Кагарлицький районний суд Київської області
Справа № 368/1163/20
Провадження № 3-зв/368/5/21
07.06.2021 року Кагарлицький районний суд Київської області
В складі:
Головуючого: суддя Закаблук О.В.
При секретарі: Балацька В.В.
За участі:
особа, щодо якої вирішується питання
про притягнення до адміністративної
відповідальності - ОСОБА_1
захисник - адвокат Лисюк О.В.
- розглянувши у відкритому судовому засіданні в Кагарлик Київської області заяву про відвід судді Кагарлицького районного суду Київської області Кириченка В.І. в адміністративній справі № 368/1163/20, (провадження № 3/368/30/21, у відношенні ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КупАП), яка подана представником потерпілого ОСОБА_2 , - адвокатом Алієвим Валерієм Валерійовичем, суд, -
27.10.2020 року на адресу Кагарлицького районного суду надійшла адміністративна справа щодо ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, яке передбачене ст. 124 КУпАП.
27.10.2020 року автоматизовано системою документообігу суду для слухання даного адміністративного провадження ( в порядку КУпАП) був визначений суддя Кагарлицького районного суду Кириченко В.І., присвоєно справа № 368/1163/20, провадження № 3/368/637/20.
Слухання справи було призначено на 09 год. 50 хв. 01.12.2020 року.
01.12.2020 року слухання справи відкладено на 09 год. 40 хв. 22.12.2020 року в зв'язку з клопотанням особи, щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1
22.12.2020 року в слуханні справи було оголошено перерву до 10 год. 40 хв. 06.01.2021 року в зв'язку з викликом свідків.
06.01.2021 року оголошено перерву до 12 год. 20 хв. 20.01.2021 року в зв'язку з викликом свідків.
20.01.2021 року відкладено слухання справи на на 10 год. 00 хв. 18.02.2021 року в зв'язку з клопотанням захисника особи, що притягається до адміністративної відповідальності (адвоката Лисюк О.В.).
18.02.2021 року в слуханні справи оголошено перерву до 11 год. 30 хв. 10.03.2021 року в зв'язку з викликом свідків.
10.03.2021 року оголошено перерву в слуханні справи до 10 год. 30 хв. 29.03.2021 року в зв'язку з викликом свідків.
29.03.2021 року на адресу суду надійшла письмова заява - відвід головуючому судді в даній справі Кириченку В.І. , яка подана представником потерпілого ОСОБА_2 , - адвокатом Алієвим Валерієм Валерійовичем наступного змісту:
У п. 3 Європейського статуту судді, визначено, що суддя не тільки повинен бути неупередженим, але й має сприйматися будь - ким як неупереджений.
Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 N 2006/23 з огляду на те, що компетентність, незалежність та неупередженість судових органів має велике значення для виконання судами своєї ролі з підтримки конституціоналізму та правопорядку, а довіра суспільства до судової системи, а також до авторитету судової системи в питаннях моралі, чесності та непідкупності судових органів посідає першочергове місце в сучасному демократичному суспільстві, були схвалені Бангалорські принципи поведінки суддів, що мають на меті встановлення стандартів етичної поведінки суддів, і які адресовані суддям для використання як інструкції, а також судовим органам для використання як базових принципів регламентації поведінки суддів.
Відповідно до п. 2.5. Бангалорських принципів, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Є достатня сукупність обставин, які викликають розумний сумнів у неупередженості та безсторонності судді Усатової І.Л.
Стаття 6. Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Незалежність судів.
Здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.
Звернення до суду громадян, організацій чи посадових осіб, які відповідно до закону не є учасниками судового процесу, щодо розгляду конкретних справ судом не розглядаються, якщо інше не передбачено законом.
Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду, заклики до невиконання судових рішень забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи повинні утримуватися від заяв та дій, що можуть підірвати незалежність судової влади.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" (Заява №7577/02 від 03.05.2007) суд нагадує, що "безсторонність", в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.
В рішенні у справі "Олександр Волков проти України" від 09.01.2013 зазначено наступне:
Як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно 3: (І) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (II) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах "Фей проти Австрії", від 24.02.1993, Series А N 255, пп. 28 та 30, та "Веттштайн проти Швейцарії", заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-ХІІ).
Проте між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а й може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій) (див. рішення у справі "Кіпріану проти Кіпру", заява № 73797/01, п. 119, ECHR 2005-XIIІ). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об'єктивної безсторонності (див. рішення від 10 червня 1996 року у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства", п. 32, Reports 1996-ІІІ).
У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (див. рішення від 26.10.1984 у справі "Де Куббер проти Бельгії", Series А, №86).
Насамкінець, концепції незалежності та об'єктивної безсторонності тісно пов'язані між собою та залежно від обставин можуть вимагати спільного розгляду (див. рішення у справі "Сасілор-Лормін проти Франції", заява №65411/01, п. 62, ECHR 2006-ХТТТ).
Частиною 1 статті 24 Конституції України проголошено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Кожен суддя колегії об'єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснює правосуддя, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснює повноваження та виконує обов'язки судді, дотримуючись етичних принципів і правил поведінки судді, підвищує свій професійний рівень, не вчиняє дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя.
В рішенні у справі "Білуха проти України" (Заява №33949/02) від 09.1 1.2006 сказано: "стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".
Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.
Згідно із частиною 1, 3 статті 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010, №2453-УІ, здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Втручання у здійснення правосуддя, впли на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою впливу на безсторонність суду забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом.
Загальна (універсальна) хартія судді (ухвалена 17.11.1999 Центральною Радою Міжнародної Асоціації Суддів в Тайпеї (Тайвань) закріплює особисту незалежність судді зокрема: "Ніхто не може надавати або намагатися надавати судді будь-яких інструкцій, що можуть вплинути на юридичне рішення судді, за винятком, у випадках, коли це допускається, думки вищого суду з конкретної справи".
Частинами 1 та 2 статті 48 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 №2453-УІ передбачено, що суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом.
Причини сумнівів в неупередженості, безсторонності та підстави відводу судді Кириченко В.І. (підстави звернення до ВРП зі скаргою):
Матеріали справи містять докази зволікання та «спускання на гальмах» розгляду адміністративного матеріала. Так на аркуші справи 13 міститься клопотання ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи, через нібито хворобу до 01.12.2020. Але в подальшому доказів хвороби ОСОБА_1 не надав і як видно ніхто їх з нього і не вимагав. Далі в матеріалах справи є заява захисника ОСОБА_1 пані Лисюк , яка просить відкласти розгляд справи у зв'язку з зайнятістю у Шостому адміністративному апеляційному суді і так само жодного документу з цього питання матеріали справи не містять.
А строки притягнення до відповідальності ОСОБА_1 спливали. І суддя Кириченко про це знав.
На підставі наведеного заявляє відвід судді Кириченко В.І.
29.03.2021 року суддею Кириченком В.І. до матеріалів справи було приєднане письмове пояснення на його відвід від участі в справі, в якому, зокрема, зазначено:
- заява не підлягає задоволенню, так як тривалий розгляд справи викликаний клопотанням про виклик двох свідків, які можуть бути очевидцями ДТП, на що вказує ОСОБА_1 і що не заперечував потерпілий ОСОБА_2
29.03.2021 року автоматизованою системою документообігу суду для слухання заяви про відвід судді Кириченку В.І. був визначений суддя Кагарлицького районного суду Закаблук О.В.
08.04.2021 року по результатам розгляду заяви про відвід судді Кириченку В.І. Кагарлицьким районним судом Київської області (під головуванням судді Закаблука О.В.) винесено ухвалу, на підставі якої:
1. В задоволенні заяви про відвід судді Кагарлицького районного суду Київської області Кириченку В.І. в справі № 368/1163/20, провадження № 3/368/30/21, у відношенні ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КупАП), яка подана представником потерпілого ОСОБА_2 , - адвокатом Алієвим Валерієм Валерійовичем, - відмовлено.
2. Справу № 368/1163/20, провадження № 3/368/30/21, у відношенні ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КупАП), - повернуто до канцелярії Кагарлицького районного суду Київської області для подальшої її передачі судді Кагарлицького районного суду Кириченку В.І. для продовження слухання по суті.
Справу після розгляду заяви про відвід судді Кириченка В.І. було призначено до слухання на 15 год. 00 хв. 07.06.2021 року.
Проте, 27.05.2021 року через канцелярію суду за вх. № 4990/21 Вх. Надійшла повторна заява адвоката Алієва В.В., - представника потерпілого ОСОБА_2 , в якій представник потерпілого заявляє відвід судді Кириченку В.І.
27.05.2021 року автоматизованою системою документообігу суду для слухання заяви про відвід судді Кириченку В.І. був визначений суддя Кагарлицького районного суду Закаблук О.В.
Слухання адміністративної справи в частині відводу судді Кириченку В.І. було призначено на 15 год. 00 хв. 07.06.2021 року.
В судове засідання, яке відбулося 07.06.2021 року, потерпілий ОСОБА_2 та його представник, - адвокат Алієв В.В. не з'явилися, хоча повідомлялися судом належним чином про день, час та місце слухання справи.
Потерпілий ОСОБА_2 та його представник, - адвокат Алієв В.В., будучи повідомленими про день, час та місце слухання справи в частині заявленого відводу, - не надіслали на адресу суду письмових заяв - клопотань про слухання справи в частині відводу без їх участі чи про відкладення слухання справи, відповідно, неявку потерпілого ОСОБА_2 та його представника, - адвоката Алієва В.В. в судове засідання, якее відбулося 07.06.2021 року суд визнав неповажною, та, відповідно, - такою, яка не перешкоджає розгляду справи в частині заявленого відводу судді Кириченку В.І.
В судовому засіданні, яке відбулося 07.06.2021 року, захисник ОСОБА_1 , - адвокат Лисюк О.В. заперечувала проти заявленого відводу судді Кириченку В.І., так як вважає, що такий відвід не обгрунтований, та надуманий.
Окрім цього адвокат Лисюк О.В. звернула увагу суду на ту обставину, що подача повторного відводу судді Кириченку В.І. адвокатом Алієвим В.В. має ознаки зловживання процесуальним правом, та така подача лише затягує розгляд справи.
В судовому засіданні, яке відбулося 07.06.2021 року, особа, щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , - підтримав позицію свого захисника, - адвоката Лисюк О.В.
Суд, розглянувши поторну заяву про відвід, вислухавши думку інших учасників процесу, які прибули в судове засідання, які не підтримали заяву про відвід, дослідивши матеріали справи в частині, яка стосується відводу, приходить до висновку щодо відмови в задоволенні повторної заяви про відвід судді, обгрунтовуючи своє рішення наступним.
Фактичні обставини справи, встановлені в судовому засіданні, та застосування до них норм права.
Рішенням Конституційного суду України № 10 - рп/2011(2) від 11.10.2011 поширюються гарантії не лише кримінального процесу, а й процесу притягнення особи до адміністративної відповідальності, оскільки різниці в цих правопорушеннях не існує, а їх відмінність полягає тільки в ступені суспільної небезпеки і саме тому законодавство України про адміністративні правопорушення складається з КУпАП та інших законів України (ст. 2 КУпАП).
Відповідно до положеньст. 7 КупАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, згідно з якою з огляду на каральну мету стягнення у виді штрафу, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 172-7 КУпАЛ, провадження у справах про адміністративне правопорушення є кримінальним для цілей застосування Конвенції (рішення у справі «Надточій проти України» від 15.05.2008 року, рішення у справі «Лучанінова проти України» від 09.06.2011 року), суд приходить до висновку, що заяву про самовідвід в рамках справи, провадження якої проводиться в порядку КУпАП, - слід вирішувати за аналогією закону, а саме з урахуванням положень Кримінального процесуального кодексу України.
Перш за все, суд зазначає, що відвід судді Кириченку В.І., який зареєстровано 27.05.2021 року, та є предметом розгляду в даному провадженні, - фактично повністю ідентичний відводу, який надійшов на адресу суду 29.03.2021 року, по результатах якого було винесено ухвалу, згідно якої відмовлено в задоволенні відводу судді Кириченку В.І.
Також суд зазначає, що після відмови в задоволенні відводу судді Кириченку В.І., по даній справі під головуванням судді Кириченка В.І. ні разу не було проведено судових засідань, та було призначено справу до розгляду на 27.05.2021 року, при цьому адвокат Алієв В.В., знову 27.05.2021 року, - подав відвід судді Кириченку В.І. з тих же самих підстав, які були ним зазначені в заяві про відвід від 29.03.2021 року, що має ознаки зловживання процесуальними правами.
По друге, суд вважає відвід, який зареєстровано 27.05.2021 року є безпідставним, з огляду на наступне:
- Обставини, що виключають участь слідчого судді, судді або присяжного в кримінальному провадженні, - визначені в положеннях ст. 75 КПК України.
Згідно ст. 75 КПК України:
1. Слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні:
1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;
2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;
3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;
5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
2. У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.
Також суд зазначає, що перелік підстав для відводу судді, передбачений ст.ст. 75 та 76 КПК України є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Так, як вбачається з поторної заяви про відвід судді Кириченку В.І., особа, що подала таку заяву, - адвокат Алієв В.В. вважає, що суддя підлягає відводу з огляду на ту підставу, що суддя затягує процесуальні строки при розгляді справи, хоча, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, - саме потерпіла сторона затягує строки розгляду даної справи, зокрема, - поданням повторних безпідставних заяв про відвід головуючому судді з підстав, які вже були предметом розгляду при попередньому розгляді заяви про відвід судді Кириченку В.І.
В той же час, як вбачається з матерілів адміністративного провадження, суд відкладав справу та оголошував перерву в зв'язку з неявкою свідків, на допиті яких наполягає сторона, яку притягають до адміністративної відповідальності, причому, суд зазначає, що відкладення слухання справи здійснювалося з об'єктивних причин (які не залежать від волі суду, зокрема, - судді Кириченка В.І.), - неявкою свідків, які суд вважає за необхідне допитати в судовому засіданні, адже, з огляду на якість складення адміністративного протоколу працівниками нової поліції (що не відрізняється якістю), - без допиту свідків неможливо встановити об'єктивну істину по справі та винести законне, справедливе рішення.
Відповідно, на думку суду, потерпіла сторона заявляє повторний відвід судді Кириченку В.І. в зв'язку з незгодою з процесуальними рішеннями судді у виді відкладення слухання справи та оголошення перерви в слуханні справи в зв'язку з необхідністю допиту свідків, проте, суд вважає, що незгода з процесуальним рішенням судді під час здійснення провадження за своїм оціночним критерієм не може розцінюватися, як обставина в розумінні ст. 75 КПК України, та яка є підставою для відводу головуючому у справі.
Суд вважає, що обставина, на підставі якої потерпіла сторона заявляє відвід судді Кириченку В.І. (незгода з процесуальними рішеннями судді), - не відноситься ні до безумовних підстав для задоволення відводу чи самовідводу (п.п.1, 2, 5 ч. 1 ст. 75 КПК України, ч. 2 ст. 75 КПК України), ні до умовних підстав для подачі заяви про відвід (п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 75 КПК України).
Окремо суд звертає ще раз увагу на ту обставину, що незгода з процесуальними рішеннями судді Кириченка В.І. вже була предметом розгляду під час попереднього розгляду справи за попередньою заявою про відвід, але адвокатом Алієвим В.В. проігноровано такий факт, та знову, на думку суду, - безпідставно, - повторно подано нову заяву про відвід судді Кириченку В.І. з тих же підстав, які зазначені були в первинній заяві про відвід, - що, на думку суду, - вказує на зловживання процесуальними правами стороною захисту.
Також суд зазначає, що безумовні підстави для відводу чи самовідводу судді (п.п. 1, 2, 5 ч. 1 ст. 75 КПК України) фактично доказуванню не підлягають, то, напроти, умовні підстави (п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 75 КПК України) підлягають доказуванню належними та допустимими доказами.
В даному випадку потерпіла сторона як на підставу для відводу судді Кириченка В.І. вказує на умовну підставу, - заінтересованість судді Кириченка В.І. в затягуванні процесу слухання справи, проте, в своїй заяві про відвід потерпіла сторона не навела належних та допустимих доказів (в розумінні КУпАП), які б свідчили про даний факт.
Що ж до строків притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, то суд зазначає, що строки притягнення вищевказаної особи до адміністративної відповідальності минули ще 10.01.2021 року, первинна заява про відвід судді Кириченку В.І. подана до суду 29.03.2021 року, тобто, - по сплину більше двох місяців дати, до якої можна було винести постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, більше того, - 27.05.2021 року адвокатом Алієвим В.В. подана повторна заява про відвід судді Кириченку В.І., - з підстав, які були предметом розгляду в раніше винесеній ухвалі суду про відмову в відводу судді Кириченку В.І.
Окрім того, суд вважає, що в даній адміністративній справі вже в будь - якому випадку неможливо буде притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення ним адміністративного правопорушення, яке передбачене ст. 124 КУпАП, так як дане провадження підлягає закриттю в зв'язку з сплином строків давності притягнення до адміністративної відповідальності, єдине, що в даному випадку можливо встановити шляхом повного, всебічного дослідження обставин справи, (дослідження письмових доказів, відеозаписів (при їх наявності), допиту свідків ДТП, тощо), - встановити винуватість чи невинуватість ОСОБА_1 у ДТП, яке відбулося 09.10.2020 року.
Суд в даному випадку вважає, що адвокату Алієву В.В. замість того, щоб подавати ідентичні по своїй суті заяви про відвід судді Кириченка В.І. (що, по своїйц правовій природі лише затягує процес розгляду справи), - слід сприяти скорішому розгляду справи, шляхом допиту свідків (в тому числі з потерпілої сторони), приєднанням до справи письмових доказів, що суттєво впливають на результати розгляду справи, тощо, а потім, після гіпотетичного винесення постанови про визнання винуватості чи невинуватості ОСОБА_1 , - вирішувати питання про звернення до суду з позовною заявою про відшкодування шкоди, - в порядку ЦПК України.
Відповідно, суд вважає, що відвід судді Кириченку В.І. є необгрунтованим, та не грунтується на нормах, які регулюють порядок відводу судді, та, відповідно, - є суб'єктивною позицією потерпілої сторони, яка грунтується на процесуальній незгоді з рішеннями суду, та яка, з огляду на вищевказану обставину, - при розгляді справ даної категорії до уваги братися не повинна, так як будь - яке рішення суду повинно грунтуватися на нормах Закону, з урахуванням належних та допустимих доказів, та повинно бути Законним, неупередженим, об'єктивним та справедливим, - що і є підставою для відмови в задоволенні відводу судді Кириченку В.І.
Відповідно до ч. 4 ст. 80 КПК України заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду.
Відвід повинен бути мотивованим (ч. 5ст. 80 КПК України).
Відповідно, суд вважає, що адвокат Алієв В.В. в своїй повторній заяві про відвід судді Кириченку В.І. не навів об'єктивних критерій та належних суб'єктивних критеріїв на доведеність факту наявності підстав для відводу, які по аналогії Закону (ст. 75 КПК України) могли б бути застосовані при розгляді заяви про відвід судді.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що заявлений відвід судді Кириченку В.І. не підлягає до задоволення, оскільки з урахуванням обєктивного критерію заява про відвід судді не грунтується на вимогах ст. 75 КПК України, в якій визначено підстави для відводу судді.
Окрім того суд наголошує потерпілій стороні, що в разі подання третьої заяви про відвід судді Кириченку В.І. з підстав, які зазначені в первинній заяві про відвід, - суд буде вимушений залишати таку заяву про відвід без розгляду, - з огляду на факт зловживання процесуальними правами потерпілою стороною, так як таке зловживання вже матиме явно негативний процесуальний характер, на яке (зловживання) суд має право реагувати несприятливими для потерпілої сторони процесуальними рішеннями, а саме, в даному випадку, - залишення необгрунтованої заяви про відвід - без розгляду.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 7 КУпАП, ст. ст.75,76,80,81 КПК України, суд,-
В задоволенні повторної заяви про відвід від 27.05.2021 року, (провадження № 3 - зв/368/5/21), судді Кагарлицького районного суду Київської області Кириченку В.І. в справі № 368/1163/20, провадження № 3/368/30/21, у відношенні ОСОБА_1 щодо притягнення його до адміністративної відповідальності за скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КупАП, яка подана представником потерпілого ОСОБА_2 , - адвокатом Алієвим Валерієм Валерійовичем, - відмовити.
Справу № 368/1163/20, провадження № 3/368/30/21, у відношенні ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КупАП), - повернути до канцелярії Кагарлицького районного суду Київської області для подальшої її передачі судді Кагарлицького районного суду Кириченку В.І., - для продовження слухання по суті.
Постанова є остаточною та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.
Суддя: О.В. Закаблук