07 червня 2021 року справа № 580/2462/21
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Білоноженко М.А. в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу №580/2462/21 за позовом ОСОБА_1 до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
23.04.2021р. до Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації (далі - відповідач) в якій позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту соціального захисту населення Черкаської обласної адміністрації щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком;
- зобов'язати Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту соціального захисту населення Черкаської обласної адміністрації нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.
В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що має статус ветерана війни-особи з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни, а тому відповідно до статті 13 Закону України від 22 жовтня 1993 року №3551-XII має право на отримання разової грошової допомоги до 5 травня в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком. Проте, відповідачем виплачено вказану допомогу у розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2020 року №112. Позивач зазначає, що у 2020 році після прийняття Конституційним Судом України Рішення від 27.02.2020 року № 3-р/2020 позивач набув право на отримання разової грошової допомоги до 5 травня в розмірі, передбаченому статтею 13 Закону №3551-XII, однак відповідач на звернення позивача протиправно відмовив в нарахуванні та виплаті недоплаченої суми допомоги.
Ухвалою суду від 23.04.2021р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі. Розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
17.05.2021р. до суду надійшов відзив на адміністративний позов, в якому відповідач просив в задоволенні позову відмовити повністю, зазначивши при цьому, що при нарахуванні та виплаті щорічної разової допомоги до 5 травня у 2020 році, Центр правомірно керувався Постановою Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 №112 "Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", у зв'язку з чим позов вважає не обґрунтованим, а вимоги безпідставними. Крім того, відповідач зазначив, що функцією Центру є нарахування спірної допомоги та її виплата під керівництвом Департаменту соціального захисту населення, в зв'язку із чим Центр, на виконання доручення Департаменту та на підставі списків, нарахував відповідні суми отримувачам. Звернуто увагу, що відповідачем направляється на виплату така сума коштів, яка зазначена в отримуваному ним списку і профінансована Департаментом.
Відповідач вважає, що позивач пропустив строк звернення до суду, вказуючи на правову позицію, яка викладена у Постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.04.2021 у справі № 580/168/21. Звернуто увагу, що позивачем пропущено строк звернення до суду, чим порушено ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України та є підставою для залишення позовної заяви без розгляду.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 є інвалідом 2 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-інвалідів війни, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 18.12.2018р.
За наслідками звернення позивача щодо виплати у 2020 році разової грошової допомоги до 5 травня, листом від 25.02.2021р. №373/02-04 Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат повідомив позивача, що у 2020 році видатки на виплату грошової допомоги передбачені Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", а порядок виплати та розміри грошової допомоги визначено постановою Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 №112 "Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань". Зазначеним порядком установлено особам з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи виплату в розмірі 3640 грн. Допомогу позивачу у зазначеному розмірі нараховано та виплачено.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати у повному обсязі щорічної разової грошової допомоги до 05 травня у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Правовий статус ветеранів війни визначає Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" № 3551-XII від 22 жовтня 1993 року (далі по тексту - Закон України № 3551-XII).
Відповідно до статті 13 Закону України № 3551-XII (в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25 грудня 1998 року №367-XIV) щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, зокрема інвалідам II групи - вісім мінімальних пенсій за віком.
Підпунктом «б» підпункту 2 пункту 20 розділу ІІ Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі - Закон № 107-VI) текст вказаної вище частини статті 13 Закону №3551-XII викладено в новій редакції, відповідно до якої щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення підпункту "б" підпункту 1 пункту 20 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 107-VI від 28 грудня 2007 року.
У подальшому Законом України від 28 грудня 2014 року № 79-VІІІ "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" (набрав чинності 01 січня 2015 року) розділ VІ "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення, зокрема статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Конституційний Суд України Рішенням від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» БК України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
При цьому Конституційний Суд України у пункті 2.2 мотивувальної частини вказаного Рішення, посилаючись на положення свого Рішення від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, дійшов висновку про те, що БК України не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України.
Таким чином, на час виникнення спірних відносин Рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 відновлено дію частини п'ятої статті 13 Закону № 3551-XII у редакції Закону № 367-ХІV, згідно з якою щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком.
Водночас Кабінет Міністрів України у Постанові № 112 встановив, що у 2020 році виплата разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законом № 3551-XII, особам з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи здійснюється у розмірі 3640 грн. (підпункт 1 пункту 1), тобто у розмірі меншому, ніж це передбачено частиною п'ятою статті 13 цього Закону.
Отже, на час виплати позивачу у квітні 2020 року щорічної разової грошової допомоги до 5 травня одночасно діяли Закон №3551-XII і Постанова № 112.
Виходячи із визначених у частині четвертій статті 7 КАС України загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги особам з інвалідністю внаслідок війни у 2020 році слід застосовувати не Постанову №112, а Закон № 3551-XII, який має вищу юридичну силу.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що разова грошова допомога до 5 травня у 2020 році повинна виплачуватися особам з інвалідністю внаслідок війни у розмірі, встановленому частиною п'ятою статті 13 Закону № 3551-XII у редакції Закону № 367-ХІV.
При цьому, вихідним критерієм обрахунку щорічної разової грошової допомоги до 5 травня є мінімальний розмір пенсії за віком.
Суд зазначає, що вказані висновки суду відповідають правовій позиції викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021р. у справі №440/2722/20.
При цьому, вказана постанова суду є зразковою для справ, у яких предметом спору є оскарження дій (бездіяльності) органу, уповноваженого здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня (Управління соціального захисту населення за місцем проживання особи та/або Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат) щодо нарахування і виплати разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році у розмірі, передбаченому статтею 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Таким чином, дана адміністративна справа є типовою по відношенню до справи №440/2722/20.
Відповідно до частини 3 статті 291 КАС України, при ухваленні рішення у типовій справі, що відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Суд також зазначає, що за визначенням, наведеним у статті 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09 липня 2003 року, мінімальна пенсія - державна соціальна гарантія, розмір якої визначається цим Законом.
Відповідно до статті 28 частини 1 вказаного Закону мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" № 294-IX від 14 листопада 2019 року встановлено у 2020 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2020 року - 1638 гривень.
Згідно із частиною четвертою статті 28 Закону № 1058-ІV мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений частинами першою - третьою цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.
Закон № 1058-ІV є єдиним законодавчим актом, який визначає розмір мінімальної пенсії за віком.
Таким чином, при врегулюванні спірних правовідносин щодо обрахунку щорічної разової грошової допомоги до 5 травня застосуванню підлягає саме частина перша статті 28 Закону № 1058-ІV, відтак розмір щорічної разової грошової допомоги позивача як особи з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи становить - 13104 грн. (1638 х 8).
Підсумовуючи наведене, оскільки разову грошову допомогу позивачу виплачено у розмірі 3640 грн., тобто меншому ніж передбачено статтею 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", суд доходить висновку про порушення прав позивача на отримання такої допомоги у належному розмірі та як наслідок про обгрунтованість позовних вимог.
Крім того, відповідно до частини першої статті 17-1 Закону № 3551-XII щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
Згідно з пунктом 1 Положення про Міністерство соціальної політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 423, Мінсоцполітики є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері соціальної політики, загальнообов'язкового державного соціального та пенсійного страхування, соціального захисту, волонтерської діяльності, з питань сім'ї та дітей, оздоровлення та відпочинку дітей, усиновлення та захисту прав дітей, запобігання насильству в сім'ї, протидії торгівлі людьми, відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики щодо пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, соціального захисту ветеранів війни та осіб, на яких поширюється дія Закону № 3551-XII в частині організації виплати їм разової грошової допомоги, соціальної та професійної адаптації військовослужбовців, які звільняються, осіб, звільнених з військової служби, у сфері здійснення державного нагляду та контролю за додержанням вимог законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб, у сфері здійснення державного контролю за додержанням вимог законодавства під час надання соціальної підтримки та з питань захисту прав дітей.
Підпунктом 41 пункту 4 вказаного Положення визначено, що Мінсоцполітики відповідно до покладених на нього завдань організовує виплату до 5 травня разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Закону № 3551-XII.
Відповідно до пункту 15 Положення про Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, затвердженого розпорядженням голови Черкаської обласної ради від 26 жовтня 2018 року №333-р (http://www.oblradack.gov.ua/rozporjadgennya2018_3), до головних завдань Центру належать, зокрема: забезпечення реалізації державної політики у сфері соціального захисту та обслуговування населення, надання соціальної допомоги громадянам, які потребують підтримки з боку держави; підготовка документів на виплату всіх видів соціальної допомоги, житлових субсидій у готівковій формі на придбання твердого та рідкого пічного палива та скрапленого газу, компенсаційних виплат інвалідам, виплат громадянам, які постраждали наслідок Чорнобильської катастрофи, інших грошових виплат.
Згідно з підпунктом 6 пункту 17 вказаного Положення, Центр відповідно до покладених на нього завдань проводить перерахунки розмірів грошової допомоги (в тому числі у зв'язку з індексацією), забезпечує своєчасну підготовку бухгалтерської та статистичної звітності з використанням уніфікованих програмних засобів.
Ураховуючи викладене, вбачається, що Мінсоцполітики перераховує кошти регіональним органам соціального захисту населення, які розподіляють їх між районними органами соціального захисту населення, центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, які здійснюють безпосередню виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, зокрема, особам з інвалідністю внаслідок війни, а тому центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат є органом, уповноваженим здійснювати виплату вказаної допомоги.
Оскільки у квітні 2020 року разова грошова допомога до 5 травня була виплачена позивачу Центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації, а також те, що соціальні виплати особам з інвалідністю внаслідок війни на рівні Черкаської області централізовано проводяться Центром, то саме бездіяльність останнього належить визнати протиправною.
Стосовно посилань представника відповідача щодо пропуску позивачем строку звернення до суду, оскільки позивач фактично знав про суму нарахованих та виплачених йому коштів одноразової грошової допомоги до 5-го травня за 2020 рік з моменту зарахування цих коштів на його банківський рахунок, суд зазначає, що як встановлено в ході судового розгляду, про правові підстави нарахування відповідачем коштів одноразової грошової допомоги позивача повідомлено відповідачем листом від 25.02.2021р. №373/02-04, що в свою чергу зумовило звернення позивача до суду із даним позовом. Суд зазначає, що позов подано до суду - 23.04.2021р., тобто в межах строків встановлених КАС України, у зв'язку із чим доводи відповідача щодо пропуску позивачем строку звернення до суду із даним позовом суд вважає необгрунтованим.
Обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням фактично виплачених сум допомоги.
Вказаний спосіб захисту порушеного права позивача відповідає способу встановленому Верховним Судом у рішенні від 29.09.2020р., залишеним без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021р., при розгляді зразкової справи №440/2722/20.
З урахуванням зазначеного, позовні вимоги суд вважає обгрунтованими та такими що належить задовольнити повністю.
Згідно положень статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору у відповідності до положень ст. 5 Закону України "Про судовий збір".
Керуючись ст. 2, 5, 6, 14, 77, 134, 241-246, 255, 263, 295, 370 КАС України суд, -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.
Зобов'язати Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації (18000, м. Черкаси, вул. Максима Залізняка, 10, код ЄДРПОУ - 21367450) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) недоплачену щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням фактично виплачених сум допомоги.
Копію рішення направити учасникам справи.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України через суд першої інстанції до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.А. Білоноженко