Справа № 510/764/21
Провадження № 2/510/1016/21
03.06.21 р. Ренійський районний суд Одеської області
у складі: - головуючого судді Сорокіна К.В.
-при секретарі Івановій Н.С.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Рені справу за позовом ОСОБА_1 до ДП «Ренійський морський торговельний порт» про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку, -
Позивач звернувся до суду із позовом до відповідача про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку в розмірі 24864 грн. 32 коп. Свої вимоги обґрунтовує тим, що він працював в ДП «Ренійський морський торговельний порт», 22.08.2020 був звільнений за угодою сторін, однак в день звільнення, йому не було проведено виплату всіх сум, що належали йому від підприємства.
У підготовче судове засідання позивач не з'явився, направив до суду заяву з проханням розглянути справу у його відсутності, підтримує позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача М.П. Ігнатенко у судове засідання не з'явився, направив до суду заяву про розгляд справи у його відсутності за наявними в матеріалах справи доказами. До клопотання долучена довідка про розрахунок середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати за період з 23.08.2020 р. по 30.03.2021 р. Таким чином, представником відповідача позиція щодо позовних вимог не висловлена, однак те, що до клопотання додана довідка про наявну заборгованість, свідчить про визнання позовних вимог.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Судом в ході судового розгляду справи були дослідженні: довідка розрахунок № 300 від 21.04.2021 р. про розрахунок середнього заробітку за час затримки заробітної плати за період з 23.08.2020 р. по 30.03.2021 р. у розмірі 24864 грн. 32 коп.; паспорт громадянина України ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 16.12.1996 р; виписка з надходження по картці/рахунку, надходження з Мінюсту 10327,25 грн. 29.03.2021 р.; постанова про закінчення виконавчого провадження від 30.03.2021 р.
Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що ОСОБА_1 працював в ДП «РМТП», 22.08.2020 був звільнений. За період роботи позивача у ДП «РМТП» заробітна плата виплачувалась нерегулярно, у зв'язку із чим, на підставі рішення Ренійського районного суду Одеської області було стягнуто на його користь 10327 грн. 25 коп. нарахованої, але не виплаченої заробітної плати. 29.03.2021 р. рішення суду виконано, про що свідчить виписка по надходженням по картці НОМЕР_2 та постанова про закінчення виконавчого провадження від 30.03.2021 р.. Таким чином, в порядку ст.117 КЗпП України, позивач просить стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку із ним при звільненні. Так, станом на 30.03.2021 р. середній заробіток за час затримки розрахунку складає 24 864,32 грн..
Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі.
Статтею 43 Конституції України закріплено право на працю і заробітну плату, а саме визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижче від визначеної законом.
Згідно зі статтею 1 Конвенції Міжнародної організації праці "Про захист заробітної плати" № 95, ратифікованої Україною 30 червня 1961 року, термін "заробітна плата" означає, незалежно від назви й методу обчислення, будь-яку винагороду або заробіток, які можуть бути обчислені в грошах, і встановлені угодою або національним законодавством, що їх роботодавець повинен заплатити працівникові за працю, яку виконано чи має бути виконано, або за послуги, котрі надано чи має бути надано. Цьому визначенню відповідає поняття заробітної плати, передбачене у частині першій статті 94 КЗпП України.
Наведений зміст поняття заробітної плати узгоджується з одним із принципів здійснення трудових правовідносин - відплатність праці, який дістав відображення у пункті 4 частини I Європейської соціальної хартії (переглянутої) від 3 травня 1996 року, ратифікованої Законом України від 14 вересня 2006 року № 137-V, за яким усі працівники мають право на справедливу винагороду, яка забезпечить достатній життєвий рівень.
Згідно ст. 115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. Аналогічне положення закріплене у ст. 24 ЗУ «Про оплату праці».
Як виходить з матеріалів справи, наданих суду доказів, позивач працював у ДП «РМТП». За час праці у відповідача перед позивачем склалася заборгованість по заробітній платі, яка стягнута за рішенням суду /постанова про закінчення виконавчого провадження від 30.03.2021 р./
Згідно зі статтею 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Порядок здійснення відповідних розрахунків визначено в Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100.
Згідно розрахунків, зроблених відповідачем, сума середнього заробітку за весь час затримки розрахунку станом на 30.03.2021 р. складає 24864 грн. 32 коп., із розміром зазначеної суми сторони погодилися.
В п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» роз'яснено, що встановивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
Як вбачається з правового висновку Верховного Суду України у спорі про стягнення заборгованості із заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні ( постанова у справі № 6-64цс13 від 03.2013 року) згідно із ч.1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
При цьому, відсутність фінансово-господарської діяльності або коштів у роботодавця не виключає його вини в невиплаті належних звільненому працівникові коштів та не звільняє роботодавця від відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України.
Отже, вимоги позивача про стягнення суми середнього заробітку за час затримки розрахунку підлягають задоволенню.
Згідно ч.ч. 1,2 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Таким чином з відповідача необхідно стягнути на користь позивача судовий збір у розмірі 908 грн. за вимогу про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку.
Керуючись ст.ст. 1, 2, 4, 10, 21, 24, 94, 115, 116, 117 КЗпП України, ст. ст. 15, 21 ЗУ «Про оплату праці» від 24.03.1995 р., Постановою Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 року №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100, ст.ст. 3, 12, 13, 76 - 81, 141, 200, 211, 258, 259, 264 - 265, 268, 354, 355, 430 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ДП «Ренійський морський торговельний порт» про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку - задовольнити.
Стягнути з ДП «Ренійський морський торговельний порт» (68800, Одеська область, м. Рені, вул. Дунайська, 188, ЄДРПОУ: 01125809) на користь ОСОБА_1 (ІІН НОМЕР_3 ) середній заробіток за весь час затримки розрахунку в розмірі 24864 грн. 32 коп.
Стягнути з Державного підприємства «Ренійський морський торговельний порт» (68800, Одеська область, м. Рені, вул. Дунайська, 188, ЄДРПОУ: 01125809) на користь ОСОБА_1 (ІІН НОМЕР_3 ) судовий збір у розмірі 908 грн.
Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя К.В. Сорокін