Справа № 638/18272/20
Провадження № 2/638/2274/21
01.06.2021 Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Щепіхіної В.В.
за участю секретаря - Шевченко І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харків, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Харківводоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та з централізованого водовідведення,
30.12.2020 представник КП «Харківводоканал» звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовною заявою, в якій просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за послуги з централізованого водопостачання та з централізованого водовідведення.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що відповідач ОСОБА_1 є споживачем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення. Однак свого обов'язку щодо проведення оплати за комунальні послуги з централізованого водопостачання та водовідведення не здійснює, внаслідок чого утворилась заборгованість за надані послуги з централізованого водопостачання за період з 01.08.2017 по 30.11.2020 у розмірі 7046,00 грн., за надані послуги з централізованого водовідведення за період з 01.05.2016 по 30.11.2020 у розмірі 5372,14 грн. Також позивач просить стягнути інфляційні витрати у розмірі 919,27 грн., 3% річних від простроченої суми у розмірі 449,39 грн., всього на загальну суму 13786,80 грн.
Ухвалою суду від 26.01.2021 позовну заяву було залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків. Позивач виконав вимоги ухвали у зазначений строк.
Ухвалою суду від 03.02.2021 відкрито провадження в даній цивільній справі та прийнято рішення про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Ухвалою суду від 27.04.2021 залучено до участі у розгляді справи співвідповідача ОСОБА_2 .
Крім того, представник позивача уточнив свої вимоги. Просить суд стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за надані послуги з централізованого водовідведення за період з 01.05.2016 по 17.11.2016 у розмірі 242,38 грн., інфляційні витрати - 9,60 грн., 3% річних від простроченої суми - 1,73 грн., а всього стягнути 253 грн. 71 коп. та стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за надані послуги з централізованого водопостачання за період з 01.08.2017 по 30.11.2020 у розмірі 7897,44 грн., за надані послуги з централізованого водовідведення за період з 18.11.2016 по 30.11.2020 у розмірі 5647,44 грн., інфляційні витрати - 919,27 грн., 3% річних від простроченої суми - 449,45 грн., а всього стягнути 13474 грн. 88 коп. Судові витрати покласти на відповідачів.
Представник позивача належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився. Від представника позивача надійшла до суду заява, в якій зазначено, що він позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити та проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відповідно до ст.128 ЦПК України належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи. В судові засідання не з'явилися, про наявність поважних причин своєї неявки відповідно до вимог ч.3 ст.131 ЦПК України суд не повідомили, заяви про відкладення судового засідання відповідачі не надали, відзиву на позов не направили.
Ухвалою суду від 01.06.2021 на підставі статті 281 ЦПК України прийнято рішення про здійснення заочного розгляду справи.
Враховуючи викладене, оскільки відповідачі повідомлені про час та місце слухання справи своєчасно та належним чином, представник позивача надав згоду на ухвалення заочного рішення, суд проводить заочний розгляд справи на підставі наявних доказів, відповідно до положень ст. 280 ЦПК України.
У зв'язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги необхідно задовольнити з урахуванням наступного.
ОСОБА_2 був споживачем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення за адресою: АДРЕСА_1 , у період з 01.05.2016 по 17.11.2016, оскільки в цей період являвся власником вказаної квартири.
Заборгованість відповідача ОСОБА_2 , згідно розрахунку позивача складається з заборгованості за надані послуги з централізованого водовідведення за період з 01.05.2016 по 17.11.2016 у розмірі 242,38 грн., інфляційні витрати - 9,60 грн., 3% річних від простроченої суми - 1,73 грн., а всього 253 грн. 71 коп.
ОСОБА_1 є споживачем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення за адресою: АДРЕСА_1 , у період з 18.11.2016 по теперішній час, що підтверджується довідкою про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб, розрахунком позивача та копією договору дарування квартири від 18.11.2016 року.
Заборгованість відповідача ОСОБА_1 , згідно розрахунків позивача складає: заборгованість за надані послуги з централізованого водопостачання за період з 01.08.2017 по 30.11.2020 у розмірі 7897,44 грн., за надані послуги з централізованого водовідведення за період з 18.11.2016 по 30.11.2020 у розмірі 5647,44 грн., інфляційні витрати - 919,27 грн., 3% річних від простроченої суми - 449,45 грн., а всього 13474 грн. 88 коп.
Відповідно до ст.ст.67, 68 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору (ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
За положенням ч. 1 ст. 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст.22 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» № 2918 від 10.01.2002 р. споживач зобов'язаний своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання i водовідведення.
Згідно п.18 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води i водовідведення», затверджених КМУ від 21.07.2005 р. № 630, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць, плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.
Враховуючи викладене, споживач зобов'язаний оплатити отримані ним житлово-комунальні послуги. Відсутність письмового договору щодо надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від встановленого законом обов'язку оплати послуг у повному обсязі, якщо він фактично користується ними зі згоди постачальника послуг. За таких обставин зобов'язання відповідача оплатити надані послуги виникає на підставі закону з узгоджених дій постачальника і споживача послуг. Зазначене узгоджується з висновками Верховного Суду України, викладені у постановах від 30 жовтня 2013 року по справі №6-59цс13 та від 25 листопада 2014 року по справі №3-184гс14.
Суду не надано та не зазначено про існування доказів того, що відповідачі відмовлялись від споживання послуг з водопостачання (водовідведення) у встановленому порядку, чи звертались до позивача щодо проведення перерахунку у разі можливої відсутності тривалий час в квартирі та не споживання послуг або з претензіями щодо невиконання ним зобов'язань щодо постачання послуг, або надання неякісних послуг суду.
Відповідно до ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст. 629 ЦПК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідачів ОСОБА_2 заборгованості за надані послуги з централізованого водовідведення за період з 01.05.2016 по 17.11.2016 у розмірі 242,38 грн. та ОСОБА_1 заборгованості за надані послуги з централізованого водопостачання за період з 01.08.2017 по 30.11.2020 у розмірі 7897,44 грн., за надані послуги з централізованого водовідведення за період з 18.11.2016 по 30.11.2020 у розмірі 5647,44 грн. підлягають задоволенню.
У зв'язку із простроченням відповідачами виконання грошового зобов'язання, позивачем нараховані інфляційні витрати та 3% річних за прострочення ними виконання грошового зобов'язання.
Правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов'язанням, у якому, зокрема, на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок по оплаті отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (ч. 1 ст. 509 ЦК України) - вимагати сплату грошей за надані послуги.
Таким чином, виходячи з юридичної природи правовідносин сторін як грошових зобов'язань, на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання, якою передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.
Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення на користь позивача з ОСОБА_2 інфляційних витрат - 9,60 грн., 3% річних від простроченої суми - 1,73 грн. та стягнення з ОСОБА_1 інфляційних витрат - 919,27 грн., 3% річних від простроченої суми - 449,45 грн., в межах заявлених позовних вимог є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо клопотання представника позивача про визнання поважними причини пропуску строку позовної давності суд зазначає наступне.
Статтею 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України.)
Відповідно до ст.264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу.
Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту (стаття 267 ЦК України).
Згідно з ч.1 статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Оскільки відповідачами не заявлено клопотання про застосування строку позовної давності, суд доходить висновку, що клопотання про поновлення строку звернення до суду не підлягає розгляду.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 625, 629 ЦК України, ст.ст.12,13, 141, 263,264,265 ЦПК України, суд, -
Позов Комунального підприємства «Харківводоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та з централізованого водовідведення - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 на користь Комунального підприємства «Харківводоканал» заборгованість за надані послуги з централізованого водовідведення за період з 01.05.2016 по 17.11.2016 у розмірі 242,38 грн., інфляційні витрати - 9,60 грн., 3% річних від простроченої суми - 1,73 грн., а всього стягнути 253 (двісті п'ятдесят три) грн. 71 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 на користь Комунального підприємства «Харківводоканал» судовий збір у сумі 38 (тридцять вісім) грн. 89 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 на користь Комунального підприємства «Харківводоканал» заборгованість за надані послуги з централізованого водопостачання за період з 01.08.2017 по 30.11.2020 у розмірі 7897,44 грн., за надані послуги з централізованого водовідведення за період з 18.11.2016 по 30.11.2020 у розмірі 5647,44 грн., інфляційні витрати - 919,27 грн., 3% річних від простроченої суми - 449,45 грн., а всього стягнути 13474 (тринадцять тисяч чотириста сімдесят чотири) грн. 88 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 на користь Комунального підприємства «Харківводоканал» судовий збір у сумі 2063 (дві тисячі шістдесят три) грн. 11 коп.
Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення відповідачу необхідно подати протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст заочного рішення складено 04.06.2021.
Суддя В.В. Щепіхіна