Справа № 357/5773/21
3/357/3149/21
03.06.2021 м. Біла Церквав
Суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Ларіна О.В. розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Білоцерківського районного управління поліції Головного Управління Національної поліції України в Київській області відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, працюючої директором медичного центру «Sunrise» м. Біла Церква, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
яка притягується до адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,
за участю особи, яка притягується до відповідальності ОСОБА_1 , захисника особи, яка притягується до відповідальності - адвоката Батури П.О.,
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №552265 від 18.05.2021 вбачається, що 18.05.2021 приблизно о 22 год. 00 хв. гр. ОСОБА_1 перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , вдарила свого колишнього співмешканця, чим вчинила домашнє насильство психологічного характеру.
Дії ОСОБА_1 , при складанні протоколу про адміністративне правопорушення кваліфіковано за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
В судовому засіданні особа, яка притягується до відповідальності ОСОБА_1 в присутності захисника Батури П.О., вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП не визнала та пояснила, що ніякого домашнього насильства психологічного характеру відносно ОСОБА_2 вона не вчиняла та не наносила ніяких тілесних ушкоджень останньому. ОСОБА_1 зазначила, що з ОСОБА_2 вона перебувала у фактичних шлюбних відносинах до 24.02.2021, від спільного проживання в них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після припинення фактичних шлюбних відносин, син залишився проживати з останньою, а ОСОБА_2 періодично спілкувався з сином, беручи його до себе додому.
15.05.2021 ОСОБА_2 взяв їх спільного сина ОСОБА_4 , для проведення з ним часу на два дні. Після чого, 18.05.2021 о 21:45 год., ОСОБА_2 привіз дитину за адресою: вул. Тімірязєва, 2 в м. Біла Церква, Київської області де чекав на парковці в своєму автомобілі ОСОБА_1 , коли остання підійшла до автомобіля, ОСОБА_2 запропонував їй присісти в машину на 5 хвилин для розмови. В ході вказаної розмови, ОСОБА_2 почав провокувати лайку і різко набирати швидкість на автомобілі та їхати в невідомому напрямку і не зважаючи на присутність в салоні автомобіля їх дитини, кричав нецензурною лайкою на адресу ОСОБА_1 , погрожуючи вивезти її в невідомому напрямку та побити.
ОСОБА_1 наголошувала, що ОСОБА_2 , попри її волі, на своєму автомобілі перевіз її з масиву Таращанський на масив Леваневського в м. Біла Церква, Київської області, до будинку по АДРЕСА_3 , де він орендує квартиру. Вийшовши з автомобіля, ОСОБА_2 надалі продовжував провокувати ОСОБА_1 , ображати та залякувати, після чого він штовхнув останню в праве плече та наніс своєю правою ногою два удари по правій нозі, після чого віддав дитину та пішов в бік під'їзду, в якому він орендував квартиру, а ОСОБА_1 з дитиною пішли в сторону дороги, де зустріли поліцейський патруль, та остання розповіла поліцейським про вказану подію, після чого працівники поліції почали з'ясовувати, що трапилось. При цьому, після з'ясування обставин, ОСОБА_2 розповідав поліцейським неправдиву інформацію, а саме зазначав, що його побила ОСОБА_1 . Після чого ОСОБА_2 викликав працівників поліції та повідомив диспетчера про те, що ОСОБА_1 ніби-то його побила. Після прибуття поліцейських, останні почали складати документи та, як зазначає ОСОБА_1 , вона в цей заспокоювала дитину, яка весь цей час сильно плакала, в зв'язку з чим складеним документам не надавала значення.
Таким чином, ОСОБА_1 зазначила, що ніяких тілесних ушкоджень ОСОБА_2 не наносила, а навпаки була ним побита та принижена.
В судовому засіданні захисник - адвокат Батура О.П., який діяв в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 заявив клопотання про закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях останньої складу адміністративного правопорушення, оскільки ОСОБА_1 психологічного насильства в сім'ї не вчиняла.
Суддя, розглянувши протокол та додані до нього документи, заслухавши в суді пояснення особи, яка притягається до відповідальності ОСОБА_1 доводи її захисника - адвоката Батури О.П., приходить до наступного висновку.
Положеннями ст. 280 КУпАП передбачено, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб'єктом правопорушення, всіх обов'язкових ознак складу певного адміністративного правопорушення.
Згідно зі ст. 251 КпАП України доказами про справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких в передбаченому законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його скоєнні та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозицією та об'єктивною стороною правопорушення за ст. 173-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення насильства в сім'ї, тобто умисне вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання захисного припису особою, стосовно якої він винесений, непроходження корекційної програми особою, яка вчинила насильство в сім'ї.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Пунктом 14 статті 1 вказаного Закону передбачено, що психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Окрім того, обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення є наявність наслідків у виді завдання чи можливості завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч.1 ст.173-2 КУпАП необхідно з'ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство.
З аналізу вищевказаних норм вбачається, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією ч.1 ст.173-2 КУпАП, має місце тоді, коли будь-які діяння фізичного, психологічного чи економічного характеру тягнуть за собою можливість настання чи настання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Таким чином, під домашнє насильство, зокрема психологічного характеру, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, підпадають лише такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно спричиняється емоційна невпевненість, страх або іншим чином завдається шкода психічному здоров'ю іншого члена сім'ї.
В судовому засіданні встановлено, що 18.05.2021 приблизно о 22 год. 00 хв. на підставі заяви ОСОБА_2 , відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ №552265 від 18.05.2021 за ч. 1 ст. 173-2 КупАП, з якого вбачається, що ОСОБА_1 перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , вдарила свого колишнього співмешканця. Працівниками поліції дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
До протоколу про адміністративне правопорушення долучено заяву ОСОБА_2 та копію протоколу про адміністративне правопорушення від 18.05.2021 відносно ОСОБА_2 .
Із змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №552265 від 18.05.2021 відносно ОСОБА_1 встановлено, що ОСОБА_1 вдарила свого колишнього співмешканця, чим вчинила домашнє насильство психологічного характеру, але ні в протоколі, ні в доданих до нього матеріалах, не вказано, чи проводилось безпосереднє обстеження потерпілого лікарем, не зазначено, яка саме шкода психічному чи фізичному здоров'ю потерпілого могла бути спричинена, тобто не вказано ознаки, які утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП. Протокол не містить відомостей, яка саме шкода була, чи могла бути завдана потерпілому, оскільки вчинення домашнього насильства, внаслідок якого не була і не могла бути заподіяна шкода, не утворює складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП.
Встановлені правила допустимості і відповідності доказів є гарантом їх достовірності та істинності.
Згідно статті 252 КУпАП, докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Проте, належних, допустимих та беззаперечних доказів, які б у своїй сукупності свідчили про те, що ОСОБА_1 вчинила насильство в сім'ї, матеріали справи не містять.
Відповідно до ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
В постанові Верховного Суду від 08.07.2020 у справі №432/1352/16-а викладено правовий висновок, відповідно до якого у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
За таких обставинах, дослідивши всі зібрані по справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, передбачені ст. 251 КУпАП, які встановлюють наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір стягується у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення. Враховуючи, що провадження у даній справі слід закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, відповідно, судовий збір стягненню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись статтями 173-2 ч. 1, 247, 280, 283- 284 КУпАП, суддя,
Провадження по справі відносно ОСОБА_1 за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП - закрити.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.
СуддяО. В. Ларіна