Комінтернівський районний суд м.Харкова
Провадження № 2-з/641/84/2021 Справа № 641/4266/21
07 червня 2021 року Суддя Комінтернівського районного суду м. Харкова Зелінська І.В., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Лавінда Наталія Олександрівна про визнання договору дарування недійсним,
В провадженні Комінтернівського районного суду м. Харкова перебуває дана цивільна справа.
04.06.2021 року до суду надійшла заява представника позивача про забезпечення позову, шляхом заборони відчуження квартири АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_3 , та заборони здійснювати реєстрацію місця проживання/перебування будь-яких осіб в зазначеній квартирі.
В обґрунтування клопотання представник позивача посилається на те, що між позивачем та відповідачем було укладено договір дарування від 12.06.2020 року, відповідач же умисно приховала від позивача факт її особистих боргових зобов'язань перед ОСОБА_4 маючи намір в подальшому укласти з ОСОБА_4 договір іпотеки, таким чином ввівши позивача в оману.
У своєму клопотанні представник позивача зазначає, що оформлення на ім'я відповідача права власності на квартиру АДРЕСА_1 надало їй безперешкодну змогу укласти договір іпотеки від 15.06.2020 року, посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Погрібною Т.П., р.№907, укладений між іпотекодавцем ОСОБА_3 та іпотекодержателем ОСОБА_4 в забезпечення зобов'язання за договором позики від 15.06.2020 року.
Тут же вказує, що пунктом «б» ч. 2 договору позики встановлено, що остаточний розрахунок щодо повернення суми позики має бути здійснено не пізніше 15.06.2021 року. Пунктом 4.5.3 договору іпотеки передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання Іпотекодавцем основного зобов'язання, Іпотекодержатель має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань в порядку встановленому ст. 37 Закону України «Про іпотеку».
Представник позивача зазначає, що з 15.06.2021 року відповідач має всі можливості реалізувати зазначений пункт договору іпотеки від 15.06.2020 року шляхом передачі права власності на квартиру АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_4 , крім того у відповідача є всі необхідні інструментарії для здійснення скасування реєстрації місця проживання позивача в спірній квартирі.
З метою виконання заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, з метою недопущення можливості виселення позивача та вселення сторонніх осіб до спірної квартири, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні рішення просить забезпечити позов.
Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
За правилами ч. 1ст. 153 ЦПК України, суд проводить розгляд заяви про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.
Дослідивши матеріали цивільної справи, вивчивши заяву про забезпечення позову суд прийшов до висновку, що заява позивача про забезпечення позову не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Відповідно до п. п. 1,2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно; забороною вчиняти певні дії.
У відповідності до ч. 2 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
При цьому, відповідно до вимог ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Вирішуючи питання про забезпечення позову та приймаючи за ним рішення, суд зобов'язаний враховувати обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, та зазначені ним докази, що підтверджують кожну обставину.
Відповідно до п.п. 4,5,6 Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв'язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов'язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.
Як вбачається з матеріалів заяви про забезпечення позову спір між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 виник з приводу визнання договору дарування недійсним та поновлення права власності позивача на житло. Заявник вважає, що оскільки відповідач уклала договір позики і в якості забезпечення виконання основного зобов'язання уклала договір іпотеки вказаної вище квартири, то в подальшому у разі невиконання вказаного зобов'язання, у ОСОБА_4 виникне право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на квартиру. Однак вказані доводи є безпідставними, оскільки строк виконання основного зобов'язання, як вбачається з договору позики, закінчується 15.06.2021 року, тобто є підстави припускати, що зобов'язання відповідачем за договором можуть бути виконані у строк встановлений договором.
Крім того, у зв'язку з посвідченням договору іпотеки від 15.06.2020 року приватним нотаріусом ХМНО Погрібною Т.П. за реєстровим № 907 накладено заборону відчуження зазначеної вище квартири на підставі ст. 73 ЗУ «Про нотаріат», реєстровий № 908, що підтверджується Інформацією з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна.
Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
При цьому суд зазначає, що обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Таким чином суд вважає запропоновані заходи забезпечення позову передчасними, такими, що не відповідають меті забезпечення позову, не впливають на виконання рішення або ефективний захист прав позивача та є непропорційними щодо прав та інтересів власника майна відповідача.
Керуючись ст.ст.149-153, 258-261, 353-355 ЦПК України,
В задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Лавінда Наталія Олександрівна про визнання договору дарування недійсним-відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвалу може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Відповідно до пп. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до або через Комінтернівський районний суд м. Харкова.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя -І. В. Зелінська