вул. Солом'янська, 2-а, м. Київ, 03110
факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Унікальний номер справи № 2-149/03 Апеляційне провадження № 22-ц/824/8145/2021Головуючий у суді першої інстанції - Ковальчук Л.М. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Нежура В.А.
26 травня 2021 року Київський апеляційний суд у складі:
суддя-доповідач Нежура В.А.
судді Березовенко Р.В., Лапчевська О.Ф.,
секретар Рудик О.Л.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу особи, яка не брала участі у справі - ОСОБА_1 , подану від його імені та в його інтересах адвокатом Алексейчук Олексієм Миколайовичем, який діє на підставі договору, на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 березня 2021 року по цивільній справі за заявою ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди,
У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про скасування заходів забезпечення позову, накладений ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14.03.2003 в рамках позовного провадження у справі № 2-149/03 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди.
Подане клопотання обґрунтовував тим, що накладений арешт, в рамках даної справи, було помилково накладено на будинок АДРЕСА_1 , оскільки даний будинок був збудований та належить йому задовго до розгляду позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди. А арешт накладений судом помилково, імовірно, такий арешт мав бути накладений на будинок АДРЕСА_1 , де як відомо заявнику, проживав ОСОБА_3 (а.с. 1-3).
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26.03.2021 у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову відмовлено (а.с. 62-64).
В апеляційній скарзі особа, яка не брала участі у справі - ОСОБА_1 посилаючись на порушення його права як власника оскаржуваного нерухомого майна, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції про накладення арешту на будинок АДРЕСА_1 . Зазначає, що право власності на згаданий будинок було набуте заявником ще задовго до розгляду вищезгаданої справи, що підтверджується Довідкою вих. № 2269 від 20.10.2020, виданою виконавчим комітетом Софіївсько-Борщагівської сільської ради, а також витягом з Рішення засідання виконавчого комітету Софіївсько-Борщагівської сільської ради народних депутатів Києво-Святошинського району Київської області № 2 від 14.01.1997.
Крім того, земля, на якій збудований будинок, належить заявнику, що підтверджується актом про відведення в натурі присадибної земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку. Про факт наявності арешту заявнику стало відомо під час звернення до державного реєстратора у жовтні 2020 року з метою реєстрації права власності на зазначений будинок. При цьому, ОСОБА_3 ніколи не був власником згаданого будинку (а.с. 67-70).
Відзиву від учасників справи не надходило.
В судовому засіданні представник заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 підтримав подану апеляційну скаргу з викладених в ній підстав та просив задовольнити її.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Суд апеляційної інстанції визнав за можливе розглянути справу за відсутності осіб, які не з'явились, оскільки їх неявка не перешкоджає апеляційному розгляду справи (ч. 2 ст. 372 ЦПК України).
Заслухавши доповідь судді, пояснення сторони, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
В статті 149 ЦПК України передбачено забезпечення позову на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Як вбачається з матеріалів справи, в провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області перебувала цивільна справа № 2-149/03 за первісним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14.03.2003 задоволено клопотання ОСОБА_2 та в якості забезпечення позову накладено арешт на будинок АДРЕСА_1 та заборонено сільській раді с. Софіївська Борщагівка, МБТІ Києво-Святошинського району та Першій Київській державній нотаріальній конторі проводити будь-які дії по відчуженню згаданого будинку (а.с. 8).
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23.12.2003 в задоволенні позовних вимог за первісним позовом та за зустрічним позовом відмовлено (а.с. 9-16).
Рішенням Апеляційного суду Київської області від 01.04.2004, залишеним без змін ухвалою Верховного Суду України від 19.05.2006, апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено, рішення суду першої інстанції від 23.12.2003 в частині позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальних збитків скасовано, ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено, стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 8187,54 грн. (а.с. 18-22).
Згідно витягу з рішення засідання виконавчого комітету Соф.Борщагівської сільської ради народних депутатів Києво-Святошинського району Київської області від 14.01.1997 № 2 «Про оформлення свідоцтва на право власності на жилі будинки громадян села Софіївська Борщагівка», за ОСОБА_1 визнано право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 (а.с. 24).
Актом про відведення в натурі присадибної земельної ділянки для будівництва індивідуального жилого будинку встановлено в натурі межі присадибної ділянки, виділеної ОСОБА_1 , для будівництва індивідуального житлового будинку. Земельна ділянка розташована по АДРЕСА_1 (а.с. 25).
З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 24.11.2020 № 233864203, на житловий будинок АДРЕСА_1 на підставі ухвали від 14.03.2003 Києво-Святошинського районного суду Київської області накладено арешт (а.с. 4).
Частиною 1 статті 158 ЦПК України визначено, що суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Частиною 1 статті 42 ЦПК України передбачено, що у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.
Отже, враховуючи те, що ОСОБА_1 не є учасником даної справи, тому він не є особою, якій законом надано право подання клопотання про скасування заходів забезпечення позову. Разом з цим, це не позбавляє заявника права на оскарження ухвали суду про забезпечення позову в апеляційному порядку.
Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду без змін.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 268, 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу особи, яка не брала участі у справі - ОСОБА_1 , подану від його імені та в його інтересах адвокатом Алексейчук Олексієм Миколайовичем, який діє на підставі договору залишити без задоволення.
Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 березня 2021 року по цивільній справі за заявою ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складений 27 травня 2021 року.
Суддя-доповідач В.А. Нежура
Судді Р.В. Березовенко
О.Ф. Лапчевська