02 червня 2021року м. Київ
Справа № 381/1609/20
Провадження № 22-ц/824/7369/2021
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Стрижеуса А.М.,
суддів: Поливач Л.Д., Шкоріної О.І.
учасники справи: позивач -Приватне акціонерне товариство ДТЕК Київські регіональні електромережі»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянувши в порядку письмового провадженнями за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 16 лютого 2021 року у складі судді
Осаулової Н. А. у справі за позовом приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» до ОСОБА_1 про відшкодування збитків,
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2020 року приватне акціонерне товариство «Київобленерго» (далі - ПрАТ «Київобленерго», правонаступником якого є приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські регіональні електромережі» (далі - ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі»), звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 про відшкодування збитків.
Позов мотивовано тим, що 07 листопада 2019 року представниками Фастівського районного підрозділу ПрАТ «Київобленерго» при проведені перевірки дотримання споживачами ПРРЕЕ за адресою: АДРЕСА_1 , було виявлено факт порушення - пп. 5 п. 5.5.5. ч. 8.2.4 ПРРЕЕ, про що було складено Акт про порушення № К 041615 від 07 листопада 2019 року. Вказаний акт складався в присутності відповідача ОСОБА_1 , але остання відмовилася від підпису.
08 листопада 2019 року та 05 грудня 2019 року повторно, Фастівським РП ПрАТ «Київобленерго» було направлено на адресу відповідача лист-запрошення на комісію по розгляду Акту про порушення № К041615, проте відповідач на засідання комісії не з'являлася. Між тим, 06 грудня 2019 року ОСОБА_1 направила лист до Управління НКРЕКП у м. Києві та Київській області, в якому просила перевірити правильність написання вищевказаного акту та можливості неправомірності дій працівників ПрАТ «Київобленерго» в частині проведення перевірки дотримання споживачами ПРРЕЕ та інших питань згідно звернення споживача.
19 грудня 2019 року було проведено засідання комісії інформаційно-консультаційного центру на якій розглядалося звернення відповідачки ОСОБА_1 щодо складання акту про порушення ПРРЕЕ № К 041615, відповідачкою ОСОБА_1 було проігноровано засідання комісії за участю представників НКРЕКП та ДЕН. На засіданні комісії було розглянуто всі матеріали справи та вирішено, що даний акт було складено правомірно, а тому він підлягає розрахунку,
31 грудня 2019 року позивачем на засіданні комісії було складено Протокол № 247 від 31 грудня 2019 року, на якому відповідач знову була відсутня.
Оскільки, відповідач в добровільному порядку сплачувати спричинені ПрАТ «Київобленерго» збитки завдані внаслідок порушення ПРРЕЕ у розмірі 37783,84 грн не бажає, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 завдані збитки у розмірі 37783,84 грн та судові витрати в сумі 2102,00 грн.
Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 08 липня
2020 року відкрито провадження у цій справі та призначено розгляд цієї справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Короткий зміст оскаржуваного судового рішення
Рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 16 лютого
2021 року позовні вимоги ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» до
ОСОБА_1 про відшкодування збитків задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» 37 783,84 грн збитків завданих порушенням Правил роздрібного ринку електричної енергії.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» сплачений судовий збір у розмірі 2 102,00 грн.
Рішення суду мотивовано тим, що відповідачем було завдано позивачу збитків внаслідок порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, які виразилися в самовільному підключенні електрообладнання та електропроводки до електричної мережі оператора розподільчих мереж поза засобами обліку електричної енергії, загальна сума яких складає 37783,84 грн.
Короткий зміст вимог та доводів апеляційної скарги
22 березня2021 року ОСОБА_1 подала до Київського апеляційного суду через Фастівський міськрайонний суд Київської області апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, просить скасувати рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 16 лютого 2021 року та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги залишити без задоволення.
Апеляційна скарга мотивована тим, що вимоги про які йдеться в позовній заяві, не ґрунтуються на нормах чинного законодавства. Вважає, що акт № К 041615 від 07 листопада 2019 року складено з порушенням ПРРЕЕ. Окрім того, зазначила, що не відповідає дійсності той факт, що вона відмовилася від підпису в Акті, оскільки як вбачається з відео, яке додано до вказаного акту вона не відмовлялася від підпису на Акті, працівники ПрАТ «Київобленерго» з'ясовуючи з її сином технічні питання, залишають її будівлю не питаючи їх чи буде вона підписуватися в Акті чи ні. Окрім того, відповідач зазначила, що вона не надавала згоду працівникам позивача на проведення відеозйомки в її будівлі, відео зйомка проводилася не законно, на що вказує її характер - прихована зйомка. Працівники позивача мали залучити незаінтересовану особу, як свідка, однак цього не зробили. Разом з тим, зазначила, що лист-запрошення на наступне засідання комісії з розгляду даного Акту на 31 грудня 2019 року, вона отримала 30 грудня 2019 року, у зв'язку із чим вона не могла спланувати свою поїздку до м. Фастів, тим паче 31 грудня 2019 року всі готувалися до зустрічі Нового року, комісія відбулася 31 грудня 2019 року без її участі. Більш того, послалася на те, що відповідно до ч. 6 п. 8.2.6 ПРРЕЕ засідання комісії повинно було відбутися по закінченню 30 календарних днів від дат направлення їй повідомлення, тобто 05 січня 2020 року, а не 31 грудня 2020 року. Оскільки, складений працівниками вищевказаний Акт не був розглянутий у визначеному ч. 7 п. 8.2.6 ПРРЕЕ порядку протягом 60 календарних днів від дня його складання, такий Акт вважається не дійсним та підлягає скасуванню. Також, зазначила, що надісланий їй розрахунок обсягу та вартості не облікованої електричної енергії не містить посилання на пункти глави 8.4 ПРРЕЕ, хоча направлений в суд позивачем в додатках до позовної заяви розрахунок вже містися посилання на відповідні пункти ПРРЕЕ, що вказує на підробку документів працівниками ПрАТ «Київобленерго». Замість розрахунку, про який йде мова в ч. 2 п. 8.2.7 ПРРЕЕ їй було направлено повідомлення про оплату за січень 2020 року від 14 січня 2020 року по Акту порушення ПРРЕЕ № К 041615 від 07.11.2019 року, хоча в додатках до поданої позивачем позовної заяви надано копію саме рахунку-фактури № 6069319512 за січень 2020 року від 14 січня 2020 року, що знову вказує на підробку документів ПрАТ «Київобленерго» для суду.
Рух апеляційної скарги та матеріалів справи
05квітня2021 року матеріали цивільної справи № 381/1609/20 надійшли до Київського апеляційного суду.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями
від 05 квітня 2021 року справу передано судді-доповідачу.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 09 квітня 2021 року відкрито апеляційне провадження у цій справі.
Копію ухвали про відкриття провадження разом з копіями апеляційної скарги та доданими до неї матеріалами надіслано учасникам справи і встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу тривалістю десять днів з моменту отримання копії цієї ухвали.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 06 травня 2021 року справу призначено до розгляду без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження, оскільки ціна позову у даній справі становить: 37 783,84 грн, яка станом на 01 січня 2021 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 270,00 грн х 100 = 227000,00 грн).
А за правилами частини першої статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Доводи інших учасників справи
21 квітня 2021 року ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» через засоби поштового зв?язку подало до Київського апеляційного суду відзив, у якому просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 16 лютого 2021 року залишити без змін.
Позиція Київського апеляційного суду
Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Порядок розгляду справи судом апеляційної інстанції встановлено статтею 368 ЦПК України, частина перша якої встановлює, що справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Ураховуючи те, що справа в силу своїх властивостей є малозначною, розгляд справи Київським апеляційним судом здійснюється в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Частинами першою-третьою статті 367 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Відповідно до частини четвертої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у відзив на апеляційну скаргу, колегія суддів дійшла таких висновків.
Фактичні обставини справи
Встановлено, що 30 березня 2000 р. між ДАЕК «Київобленерго» в особі директора Фастівського РЕМ та ОСОБА_1 було укладено Договір № 509-11 про користування електричною енергією споживачем за адресою: АДРЕСА_1 .
07 листопада 2019 року представниками Фастівського районного підрозділу ПрАТ «Київобленерго» при проведені перевірки дотримання споживачами ПРРЕЕ, за адресою: АДРЕСА_1 було виявлено факт порушення - пп. 5 п. 5.5.5 та ч. 8.2.4 ПРРЕЕ, про що у відповідності до ПРРЕЕ складено Акт про порушення № К 041615 від 17 листопада 2019 року, який був підписаний двома представниками енергопостачальника. У вказаному акті зазначено, що споживач
ОСОБА_1 відмовилася від підпису за наказом сина ОСОБА_2 , який був присутній, під час виявлення порушення.
Згідно вищевказаного Акту, працівниками позивача встановлено самовільне підключення електрообладнання та електропроводки до електричної мережі оператора розподільчих мереж поза засобами обліку електричної енергії, а саме: на ввідному проводі на горищі прихованим способом змонтовано без облікове відгалуження до електроприладів та електропроводки споживача.
08 листопада 2019 року Фастівським РП ПрАТ «Київобленерго» на адресу відповідача було направлено повідомлення про засідання комісії 19 листопада 2019 року о 10 год. 00 хв., з розгляду Акту ПРРЕЕ № К 041615 від 07 листопада 2019 року. Вказане повідомлення як вбачається із роздруківки з офіційного сайту Укрпошти отримано ОСОБА_1 18 листопада 2019 року (а.с. 17,18).
Між тим, ПрАТ «Київобленерго» було розглянуто Запит Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг стосовно звернення громадянки ОСОБА_1 щодо складання Акту про порушення ПРРЕЕ за адресою: АДРЕСА_1 , про що засіданням комісії складено Протокол № 19/2 від 19 грудня 2019 року, відповідно до якого комісія вирішила, що Акт про порушення ПРРЕЕ № К041615 від 07 листопада 2019 року складено правомірно та підлягає розрахунку (а.с. 22-23).
В подальшому 05 грудня 2019 року Фастівським РП ПрАТ «Київобленерго» на адресу відповідача було направлено повідомлення про останній день засідання комісії 31 грудня 2019 року, з розгляду Акту ПРРЕЕ № К 041615 від 07 листопада 2019 року (а.с. 24).
31 грудня 2019 року по розгляду Акту № К 041615 відбулося засідання комісії, на якому споживач ОСОБА_1 була відсутня, та за наслідками розгляду якого було складено Протокол № 247 та прийнято рішення про нарахування відповідачу суми спричинених збитків (а.с. 11).
Згідно Розрахунку обсягу спожитої та неврахованої електроенергії по Акту ПРРЕЕ № К 041615 від 07 листопада 2019 року, ОСОБА_1 за період з листопада 2018 року по листопад 2019 року, Фастівським районним підрозділом ПрАТ «Київобленерго», у відповідності до п. 8.4.13 ПРРЕЕ було нарахованому суму завданих збитків у розмірі 37 783,84 грн (а. с. 12).
ОСОБА_1 отримавши повідомлення про оплату за січень 2020 року від 14 січня 2020 року по Акту порушення № К041615 від 07 листопада 2019 року разом із Протоколом № 247 від 31 грудня 2019 року та Розрахунком спожитої та неврахованої електроенергії, на суму 37 783,84 грн, добровільно не оплатила завдані збитки.
21 серпня 2020 року Загальними зборами акціонерів ПрАТ «Київобленерго» було прийнято рішення щодо найменування Товариства на ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі», у зв'язку із чим 03 вересня 2020 року було проведено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців та громадський формувань.
Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми матеріального права
У частинах першій, другій та п'ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення відповідає.
Обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів.
Усебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв'язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
Правовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами регулюються ЦК України, Законом України «Про ринок електричної енергії», Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими Постановою НКРЕКП від 14 березня2018 року № 312.
Відповідно до частини першої статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Споживач - фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання (стаття 1 Закону України «Про ринок електричної енергії»).
Статтею 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначено, що учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.
Розділом 1 п. 1 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 312 (надалі ПРРЕЕ) визначено, що ці Правила регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами. Учасниками роздрібного ринку є: електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, у тому числі оператори малих систем розподілу, споживачі, основні споживачі, субспоживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов'язані з постачанням електричної енергії споживачу з метою використання ним електричної енергії на власні потреби. Ці Правила є обов'язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку.
Розділом 5 п. 5.5 передбачено, що споживач електричної енергії має право: користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.
Розділом 8 п. 8.2. встановлено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 8 до цих Правил. Споживачі, представники оператора системи, інші особи, присутні при перевірці, під час здійснення перевірки електроустановок мають право здійснювати фото- та відеозйомку для фіксації виявлених порушень та/або відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення, про що зазначається в акті про порушення. Акт про порушення підписується представником (представниками) оператора системи, який (які) брали участь у перевірці, та споживачем (представником споживача) або іншою особою, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи). У разі відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписати акт про порушення в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо його підписали більше одного уповноваженого представника оператора системи та незаінтересована особа (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення цієї особи або більше одного уповноваженого представника оператора системи, а відмова споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення підтверджується відеозйомкою.
З матеріалів справи відомо, що 07 листопада 2019 року представниками Фастівського районного підрозділу ПрАТ «Київобленерго» при проведені перевірки дотримання споживачами ПРРЕЕ, за адресою: АДРЕСА_1 було виявлено факт порушення - пп. 5 п. 5.5.5 та ч. 8.2.4 ПРРЕЕ. про що у відповідності до ПРРЕЕ складено Акт про порушення № К 041615 від 17 листопада 2019 року, а саме встановлено самовільне підключення електрообладнання та електропроводки до електричної мережі оператора розподільчих мереж поза засобами обліку електричної енергії, а саме: на ввідному проводі на горищі прихованим способом змонтовано без облікове відгалуження до електроприладів та електропроводки споживача.
Щодо вказаного Акту, на запит Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг стосовно звернення громадянки ОСОБА_1 , комісією ПрАТ «Київобленерго» складено Протокол № 19/2 від 19 грудня 2019 року, відповідно до якого комісія вирішила, що Акт про порушення ПРРЕЕ
№ К041615 від 07 листопада 2019 року складено правомірно та підлягає розрахунку.
Розділом 8 п. 8.4.2. ПРРЕЕ визначено, що визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення таких порушень: самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі оператора системи з порушенням схеми обліку.
Згідно розрахунку обсягу спожитої та неврахованої електроенергії по Акту ПРРЕЕ № К 041615 від 07 листопада 2019 року, ОСОБА_1 за період з листопада 2018 року по листопад 2019 року, Фастівським районним підрозділом ПрАТ «Київобленерго», у відповідності до п. 8.4.13 ПРРЕЕ було нарахованому суму завданих збитків у розмірі
37783,84 грн.
Статтею 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом. Правопорушеннями на ринку електричної енергії є: крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку.
Відповідно до вимог статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статі 76, 77 ЦПК України).
Згідно вимог статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Положення вищезазначених процесуальних норм передбачають, що під час розгляду справ у порядку цивільного судочинства обов'язок доказування покладається як на позивача, так і на відповідача.
Даючи юридичну оцінку зібраним по справі доказам, суд приходить до висновку, що відповідачем було завдано позивачу збитків внаслідок порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, які виразилися в самовільному підключенні електрообладнання та електропроводки до електричної мережі оператора розподільчих мереж поза засобами обліку електричної енергії, загальна сума яких складає 37 783,84 грн. А відтак висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог є обґрунтованим.
Аргументи заявника про те, що факт її відмови від підпису в Акті не відповідає дійсності, оскільки як вбачається з відео, яке додано до вказаного акту вона не відмовлялася від підпису на Акті, а працівники ПрАТ «Київобленерго» з'ясовуючи з її сином технічні питання, залишають її будівлю не питаючи їх чи буде вона підписуватися в Акті чи ні є безпідставними з огляду на таке.
В судовому засіданні судом першої інстанції, як доказ було оглянуто відео фіксацію факту порушення відповідачем Правил роздрібного ринку електричної енергії, з якої судом встановлено, що 07 листопада 2019 року відповідач була присутня під час складання Акту та за вказівкою свого сина ОСОБА_2 , який до речі представляв її інтереси в судовому засіданні 07 вересня 2020 року, відмовилася від підпису в Акті. З оглянутого судом відео встановлено, що громадянин ОСОБА_2 , пропонував працівникам позивача вирішити встановлене ними порушення мирно.
Дане відео було досліджено і судом апеляційної інстанції, що не дає підстав для сумнівів достовірності встановлених судом першої інстанції наведених вище фактів.
Посилання заявника на те, що вона не надавала згоду працівникам позивача на проведення відеозйомки в її будівлі, а відео зйомка проводилася не законно, на що вказує її характер - прихована зйомка, є помилковими, оскількиПравилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими Постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 312, а саме Розділом 8 чітко визначено, що представники оператора системи, інші особи, присутні при перевірці, під час здійснення перевірки електроустановок мають право здійснювати фото- та відеозйомку для фіксації виявлених порушень та/або відмови споживача підписувати акт про порушення, про що зазначається в акті про порушення.
Разом з тим, суд вважає необґрунтованими посилання відповідача щодо невчасного повідомлення її про виклик на засідання комісії з розгляду Акту про порушення № К 041615 на 19 грудня 2019 року, а також щодо неналежного виклику на наступне засідання комісії на 31 грудня 2019 року, оскільки обставини на які вказує відповідач у відзиві, не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи.
Європейський суд з прав людини зазначав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року(далі - Конвенція) зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України», від 18 липня 2006 року № 63566/00, § 23).
У контексті вищенаведеного, апеляційний суд вважає наведене обґрунтування цієї постанови достатнім.
Висновки за результатом розгляду апеляційної скарги
Згідно з пунктом 1 частиною першою статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до частин першої статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 16 лютого 2021 року - без змін, оскільки підстави для скасування судового рішення відсутні.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 369, 374, 375, 381, 382, 383 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 16 лютого
2021 року- залишити без змін.
Постанова Київського апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня вручення такого судового рішення лише з підстав, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Суддя-доповідач: А.М. Стрижеус
Судді: Л.Д. Поливач
О.І. Шкоріна