Справа № 523/9950/21
Провадження №2/523/3901/21
про залишення позовної заяви без руху
"07" червня 2021 р. м. Одеса
Суддя Суворовського районного суду м. Одеси Кремер І.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Вивчивши матеріали справи, приходжу до переконання, що зазначений позов підлягає залишенню без руху, оскільки поданий з порушенням вимог ст. 175 ЦПК України, а саме:
?В позовній заяві не зазначено повної адреси місце проживання чи перебування відповідача, не зазначено про інші можливі засоби зв'язку відповідача.
?Як зазначено вище, позивач має намір розірвати шлюб з громадянином ОСОБА_2 , який перебуває на території Російської Федерації по обміну, не зазначивши в порушення п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України жодного доказу, який підтверджує даний факт.
?Статтею 496 ЦПК України визначено, що іноземці, особи без громадянства, іноземні юридичні особи, іноземні держави (їх органи та посадові особи) та міжнародні організації (далі - іноземні особи) мають право звертатися до судів України для захисту своїх прав, свобод чи інтересів. Іноземні особи мають процесуальні права та обов'язки нарівні з фізичними і юридичними особами України, крім випадків, передбачених Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Кожна людина має право на ефективне поновлення у правах компетентними національними судами в разі порушення її основних прав, наданих їй Конституцією або законом (стаття 8 Загальної декларації прав людини).
Проте, згідно приписів ст. 128 ЦПК України, "1. Суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою. 2. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. 3. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. 4. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. 5. Судова повістка про виклик має бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. 6. Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи - про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку".
Відповідачу, що проживає за межами України, вручаються копії позову з додатками та судова повістка про дату, час і місце судового засідання - у порядку, визначеному міжнародною Конвенцією про вручення судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, що підписана в Гаазі 15 листопада 1965 року (далі - Конвенція).
Порядок вручення судових документів, встановлений Конвенцією, застосовується у випадках, якщо учасник судового провадження знаходиться за кордоном та не має на території України представника, тобто коли є дійсна потреба у повідомленні учасника справи та врученні йому документів за кордоном.
Україна є учасницею окремих міжнародних договорів, якими скасовано будь - яке додаткове засвідчення офіційних документів, що подаються до установ держав - учасниць такого договору.
Згідно з ст. 498 ЦПК України, в разі, якщо в процесі розгляду справи суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, суд України може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Доручення суду України надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.
Відповідно до Наказу від 27.06.2008 року № 1092/5/54, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.07.2008 року за №573/15264 «Про затвердження Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень» п.2.1, в разі, якщо при розгляді цивільної справи в суду України виникне необхідність у врученні документів або отриманні доказів, у проведенні окремих процесуальних дій за кордоном, суд України складає доручення про надання правової допомоги за кордоном. Доручення складається судом України, який розглядає цивільну справу, і має містити інформацію та документи, передбачені міжнародним договором України. Доручення адресується компетентному суду запитуваної держави.
Відповідно до ст.2 Конвенції, кожна Договірна Держава призначає Центральний Орган, обов'язком якого є отримання прохань про вручення документів, що виходять від інших Договірних Держав.
Вирішуючи питання про докази у справах з іноземним елементом, суд має враховувати принцип змагальності і диспозитивності сторін (статті 12, 13 ЦПК України), та обов'язок доказування (статті 76-84 ЦПК України). Положення ЦПК, де зазначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися жодними іншими засобами доказування, поширюється й на доказову діяльність у цивільних справах з іноземним елементом.
На стадії підготовки справи за участю іноземного елемента до судового розгляду суддя вирішує питання про належність поданих сторонами доказів, допустимість засобів доказування, і, якщо потрібно, вирішує клопотання сторін про витребування доказів, зокрема й на території іншої держави.
05.07.2017 року Верховним судом України в контексті справи № 6-835цс17 досліджувалось питання щодо належного повідомлення-виклику сторони процесу (іноземця) про час та місце слухання справи у судовому провадженні.
Суд зазначив, що згідно з частинами першою та другою статті 2 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та Закону України «Про міжнародне приватне право».
Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, передбачено інші правила, ніж установлені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.
10 листопада 1994 року Верховною Радою України ратифіковано Конвенцію про правову допомогу та правові відносини в цивільних, сімейних та кримінальних справах 1993 року, яка набула чинності для України 14 квітня 1995 року і застосовується у відносинах України з Республікою Білорусь, Азербайджанською Республікою, Республікою Узбекистан, Російською Федерацією, Республікою Казахстан, Республікою Таджикистан, Республікою Вірменія, Киргизькою Республікою, Республікою Молдова, Грузією і Туркменістаном.
Відповідно до частини першої статті 4 Конвенції, установи юстиції Договірних Сторін надають правову допомогу у цивільних, сімейних і кримінальних справах відповідно до положень цієї Конвенції. При виконанні цієї Конвенції компетентні установи юстиції Договірних Сторін взаємодіють одна з одною через свої центральні органи, якщо тільки цією Конвенцією не встановлений інший порядок взаємодії (стаття 5 Конвенції). Статтею 6 Конвенції передбачено, що Договірні Сторони надають одна одній правову допомогу шляхом виконання процесуальних і інших дій, передбачених законодавством запитуваної Договірної Сторони, зокрема складання і пересилання документів, їх вручення. Частиною першою статті 10 та статтею 11 цієї ж Конвенції, запитувана установа юстиції здійснює вручення документів відповідно до порядку, що діє в її державі, якщо документи, що вручаються, написані її мовою або російською мовою або забезпечені завіреним перекладом на ці мови.
В іншому випадку вона передає документи одержувачеві, якщо він згодний добровільно їх прийняти. Вручення документів засвідчується підтвердженням, підписаним особою, якій вручений документ, і скріпленим офіційною печаткою запитуваної установи, із зазначенням дати вручення і підписом працівника установи, що вручає документ або виданий цією установою інший документ, у якому мають бути зазначені спосіб, місце і час вручення.
Таким чином, в разі, якщо відповідач у справі є громадянином однієї з держав - учасниць Конвенції і проживає на її території, він має бути повідомлений про час і місце судового розгляду справи за позовом до нього відповідно до положень Конвенції та Інструкції: за дорученням суду України, направленим через головні територіальні управління юстиції до Міністерства юстиції України, якщо інше не передбачене міжнародним договором України.
Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позивач має надати суду копію позову з додатками у перекладі на російську мову, або ж повідомити суд про те, що відповідач погоджується прийняти усі документи без перекладу, або ж повідомити суд про намір вручити їх відповідачу особисто.
Тобто, для відкриття провадження за даною позовною заявою, оскільки суд зобов'язаний невідкладно надіслати відповідачу копію ухвали про відкриття провадження у справі та копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів з перекладом офіційною мовою запитуваної держави, тобто, російською, позивачу необхідно надати суду повний пакет документів - позову з додатками разом з завіреним перекладом на російську мову (у двох примірниках), та поштову адресу відповідача російською мовою, - для подальшого можливого звернення з судовим дорученням до іноземного суду, а також повідомити суд, чи має намір позивач скористатися правом на вручення судових повідомлень відповідачу відповідно до вимог Конвенції про міжнародну правову допомогу, чи має намір особисто (з метою уникнення затягування розгляду справи) вручити (надіслати) відповідачу загальними засобами зв'язку (поштою) копію позову з додатками і судову повістку-виклик у судове засідання.
Таким чином, встановивши відсутність усіх вищеперелічених складових для відкриття провадження, суд дійшов висновку, що позовна заява містить певні недоліки, які позивачем мають бути усунені для відкриття провадження у справі і її розгляду у розумні строки на підставі доказів і відомостей, достатніх для ухвалення судом повного, об'єктивного і справедливого рішення.
Повідомити позивача, що способом усунення вказаних недоліків позовної заяви є подання до канцелярії суду виявлених суддею недоліків.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Зважаючи на викладене, суддя приходить до висновку, що дану позовну заяву слід залишити без руху, а позивачу надати строк, протягом якого він повинен усунути вказані недоліки.
Керуючись ст. ст. 175-177, 185 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без руху.
Роз'яснити позивачу про необхідність усунення вказаних в мотивувальній частині ухвали недоліків у строк, який не перевищує десяти днів з дня вручення йому копії ухвали про залишення позовної заяви без руху та попередити, що в противному разі заява буде рахуватись неподаною та повернута.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Суддя Суворовського
районного суду м. Одеси: І.О. Кремер