Справа № 428/4937/21
Провадження № 2-з/428/68/2021
04 червня 2021 року м. Сєвєродонецьк
Суддя Сєвєродонецького міського суду Луганської області Шубочкіна Т.В., розглянувши заяву адвоката Суткової Рени Агабєковни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі №428/4937/21 за позовом адвоката Суткової Рени Агабєковни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики, -
До Сєвєродонецького міського суду Луганської області надійшов позов адвоката Суткової Рени Агабєковни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення з відповідачів в солідарному порядку суми боргу за договором позики від 01.04.2021 в загальному розмірі 16855 дол. США.
02.06.2021 від адвоката Суткова Рена Агабєковна, яка діє в інтересах ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення вищевказаного позову шляхом накладення арешту на транспортний засіб VOLKSWAGEN POLO, 2002 року випуску, об'єм двигуна 1390, потужність двигуна 55, що зареєстрований 23.12.2019 за ОСОБА_3 .
В обґрунтування заяви про забезпечення позову представник позивача посилається на те, що позивач вважає за необхідне застосування такого виду забезпечення позову, як накладення арешту на вищевказаний транспортний засіб з огляду на те, що це єдине майно, на яке може бути звернуто стягнення в процесі виконання судового рішення, а його відчуження до ухвалення судового рішення може позбавити позивача його реального виконання.
Дослідивши заяву про забезпечення позову разом з матеріалами позовної заяви, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача.
Частиною 1 ст. 150 ЦПК України встановлено перелік видів забезпечення позову, відповідно до якого позов забезпечується:1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд може застосувати кілька видів заходів забезпечення позову, перелік яких визначений ч. 1 ст. 150 цього Кодексу, а також іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
Частиною 1 ст. 151 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.
У своєму правовому висновку, сформульованому у постанові від 31 січня 2019 року у справі № 761/45074/17, Верховний Суд, зазначив, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Слід зазначити, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася із такою заявою, позовним вимогам.
Суд зазначає, що до заяви про забезпечення позову, позивачем не надано належних доказів на обґрунтування своїх доводів щодо наявності обставин, з яких можливо було б встановити реальну загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, як і не надано доказів та належних доводів щодо наявності взаємозв'язку між способом забезпечення доказів та майном, на який позивач просить накласти арешт, та предметом спору за даним позовом.
Позивач звертаючись до суду із позовною заявою зазначив, що відповідач ОСОБА_2 ухиляється від повернення отриманих у позику коштів. При цьому, визначаючи в якості другого відповідача ОСОБА_3 та заявляючи вимоги щодо вжиття заходів забезпечення шляхом накладення арешту на транспортний засіб VOLKSWAGEN POLO, 2002 року випуску, який належить їй на праві власності, позивач посилається на те, що станом на момент укладення договором позики вона була дружиною ОСОБА_2 . Разом з тим, жодних доказів ані до позовної заяви, ані до заяви про забезпечення доказів, які б підтверджували факт перебування відповідачів у шлюбних відносинах, позивачем не надано. Окрім того, в позовній заяві позивачем зазначено, що такі докази у нього відсутні, у зв'язку з чим ним заявлено клопотання про витребування доказів у справі.
Таким чином, без наявності відповідних доказів, на даній стадії судового провадження, суд не може встановити чи дійсно відповідачі перебувають чи перебували у шлюбних, або в будь-яких інших родинних відносинах, та чи є ОСОБА_3 належним відповідачем за даним позовом.
Отже, за відсутності достатніх підстав вважати, що ОСОБА_3 повинна відповідати за даним позовом, суд вважає, що застосування заходів забезпечення шляхом накладення арешту на належний їй автомобіль, призведе до обмеження її права на вільне володіння своїм майном без достатніх на це правових підстав.
Додатково суд наголошує, що при вирішенні питання про забезпечення позову необхідно брати до уваги інтереси не тільки заявника, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
З урахуванням наведеного, суд вважає необхідним відмовити позивачу у задоволенні його заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст. 149-153, 258, 260, 261, 353-354 ЦПК України, суд, -
У задоволенні заяви адвоката Суткової Рени Агабєковни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі №428/4937/21 за позовом адвоката Суткової Рени Агабєковни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного суду через Сєвєродонецький міський суд Луганської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання суддею.
Суддя: Т. В. Шубочкіна