07 червня 2021 року Чернігів Справа № 620/4185/21
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Соломко І.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо не прийняття наказу про звільнення за власним бажанням та зобов'язання відповідача прийняти наказ про звільнення, зобов'язати відповідача здійснити остаточний розрахунок при звільнені та видати відповідні документи,
У провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа № 620/4185/21 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо не прийняття наказу про звільнення за власним бажанням та зобов'язання відповідача прийняти наказ про звільнення, зобов'язати відповідача здійснити остаточний розрахунок при звільнені та видати відповідні документи.
23.04.2021 ухвалою суду провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
18.05.2021 представник відповідача надіслав суду відзив на позов, в якому просить закрити провадження у справі на підставі п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України, посилаючись на те, що наказом від 11.05.2021 № 151 о/с позивача звільнено за п.7 ч.1 ст.77 Закону України ''Про національну поліцію'', тобто оскаржувані порушення виправлені відповідачем.
19.05.2021 представник позивача подав суду заяву, в якій просив закрити провадження у справі відповідно до п.8 ч.1 ст.238 КАС України. Також просив вирішити питання щодо розподілу судових витрат, надавши докази направлення відповідачу відповідного клопотання та документів на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу.
Розглянувши вказані клопотання, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 7 ч. 1 ст. 77 Закону України ''Про національну поліцію'' передбачено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється за власним бажанням.
01.04.2021 позивачем до відповідача подано рапорт з проханням звільнити його зі служби в поліції за власним бажанням.
Наказом Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від 11.05.2021 № 151 о/с позивача звільнено зі служби в поліції за власним бажанням на підставі п.7 ч.1 ст.77 Закону України ''Про національну поліцію'', з виплатою відповідних сум.
Позивач погодився з вказаними діями та рішенням відповідача, у зв'язку з чим просить закрити провадження у справі за п.8 ч.1 ст.238 КАС України.
Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України, суд закриває провадження у справі, щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб'єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.
Отже, з огляду на виправлення відповідачем оскаржуваних порушень і, відповідно, повне відновлення прав позивача, суд дійшов висновку задовольнити клопотання сторін та закрити провадження у справі на підставі п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України.
Згідно з ч.2 ст. 238 КАС України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд вказує на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною 2 ст. 132 КАС України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Суд встановив, що позивач при поданні позову у адміністративній справі № 620/4185/21 сплатив судовий збір у розмірі 908,00 грн, що підтверджується квитанцією №0.0.2100570861.1 від 22.04.2021.
Отже, суд дійшов висновку повернути позивачу судовий збір у розмірі 908,00 грн, сплачений при подання позову згідно з квитанцією №0.0.2100570861.1 від 22.04.2021.
Щодо витрат на правничу допомогу, то суд зазначає таке.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.132 КАС України).
Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI).
Відповідно до ст. 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону № 5076-VI).
Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Відповідно до положень ч.1 ст.140 КАС України, якщо позивач відмовився від позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання позовної заяви, то суд за заявою позивача присуджує всі понесені ним у справі витрати із відповідача.
В даному випадку суд застосовує положення ч. 6 ст. 7 КАС України, якою передбачено, що У разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.
Витрати на правничу допомогу складають 7000,00 грн та підтверджуються: договором про надання правової допомоги від 03.03.2021 № б/н, актом прийому - передачі робіт з розрахунком витраченого часу для підтвердження розміру оплати від 07.05.2021, квитанцією до прибуткового касового ордеру № б/н від 07.05.2021, ордером серії СВ№1008132.
Разом з тим, згідно з ч.5 ст. 134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Верховний Суд в додатковій постанові від 12.09.2018 (справа №810/4749/15) зазначив, що з аналізу положень ст.134 КАС України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов'язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.
Також Верховний Суд у постанові від 22.12.2018 (справа №826/856/18) зазначив про те, що розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Тобто, питання розподілу судових витрат пов'язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).
Дослідивши вищевказані документи, суд дійшов висновку, що розмір заявлених позивачем до стягнення витрат на оплату послуг адвоката в даному випадку не є співмірним із складністю справи та виконаними адвокатом роботами (послугами) пов'язані із наданням саме правничої допомоги.
Також суд звертає увагу на те, що дана справа є справою незначної складності, а вартість наданих позивачу послуг в розмірі 7000,00 грн. є завищеною.
У зв'язку з цим, враховуючи незначну складність адміністративної справи, обсяг та зміст позовної заяви з доданими до неї документами, та враховуючи те, що провадження у справі закрито, суд вважає, що за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу частково у розмірі 3000,00 грн.
Керуючись статтями 140, 238, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України
1.Заяву позивача та клопотання відповідача про закриття провадження задовольнити.
2. Закрити провадження у справі № 620/4185/21 на підставі п.8 ч.1 ст.238 КАС України.
3. Заяву позивача щодо судових витрат задовольнити частково.
4. Повернути ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 908,00 грн (дев'ятсот вісім гривень), сплачений відповідно до квитанції №0.0.2100570861.1 від 22.04.2021.
5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу частково у розмірі 3000,00 грн (три тисячі грн), сплачені відповідно до квитанції від 07.05.2021.
В іншій частині заяви позивача відмовити.
Попередити позивача, що повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання та може бути оскаржена в порядку, встановленому ст.ст. 294-297 КАС України.
Суддя І.І. Соломко