07 червня 2021 року
м. Київ
справа № 2-а-165/2007
адміністративне провадження № К/9901/17970/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бучик А.Ю.,
суддів: Мороз Л.Л., Стрелець Т.Г.,
перевіривши касаційну скаргу Новокалинівської міської ради Самбірського району Львівської області в особі Бабинської сільської ради Самбірського району Львівської області на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівської обласної ради, треті особи - Самбірська районна державна адміністрація Львівської області, Бісковицька сільська рада Самбірського району Львівської області, Бабинська сільська рада Самбірського району Львівської області, Самбірський районний відділ земельних ресурсів про визнання рішення протиправним, зобов'язання вчинити дії, < Предмет позову >
17.05.2021 до суду надійшла касаційна скарга Новокалинівської міської ради Самбірського району Львівської області в особі Бабинської сільської ради Самбірського району Львівської області на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.04.2021 про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Новокалинівської міської ради Самбірського району Львівської області в особі Бабинської сільської ради Самбірського району Львівської області на постанову Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 14.06.2007.
З касаційної скарги вбачається, що ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.04.2021 відмовлено у задоволенні клопотання Новокалинівської міської ради Самбірського району Львівської області в особі Бабинської сільської ради Самбірського району Львівської області про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 14.06.2007 у справі №2-а-165/2007. Відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Новокалинівської міської ради Самбірського району Львівської області в особі Бабинської сільської ради Самбірського району Львівської області на постанову Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 14.06.2007 у справі №2-а-165/2007.
Відповідно до частин 1-3 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) (в редакції, чинній на час винесення рішення судом першої інстанції) про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Згідно з частиною 5 вказаної статті апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Відповідно до частини першої статті 295 КАС України (в редакції, чинній з 15.12.2017) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до частини 3 статті 3 КАС України (в редакції, чинній з 15.12.2017) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною 2 статті 299 КАС України (в редакції, чинній з 15.12.2017) незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб'єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб'єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов'язки.
Апеляційним судом встановлено, що оскаржувану постанову Самбірський міськрайонний суд Львівської області ухвалив у відкритому судовому засіданні 14.06.2007 і Бабинська сільська рада Самбірського району Львівської області, правонаступником якої є Новокалинівська міська рада Самбірського району Львівської області, будучи стороною у справі, мала достатньо часу для оскарження постанови суду першої інстанції з часу її винесення, однак цього не зробила. У зв'язку з чим, доводи скаржника про те, що про оскаржуване рішення йому стало відомо лише 25.02.2021, є безпідставними.
Відмовляючи у поновленні строку на апеляційне оскарження та у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції виходив з того, що апеляційну скаргу подано суб'єктом владних повноважень після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення (понад 13 років) незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження відповідно до ч. 2 ст. 299 КАС України.
У касаційній скарзі скаржник зазначає, що не погоджується з такими висновками апеляційного суду, оскільки повідомлені ним підстави для поновлення строку є поважними, а судом не враховано, що Новокалинівська міська рада Самбірського району Львівської області, яка є правонаступником майна, прав та обов'язків реорганізованої Бабинська сільська рада Самбірського району Львівської області, під час інвентаризації прийнятих від Бабинської сільської ради справ, виявила 25.02.2021 оскаржувану постанову суду першої інстанції та оскаржила її в апеляційному порядку.
Також зазначає, що судом апеляційної інстанції не враховано, що відповідно до ч. 6 ст. 186 КАС України, в редакції, чинній на час винесення рішення судом першої інстанції, заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала. А відтак вважає, що оскільки вказана редакція КАС України не містила норми про відмову у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга суб'єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, натомість містились посилання на можливість поновлення строку, а у випадку відмови в поновленні строків передбачалось залишення такої скарги без розгляду, а не відмову у відкритті апеляційного провадження.
Проте, колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків апеляційного суду, оскільки на час подання апеляційної скарги діяла нова редакція КАС України, а відтак з урахуванням ч. 3 ст. 3 КАС України, відповідно до якої провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи, суд апеляційної правильно застосував частину 2 статті 299 КАС України, згідно з якою незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб'єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб'єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов'язки.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що апеляційним судом прийнято правильне рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження за скаргою Новокалинівської міської ради Самбірського району Львівської області в особі Бабинської сільської ради Самбірського району Львівської області, оскільки апеляційна скарга скаржника як суб'єкта владних повноважень, який брав участь во розгляді справи, подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Закріплений у статті 6 КАС України принцип верховенства права суд застосовує з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, яка відповідно до вимог статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини є джерелом права в Україні.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21 грудня 2010 року, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28 березня 2006 року, заява №23436/03).
Керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходив з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах Осман проти Сполученого королівства від 28 жовтня 1998 року та Круз проти Польщі від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.
Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
З огляду на наведене та виходячи з того, що правильне застосовування апеляційним судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення та доводи наведені у касаційній скарзі не спростовують наведеного, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 133, 169, 295, 299, 333, 359 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Новокалинівської міської ради Самбірського району Львівської області в особі Бабинської сільської ради Самбірського району Львівської області на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.04.2021 у справі №2-а-165/2007 за позовом ОСОБА_1 до Львівської обласної ради, треті особи - Самбірська районна державна адміністрація Львівської області, Бісковицька сільська рада Самбірського району Львівської області, Бабинська сільська рада Самбірського району Львівської області, Самбірський районний відділ земельних ресурсів, про визнання рішення протиправним, зобов'язання вчинити дії.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А. Ю. Бучик
Судді: Л. Л. Мороз
Т. Г. Стрелець