07 червня 2021 року
м. Київ
справа № 372/4727/15-ц
провадження № 22-ц/824/9808/2021
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Кравець В.А.,
суддів - Желепа О.В., Мазурик О.Ф.
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк»
відповідачі - ОСОБА_1 , ОСОБА_2
розглянув питання про прийняття до провадження справи за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_2
на заочне рішення Обухівського районного суду Київської області від 05 січня 2016 року у складі судді Болобана В.Г.
у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -
У листопаді 2015 року представник ПАТ КБ «Приватбанк» - Сафір Ф.О. звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості.
Заочним рішенням Обухівського районного суду Київської області від 05 січня 2016 року позов задоволено.
У листопаді 2020 року ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою про перегляд заочного рішення суду першої інстанції, яка ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 30 листопада 2020 року залишено без задоволення.
Не погоджуючись з указаним заочним рішенням, 15 грудня 2020 року ОСОБА_2 звернулася до суду з апеляційною скаргою.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 01 березня 2021 року у відкритті провадження відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 19 травня 2021 року ухвалу Київського апеляційного суду від 01 березня 2021 року скасовано, справу направлено до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01 червня 2021 року справу призначено судді-доповідачу Кравець В.А., судді, які входять до складу колегії: Кравець В.А. - головуючий суддя, Желепа О.В., Мазурик О.Ф.
Згідно частин першої та другої статті 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відповідно до норм статті 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: залишити заяву без задоволення; скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Згідно з вимогами статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Отже, апеляційну скаргу подано в межах строку на апеляційне оскарження заочного рішення суду першої інстанції.
Безпосередньо в матеріалах справи міститься клопотання відповідача ОСОБА_2 про відстрочення сплати судового збору за звернення до суду з апеляційною скаргою.
За змістом частини першої статті 136 ЦПК України, статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд, ураховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій статті 136 ЦПК України, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Частино першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» визначено випадки коли суд може звільнити особу від сплати судового збору, зокрема якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред'явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (пункт 111 рішення ЄСПЛ від 20 лютого 2014 року у справі «Шишков проти Росії» (Shishkovv. Russia).
При вирішенні питання про відстрочення, розстрочення, зменшення або звільнення від сплати судового збору майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов'язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору.
Пунктом 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» визначено, що єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Разом з тим, ОСОБА_2 , заявляючи клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги, не зазначає про підстави для відстрочення сплати судового збору, не визначає дати, до якої необхідно відстрочити сплату та не надає доказів на підтвердження її платоспроможності станом на дату, до якої може бути відстрочено сплату судового збору.
Окрім того, на підтвердження скрутного матеріального становища, до матеріалів справи ОСОБА_2 долучено лише довідку про доходи з місця роботи, що не є достатнім та достовірним доказом з огляду на те, що вказана довідка не відображає у повному обсязі дохід апелянта за рік, оскільки у довідці зазначені дані лише щодо окремо визначеного місця роботи. Жодних відомостей з Державної фіскальної служби України, Пенсійного фонду України щодо сукупного доходу апелянта за попередній календарний рік, виписок щодо відкритих на її ім'я банківських рахунків, відомостей про наявність рухомого та нерухомого майна тощо відповідачем не зазначено та доказів на підтвердження таких обставин не долучено до справи.
З огляду на вказані обставини, суд доходить висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача про відстрочення сплати судового збору.
У відповідності до пункту 3 частини 4 статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Вказані документи подаються до суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, а також платіжне доручення, яке за формою не відповідає наведеним вимогам, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.
За загальними правилами цивільного судочинства судовий збір належить до судових витрат, які несуть суди усіх рівнів, коли розглядають позовну заяву, апеляційну, касаційну скаргу чи заяву про перегляд судових рішень Верховним Судом.
Обов'язок осіб, які звертаються до суду, сплачувати судовий збір - це процесуальний обов'язок, визначений нормами процесуального права.
Відповідно до частини другої статті 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Таким спеціальним законом є Закон України від 8 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір».
Згідно зі статтею 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення тощо.
У статті 4 Закону України «Про судовий збір» зазначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 6 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги на рішення суду сплачується150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Оскільки за звернення до суду з позовом банком сплачено 8 759,68 грн, то за подання апеляційної скарги необхідно сплатити судовий збір у розмірі 13 139,52 грн (8 759,68 грн * 150%).
Оскільки ОСОБА_2 за звернення до суду з апеляційною скаргою сплачено 3 284,90 грн, то останній необхідно доплатити 9 854,62 грн (13 139, 52 грн - 3 284,90 грн) на реквізити Київського апеляційного суду:
Отримувач коштівУК у Солом. р-ні/Соломян. р-н Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783 Банк отримувача Казначейство України (ЕАП) Код банку отримувача (МФО) 899998 Рахунок отримувача UA548999980313101206080026010 Код класифікації доходів бюджету 22030101 Адреса суду м. Київ, вул. Солом'янська, 2-А
З огляду на викладене, апелянту на виконання вищевказаних положень закону необхідно надіслати на адресу апеляційного суду оригінал квитанції про сплату судового збору, який буде відповідати вищевказаним нормам закону.
Відповідно до вимог частини другої статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
За вказаних обставин, апеляційну скаргу слід залишити без руху та надати строк для усунення недоліків.
Керуючись ст. ст. 185, 354, 356 ЦПК України, -
У задоволення клопотання відповідача ОСОБА_2 про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 на заочне рішення Обухівського районного суду Київської області від 05 січня 2016 року - залишити без руху.
Надати апелянту строк до 07 липня 2021 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали, для надіслання на адресу апеляційного суду оригіналу квитанції про сплату судового збору на визначену судом суму.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені статтею 357 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя В.А. Кравець