18 травня 2021 року місто Київ
справа № 752/11367/20
апеляційне провадження № 22-ц/824/646/2021
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача - Головачова Я.В.,
суддів: Вербової І.М., Шахової О.В.
за участю секретаря судового засідання: Коцюрби Л.О.,
учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 ,
відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО СЕРВІС ГРУП",
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО СЕРВІС ГРУП", подану представником Стадник Ольгою Вікторівною, на рішення Голосіївського районного суду міста Києва у складі судді Мазура Ю.Ю. від 23 листопада 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО СЕРВІС ГРУП" про зобов'язання вчинити дії, відшкодування майнової та моральної шкоди,
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ "ЕНЕРГО СЕРВІС ГРУП", у якому просив зобов'язати ТОВ "ЕНЕРГО СЕРВІС ГРУП" письмово укласти з ним договір про надання послуг теплопостачання та гарячого водопостачання; визнати неправомірною відмову ТОВ "ЕНЕРГО СЕРВІС ГРУП" надавати послугу гарячого водопостачання; стягнути з ТОВ "ЕНЕРГО СЕРВІС ГРУП" майнову шкоду за вимушено використану електроенергію в розмірі 2 268 грн.; стягнути з ТОВ "ЕНЕРГО СЕРВІС ГРУП" витрати на правничу допомогу в розмірі 3 200 грн.; стягнути з ТОВ "ЕНЕРГО СЕРВІС ГРУП" моральну шкоду в розмірі 33 440 грн.
Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 з 18 квітня 2019 року є орендарем квартири АДРЕСА_1 . За умовами договору оренди орендар від свого імені зобов'язаний укладати догвори з організаціями, які надають комунальні послуги.
Вказує, що неодноразово звертався до ТОВ "ЕНЕРГО СЕРВІС ГРУП" з пропозиціями щодо укладення договору теплопостачання та постачання гарячої води, однак відповідач уникає підписання договорів.
У зв'язку з відсутністю гарячої води, позивач змушений був нагрівати воду за допомогою електричних приладів, внаслідок чого відбулася переплата за електроенергію в сумі 2 268 грн. Відсутність нормального режиму споживання гарячої води та необхідність судового захисту порушеного права завдало моральну шкоду, розмір якої позивач оцінює в розмірі 33 440 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 23 листопада 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Зобов'язано ТОВ "ЕНЕРГО СЕРВІС ГРУП" письмово укласти договір з ОСОБА_1 про надання послуг теплопостачання та гарячого водопостачання за адресою: АДРЕСА_2 . Визнано неправомірною відмову ТОВ "ЕНЕРГО СЕРВІС ГРУП" надавати послуги гарячого водопостачання за адресою: АДРЕСА_2 . Стягнуто з ТОВ "ЕНЕРГО СЕРВІС ГРУП" на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 1 000 грн. Стягнуто з ТОВ "ЕНЕРГО СЕРВІС ГРУП" на користь держави судовий з бір в розмірі 840 грн. 80 коп. В іншій частині вимог відмовлено.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що згідно статті 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" відносини муж учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Газова котельня у будинку позивача знаходиться на обслуговуванні ТОВ "ЕНЕРГО СЕРВІС ГРУП", а тому відповідач, як виконавець послуг, зобов'язаний укласти договори про надання послуг теплопостачання та гарячого водопостачання з ОСОБА_1 . Внаслідок неправомірних дій ТОВ "ЕНЕРГО СЕРВІС ГРУП" позивачу завдана моральна шкода у виді стресу, переживання, необхідності судового захисту порушеного права, а тому з відповідачапідлягає стягненню моральна шкода в розмірі 1 000 грн.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
У поданій апеляційній скарзі представник ТОВ "ЕНЕРГО СЕРВІС ГРУП" - Стадник О.В., посилаючись на неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Скаржник зазначає, що 27 серпня 2020 року ТОВ "ЕНЕРГО СЕРВІС ГРУП" отримало копію ухвали про відкриття провадження у справі, проте копію позовної заяви, під час розгляду справи в суді першої інстанції, відповідач не отримав, справу для ознайомлення надано не було і у розгляді справи в судовому засіданні з викликом сторін було відмовлено, що унеможливило надання відповідачем своїх заперечень проти позову.
Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо факту відмови ТОВ "ЕНЕРГО СЕРВІС ГРУП" укласти з позивачем договір про надання послуг теплопостачання, оскільки 29 січня 2019 року власнику квартири АДРЕСА_1 направлявся відповідний примірник вказаного договору для підпису,
проте договір підписаний не був і примірник не повернуто. Листом № 189 від 6 грудня 2019 року ТОВ "ЕНЕРГО СЕРВІС ГРУП" запропонувало позивачу укласти договір, однак ОСОБА_1 направив відповідь у якій вимагав, щоб директор особисто з'явився до нього додому для укладення договору. 14 вересня 2020 року ТОВ "ЕНЕРГО СЕРВІС ГРУП" знову направило позивачу пропозицію про укладення договору, однак останній не з'явився для підписання правочину. Такі дії ОСОБА_1 свідчать про те, що він особисто ухиляється від укладення договору, а тому підстави для визнання дій відповідача неправомірними відсутні.
Крім того, судом першої інстанції застосовано положення Закону України "Про житлово-комунальні послуги", який, станом на момент розгляду справи, втратив чинність.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 зазначає, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи у суді першої інстанції, а тому мав можливість надати свої заперечення щодо позову. Посилання у апеляційній скарзі на те, що відповідач пропанував укласти договори є необґрунтованими та не відповідають матеріалам справи. Розгляд справи просить проводити у його відсутність.
Позиція учасників справи, які з'явилися в судове засідання
Представник ТОВ "ЕНЕРГО СЕРВІС ГРУП" - Стадник О.В. підтримала апеляційну скаргу та пояснила, що позивачу направлявся примірник договору про надання послуг теплопостачання, однак останній його не підписав та не повернув примірник договору назад. Більше того, позивачу неодноразову пропонувалося прийти до офісу ТОВ "ЕНЕРГО СЕРВІС ГРУП" та укласти відповідний договір, натомість ОСОБА_1 вимагав, щоб директор з'явився до нього додому для укладення договору. Крім того, в будинку Створено ОСББ "Данченка 30" і питання щодо порядку та форми укладення договорів з постачання гарячої води співвласниками наразі не вирішено.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. З урахуванням положень частини 2 статі 372 ЦПК України його неявка не перешкоджає розгляду справи.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судом установлено, що квартира АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 18 квітня 2019 року, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Крпеян Л.Р. за № 1055, належить на праві власності ОСОБА_2
18 квітня 2019 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено договір оренди квартира, відповідно до умов якого орендодавець передав орендарю в строкове платне користування квартиру АДРЕСА_1 .
Згідно додатку № 1 до договору оренди квартири від 18 квітня 2019 року орендар самостійно і від власного імені укладає угоди з організаціями, які надають комунальні послуги (пункт 1).
Позиція суду апеляційної інстанції
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення в цій частині, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права
Правовідносини між суб'єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг (виконавцем) та фізичною особою (споживачем), яка отримує послуги з централізованого постачання гарячої води, урегульовано Законом України "Про захист прав споживачів", Законом України "Про житлово-комунальні послуги", Законом України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", Законом України "Про теплопостачання" та Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630.
Надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах (частина 1 статті 12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").
За змістом статті 24 Закону України "Про теплопостачання" одним із основних обов'язків споживача теплової енергії є своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.
Відповідно до частини 2 статті 12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Такі договори можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір та колективний договір про надання комунальних послуг) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач, колективний споживач).
Виконавець комунальної послуги, який займає монопольне становище на ринку, за наявності у нього технічних можливостей надання комунальної послуги не вправі відмовити в укладенні відповідного договору споживачеві чи іншій особі, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача, якщо інше не передбачено законом (частина 2 статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").
За змістом частини 4 статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" з пропозицією про укладання договору про надання комунальних послуг або внесення змін до нього може звернутися будь-яка сторона, надавши письмово другій стороні проект відповідного договору (змін до нього), складений згідно з типовим договором.
Якщо протягом 30 днів після отримання проекту договору (змін до нього) виконавець комунальної послуги, який одержав проект договору (змін до договору) від споживача (іншої особи, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), не повідомив про свою відмову від укладання договору (внесення змін) та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього і при цьому не припинив надання комунальної послуги цьому споживачу (або в інший спосіб засвідчив свою волю до надання відповідної комунальної послуги споживачу), договір (зміни до нього) вважається укладеним у редакції, запропонованій споживачем (іншою особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), якщо інше не передбачено цим Законом.
Якщо споживач (інша особа, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), який отримав проект договору (змін до нього) від виконавця комунальної послуги, не повідомив протягом 30 днів про свою відмову від укладання договору (внесення змін) та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього, а вчинив дії, які засвідчують його волю до отримання (продовження отримання) відповідної комунальної послуги від цього виконавця (у тому числі здійснив оплату наданих послуг), договір (зміни до нього) вважається укладеним у редакції, запропонованій виконавцем комунальної послуги, якщо інше не передбачено цим Законом.
Відповідно до пункту 8 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (далі - Правила), послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.
Типовий договір про надання послуг із централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630.
Наведене дає підстави для висновку, що при укладенні договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення на основі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови. Зміст договору про надання житлово-комунальних послуг не може суттєво відрізнятись від змісту типового договору.
Істотними умовами договору про надання житлово-комунальної послуги є: перелік послуг; вимоги до якості послуг; права і обов'язки сторін; відповідальність сторін за порушення договору; ціна послуги; порядок оплати послуги; порядок і умови внесення змін до договору, в тому числі щодо ціни послуги; строк дії договору, порядок і умови продовження його дії та розірвання (частина 3 статті 12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").
Як зазначено у частині 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами або договором (стаття 5 ЦПК України).
Згідно з частиною 4 статті 12 ЦПК України суд зберігаючи об'єктивність і неупередженість роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення чи не вчинення процесуальної дії, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
При цьому відповідно до частини 3 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Крім того, статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом передбачених цим Кодексом випадках.
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є принцип змагальності сторін, в силу якого сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. При цьому кожна сторона в силу статей 12, 81 ЦПК України повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У контексті положень одного із основоположних принципів цивільного судочинства - принципу змагальності сторін вирішальним фактором є те, що суд не повинен нічого доказувати за своєю ініціативою, оскільки це - обов'язок сторін, які користуються рівними правами щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом переконливості цих доказів. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведеність.
Як установлено судом, в будинку АДРЕСА_3 створено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Данченка 30" (ідентифікаційний код юридичної особи 42962597), що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Газова котельня в будинку АДРЕСА_3 знаходиться на обслуговуванні ТОВ "ЕНЕРГО СЕРВІС ГРУП" (а.с. 60).
Договір про надання житлово-комунальних послуг, зокрема щодо теплопостачання та постачання гарячої води, між сторонами не укладено.
Разом з тим, листом № 9 від 29 січня 2019 року ТОВ "ЕНЕРГО СЕРВІС ГРУП" запропоновано ОСОБА_2 (власниця і орендодавець квартири АДРЕСА_1 ) ознайомитись з договором про надання послуг з постачання теплової енергії, підписати його та повернути один примірник ТОВ "ЕНЕРГО СЕРВІС ГРУП" (а.с. 85).
Листом від 22 листопада 2019 року ОСОБА_1 , як орендар квартири АДРЕСА_1 , запропонував ТОВ "ЕНЕРГО СЕРВІС ГРУП" укласти договір про надання послуг постачання теплової енергії та постачання гарячої води (а.с.18).
6 грудня 2019 року у відповідь на вищезазначений лист ТОВ "ЕНЕРГО СЕРВІС ГРУП" запропонувало ОСОБА_1 прибути до офісу товариства для укладення договору про надання послуг з постачання теплової енергії. Також у листі роз'яснено, що в будинку створено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку і питання про надання послуг з гарячого водопостачання має бути вирішено на загальних зборах (а.с.86).
27 грудня 2019 року та 8 січня 2020 року ОСОБА_1 повторно направив ТОВ "ЕНЕРГО СЕРВІС ГРУП" лист з пропозицію укласти договір про надання послуг постачання теплової енергії та постачання гарячої води, зокрема прибути директору ТОВ "ЕНЕРГО СЕРВІС ГРУП" для підписання договору за його місцем проживання (а.с.19-20).
У листі від 14 січня 2020 року ТОВ "ЕНЕРГО СЕРВІС ГРУП" повторно запропонувало ОСОБА_1 прибути до офісу підприємства для укладення договору про надання послуг постачання теплової енергії (а.с.21-23).
Листом від 14 вересня 2020 року ТОВ "ЕНЕРГО СЕРВІС ГРУП" направило ОСОБА_1 типовий договір про надання послуг постачання теплової енергії для підписання. Один примірник повернути ТОВ "ЕНЕРГО СЕРВІС ГРУП" (а.с.92).
Таким чином, колегією суддів встановлено, що позивачу неодноразово пропонувалося підписати договір про надання послуг постачання теплової енергії, однак останній не вчинив дій щодо укладення відповідного договору, а тому відсутні підстави для визнання дій ТОВ "ЕНЕРГО СЕРВІС ГРУП" щодо відмови в укладенні вказаного договору неправомірними та зобов'язання їх вчинити.
Суд першої інстанції не дослідив питання щодо причин не укладення договору між сторонами, а тому дійшов помилкового висновку про зобов'язання відповідача укласти з позивачем договір про надання послуг постачання теплової енергії.
Крім того, ухвалюючи рішення, судом першої інстанції помилково застосовано положення Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24 червня 2004 року, який втратив чинність на підставі Закону № 2189-VIII від 9 листопада 2017 року, ВВР, 2018, № 1, ст.1.
Стосовно зобов'язання ТОВ "ЕНЕРГО СЕРВІС ГРУП" укласти договір про надання послуг гарячого водопостачання, суд зазначає таке.
З наявних в матеріалах справи листів ТОВ "ЕНЕРГО СЕРВІС ГРУП" убачається, що при наданні послуг з гарячого водопостачання у виконавця послуг виникають певні труднощі, які пов'язані з відсутністю відповідного рішення з цього питання зборів співвласників ОСББ "Данченка 30".
Згідно статті 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" за рішенням співвласників багатоквартирного будинку, прийнятим відповідно до закону, з виконавцем відповідної комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії) укладається договір про надання комунальних послуг, а саме: індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, що укладається кожним співвласником багатоквартирного будинку самостійно, за умови що співвласники прийняли рішення про вибір відповідної моделі організації договірних відносин та дійшли згоди з виконавцем комунальної послуги щодо розміру плати за обслуговування внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку; колективний договір, що укладається від імені та за рахунок усіх співвласників багатоквартирного будинку управителем або іншою уповноваженою співвласниками особою; договір про надання комунальних послуг з колективним споживачем, що укладається з об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку або іншою юридичною особою, яка об'єднує всіх співвласників такого будинку та в їхніх інтересах укладає відповідний договір. Співвласники багатоквартирного будинку (об'єднання співвласників багатоквартирного будинку) самостійно обирають одну з моделей організації договірних
відносин, визначених цією частиною, за кожним видом комунальних послуг (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії). У межах одного багатоквартирного будинку дозволяється обрання різних моделей організації договірних відносин за різними видами комунальних послуг.
У матеріалах справи відсутнє відповідне рішення загальних зборів співвласників ОСББ "Данченка 30" щодо порядку та форми укладення договорів з гарячого водопостачання, а тому вирішення позовної вимоги про зобов'язання відповідача укласти такий договір з індивідуальним споживачем є передчасним.
Крім того, ОСББ "Данченка 30" не залучено до участі у даній справі, відповідного клопотання про його залучення матеріали справи не містять. Спірне питання певною мірою стосується прав і обов'язків ОСББ "Данченка 30", що у сукупності зі встановленими обставинами справи та суб'єктним складом учасників справи, унеможливлює його вирішення.
Також, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди в розмірі 1 000 грн., оскільки останнім не наведено доказів наявності всіх складових, які є підставою для відшкодування заподіяної йому моральної шкоди.
Рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення майнової шкоди та витрат на правничу допомогу сторонами фактично не оскаржується, а тому колегією суддів не перевіряється.
За таких обставин колегія суддів вважає, що судом ухвалено рішення про часткове задоволення позову через неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що відповідно до статті 376 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду й ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 .
Керуючись статтями 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО СЕРВІС ГРУП", подану представником Стадник Ольгою Вікторівною, задовольнити.
Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 23 листопада 2020 року скасувати і ухвалити нове судове рішення наступного змісту.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО СЕРВІС ГРУП" про зобов'язання вчинити дії, відшкодування майнової та моральної шкоди відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий Судді: