Справа №133/541/21
Провадження №4-с/133/8/21
31.05.21 м. Козятин
Козятинський міськрайонний суд Вінницької області у складі:
головуючого судді Кучерук І.М.,
за участю секретаря Паращенко Л.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Козятині цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця,
ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаною скаргою, у якій просить: - визнати незаконними дії Козятинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрально-західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Хмельницький); - зобов'язати Козятинський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Центрально-західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Хмельницький) зняти арешт з нерухомого майна ОСОБА_2 , накладений Козятинським відділом ДВС 20.02.2007 на підставі постанови про арешт майна боржника б/н, реєстраційний номер обтяження 4525400, зареєстрований Козятинською державною нотаріальною конторою 20.02.2007.
Свої вимоги скаржник мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько - ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилась спадщина на майно, що прийнято ним у встановленому законом порядку шляхом звернення із заявою про прийняття спадщини до приватного нотаріуса. Однак під час оформлення спадкових прав на майно виявилось, що в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна міститься запис про арешт нерухомого майна ОСОБА_2 на підставі постанови Козятинського відділу ДВС про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 09.02.2007, зареєстрований Козятинською державною нотаріальною конторою 20.02.2007, під час виконання виконавчого листа у справі №2-927, виданого 31.07.2006 Вінницьким районним судом Вінницької області. Водночас на запит адвоката отримано відповідь про те, що станом на 23.02.2021 на виконанні у відділі виконавчий лист №2-927, виданий Вінницьким районі судом 31.07.2006 про стягнення ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліментів, не перебуває.
За таких обставин, скаржник просить скасувати арешт, який накладений Козятинським відділом ДВС, оскільки після закінчення всіх дій у виконавчому провадженню, його не скасовано.
Скаржник ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, представник скаржника - адвокат Проніва Н.Р. подала заяву в якій просила розглядати скарги без її участі та участі скаржника, заявлені в скарзі вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовільнити.
Представник Козятинського МР ВДВС Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.
З огляду на приписи ч. 2 ст. 450 ЦПК України, відсутність представника органу державної виконавчої служби не перешкоджає розгляду скарги.
З'ясувавши обставини скарги і дослідивши докази, суд приходить до висновку про те, що скарга підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько скаржника - ОСОБА_2 .
Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на майно, яке скаржник прийняв мав намір прийняти у встановленому законом порядку, звернувшись із заявою про прийняття спадщини до приватного нотаріуса Козятинського районного нотаріального округу Свідерської О.В.
Під час оформлення спадкових прав на майно встановлено, що в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна міститься запис про арешт нерухомого майна ОСОБА_2 на підставі постанови Козятинського відділу ДВС б/н від 20.02.2007, арешт зареєстровано Козятинською державною нотаріальною конторою 20.02.2007 за №4525400. Вказаний арешт накладено 09.02.2007 державним виконавцем Бугайчук Н.М. Козятинського відділу ДВС на підставі виконавчого листа у справі №2-927 видного 31.07.2006 Вінницьким районним судом Вінницької області.
Відповідно до відповіді на адвокатський запит від 23.02.2021 у Козятинському МР ВДВС Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) виконавчий лист №2-927, виданий Вінницьким районним судом Вінницької області 31.07.2006 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліментів, в продажденні не перебуває.
За параметрами запиту в Єдиному реєстрі боржників інформація щодо ОСОБА_2 відсутня. Однак арешт, який був накладений Козятинським відділом ДВС після закінчення всіх дій у виконавчому провадженні, скасовано не було.
Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 №606-ХІV, який діяв на час виникнення спірних правовідносин (далі також - Закон України №606-ХІV).
Згідно з ст. 1 Закону України №606-ХІ виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частини другої статті 2 Закону №606-ХІ примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України «Про державну виконавчу службу».
Виходячи зі змісту статті 55 Закону України «Про виконавче провадження» арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом:винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, якою накладається арешт на майно боржника та оголошується заборона на його відчуження.
Відповідно до частини першої статті 37 Закону України №606-ХІ виконавче провадження підлягає закінченню у разі визнання відмови стягувача від примусового виконання рішення суду; визнання судом мирової угоди між стягувачем і боржником про закінчення виконавчого провадження; смерті або оголошення померлим стягувача чи боржника, визнання безвісно відсутнім боржника або стягувача, ліквідації юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання їх обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва; скасування рішення суду або іншого органу (посадової особи), яке підлягало виконанню на підставі виконавчого документа, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; письмової відмови стягувача від одержання предметів, вилучених у боржника при виконанні рішення про передачу їх стягувачеві, або знищення речі, яка мала бути передана стягувачеві в натурі; закінчення передбаченого законом строку для даного виду стягнення; передачі виконавчого документа ліквідаційній комісії у разі ліквідації боржника - юридичної особи або арбітражному керуючому у разі визнання боржника банкрутом; фактичного повного виконання рішення згідно з виконавчим документом; повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду або іншого органу (посадової особи), які видали виконавчий документ, або на письмову вимогу стягувача; направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби; повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), які видали виконавчий документ, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 76 цього Закону.
Відповідно до ст.38 Закону №606-ХІ у разі закінчення виконавчого провадження згідно із статтею 37 цього Закону, крім направлення виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; повернення виконавчого документа стягувачу згідно із статтею 40 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, згідно із статтею 40-1 цього Закону, припиняється чинність арешту майна боржника, скасовуються інші здійснені державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку з завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом. Якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем був накладений арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про скасування арешту, накладеного на майно боржника. За заявою боржника державний виконавець видає йому додаткові копії постанови, вказаної у частині другій цієї статті, для її пред'явлення до органу нотаріату та інших органів, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження для зняття арешту з майна.
Зміст наведених правових норм свідчить про те, що арешт майна боржника є заходом звернення стягнення на майно боржника, який застосовується для забезпечення реального виконання рішення, що відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» підлягає примусовому виконанню.
Виходячи з наведено, виконавче провадження, за яким накладено обтяження на усе нерухоме майно ОСОБА_2 , закінчене.
Відповідно до пункту 4.10.2. Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої Міністерством юстиції України 15.12.1999 № 865/4158 в редакції 2006 року, у разі закінчення виконавчого провадження якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем був накладений арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження (окрім випадків направлення виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби), повернення виконавчого документа стягувачу або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадової особи), який його видав, державний виконавець зазначає про скасування арешту, накладеного на майно боржника.
Разом з тим, арешт з майна підлягав зняттю державним виконавцем при закінченні виконавчого провадження, проте вимоги діючого законодавства державним виконавцем виконано не було.
Статтею 40 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016, встановлено, що у разі закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги, суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
На підставі викладеного вище, суд приходить до висновку, що незняття органом ДВС арешту з нерухомого майна ОСОБА_2 після завершення виконавчого провадження є протиправною бездіяльністю державної виконавчої служби і порушене право заявника підлягає захисту шляхом зобов'язання вчинити відповідні дії.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.37,38,55 Закон України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 №606-ХІV, ст.ст. 447-453 ЦПК України, суд,
Скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати незаконними дії Козятинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрально-західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Хмельницький).
Зобов'язати Козятинський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Центрально-західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Хмельницький) зняти арешт з нерухомого майна ОСОБА_2 , накладений Козятинським відділом ДВС 20.02.2007 на підставі постанови про арешт майна боржника б/н, реєстраційний номер обтяження 4525400, зареєстрований Козятинською державною нотаріальною конторою 20.02.2007.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду через Козятинський міськрайонний суд протягом 15 днів з дня складання повного судового рішення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя І.М. Кучерук