Справа №: 653/1283/21
Провадження № 2/653/801/21
іменем України
07 червня 2021 року
Суддя Генічеського районного суду Херсонської області Ковальчук Н.В., перевіривши виконання вимог статей 175, 177 ЦПК України у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Генічеського міського голови Генічеського району Тулупова Олександра Васильовича, Комунального підприємства «Атлант-Чонгар» Генічеської міської ради, про поновлення на роботі та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
встановила:
ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом в якому просить:
поновити позивача на посаді директора КП «Атлант-Чонгар»;
прийняти рішення про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу з розрахунку 657,14 грн за кожен робочий день вимушеного прогулу;
покласти на Генічеського міського голову ОСОБА_2 вину в незаконному звільненні та зобов'язати покрити шкоду, заподіяну комунальному підприємству «Атлант-Чонгар», у зв'язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу.
Ухвалою суду від 18 травня 2021 року зазначений позов був залишений без руху у зв'язку з тим, що позивач не надав суду документу, що підтверджує сплату судового збору за другу та третю вимогу. Позивачу надано десятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліків, а також роз'яснено, що у разі невиконання вимог ухвали, позовна заява вважатиметься неподаною та буде йому повернута.
24 травня 2021 року через «Електронний суд» від позивача надійшла заява про усунення недоліків, в якій він зазначив, що пільги за другою та третьою вимогами він має відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір», де зазначено, що «від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх інстанціях звільняються інваліди Великої Вітчизняної війни та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи». Також позивач посилається на ст. 4 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», яким визначено, що ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни.
На підтвердження наявності у позивача зазначених пільг він надав копію посвідчення серії НОМЕР_1 , в якому зазначено: «Пред'явник цього посвідчення має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій».
Ознайомившись із заявою про усунення недоліків, суддя приходить до таких висновків.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.
Тобто, і учасники бойових дій, і особи з інвалідністю внаслідок війни є ветеранами війни.
Перелік осіб, які належать до учасників бойових дій, визначений статтею 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Перелік осіб, які належать до осіб з інвалідністю внаслідок війни, встановлений статтею 7 зазначеного Закону України. За змістом цієї статті до цього переліку не віднесено учасників бойових дій, окрім учасників бойових дій, які мають інвалідність.
Пунктом 8 частини 1 статті 5 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи.
Згідно з посвідченням позивач є учасником бойових дій. Посвідчення не підтверджує той факт, що він є особою з інвалідністю внаслідок війни. Тому на нього не поширюються пільги, передбачені Закону України «Про судовий збір» для особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи.
Посилання позивача на додаткову постанову Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 800/203/17 є безпідставним, оскільки у цій постанові надано оцінку іншим обставинам.
Так, за змістом зазначеної постанови Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що надання особою до апеляційної скарги копії посвідчення інваліда ІІІ групи дає право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни та інвалідів війни, тому відповідно до вищезазначених правових норм він звільнений від сплати судового збору.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в ухвалі 19.08.2019 (справа №520/2047/19), постанові від 20.05.2020 (справа №640/14679/19) та постанові від 02.07.2020 року (справі № 620/2075/19).
Пільги саме для учасників бойових дій встановлені пунктом 13 частини 1 статті 5 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір», згідно з яким від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Разом з тим, зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.
Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» ветерани війни та особи, на яких поширюється дія цього Закону, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Тобто, пільга зі сплати судового збору, передбачена у п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» поширюється на вимоги, пов'язані з порушенням прав особи на соціальний захист, саме як учасника бойових дій.
Верховний Суд у постанові від 19.10.2020 (справа № 240/934/20) зазначив, що аналіз пункту 13 частини першої статті 5 Закону «Про сплату судовий збір» в сукупності з частиною другою статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» вказує на те, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору стосовно пільг, прав та гарантій закріплених законодавством саме через набуття такого статусу. Сама по собі наявність статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору з усіх спорів.
Позивач ОСОБА_1 заявляє вимоги про виплату йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу, покладення вини на Генічеського міського голову в його незаконному звільненні та відшкодування шкоди Комунальному підприємству "Атлант-Чонгар". Його позовні вимоги не пов'язані із захистом його прав саме як учасника бойових дій, а тому він повинен сплачувати судовий збір на загальних підставах.
Враховуючи наведені обставини, суддя приходить до висновку, що позивачем не виконано вимоги ухвали від 18 травня 2021 року про надання суду документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 1800,56 грн або зазначення підстав звільнення від сплати судового збору відповідно до закону та надання документів, що підтверджують такі підстави.
Відповідно до інформації, отриманої з КП «Д-3» (довідник «Підтвердження про отримання в ЕС») ОСОБА_1 отримав копію ухвали про залишення позовної заяви без руху 21 травня 2021 року. Протягом встановленого судом строку - десяти днів з вручення йому копії ухвали, недоліки позовної заяви не усунув.
За змістом ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
За таких обставин позовну заяву потрібно повернути позивачу.
Керуючись ст. 185 ЦПК України,
ухвалила:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Генічеського міського голови Генічеського району Тулупова Олександра Васильовича, Комунального підприємства «Атлант-Чонгар» Генічеської міської ради, про поновлення на роботі та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу вважати неподаною та повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвалу суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Херсонського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів, з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Генічеського районного суду Н. В. Ковальчук