07 червня 2021року
м. Київ
справа №756/3409/21
провадження № 33/824/2744/2021
Київський апеляційний суд у складі судді Кравець В.А.
за участю адвоката особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 - Ішутка Сергія Юрійовича
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Ішутка Сергія Юрійовича , як захисника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
на постанову Оболонського районного суду м. Києва від 26 квітня 2021 року у складі судді Жежери О.В.
якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, -
Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 26 квітня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від серії ААБ №124343, водій ОСОБА_1 07 лютого 2021 року о 22 год. 28 хв. по вул. Приозерна, 2-Д у м. Києві керував транспортним засобом «Hyundai SantaFE», д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п. 2.9а Правил дорожнього руху України.
Огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку проводився у лікаря-нарколога за адресою: м. Київ, вул. Петра Запорожця, 20. Результат огляду 1,82 ‰.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 - Ішутко С.Ю. 06 травня 2021 року, тобто у межах строку на апеляційне оскарження, звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та закрити провадження відносно ОСОБА_1 на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Апеляційну скаргу мотивує тим, що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою.
Зазначає, що суд першої інстанції не мав права проводити розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки останнім надавалися суду клопотання про відкладення розгляду справи разом з належними та допустимими доказами неможливості участі у призначених судових засіданнях.
Вважає, що судом не враховано того, що висновок КНП «Київська міська наркологічна лікарня «Соціотерапія» №000666 отриманий всупереч нормативно визначеним вимогам, що свідчить про його недопустимість.
Звертає увагу суду на те, що при проведенні поліцейським огляду на стан сп'яніння з використанням технічного засобу DragerAlkotest, будь-якого стану сп'яніння у ОСОБА_1 зафіксовано не було, що підтверджується записом з нагрудних камер поліцейських.
У зв'язку з незгодою поліції з показниками первинного тесту на стан алкогольного сп'яніння, останніми була запропоновано пройти медичний огляд у закладі охорони здоров'я, що є порушенням ч. 3 ст. 266 КУпАП.
Стверджує, що ОСОБА_1 алкоголю не вживав та з висновком лікарю не погоджувався, оскільки огляд у медичному закладі проводився без відбору аналізів із повторним використанням технічного засобу DragerAlkotest. Акт огляду особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності, містить недостовірну інформацію про те, що ОСОБА_1 відмовився від проведення відбору таких аналізів.
Зазначає, що всупереч вимогам пункту 3 Розділу ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, лікар, що проводила огляд ОСОБА_1 , не проходила тематичне удосконалення за відповідною програмою, що підтверджується листом КМНКЛ «Соціотерапія» від 19 березня 2021 року №270.
Оскільки огляд на стан сп'яніння, на думку захисника апелянта, здійснений з порушенням законодавства, його результати є недійсними, а отже матеріали справи не містять будь-яких доказів вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Адвокат ОСОБА_1 у судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав та просив задовольнити з підстав, наведених у скарзі.
Вислухавши пояснення захисника апелянта, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд доходить висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням положень, викладених у ст.ст. 251, 252 КУпАП, зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, керуючись законом та правосвідомістю, оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням в їх сукупності.
Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП.
Відповідно до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно з вимогами ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Вимогами статті 8 КУпАП передбачено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №124343 вбачається, що 07 лютого 2021 року о 22 год. 28 хв. у м. Києві по вул. Приозерна, 2-Д водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Hyundai SantaFE», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п. 2.9а Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена частиною першою статті 130 КУпАП. Огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку проводився у лікаря нарколога за адресою: м. Київ, вул. Петра Запорожця, 20 (НП «КМНКЛ «Соціотерапія»). Результат огляду 1,82 ‰.
У протоколі зазначено про роз'яснення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, прав та обов'язків, передбачених ст. 63 Конституції України, а також положень ст. 268 КУпАП.
Протокол про адміністративне правопорушення підписано ОСОБА_1 власноручно.
Порядок дорожнього руху на території України, згідно з положеннями Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (далі - Правила дорожнього руху).
Відповідно до п.2.9.а ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За змістом ч. 1 ст. 130 КУпАП (в редакції, яка була чинною на час вчинення адміністративного правопорушення) передбачено, що керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
При цьому згідно положень ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Проведення огляду на стан сп'яніння в закладах охорони здоров'я i оформлення його результатів визначено «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом МВС України, МОЗ України від 09 листопада 2015 року №1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за №1413/27858 (далі - Інструкція).
Відповідно до п. 9 розділу ІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі - Інструкція) з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Згідно з ч. 5 ст. 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Так, приймаючи рішення про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд послався на дані протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №126578 від 13 грудня 2020 року, висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебуванням під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 16 грудня 2020 року №006955.
Процедура направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103 (далі - Порядок).
Статтею 254 КУпАП встановлено, що основним документом, який фіксує юридичний факт адміністративного правопорушення, є протокол, вимоги до змісту якого встановлені статтею 256 цього Кодексу.
Відповідно до вимог вказаної статті у протоколі про адміністративне правопорушення мають бути зазначені, зокрема: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються її права та обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП, про що робиться відмітка у протоколі.
Вимоги щодо оформлення протоколів про адміністративні правопорушення органами поліції встановлено Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 № 1376 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 01.12.2015 за № 1496/27941 (далі - Інструкція №1376).
Зокрема, розділом ІІ вказаної Інструкції №1376 визначено, що протокол про адміністративне правопорушення, форму якого затверджено відповідним додатком, складається на спеціальному бланку, що виготовлений друкарським способом із проставленням серії та номера, в якому не допускаються закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу про адміністративне правопорушення, а також унесення додаткових записів після того, як протокол про адміністративне правопорушення підписано особою, стосовно якої його складено.
Тобто, вищевказані положення КУпАП та Інструкції №1376 визначають правила допустимості і відповідності доказів, що є гарантом їх достовірності та істинності.
З протоколу вбачається, що ОСОБА_1 своїм підписом підтвердив, що зі змістом протоколу ознайомлений, копію протоколу отримав. При цьому, протокол не містить будь-яких пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, з приводу незгоди з його змістом. Жодних заяв, зауважень чи скарг при оформленні протоколу чи після його оформлення ОСОБА_1 не заявляв, мотивів незгоди з протоколом не зазначив.
Відомості про те, що ОСОБА_1 оскаржував у встановленому законом порядку дії працівників поліції за фактом складання протоколу у справі також відсутні.
На підставі викладеного, апеляційний суд доходить висновку, що протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ №124343 відповідає вимогам, встановленим статтею 256 КУпАП та Інструкції №1376, є належним, допустимим та достовірним доказом у справі, який сумніву в суду не викликає.
Судом першої інстанції також було досліджено висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебуванням під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 07 лютого 2021 року №000666, згідно якого станом на момент проведення огляду 07 лютого 2021 року о 22:40 ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння - 1,82 ‰.Встановлення такого стану було проведено в установленому порядку у лікаря-нарколога за адресою: вул. П.Запорожця, 20 у м. Києві (КНП «КМНКЛ «Соціотерапія»).
Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду визначена також Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.11.2015 № 1413/27858 (далі - Інструкція № 1452/735).
Відповідно до пункту 12 Інструкції № 1452/735 у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу І цієї Інструкції, поліцейський направляє, цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Пунктом 3 Порядку передбачено, що огляд проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування Міністерством охорони здоров'я України (далі - МОЗ України) і Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Згідно з пунктом 10 Порядку огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я проводиться в будь-який час доби за методикою та із застосуванням приладів, дозволених для використання МОЗ України.
Отже, огляд на стан алкогольного сп'яніння було проведено у встановлений законом спосіб, а висновок є належним, допустимим та достовірним доказом у справі, який сумніву у суду не викликає.
Окрім того, у матеріалах справи міститься відеозапис з нагрудної камери поліцейського, на якій зафіксовано процедуру проведення медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння. Порушень при проведенні медичного огляду судом не встановлено.
Доводи апелянта щодо непроведення лабораторного дослідження крові є безпідставними з огляду на те, що проведення медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння передбачено у тому числі з використанням вимірювальної техніки та обладнання, дозволених МОЗ, що і було застосовано під час проведення огляду ОСОБА_1 . Результат проведеного огляду сумнівів ані у медичного працівника, ані у працівників поліції не викликав. Лабораторне дослідження не є обов'язковим відповідно до Інструкції № 1452/735 при огляді на стан алкогольного сп'яніння.
Доказів на спростування наявного у матеріалах справи висновку ОСОБА_1 не надав.
Аргументи апеляційної скарги, що всупереч вимогам п.3 р.3 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, лікар, що проводила огляд ОСОБА_1 , не проходила тематичне удосконалення за відповідною програмою, що підтверджується листом КМНКЛ «Соціотерапія» від 19 березня 2021 року №270 є неспроможними та не заслуговують на увагу суду, оскільки спростовуються інформацією, викладеною в указаному листі КМНКЛ «Соціотерапія».
Таким чином, ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження медичного огляду, при проведенні якого був присутнім працівник поліції та за результатами проведення якого встановлено перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння.
Враховуючи викладене, вищезазначеними діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9а ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Посилання адвоката ОСОБА_1 на те, що суд першої інстанції не мав права проводити розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки останнім надавалися суду клопотання про відкладення розгляду справи разом з належними та допустимими доказами неможливості участі у призначених судових засіданнях є безпідставними, оскільки матеріалами справи встановлено, що судом першої інстанції було неодноразово відкладено судові засідання за клопотаннями самого ОСОБА_1 та його представника з причин, які не були підтверджені жодними доказами (відрядження, хвороба, зайнятість в іншому судовому процесі) та за відсутності підпису лікаря.
Місцевим судом установлено, що у судові засідання ані ОСОБА_1 , ані його адвокат Ішутко С.Ю. не надали оригінали або належним чином завірені копії документів на підтвердження причин поважності неявки в судові засідання, у зв'язку з чим суд був позбавлений можливості пересвідчитись в їх правдивості, а відтак дійшов обґрунтованого висновку, що поважність неявки у судові засідання не підтверджені, а тому клопотання останніх сприйняв як спосіб затягування розгляду справи та уникнення відповідальності ОСОБА_1 за вчинене правопорушення.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 та уважає, що місцевим судом було вчинено всіх можливих дій щодо повідомлення ОСОБА_1 про розгляд його справи та забезпечення його доступу до правосуддя.
За змістом ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції вимог закону при розгляді справи про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладенні на нього стягнення.
Таким чином, постанова суду першої інстанції відповідає вимогам закону, підстав для її зміни чи скасування суд апеляційної інстанції не вбачає, у зв'язку з чим доходить висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваної постанови - без змін.
Керуючись статтями 284, 289, 294 КУпАП, Київський апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Ішутка Сергія Юрійовича , як захисника ОСОБА_1, - залишити без задоволення.
Постанову Оболонського районного суду м. Києва від 26 квітня 2021 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя В.А. Кравець