07 червня 2021 року
Київ
справа №9901/218/21
адміністративне провадження №П/9901/218/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Стрелець Т.Г.,
суддів: Стародуба О.П., Стеценка С.Г., Тацій Л.В., Чиркіна С.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Комлика Володимира Володимировича про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Президента України, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача - Рада національної безпеки і оборони України, про визнання незаконним та скасування Указу Президента України від 21 травня 2021 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)", в частині введення в дію позиції №569 Додатку №1 до Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14 травня 2021 року, -
03 червня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з адміністративним позовом до Президента України, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача - Рада національної безпеки і оборони України, в якому позивач просив суд визнати незаконним та скасувати Указ Президента України від 21 травня 2021 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)" в частині введення в дію позиції №569 Додатку №1 до Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14 травня 2021 року.
Одночасно з пред'явленням позову на підставі вимог статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) представник позивача - адвокат Комлик Володимир Володимирович подав заяву про забезпечення позову, в якій просив суд винести ухвалу про забезпечення позову шляхом зупинення дії Указу Президента України від 21 травня 2021 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)" в частині застосування до позивача п.13. позиції №569 Додатку №1 до Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14 травня 2021 року, а саме: "інші санкції, що відповідають принципам їх застосування, встановленим цим Законом (відмова в оформленні посвідки на тимчасове проживання, скасування посвідки на тимчасове проживання: відмова у наданні дозволу на імміграцію, скасування дозволу на імміграцію, скасування посвідки на постійне проживання; відмова в продовженні строку перебування в Україні; відмова в задоволенні заяви про прийняття до громадянства України; примусове видворення за межі України).
Обгрунтовуючи підстави забезпечення позову, зазначив, що однією з форм застосованих по відношенню до позивача санкцій є, в тому числі, - примусове видворення за межі України. Зміст даної санкції (її об'єктивна форма реалізації) зводиться до того, що позивача в примусовому порядку зобов'яжуть покинути території України без будь якого апеляційного оскарження законності таких дій.
Заявник вказує, що у разі, якщо позивача примусово видворять за межі України - останній буде позбавлений об'єктивної можливості брати участь у судовому засіданні, давати показання, доводи та докази на спростування позиції відповідача. Відтак, на думку представника позивача, невжиття заходу забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду, оскільки за умови задоволення позовних вимог спеціальні санкції у вигляді видворення позивача за межі України уже будуть реалізовані.
Аналізуючи зазначені вище доводи, колегія суддів Верховного Суду дійшла таких висновків.
Відповідно до частини 1 статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю (частина 2 статті 150 КАС України).
Відповідно до частин 1, 2 статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Колегія суддів звертає увагу, що пунктом 1 частини третьої статті 151 КАС України визначено, що не допускається забезпечення позову шляхом зупинення актів Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, та встановлення для них заборони або обов'язку вчиняти певні дії.
Встановлена наведеною нормою заборона є імперативною, будь-яких виключень із передбаченого нею правила чинними нормативно-правовими актами не визначено.
Оскільки представник позивача просив обрати видом забезпечення позову зупинення дії оскаржуваного Указу Президента України в частині застосування до позивача п.13 позиції №569 Додатку №1 до Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14 травня 2021 року, який відповідно до статті 106 Конституції України є актом Президента України, така заява в розумінні спеціальної норми статті 151 КАС України задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись статтями 150, 151, 154 Кодексу адміністративного судочинства України, суд , -
У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Комлика Володимира Володимировича про забезпечення позову у справі № 9901/218/21 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Великої Палати Верховного Суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її постановлення та набирає законної сили після її перегляду в апеляційному порядку або після закінчення строку на апеляційне оскарження.
Суддя-доповідач Т.Г. Стрелець
Судді О.П. Стародуб
С.Г. Стеценко
Л.В. Тацій
С.М. Чиркін