2 квітня 2021 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду Васильєва М.А.,
за участю:
учасника ДТП ОСОБА_1
представника потерпілого Присяжнюка Р.В.
захисника Конюшка Д.Б.
особи, провадження щодо якої закрито, ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_1 , яка містить в собі клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 червня 2020 року, якою провадження у справі щодо
ОСОБА_2 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1
за ст. 124 КУпАП закрито на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення,
Як зазначено у постанові місцевого суду, згідно з протоколом серії ОБ № 182742 - 18 січня 2020 року о 12.15 водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «Кіа Сееd» державний номерний знак НОМЕР_1 , по провулку Софіївському в с. Петропавлівська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області, виїжджаючи з другорядної дороги, не надав переваги в русі маршрутному автобусу марки «РУТА 22» державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 , який рухався головною дорогою, незалежно від напрямку його подальшого руху; в результаті чого відбулось зіткнення, в якому транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Своїми діями водій ОСОБА_2 порушив вимоги п. 16.11 ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
З урахуванням пояснення водіїв, досліджених документів на фото, суд дійшов висновку, що в діях водія ОСОБА_2 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки відповідно до п. 16.11 ПДР України на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху, що було виконано водієм ОСОБА_2 , проте водій ОСОБА_1 об'їжджав перешкоду з виїздом у смугу зустрічного руху на перехресті, що заборонено пп. «а» п. 14.6 ПДР України.
Не погоджуючись з постановою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати постанову, винести нову постанову, якою визнати винуватим ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та провадження у справі закрити на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
В обґрунтування поважності причини пропуску строку на апеляційне оскарження ОСОБА_1 зазначає про те, що 26 червня 2020 року власником КТЗ «Рута22», державний номерний знак НОМЕР_2 було отримано повний текст постанови № 369/936/20 від 17 червня 2020 року та повідомлено його про дану подію. Так як він не викликався в судове засідання та не мав можливості подати свої пояснення, а також не знав про дану постанову, то фактично дізнався про постанову тільки 26 червня 2020 року. Вказана постанова впливає на його права.
Щодо апеляційних вимог ОСОБА_1 зазначає про те, що у самій постанові допущена описка, оскільки другим учасником ДТП - є водій ОСОБА_1 , а не водій ОСОБА_3 .
Окрім того зі змісту апеляційної скарги вбачається, що апелянт не погоджується з обставинами, викладеними у постанові, оскільки у відповідності до схеми ДТП та пояснень він рухався по головній дорозі, а водій ОСОБА_2 за кермом «КІА» НОМЕР_1 рухався по другорядній, що й було підтверджено письмовими поясненнями сторін. На переконання апелянта, водій ОСОБА_2 , керуючи «КІА» НОМЕР_1 , порушив правила дорожнього руху, що передбачені п. 16.11 ПД України.
Апелянт наголошує, що пояснення ОСОБА_2 , що були дані ним після ДТП в частині його ( ОСОБА_4 ) винуватості, спростовуються матеріалами справи, а саме місцем ДТП, що зазначено на схемі, та фотоматеріалами, а саме тим фактом, що пошкодження автомобіля «Рута 22» державний номерний знак НОМЕР_2 починається з середини лівої частини КТЗ до задньої частини транспортного засобу. Для підтвердження даного факту апелянтом 6 липня 2020 року замовлено експертне дослідження обставин та механізму дорожньо-транспортної пригоди за участі автомобілів «Рута 22» державний номерний знак НОМЕР_2 та «КІА» НОМЕР_1 .
ОСОБА_1 зазначає, що, на його думку, суд підійшов до даного питання формально та не у повному обсязі дослідив матеріали справи, не надав належної оцінки доказам, що містяться у матеріалах справи.
Апелянт вважає, що суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку про доведеність його вини та притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.
Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення учасників апеляційного розгляду, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи клопотання про поновлення строку та апеляційної скарги, опитавши експерта в порядку ст. 273 КУпАП, апеляційний суд доходить висновку про поновлення строку на апеляційне оскарження, задоволення апеляційної скарги, із прийняттям апеляційним судом нової постанови, з огляду на таке.
Згідно до положень ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує, зокрема, питання чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду.
Вказані вимоги закону судом першої інстанції при розгляді даної справи не дотримані, оскільки в матеріалах справи відсутні дані про належне сповіщення ОСОБА_1 .
Під час розгляду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду представник ОСОБА_5 суду апеляційної інстанції пояснив, що ОСОБА_1 про день, час та місце розгляду справи не повідомлявся, про наявність оскаржуваної постанови ОСОБА_1 дізнався від власника транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 . Саме ОСОБА_6 - власник транспортного засобу повідомив ОСОБА_1 про обставини, які розглядались судом першої інстанції. Також представник ОСОБА_5 звернув увагу на те, що суд першої інстанції допустив помилку у прізвищі ОСОБА_1 та зазначив неправильно ОСОБА_3 . Як вказав ОСОБА_5 , батько власника транспортного засобу повідомив ОСОБА_1 про наявність оскаржуваної постанови. Копія постанови суду надійшла за місцем реєстрації ОСОБА_1 , але у прізвищі особи отримувача була допущена помилка. Власника транспортного засобу також суд не повідомляв. Копія постанови ОСОБА_1 за місцем реєстрації було отримана 7 липня 2020 року. У найкоротші строки було подано апеляційну скаргу разом з клопотанням про поновлення процесуального строку.
ОСОБА_1 підтримав позицію свого представника та суду апеляційної інстанції повідомив, що його до суду не викликали ні телефонним дзвінком, ні шляхом направлення йому смс-повідомлення.
Захисник Конюшко Д.Б. не заперечував проти задоволення клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду, але наголосив на тому, що в КУпАП вказується, що строк може бути поновлений за наявності поважної причини його пропуску. Більш того, ОСОБА_7 вказав, що судові засідання у справах про адміністративні правопорушення проводяться відкрито, а тому, вважає, що ОСОБА_1 не був позбавлений можливості цікавитися розглядом даної справи.
Згідно з матеріалами справи 17 червня 2020 року винесена оскаржувана постанова.
Відповідно до вимог ст. 285 КУпАП постанова суду оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Копія постанови в той же строк вручається або висилається потерпілому на його прохання.
З матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції 17 червня 2020 року за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_3 направлено копію постанови суду від 17 червня 2020 року (ас. 46).
Доводи представника ОСОБА_5 про те, що судом була допущена помилка у прізвищі учасника пригоди - ОСОБА_1 , а також те, що останній отримав пізніше копію постанови, є обґрунтованим та підтверджуються копією конверту, повідомленням про вручення поштового відправлення, яке долучено під час розгляду клопотання про поновлення процесуального строку (ас. 79-83).
Апеляційна скарга направлена поштовим відправленням, разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження, відповідно до поштового штемпелю - 6 липня 2021 року (ас. 50-54).
З огляду на обставини, встановлені під час розгляду клопотання про поновлення процесуального строку, апеляційний суд доходить висновку, що ОСОБА_1 строк пропущено з поважних причин, а тому - підлягає поновленню.
Що стосується доводів апеляційної скарги, то апеляційний суд вважає їх слушними.
Відповідно до вимог ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Між тим, при розгляді даної справи суд першої інстанції цих вимог закону дотримався не в повному обсязі.
Так, приймаючи рішення про закриття провадження у справі щодо ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП місцевий суд врахував пояснення водіїв, дослідив надані в розпорядження суду документи на фото, дійшов до висновку, що в діях водія ОСОБА_2 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки відповідно до п. 16.11 ПДР України на перехресті нерівнозначних, доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху, що було виконано водієм ОСОБА_2 , проте водій ОСОБА_1 об'їжджав перешкоду з виїздом в смугу зустрічного руху на перехресті, що заборонено пп. «а» п. 14.6 ПДР України.
Проте апеляційний суд не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції.
Згідно з матеріалами справи 18 січня 2020 року о 12.15 водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «Кіа Сееd», державний номерний знак НОМЕР_1 , по провулку Софіївському в с. Петропавлівська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області, виїжджаючи з другорядної дороги, не надав переваги в русі маршрутному автобусу марки «РУТА 22», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , який рухався головною дорогою, незалежно від напрямку його подальшого руху; в результаті чого відбулось зіткнення, в якому транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Своїми діями водій ОСОБА_2 порушив вимоги п. 16.11 ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП (ас. 1).
Зі схеми дорожньо-транспортної пригоди вбачається розташування транспортних засобі після пригоди, а також на схемі зазначено координати місця зіткнення транспортних засобів.
В наслідок дорожньо-транспортної пригоди в транспортному засобі «КІА», державний номерний знак НОМЕР_3 пошкоджено передній бампер, передня ліва фара, капот, вм'ятини.
У транспортному засобі «Рута 22», державний номерний знак НОМЕР_4 пошкоджено задня ліва частина, вм'ятини, диск задній з лівого боку, ліва бокова частина автобуса, арка заднього лівого крила, задній міст зірвано з кріплення, шини заднього лівого колеса (ас. 2-2 зворот).
Пошкодження, які отримали транспортні засоби внаслідок дорожньо-транспортної пригоди також зафіксовано на фотознімках (ас. 20-44, 124, 126-132).
Згідно висновку судового експерта № 87 від 17 липня 2020 року, наданою Галаком В.П. вбачається, що:
- в заданій дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля КІА Сеесі д/н НОМЕР_5 ОСОБА_2 повинен був керуватись вимогами п.п. 8.10., 16.11., 1.10. та дорожнього знаку 2.1. Правил дорожнього руху України;
- в заданій дорожньо-транспортній ситуації, з технічної точки зору, в діях водія автомобіля КІА Сеесі д/н НОМЕР_1 ОСОБА_2 вбачаються невідповідності вимогам п.п. 8.10., 16.11., 1.10. та дорожнього знаку 2.1. Правил дорожнього руху України Правил дорожнього руху, які знаходяться в причинному зв'язку з виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди;
- в заданій дорожньо-транспортній ситуації, водій автомобіля РУТА 22 д/н НОМЕР_2 ОСОБА_1 в своїх діях повинен був керуватись вимогами п. 11.3. Правил дорожнього руху, а при виникненні небезпеки для руху керуватись вимогами п.12.3. Правил дорожнього руху;
- в заданій дорожньо-транспортній ситуації, з технічної точки зору, вбачити в діях водія автомобіля РУТА 22 д/н НОМЕР_2 ОСОБА_1 невідповідності вимогам п. 14.6. а) Правил дорожнього руху, які б знаходяться в причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди, не має підстав технічного характеру;
- В заданій дорожньо-транспортній ситуації, з технічної точки зору вбачити в діях водія автомобіля РУТА 22 д/н НОМЕР_2 ОСОБА_1 невідповідності вимогам Правил дорожнього руху, які б знаходяться в причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди, не має підстав технічного характеру (ас. 67).
Під час апеляційного розгляду ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити, зазначивши про те, що суд першої інстанції при розгляді справи не встановив фактичні обставини справи. Він не вважає себе винуватим у дорожньо-транспортній пригоді. Він рухався за маршрутом № 903 в напрямку м. Академмістечко до вул.. Львівський квартал, рухався по маршруту по вул. Садовій зі швидкістю близько 30 км/год. Дорога вузька., на ній відбувається руху по одній смузі в кожну сторону. В напрямку вул. Садової, перед вул. Празькою, по його ( ОСОБА_1 ) напрямку руху був припаркований транспортний засіб. Він намагався об'їхати цей припаркований транспортний засіб, але такий маневр без виїзду на зустрічну смугу руху зробити не вдалось. Транспортний засіб «КІА» під керуванням ОСОБА_2 з'явився раптово, а далі трапилось ДТП. В наслідок ДТП у його ( ОСОБА_1 ) транспортному засобі було пошкоджено ліву задню частину, починаючи з середини.
Представник ОСОБА_5 підтримав доводи, які викладені в апеляційній скарзі, пояснивши, що з оскаржуваним рішенням місцевого суду неможливо погодитись. Так, в суді першої інстанції ОСОБА_2 зазначав, що виїжджав з другорядної дороги з дотриманням ПДР України, а водій автобусу об'їжджав перешкоду. Про наявність перешкоди у своїх поясненнях зазначав і водій ОСОБА_1 . Таким чином, з огляду на встановлені обставини, водій ОСОБА_2 , виїжджаючи з другорядної смуги руху, повинен був пропустити всі транспортні засоби, які рухались по головній дорозі. Судовий експерт ОСОБА_8 надав свій висновок щодо обставин, які на даний час розглядаються, і відповідну позицію з приводу обставин пригоди висловив експерт КНДІСЕ. таким чином вина ОСОБА_2 доведена, однак, закінчились строки притягнення його до адмінвідповідальності, а тому представник ОСОБА_5 просив закрити провадження у справі на підстав п. 7 ст. 247 КУпАП у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги, ОСОБА_2 суду апеляційної інстанції пояснив, що він рухався за кермом транспортного засобу «КІА» виїжджав з пров. Софіївського в напрямку вул. Садова. Призупинився перед знаком 2.1 ПДР України - дати дорогу, перевірив, чи не буде його маневр небезпечним для транспортних засобів, які рухались в межах тієї смуги, на яку він намір перестроїтись, повертаючи праворуч. Він рухався по лінії свого напрямку руху в межах своєї смуги. Водій під керуванням автобусу ОСОБА_1 повинен був бачити автомобіль під його ( ОСОБА_2 ) керуванням, проте, водій автобусу просто в'їхав в його ( ОСОБА_2 ) транспортний засіб, внаслідок чого сталась дорожньо-транспортна пригода.
Захисник Конюшко Д.Б. заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вказав на те, що суд першої інстанції виніс законне та обґрунтоване рішення у даній справі. Якщо б транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 рухався у межах своєї смуги, то дорожньо-транспортної пригоди б не трапилось. Внаслідок того, що водій автобусу ОСОБА_1 змінив напрямок руху, транспортні засоби зіткнулись. Причинний зв'язок з ДТП перебуває саме в діях водія ОСОБА_1 . Окрім того, ОСОБА_1 вказував, що об'їжджав перешкоду, але матеріали справи не містять доказів на підтвердження позиції водія автобусу «РУТА 22», і залишаються тільки припущенням ОСОБА_1 та його представника. Також просить врахувати, що експерт наголошував на тому, якщо смуга руху, по який рухався транспорт ний засіб під керуванням ОСОБА_9 , не була зайнята, то водій автобусу не мав права виїжджати на зустрічну смугу руху. Оскільки факт наявності перешкоди у напрямку руху водія ОСОБА_1 не встановлено, апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення.
Опитаний в суді апеляційної інстанції інспектор патрульної поліції Стадник В.С. пояснив, що він здійснював оформлення дорожньо-транспортної пригоди в с. Софіївська Борщагівка Київської області. Дорожньо-транспортна пригода мала місце між автомобілем «КІА» та автобусом «Рута». По обставинах справи транспортний засіб «КІА» не надав переваги в русі автобусу «Рута». Він на місці пригоди складав схему, заміри здійснював, як зазвичай, - рулеткою. Жоден з водіїв - учасників дорожньо-транспортної пригоди не заперечували заміри, які він ( ОСОБА_10 ) здійснював. Транспортні засоби, які на той час були припарковані з боку дороги, на схемі пригоди він не зазначив, адже, вони не є учасниками пригоди. Факт того, що водій автобусу «Рута» виїхав на зустрічну смугу руху для об'їзду перешкоди, то водій автобусу мав на те право, адже йому дозволяла переривчаста лінія дорожньої розмітки. Для транспортного засобу «КІА» був знак 2.1 ПДР України, що свідчить про перевагу в русі водія автобусу «Рута». Місце зіткнення транспортних засобів являє собою т-подібне перехрестя. Відповідно до ПДР України обгін на перехресті заборонено. Водій транспортного засобу «Рута» не мав права здійснювати обгін на перехресті. Перешкода не фіксувалась на схемі пригоди. Очевидців пригоди на час оформлення ДТП не було, а на місці пригоди були тільки друзі, родичі учасників, відео фіксація також не проводилась. За результатами дорожньо-транспортної пригоди водій транспортного засобу «КІА» не виконав вимоги дорожнього знаку 2.1 ПДР України, і тому, на нього було складено протокол. Першопричина ДТП знаходиться саме в діях водія транспортного засобу «КІА».
Під час апеляційного розгляду допитаний в порядку ст. 273 КУпАП експерт КНДІСЕ Любарський К.А., ознайомившись попередньо з матеріалами справи про адміністративне правопорушення, суду апеляційної інстанції пояснив, що дорожньо-транспортна пригода трапилась між транспортним засобом «КІА» та маршрутним транспортним засобом «Рута». Транспортний засіб «КІА» рухався з другорядної дороги, автобус «Рута» рухався по головній дорозі зі сторони зустрічного напрямку. Як вказує водій транспортного засобу «Рута», він об'їжджав нерухому перешкоду - інший нерухомий транспортний засіб, і виїхав на сторону зустрічного руху. Транспортні засоби «Рута22» та «КІА» контактували наступним чином: ліва сторона передньої частини автомобілю «КІА» і ліва сторона задньої частини автобусу. На момент контактування транспортні засоби перебували у русі, автомобіль «КІА» рухався також, тому що, якщо б автомобіль «КІА» був у нерухомому стані, первинно б контактувала передня частина транспортних засобів, яка з'являється раніше. Щодо регламентації дій водіїв транспортних засобів, то водій транспортного засобу «КІА» повинен був керуватись п. 16.11 ПДР України, на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху. Що стосується дій водія автобусу «Рута», то він повинен був керуватись п. 14.6а ПДР України, але при тій ситуації, коли був об'їзд перешкоди, такий пункт не має відношення до обставин дорожньо-транспортної пригоди. На проїжджій частині є дорожня розмітка 1.1, і згідно розділу 34 ПДР України розмітку 1.1 можна перетинати у виключних випадках для об'їзду нерухомих перешкод, коли об'їзд не можна виконати без виїзду на зустрічну смугу руху. При забезпеченні безпечного проїзду автомобіль об'їжджає транспортний засіб, який був нерухомий. Дотримуючись ПДР України, водію автобусу у даній дорожній обстановці дозволялось об'їжджати нерухому перешкоду. Якби водій автобуса, бачив автомобіль «КІА», який виїжджав з другорядної дороги, то водій автобуса міг утриматись від об'їзду перешкоди або ж застосувати екстрене гальмування. Водій транспортного засобу «КІА» виїжджав з другорядної дороги в той напрямок, по якому вже рухається автобус, який має достатньо великі розміри, а тому у даній ситуації у водія транспортного засобу «КІА» не було перешкод технічного характеру дати дорогу автобусу, останній достатньо великий і деякий час автобус «Рута» мав знаходитись в полі зору водія транспортного засобу «КІА». В даній ситуації, порушення п. 16.11 ПДР України, який працівники поліції написали у протоколі, присутній в діях водія транспортного засобу «КІА».
З метою перевірки фактичних обставин справи, Київським апеляційним судом направлявся запит до Служби автомобільних доріг у Київській області щодо надання відомостей щодо розташування дорожньої розмітки, розташування світлофорів, дорожніх знаків та інших засобів технічного регулювання дорожнього руху, ширина проїзної частини разом з роздільними смугами; ширина тротуарів на провулку Софіївському, 14 в селі Петропавлівська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області, станом на 18 січня 2020 року (ас. 166).
Службою автомобільних доріг у Київській області повідомлено, що дорога по провулку Софіївському, 14 в с. Петропавлівська Борщагівка не входить до мережі автомобільних доріг загального користування державного значення та не перебуває на балансі та експлуатаційному утриманні Служби, тому запитувана інформація в Службі відсутня. Служба направила до Петропавлівсько-Борщагівської сільради за належністю запит Київського апеляційного суду для розгляду в установленому порядку та наданні відповіді у встановлений законодавством термін (ас. 111).
КП «Благоустрій» Петропавлівсько Борщагівською сільською радою повідомлено, що Проїзна частина дороги за запитуваною адресою знаходиться у комунальній власності Петропавлівсько Борщагівської сільської ради, але перебуває на закритій огорожею території ЖК «Празький квартал» яке обслуговується ТО В «БД Сервіс-2» ЄДРПОУ 40345283, юридична адреса: вул. Львівська, б. З, оф. 5, с. Петропавлівська Борщагівка, Києво-Святошинський р-н., Київська обл., 08130, тел. НОМЕР_6 . Працівники комунального підприємства «Благоустрій» не мають доступу на вказану територію та не володіють інформацією щодо того якою була розмітка проїзжої частини по провулку Софіївський,14, станом на 18 січня 2020 року, її ширину та наявність світлофорів і дорожніх знаків. Для отримання такої інформації необхідно звернутись до експлуатуючої компанії ТОВ «БД Сервіс-2» (ас. 150).
ТОВ «БД Сервіс-2» повідомлено, що у ТОВ «БД Сервіс-2» немає відомостей стосовно ширини тротуарів, ширини проїзної частини разом з роздільними смугами, дорожніх знаків та інших засобів технічного регулювання дорожнього руху, розташування світ; розташування дорожньої розмітки по провулку Софіївському, 14 в селі Петропавлівська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області, оскільки не проводило роботи та не виступало замовником проекту зазначених вище відомостей.
Разом з тим повідомлено, що встановлення знаків, розмітки, організація руху в обидва боки вимоги до організації дорожнього руху - всі ці питання врегульовані Законом України «Про дорожнього руху» та будівельними нормами, а також, частково Правилами дорожнього руху та відповідних ГОСТів. Зазначено, що є організації які мають відповідати за стан автомобільних доріг. Київоблдорсервіс, основним завданням яких є врахування, обслуговування та встановлення засобів управління дорожнім рухом (дорожні знаки, світлофори тощо). Ще одна організація, яка - дороги в Київській області - Служба організації дорожнього руху МВС України в Київській - організації можуть мати необхідні суду апеляційної інстанції відомості (ас. 158).
Також, КП «Благоустрій» повідомлено суду апеляційної інстанції, що проїзна частина дороги за запитуваною адресою знаходиться у комунальній власності Петропавлівсько Борщагівської сільської ради але перебуває на закритій огорожею території ЖК «Празький квартал» яке обслуговується ТОВ «БД Сервіс-2» ЄДРПОУ 40345283, юридична адреса: вул. Львівська, 3, оф. 5, с. Петропавлівська Борщагівка, Бучанський р-н., Київська обл., 08129, тел. НОМЕР_6 .
Працівники комунального підприємства «Благоустрій» не володіють інформацією щодо того, якою була розмітка проїзної частини по провулку Софіївський,14, станом на 18 січня 2020 року, її ширину та наявність світлофорів і дорожніх знаків. Для отримання такої інформації необхідно звернутись до експлуатуючої компанії ТОВ «БД Сервіс-2» (ас. 183).
Оцінюючи наявні у справі докази в їх сукупності, апеляційний суд доходить такого висновку.
Положеннями п. 16.11 ПДР України передбачено, що на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.
З сукупності доказів у справі встановлено, що автомобіль КІА під керуванням водія ОСОБА_2 намагався здійснити маневр виїзду з другорядної дороги з поворотом праворуч. В цей час назустріч у напрямку руху автомобіля «КІА» по смузі руху, на яку збирався виїжджати автомобіль «КІА», здійснював рух автобус «Рута22», який об'їжджав перешкоду, що підтверджується і поясненнями водія ОСОБА_2 в суді першої інстанції, на що обґрунтовано послався апелянт. Відтак, водій ОСОБА_2 , з урахуванням положень п. 16.11, 14.6а ПДР України зобов'язаний був надати дорогу транспортному засобу під керуванням водія ОСОБА_1 . Проте, недотримання водієм ОСОБА_2 п. 16.11 ПДР України призвело до зіткнення транспортних засобів, що призвело до їх механічного пошкодження.
За таких обставин висновок суду першої інстанції про відсутність вини ОСОБА_2 у вчиненні ДТП є помилковим та спростовуються наявними у справі доказами, дослідженими під час апеляційного розгляду, у зв'язку з чим постанова суду першої інстанції підлягає до скасування з прийняттям нової постанови про визнання ОСОБА_2 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а саме, у тому, що 18 січня 2020 року о 12.15 водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «Кіа Сееd» державний номерний знак НОМЕР_1 по провулку Софіївському в с. Петропавлівська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області, виїжджаючи з другорядної дороги, не надав переваги у русі маршрутному автобусу марки «РУТА 22» державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 , який рухався головною дорогою, незалежно від напрямку його подальшого руху; в результаті чого відбулось зіткнення, в якому транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Наявність або відсутність в діях обох водіїв інших порушень Правил дорожнього руху України, виходить за межі обставин, викладених у протоколах про адміністративне правопорушення щодо обох водіїв, і не може бути предметом як розгляду в суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції, оскільки суд першої інстанції розглядає справу в межах протоколу про адміністративне правопорушення, а суд апеляційної інстанції в межах прийнятого судом першої інстанції судового рішення та апеляційної скарги.
Разом з тим, враховуючи, що з моменту вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, пройшло більше 3 місяців, відповідно до положень ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення не може бути накладено на винну особу, у зв'язку з чим провадження у справі щодо ОСОБА_2 підлягає закриттю на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, -
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 червня 2020 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 червня 2020 року, якою провадження у справі щодо ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП закрито на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, провадження у справі закрити на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП у зв'язку із закінченням строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду М.А. Васильєва