печерський районний суд міста києва
Справа № 757/28604/21-к
04 червня 2021 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , адвокатів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , прокурора ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 на рішення Генерального прокурора щодо повідомлення про підозру (в порядку п. 10 ч. ст. 303 КПК України),
установив:
Адвокат ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді зі скаргою в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 в порядку пункту 10 ч. 1 ст. 303 КПК України на повідомлення про підозру від 25.03.2021 р. у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, посилаючись на те, що повідомлення про підозру є незаконним, безпідставним та необґрунтованим, оскільки згідно з текстом клопотання про продовження строків досудового розслідування до трьох місяців обґрунтованість повідомлення про підозру ОСОБА_5 підтверджується: висновком аналітичного дослідження Державної податкової служби України, згідно з яким за умови фактично отриманого доходу ОСОБА_5 за період з 2015 по 2020 роки відповідно до матеріалів кримінального провадження без врахування понесених витрат, імовірно, вбачається заниження сум податків і зборів на суму 120 859 901,64 грн; висновком експертів № 2513/4492 від 22.03.2021 р. за результатами проведення комісійної судової економічної експертизи у кримінальному провадженні провадження № 42020000000001696, яким підтверджується недорахування податків і зборів на суму 97 639 932,76 грн; висновок комісійної судової економічної експертизи отриманий на підставі постанови прокурора, втім постанова прокурора не є підставою для проведення експертизи, а експерти, зробивши висновок про наявність недорахувань ОСОБА_5 , перевищили надані ним повноваження. Крім того, співробітниками державної податкової служби не складено податкові повідомлення-рішення за результатами фінансово-господарської діяльності ОСОБА_5 . В його діях щодо відчуження нерухомості відсутній умисел на ухилення від сплати податків, а тому і відсутній склад злочину, передбаченого ст. 212 КК України. Діяльність фізичної особи ОСОБА_5 без статусу підприємця з продажу належного йому на праві особистої приватної власності нерухомого майна за своєю юридичною природою не може вважатися підприємницькою діяльністю, оскільки не містить ознак комерційного ризику, дана діяльність не може вважатись господарською діяльність взагалі. Доводи прокуратури щодо наявних доказів протиправної діяльності ОСОБА_5 в якості фізичної особи при відчуженні нерухомого майна є необґрунтованими та безпідставними.
У судовому засіданні адвокати, підозрюваний вимоги скарги підтримали, просили її задовольнити, посилаючись на обставини викладені у скарзі.
У судовому засіданні прокурор заперечував проти задоволення скарги.
Слідчий суддя, вислухавши надані пояснення, дослідивши матеріали скарги, заперечення прокурора першого відділу процесуального керівництва першого управління організації і процесуального керівництва у кримінальних провадженнях органів Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів Державного бюро розслідувань, нагляду за його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , долучені матеріали кримінального провадження дійшов наступних висновків.
Встановлено, що Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42020000000001696
від 15.09.2020 р. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 212 КК України. 25.03.2021 р. ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, тобто в умисному ухиленні від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчиненому особою, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах.
За змістом частин 1, 3 ст. 111 КПК України повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію. Повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченому Главою 11 цього Кодексу, за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи.
Порядок здійснення виклику у кримінальному провадженні регулюється ст. 135 КПК України, зокрема, шляхом: надіслання поштою, електронною поштою; врученням під розписку дорослому члену сім'ї чи іншій особі, яка з нею проживає «для передання»; врученням житлово-експлуатаційної організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.
Згідно пункту 10 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскарженні повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.
Згідно ч. 1 ст. 276 КПК України повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках: затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення. Особливості повідомлення про підозру окремій категорії осіб визначаються главою 37 цього Кодексу.
Згідно ст. 277 КПК України письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором. Повідомлення має містити такі відомості: 1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; 4) зміст підозри; 5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; 7) права підозрюваного; 8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
Згідно рішень Європейського суду з прав людини у справах «Ilgar Mammadov v. Azerbaijan», «Erdagoz v. Turkey», «Cebotari v. Moldova» «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. Європейський суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення, зокрема, у рішенні у справі «Murray v. the United Kingdom», отже на початковій стадії розслідування суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направлені справи до суду. Разом з тим для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не у контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення. Також відповідно до практики Європейського суду з прав людини вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення. При цьому обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки і оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» Суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Хоча пунктом 10 ч. 1 ст. 303 КПК України і передбачено право оскарження повідомлення про підозру, втім кримінальним процесуальним законодавством не визначено критеріїв та підстав, які можуть бути покладені в основу скасування повідомлення слідчого, прокурора про підозру у вчинені особою злочину. За таких обставин, слідчий суддя приходить до переконання про відмову у задоволенні скарги.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 277-278, 303, 305-307, 309, 371-372 КПК України, слідчий суддя
ухвалив:
У задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 на рішення Генерального прокурора щодо повідомлення про підозру (в порядку п. 10 ч. ст. 303 КПК України) - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1