Справа № 174/191/21
п/с № 2/174/155/2021
01 червня 2021 року м. Вільногірськ
Вільногірський міський суд Дніпропетровської області в складі :
головуючого судді - Ілюшик І.А.,
за участю: секретаря - Зіненко Є.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Вільногірськ, Дніпропетровської області, у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», третя особа - приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Тарас Володимирович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-
Позивач ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», третя особа - приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Т.В. про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що 11.03.2021 року, приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Русецькою О.О., було відкрито виконавче провадження № 64788456 на підставі виконавчого напису № 2130 від 22.02.2021 року, вчиненого приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Т.В. про стягнення з нього на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» заборгованості у розмірі 12857,63 грн.
Про факт існування оскаржуваного виконавчого напису та відкриття виконавчого провадження позивач дізнався в результаті ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження 16.03.2021 року.
Він вважає, що вчинений виконавчий напис від 22.02.2021 року, є незаконним та таким, що не підлягає виконанню у зв'язку з тим, що зазначена у виконавчому написі сума грошових вимог розрахована неправильно; сума грошових вимог не є безспірною, відповідачем не було подано нотаріусу документи, визначені п. 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, а тому виконавчий напис має бути визнано таким, що не підлягає виконанню. Нотаріусом незаконно було вчинено виконавчий напис на підставі договору, вчиненого у простій письмовій формі, а не оригіналу нотаріально посвідченого договору.
Просить суд визнати виконавчий напис № 2130 від 22.02.2021 року приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Т.В. таким, що не підлягає виконанню.
13.04.2021 року ухвалою Вільногірського міського суд Дніпровської області позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у цій справі, постановлено про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження та встановлено сторонам строк на реалізацію процесуального права подачі заяв по суті позовних вимог та призначено судове засідання у справі.
Задоволено клопотання позивача про витребування доказів та від приватного нотаріуса витребувано належним чином завірені копії виконавчого напису та документів, які стали підставою для його видачі.
13.04.2021 року ухвалою суду клопотання позивача задоволено та вжито заходи забезпечення позову у виді зупинення стягнення на підставі виконавчого напису № 2130 вчиненого 22.02.2021 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Т. В., про стягнення заборгованість.
В судове засідання позивач не з'явився, надав заяву про розгляд справи у свою відсутність, позовну заяву підтримав, просив суд задовольнити позов в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Представник відповідача будучи належним чином повідомленим про день та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився. Відзив на позовну заяву не направив.
Третя особа будучи належним чином повідомлена про день та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилася.
Враховуючи, заяву позивача, який не заперечує проти заочного розгляду, у зв'язку з повторною неявкою відповідача у судове засідання суд вважає за необхідне ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.
22.02.2021 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Т. В. вчинено виконавчий напис за № 2130 про стягнення з ОСОБА_1 , на користь ТОВ «Вердикт Капітал», заборгованості яка нарахована за кредитним договором АG 5644229 від 05.03.2019 року укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ Фінансова компанія «Дінеро», правонаступником усіх прав та обов'язків якого на підставі Договору № 22-08/19 та Додаткової угоди № 6 про відступлення прав вимоги від 13.12.2019 року є ТОВ «Вердикт Капітал» за період 13.12.2019 року по 16.02.2021 року на суму заборгованості у розмірі 12 857,63 грн. (а.с. 19).
Встановлено, що на підставі виконавчого напису від 22.02.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Русецькою О.О. була винесена постанова 11.03.2021 року про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису № 2130 від 22.02.2021 року приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Т. В. (а.с. 20-21).
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України, суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дні, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 2 статті 77 ЦПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухвалені судового рішення.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Частиною 5 та 6 статті 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За приписами ч. 10 ст. 84 ЦПК України у разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа
ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду.
Згідно зі ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» (у чинній редакції) нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі №826/20084/14 постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» було визнано незаконною та нечинною.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року у справі №826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року було залишено без змін.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 року було відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року.
Тобто редакція Переліку передбачає можливість вчинення виконавчого напису лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору.
Слід зазначити, що оскільки у нотаріальному процесі бере участь одна сторона правочину, то нотаріус оцінює документи як докази лише однієї заінтересованої сторони - стягувача, який звернувся до нотаріуса за захистом своїх цивільних прав, при цьому, останній повинен здійснити перевірку всіх документів, необхідних для вчинення нотаріальної дії - виконавчого напису, які, зокрема, підтверджують наявність зобов'язання та їх безспірність.
Безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, яка виключає можливість спору, зокрема, щодо її розміру, строків, за яких вона нарахована тощо, а відтак, і документів, які підтверджують її безспірність і на підставі яких нотаріус вчиняє виконавчий напис. Документи, що встановлюють заборгованість, насамперед мають бути однозначними, беззаперечними та стовідсотково підтверджувати наявність у боржника заборгованості перед кредитором.
Як зазначив Верховний Суд України в своїй постанові від 05.07.2017 року по справі №754/9711/14-ц безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст. 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак, характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Враховуючи те, що внаслідок вчинення оспорюваного виконавчого напису не забезпечено справедливий баланс інтересами позивача та суспільства, що не відповідає нормі, викладеній у першому реченні частини 1 статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на теперішній час виконавче провадження відкрито, відповідачем не було додано відповідних доказів, які б підтверджували можливі заперечення, доказів отримання позивачем вимоги про оплату заборгованості у розмірі 12857,63 грн., сам факт наявності заборгованості позивачем заперечується і доказів зворотнього суду не надано, застосовуючи положення ч. 10 ст. 84 ЦПК України, вивчивши надані суду докази та враховуючи конкретні обставини справи, суд приходить до висновку, що оспорюваний виконавчий напис необхідно визнати таким, що не підлягає виконанню.
Заходи забезпечення позову у виді зупинення стягнення на підставі виконавчого напису № 2130 вчинений 22.02.2021 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Т. В., про стягнення заборгованість, втрачають свою дію в порядку передбаченому ч. 7 ст. 158 ЦПК України, згідно з якою, у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно задоволених позовних вимог.
Отже, враховуючи, що позовні вимоги задоволені в повному обсязі, з відповідача підлягають до стягнення на користь позивача 454 грн. 00 коп. судового збору, сплаченого останнім при зверненні з позовом до суду та 454 грн. 00 коп. судового збору за подання заяви про забезпечення позову, а всього 908 грн. 00 коп. та 454 грн. 00 коп. на користь держави, які недоплачені позивачем при зверненні до суду з позовом та заявою про забезпечення позову.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 10, 11, 76-80, 133, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», третя особа - приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Тарас Володимирович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 2130 від 22 лютого 2021 року, вчиненого приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Тарасом Володимировичем.
Стягнути з ТОВ «Вердикт Капітал», (04053, м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, буд.5-б, код ЄДПОУ 36799749) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 908,00 грн.
Стягнути з ТОВ «Вердикт Капітал», (04053, м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, буд.5-б, код ЄДПОУ 36799749) на користь держави судовий збір в сумі 454,00 грн.
Заходи забезпечення позову у виді зупинення стягнення на підставі виконавчого напису зупинити стягнення за виконавчим написом № 2130 вчинений 22.02.2021 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Тарас Володимирович, про стягнення заборгованість, продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його постановив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана до Вільногірського міського суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд
- якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду.
Повне рішення складено 07.06.2021 року
Суддя І.А.Ілюшик