Справа № 33/824/537/2021 Суддя 1 інстанції - Агафонов С.А.
Категорія: ч.1 ст. 130 КУпАП Суддя суду апел. інст.- Кепкал Л.І.
31 травня 2021 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Кепкал Л.І., розглянувши, за участю особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Ножовнік О.І. матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Солом'янського районного суду м. Києва від 24 червня 2020 року, про притягнення до адміністративної відповідальності -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Постановою судді Солом'янського районного суду м. Києва від 24 червня 2020 року, ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у розмірі шестисот неоподаткованих мінімумів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Разом з цим, стягнуто судовий збір в розмірі 420,40 грн.
Постановою суду встановлено, що водій ОСОБА_1 13 травня 2020 року о 02 год. 48 хв. в м. Києві по просп. Валерія Лобановського, 17 керував автомобілем марки «Daewoo Gentra» д.н.з. НОМЕР_2 з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці, які не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення мови. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, у встановленому законом порядку водій відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України (далі ПДР України), тобто вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 24 червня 2020 року, а провадження закрити.
В доводах апеляційної скарги, ОСОБА_1 не погоджується з твердженням суду про те, що письмові пояснення свідків є належним доказом його вини у вчиненні правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, оскільки свідки не були викликані до суду та не попереджені про кримінальну відповідальність за дачу неправдивих показів.
Наполягає на тому, що він не відмовлявся від огляду у лікаря-нарколога, а пояснював інспектору патрульним поліції, що не довіряє лікарям-наркологам КМНКЛ «Соціотерапія», так як огляди там проводяться не об'єктивно і упереджено та просив надати можливість пройти відповідний огляд у будь-якому іншому медичному закладі.
ОСОБА_1 в апеляційній скарзі вказує на те, що до суду були надані медичні документи, які спростовують твердження патрульних про те, що він перебував в стані наркотичного сп'яніння, однак суд їх проігнорував та не надав оцінку.
Вважає, що доводи наведені в апеляційній скарзі та медична довідка про результати відсутності наркотичного сп'яніння від 15.05.2020 року свідчать про відсутність у ОСОБА_1 стану наркотичного сп'яніння в день складання протоколу.
Також апелянт вказує, як на підставу для закриття провадження вказує на те, що на те, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощеного досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень" внесено зміни до таких законодавчих актів України, зокрема статтю 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення викладено в новій редакції, а саме: "Керування суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції"
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Ножовнік О.І., які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, допитавши працівника патрульної поліції Піддубного С.В., дослідивши відеозаписи з нагрудних камер поліцейських, перевіривши матеріали справи в повному обсязі, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Постанова судді суду першої інстанції повністю відповідає зазначеним вище вимогам.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративні правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як убачається з матеріалів провадження та судового рішення, при розгляді даної справи суддя місцевого суду достатньо повно, об'єктивно та всебічно дослідив наявні у ній письмові матеріали та дійшов правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і такий висновок, всупереч тверджень апелянта, ґрунтується на наявних у провадженні доказах.
Так, відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, встановлена адміністративна відповідальність не тільки за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Проте, вимоги вказаного пункту ПДР ОСОБА_1 дотримано не було.
В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
Винуватість ОСОБА_1 у порушенні п. 2.5 ПДР України, за обставин, викладених у постанові, всупереч доводів апеляційної скарги, підтверджується наявними у справі доказами, а саме, даними, які містяться:
- у протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №541127 від 13 травня 2020 року, відповідно до якого ОСОБА_1 13 травня 2020 року о 02 год. 48 хв. в м. Києві по пр-т. Валерія Лобановського, 17 керував автомобілем марки «Daewoo Gentra» д.н.з. НОМЕР_2 з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці, які реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення мови. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, у встановленому законом порядку водій відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с.1);
- у письмових поясненнях свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які підтвердили фактичні обставини події, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, а саме відмову водія ОСОБА_1 13 травня 2020 року по пр-т. Валерія Лобановського, 17 у м. Києві від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння (а.с. 2);
- у розписці від 13.05.2020 року, згідно якої ОСОБА_1 зобов'язався не керувати транспортним засобом «Daewoo Gentra» д.н.з. НОМЕР_2 протягом 24 годин, залишивши його за адресою: м. Київ, пр-т. Валерія Лобановського, 17 (а.с. 3);
- у направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 13.05.2020 року (а.с. 4);
- на відеозапису із нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівників Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції, що здійснювали оформлення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП 13 травня 2020 року щодо ОСОБА_1 (а.с. 5), де також зафіксована відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння у медичному закладі.
Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності.
Протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали по документуванню адміністративного правопорушення складено відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Протокол підписаний особою, яка його склала, двома свідками та безпосередньо ОСОБА_1 , якому були роз'яснені права, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП. Будь-яких зауважень або заперечень на цей протокол та дії працівників поліції ОСОБА_1 в протоколі також не вказав, а в графі «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності» зазначив «Не довіряю предложеной экспертизе, пройду обследование самостоятельно в частной клинике».
Зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення ознаки наркотичного сп'яніння - звужені зіниці, які реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення мови, виявлені працівниками поліції 13.05.2020 року у ОСОБА_1 в розумінні п. 3,4 розділу 1, п. 1 розділу 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.11.2015 року, є безпосередніми підставами для проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення, а у випадку відмови від проходження огляду - визначають наявність в діях водія ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан наркотичного сп'яніння відмовився у присутності двох свідків.
В судовому засіданні в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 надав аналогічні пояснення, що і в суді першої інстанції та пояснив, що 13.05.2020 року о 02 год. 40 хв. він рухався на своєму автомобілі по пр-т. Валерія Лобановського та був зупинений працівниками поліції. Причиною зупинки стало те, що у нього не горіла підсвідка номерного знаку. Під час спілкування з ним, працівники поліції зазначили, що вбачають у нього ознаки наркотичного сп?яніння та запропонували йому пройти огляд на стан сп?яніння у КМНКЛ «Соціотерапія», на що він їм повідомив, що не довіряє запропонованому працівниками поліції медичному закладу та зазначив, що готовий пройти такий огляд у будь-якому іншому медичному закладі. ОСОБА_1 пояснив, що працівники поліції йому не роз'яснили, що для проходження огляду на стан сп?яніння в м. Києві визначено лише КМНКЛ «Соціотерапія», а навпаки вказали на те, що він має право самостійно пройти огляд у будь-якій приватній клініці та в подальшому склали щодо нього протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Разом з тим, такі пояснення ОСОБА_1 не знайшли свого підтвердження іншими дослідженими під час апеляційного розгляду доказами.
Так, за клопотанням захисника, в судовому засіданні в судді апеляційної інстанції було допитано інспектора поліції - Піддубного С.В., яким було складено протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Інспектор поліції пояснив, що 13.05.2020 року о 02 год. 48 хв. під час патрулювання у складі екіпажу, ними було виявлено автомобіль марки Daewoo Gentra», у якого не горіла підсвідка номера. Вказаний автомобіль, відповідно до ст. 35 ЗУ «Про національну поліції», було зупинено, водієві було повідомлено причину зупинки та запропоновано надати посвідчення водія та документи на автомобіль. Під час спілкування з водієм, у останнього було виявлено ознаки наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці, які не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення мови, у зв'язку з чим було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння у медичному закладі за адресою: м. Київ, вул. Петра Запорожця, 20, на що водій повідомив, що не довіряє запропонованому закладу, а також зазначив, що має право пройти огляд на стан сп?яніння за самозверненням у іншому медичному закладі. Інспектор поліції зазначив, що водієві було роз'яснено, що у м. Києві єдиним визначеним медичним закладом є КМНКЛ «Соціотерапія», а також було роз'яснено наслідки відмови від проходження огляду. З приводу посилання ОСОБА_1 на те, що інспектори поліції повідомили йому, що він може пройти огляд на стан сп'яніння у приватній клініці, інспектор поліції зазначив, що вони роз'яснили водієві, що у разі виявлення ОСОБА_1 стану наркотичного сп'яніння, його може бути поставлено на наркологічний облік, а тому, лише з метою спростування таких результатів та непостановки на облік, він має право пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння за самозверненням у будь-якій приватній клініці. Після цього в присутності двох свідків водієві знову було запропоновано пройти огляд на стан сп?яніння у КМНКЛ «Соціотерапія», проте водій в черговий раз відмовився від проходження, повідомивши, що у вказаному закладі він відмовляється проходити огляд і наступного дня за самозверненням пройде такий огляд у іншому медичному закладі. Працівник поліції зазначив, що така поведінка водія була ними розцінена як відмова від проходження огляду на стан сп?яніння, у зв'язку з чим на нього було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а також винесено постанову за ч. 1 ст. 121 КУпАП, та водія було відсторонено від керування транспортним засобом.
Наведені пояснення інспектора патрульної поліції повністю узгоджуються з дослідженим під час апеляційного розгляду відеозаписом із нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівників Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції, які 13 травня 2020 року здійснювали оформлення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо ОСОБА_1 .
Так, на відеофайлі 20200513084924003889.MP4 інспектор патрульної поліції пропонує ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп?яніння у медичному закладі за адресою: м. Київ, вул. П. Запорожця, 20, на що водій повідомив, що він не довіряє запропонованому медичному закладу та зобов'язується пройти такий огляд за самозверненням у приватній клініці. Інспектор поліції пояснив, що в м. Києві єдиний закладом, якому надається право проводити огляду водіїв транспортних засобів з метою виявленняознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» є КМНКЛ «Соціотерапія». На пояснення водія, що він не перебуває в стані наркотичного сп?яніння, працівник поліції пояснив, що вони не стверджують, що він перебуває у стані наркотичного сп?яніння, а лише вбачають ознаки, а тому, згідно чинного законодавства водій зобов'язаний пройти огляд на стан сп?яніння у запропонованому ними медичному закладі, і такий огляд у КМНКЛ «Соціотерапія» є безкоштовним, на що водій в черговий раз повідомив, що не довіряє запропонованому закладу та має намір пройти огляд на стан сп?яніння у приватній клініці. В подальшому, працівниками поліції було зупинено двох свідків, в присутності яких працівник поліції пояснив, що ними було зупинено водія за порушення ПДР України і під час спілкування з водієм, у останнього було виявлено ознаки наркотичного сп?яніння. В присутності свідків працівник поліції знову запропоновував водієві пройти огляд на стан сп'яніння у КМНКЛ «Соціотерапія», на що водій повідомив, що він відмовляється проходити огляд на стан сп'яніння, оскільки не довіряє запропонованій клініці, на що інспектор поліції повідомив, що за фактом відмови на ОСОБА_1 буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На відеофайлі 20200513085226003909.MP4 працівник поліції пояснив водієві, що за відсутність підсвітки номерного знаку на відносно нього винесено постанову за непрацюючу підсвітку номерного знаку. В подальшому інспектор зачитав ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, роз'яснив суть правопорушення та запропонував написати пояснення та підписати протокол. Будь-яких зауважень на дії працівників поліції чи з приводу складеного протоколу ОСОБА_1 не висловлював.
Вказані відеозаписи свідчать про дотримання працівниками поліції в повному обсязі Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції під час проведення її огляду та вимог ст. 266 КУпАП.
Відеозаписи є одними із об'єктивних доказів в справі про адміністративне правопорушення. А на відео зафіксовані вся подія правопорушення. Ці відеозаписи суд оцінює в сукупності з іншими дослідженими судом та наведеними в даній постанові доказами, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про беззаперечну доведеність вини ОСОБА_1 в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130КУпАП.
Відтак, відеозаписами та поясненнями працівника поліції повністю спростовуються доводи апелянта, з приводу того, що працівники поліції, ввели його в оману, роз'яснивши йому, що він має право пройти огляд на стан сп'яніння самостійно, за самозверненням у будь-якій приватній клініці, і в такому випадку не буде притягнутий до відповідальності.
З приводу посилань захисника на те, що відеозапис є не безперервним та є копією, що, на думку адвоката Ножовнік О.І., свідчить про неналежність та недопустимість вказаного доказу, то вони є безпідставними, оскільки на відеозапису зафіксовано відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп?яніння на місці зупинки в повному обсязі. Сумнівів щодо достовірності та допустимості відеозапис не викликає, оскільки не містить ознак фальсифікації, фабрикації. Окрім того, порядок доступу до відеозаписів з нагрудних камер (відео- реєстраторів) та їх використання передбачено розділом 5 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 року, в якому будь-яких застережень щодо надання до суду безперервного запису з моменту активації камери немає. Отже, наявні відеозаписи події є належним та допустимим доказом у справі.
Що стосується доводів адвоката Ножовнік О.І. про неспівпадіння часу на відеозапису, коли ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння, згідно протоколу, та який зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення, письмових пояснень свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 а також часу, зазначеного в направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння, то слід зазначити, що розбіжність в часі декілька хвилини дійсно має місце. Разом з цим, така розбіжність не є суттєвим недоліком, і не тягне за собою визнання вказаних доказів недопустимими, адже, самого факту подій та хронології таких подій не заперечував ОСОБА_1 під час апеляційного розгляду.
З приводу твердження апелянта про його недовіру медикам закладу «Соціотерапія» та бажання пройти огляд на стан сп'яніння в іншому медичному закладі, то слід зазначити наступне.
Так, відповідно до частини 3 статті 266 КУпАП перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Наказом Департаменту охорони здоров'я КМДА № 236 від 30.05.2016 «Про затвердження закладу охорони здоров'я, якому надається право проводити огляду водіїв транспортних засобів з метою виявлення ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», Київська міська наркологічна клінічна лікарня «Соціотерпія» визначена єдиною установою в м. Києві, якій надається право проводити огляд водіїв з метою виявлення ознак сп'яніння.
Таким чином, проведення медичних оглядів водіїв транспортних засобів на стан сп'яніння в інших закладах охорони здоров'я суперечить чинному законодавству, а висновки отримані в результаті такого дослідження не матимуть доказової сили.
Що стосується доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що суддя місцевого суду безпідставно не взяв до уваги висновок результатів лабораторних досліджень Медичної лабораторії «Діла» від 15.05.2020 року, відповідно до якого ОСОБА_1 наркотиків у сечі не виявлено, то вони не заслуговують на увагу, оскільки, перш за все, згідно з вимогами ст. 266 КУпАП, огляд у закладі охорони здоров'я та складання висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського, а окрім того, наявність такого висновку не впливає на доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за викладених у протоколі обставин, оскільки протокол про адміністративне правопорушення стосовно нього складено за порушення вимог п. 2.5 ПДР України, тобто, відмову особи, яка керує транспортним засобом від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, а не за порушення п. 2.9 а ПДР України - керування транспортним засобом в стані наркотичного сп'яніння, про що вірно зазначив суддя суду першої інстанції у постанові Солом'янського районного суду м. Києва від 24 червня 2020 року.
З приводу посилання апелянта в апеляційній скарзі на те, що суд першої інстанції у постанові послався як на доказ на письмові пояснення свідків, проте, свідки в судовому засіданні не допитувались, а тому, не можуть бути визнані доказами тільки відомості, що містяться в письмових показаннях свідків, які не були предметом безпосереднього дослідження судом, то вони є безпідставними, оскільки в матеріалах справи відсутні будь - які дані про те, що ОСОБА_1 заявлялось клопотання про допит свідків, разом з тим, досліджуючи під час розгляду письмові пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на предмет їх достовірності і допустимості, апеляційний суд вважає за можливе використати їх як доказ вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, оскільки ці пояснення містять фактичні дані, на основі яких встановлюється певний юридичний факт і їх зміст об'єктивно узгоджується та співпадає з іншими безпосередньо дослідженими в судах першої та апеляційної інстанціях доказами в справі.
Зокрема, вказані вище письмові пояснення свідків не є єдиними або ж вирішальними доказами для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, ці пояснення не є більш значущими, ніж інші безпосередньо досліджені в судовому засіданні докази, які є достатньо вагомими для визнання особи винуватою, і лише об'єктивно доповнюють останні у їх сукупності.
З приводу посилання апелянта на те, що свідки не були присутні під час його розмови з працівниками поліції та не можуть підтвердити факту виявлення інспекторами поліції у нього ознак наркотичного сп?яніння, то слід зазначити, що свідки залучались працівниками патрульної поліції з метою виконання вимог пункту 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 № 1103, яким передбачено складання протоколу про адміністративне правопорушення в присутності двох свідків у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я, а не на підтвердження факту виявлення у особи ознак сп'яніння, як на те вказує апелянт, та відповідно не є тими особами, які можуть засвідчувати такий факт.
З приводу доводів захисника про те, що з наявних у справі пояснень свідків не зрозуміло, який саме огляд у присутності свідків поліцейськими було запропоновано пройти ОСОБА_1 на місці зупинки, то слід вказати наступне. Дійсно в матеріалах справи наявні письмові пояснення свідків на заздалегідь підготовлених бланках, де міститься інформація про відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння за допомогою спеціального приладу «Драгер» та у медичному закладі, разом з тим, з відеозапису, який є об'єктивним доказом у справі чітко вбачається, що оскільки працівниками поліції у ОСОБА_1 були виявлені ознаки наркотичного сп'яніння, то відповідно до вимог чинного законодавства, було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння у медичному закладі, у лікаря нарколога. А тому, помилкове не викреслення працівником поліції в бланку таких пояснень відомостей про прилад "Драгер" не тягнуть недопустимість таких доказів вцілому.
За клопотанням захисника свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , неодноразово викликалися судом апеляційної інстанції в судове засідання для надання пояснень, проте забезпечити участь вказаних не виявилось за можливе, оскільки останні, будучи належним чином повідомлений про дату час на місце апеляційного розгляду, в судові засідання не з'являвся та згідно телефонограм повідомляли, що не має можливості прибути в судове засідання у зв'язку із зайнятістю на роботі, разом з тим, свідок ОСОБА_3 свої пояснення, надані працівником поліції підтримав в повному обсязі на просив їх врахувати під час розгляду справи.
З приводу посилання адвоката Ножовнік О.І. на порушення працівниками поліції вимог ст. 266 КУпАП, оскільки на місці зупинки йому не пропонували пройти огляд, то вони є безпідставними, виходячи з наступного.
Так, згідно з ч.6 ст.266 КУпАП направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Процедура направлення поліцейськими водія для проведення огляду з метою виявлення стану сп'яніння визначена Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року № 1103. На виконання вказаної постанови Кабінету Міністрів України з метою створення нормативно-правового підґрунтя діяльності патрульної поліції та закладів охорони здоров'я наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року №1452/735 була затверджена вказана раніше Інструкція.
Згідно з п.12 розділу ІІ Інструкції у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Згідно з п.7 розділу ІІІ Інструкції проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове.
Згідно пункту 8 розділу ІІІ Інструкції: метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп'яніння.
Згідно пункту 15 розділу ІІІ Інструкції: за результатом огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акту медичного огляду.
Оскільки цими нормами передбачено огляд водія на стан наркотичного сп'яніння виключно лікарем у закладі охорони здоров'я з обов'язковим відібранням зразків біологічного середовища для лабораторного дослідження, посилання захисника на те, що поліцейські повинні були провести огляд ОСОБА_1 на стан наркотичного сп'яніння на місці зупинки з використанням спеціальних технічних засобів, є безпідставними.
Що стосується доводів захисника про те, що ОСОБА_1 не було вручено направлення на огляду на стан алкогольного сп'яніння, як підтвердження порушення працівниками поліції відповідної Інструкції про порядок виявлення такого стану, то слід звернути увагу на наступне.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно до п. п. 8, 12 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачених Наказами Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 9 листопада 2015 року, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу 1 цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
З відеозапису вбачається, що працівником поліції запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд у КМНКЛ «Соціотерапія», однак, останній відмовився від проходження огляду.
Сам бланк направлення (додаток 1 до Інструкції) не містить будь-яких даних щодо відмови водія від проходження огляду в медичному закладі, у зв'язку з чим вважаю, що не вручення ОСОБА_1 вказаного направлення не є беззаперечним доказом порушення з боку працівника поліції порядку направлення водія для огляду на стан наркотичного сп'яніння, не спростовує порушення ОСОБА_1 п. 2.5 ПДР України та не тягне за собою безумовне скасування прийнятого судового рішення.
Оцінюючи сукупність наявних в справі доказів, доходжу висновку, що твердження ОСОБА_1 щодо своєї невинуватості у вчиненні адміністративного правопорушення не відповідають встановленим обставинам справи та повністю спростовуються сукупністю досліджених в як суді першої, так і в суді апеляційної інстанції матеріалів справи про адміністративне правопорушення, а тому розцінюються як такі, що спрямовані на уникнення від адміністративної відповідальності.
З приводу посилання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі, як на підставу для закриття провадження на Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22 листопада 2018 року №2617-VIII, то воно не заслуговує на увагу та спростовується наступним.
Стаття 8 КУпАП передбачає, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність.
В цьому пункті йдеться про випадки скасування акта, яким встановлена адміністративна відповідальність, натомість у результаті внесення змін до статті 130 КУпАП юридична відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, або інші дії, виключені зі статті 130 КУпАП, була не скасована, а навпаки посилена.
Крім того, відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень" №720-IX від 17 червня 2020 року, передбачено низку змін, якими, зокрема, виключено ст. 286-1 КК України "Керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції" та повернуто попередню редакцію ст. 130 КУпАП, яка передбачає адміністративну відповідальність.
Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду, викладені в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, як про те ставилось питання в апеляційній скарзі, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.
Обраний суддею вид адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі шестиста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік, відповідає обставинам справи, вимогам ст.ст. 23, 33 КУпАП, крім того, санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП не передбачено альтернативних видів стягнення.
Істотних порушень норм КУпАП, які могли б стати підставою для скасування постанови судді, апеляційний суд не вбачає.
Враховуючи наведене, вважаю, що постанова судді Солом'янського районного суду м. Києва від 24 червня 2020 року є законною та обґрунтованою, отже, апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Постанову судді Солом'янського районного суду м. Києва від 24 червня 2020 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у розмірі шестисот неоподаткованих мінімумів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік - залишити без змін, а апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанова апеляційного суду є остаточна і оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду Л.І. Кепкал