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушення до їх збереження - є порушенням права дружини, чоловіка на особисту свободу і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них чи інтересам їхньої дитини.
Згідно ч.2 ст.114 СК України, у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Згідно з ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
За наявності зазначених вище обставин суд вважає, що збереження цього шлюбу буде суперечити інтересам сторін, тому надалі є недоцільним.
Дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 проживає з відповідачкою, що підтверджується довідкою №535 виданою Сквирською міською радою 27.05.2020 року (а.с.18).
Позивачка вказує, що відповідач ОСОБА_2 матеріальну допомогу на утримання дитини не надає, позивачці самій важко утримувати дитину.
За вимогами ч. 3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Згідно ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Пунктом 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 6 Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів судам роз'яснено, що за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі, і виплачуються щомісячно.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Матеріальне становище сторін суд визначає, виходячи з вартості приналежного їм майна, рівня доходів, а також величини витрат, які вони здійснюють на утримання себе й членів своєї сім'ї.
Суд при визначенні розміру коштів, що стягуються як аліменти, прагне не до зрівняння матеріального становища платника й одержувача аліментів, а до того, щоб одержувач аліментів у разі їх сплати перестав бути таким, що потребує матеріальної допомоги. Окрім того, розмір призначених аліментів має бути виправданий дійсними потребами та з урахуванням матеріального становища сторін, має виходити з фактичних обставин справи та мети зобов'язання щодо утримання.
Згідно ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
Відповідно до ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.
Відповідно до ст. 7 Закону України Про Державний бюджет на 2020 рік прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2020 року - 2218 гривень, з 1 липня - 2318 гривень, з 1 грудня - 2395 гривень.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Враховуючи те, що відповідач не надав доказів знаходження на його утриманні інших неповнолітніх дітей, непрацездатних батьків, стану здоров'я тощо, виходячи з принципу розумності та справедливості судового рішення, суд приходить до висновку, що розмір аліментів на одну неповнолітню дитину слід встановити в розмірі 2 218 гривень.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
Оскільки позивачка звернулась до суду із позовом про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - 04.06.2020 року , стягнення слід проводити саме із цієї дати.
На підставі вимог ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
З матеріалів справи вбачається, що позивачка при зверненні до суду з позовом сплатила судовий збір, в розмірі 840,80 грн. (а.с.1), який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача згідно ст. 141 ЦПК України.
Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача в дохід держави суму судового збору у розмірі 908,00 грн.
Згідно ч. 2 ст. 184 СК України розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 2,4, 12, 76,81, 223,247, 258,259,263 - 265, 354,430 ЦПК України, на підставі ст.ст. 24, 56, 110, 112,114,115,180,181,182,183 СК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини - задовольнити в повному обсязі.
Шлюб між нею ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який зареєстрований 12.04.2016 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Житомирського міського управління юстиції у Житомирській області, актовий запис в книзі реєстрації шлюбів за №399 - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в твердій грошовій сумі в розмірі прожиткового мінімуму встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» на дітей віком від 6-ти до 18-ти років з 01.01.2020 року з розрахунку - 2 218 ,00 грн. на місяць, що підлягає індексації але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на місяць з дня пред'явлення позову та до досягнення нею повноліття.
Стягнення аліментів проводити в особі матері, ОСОБА_1 , починаючи з 04.06.2020 року і продовжувати до повноліття дитини.
Рішення в частині місячного стягнення аліментів підлягає до негайного виконання.
Стягнути ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер невідомо) на користь держави судовий збір у розмірі 908,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер невідомо) на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 840,80 грн.
З текстом рішення можливо ознайомитися за адресою: court.gov.ua
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом 30 днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення справи) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Суддя: О.М. Коваленко