Справа № 560/5635/21
іменем України
07 червня 2021 рокум. Хмельницький
Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Ковальчук О.К., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Славутської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Славутської міської ради, в якому просить визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплати позивачу, як учаснику бойових дій, щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі меншому ніж передбачено статтею 12 закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік з урахуванням розміру зазначеної соціальної виплати, визначеного статтею 12, та здійснити їх виплату з урахуванням фактично виплачених сум.
Ухвалою від 18 травня 2021 року Хмельницький окружний адміністративний суд позовну заяву ОСОБА_1 залишив без руху. Вказав, що недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав для його поновлення та доказами поважності такого пропуску.
На виконання ухвали від 18 травня 2021 року ОСОБА_1 надіслав заяву, у якій просить визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити такий строк. Вказує, що про невідповідність розміру нарахованої та виплаченої як учаснику бойових дій суми щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік вимогам закону України "Про статус ветеранів війни і гарантії їх соціального захисту" дізнався в березні 2021 року ознайомившись з рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року про визнання неконституційними окремих положень пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України. Зазначає, що з метою досудового врегулювання спору звертався до відповідача із заявою про нарахування щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі передбаченому статтею 12 закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Таким чином, позивач врегулював дане питання в досудовому порядку, тому строком подачі до суду позову вважає тримісячний строк, яким обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його звернення. Крім того, вказує, що у зв'язку із поширенням коронавірусної хвороби СОVID -19 на території м. Нетішин періодично вводилась червона зона карантинних обмежень, що не унеможливлювало звернутися особисто до управління соціального захисту населення виконкому Нетішинської міської ради, а згодом і до суду за захистом свого порушеного права.
Вирішуючи клопотання позивача про поновлення передбаченого статтею 122 КАС України строку звернення до суду з вимогами про зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької районної державної адміністрації Хмельницької області нарахувати та виплатити позивачу як учаснику бойових дій, щорічну разову грошову допомогу до 5 травня 2020 року у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, суд враховує таке.
Строки звернення до суду визначені статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частинами 1-2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Законодавством передбачено, що у разі, якщо особа не знала про порушення, але з певної дати повинна була про нього дізнатись, перебіг строку обчислюється саме з моменту, коли особа повинна була дізнатись про відповідне порушення її прав.
Виплата допомоги до 5 травня є періодичним платежем, який виплачується щорічно, а отже, особа, отримуючи їх, є обізнаною щодо їх розміру і в разі незгоди має можливість оскаржити рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, які, на її думку, стали підставою для заниження розміру отримуваної нею допомоги.
Згідно зі статтею 17-1 закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
Отже, перебіг строку звернення особи до суду з позовною вимогою про визнання протиправною бездіяльності щодо нарахування щорічної разової допомоги в необхідному розмірі на підставі закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" слід обраховувати з 30 вересня відповідного поточного року, за який виплачена допомога.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06.02.2018 по справі №607/7919/17.
Таким чином, шестимісячний строк звернення до суду у цій справі завершився 30.03.2021. Позивач звернувся до суду лише 15.04.2021, з пропуском строку, визначеного частиною другою статті 122 КАС України.
З урахуванням положень статей 122, 123 Кодексу адміністративного судочинства України обов'язок доказування поважності причин пропуску строку звернення до суду покладений на позивача.
Відповідно до частини 1 статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи може поновити пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Причина пропуску строку звернення до суду із адміністративним позовом може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
З урахуванням положень статей 122, 123 Кодексу адміністративного судочинства України обов'язок доказування поважності причин пропуску строку звернення до суду покладений на позивача.
Обґрунтовуючи причини пропуску строку звернення до суду з цим позовом, позивач вказує, що про невідповідність розміру нарахованої та виплаченої суми щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік вимогам закону України "Про статус ветеранів війни і гарантії їх соціального захисту" дізнався з листа відповідача від 27.02.2021 року №3-р/2020.
Разом з тим, факт звернення позивача в січні 2021 року до відповідача з заявою про виплату щорічної грошової допомоги до 05 травня у 2020 році не може створювати об'єктивні передумови для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом та стати належною підставою для поновлення пропущеного процесуального строку для звернення до суду.
Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних спорів Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.03.2021 (справа №240/12017/19) виклав правову позицію, згідно якої отримання позивачем листа відповідача у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду. Триваюча пасивна поведінка особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Обмеження на законодавчому рівні права звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів відповідними строками узгоджується із принципом "Leges vigilantibus non dormientibus subveniunt", згідно з яким закони допомагають тим, хто пильнує.
Також, суд зазначає, що необізнаність позивача про виплату щорічної разової грошової допомоги до 05 травня у 2020 році у меншому розмірі, ніж встановлено законом, не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду, оскільки позивач знав про здійснення відповідачем виплати грошової допомоги і про її розмір, відтак у нього були відсутні об'єктивні перешкоди звернутися за захистом його порушеного права.
Суд враховує, що пунктом 3 Прикінцевих положень КАС України визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Таким чином, підставою для поновлення строку у зв'язку з дією карантину є неможливість звернення до суду саме у зв'язку із карантинними обмеженнями. Натомість, сама по собі дія карантину не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Позивач не зазначив обставин та не надав жодних доказів щодо перешкод, які пов'язані із запровадженням карантину і які б йому не давали можливість оскаржити дії відповідача у встановлений законом строк. Тому посилання на дію карантину є необґрунтованими.
Щодо доводів в обґрунтування пропуску звернення з позовом до суду стосовно звернення до відповідача (враховуючи надану відповідачем відповідь, оформлену листом від 01.04.2021), суд вважає таке.
Відповідно до частини 4 статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Однак, жодним з нормативно-правових актів не передбачено ні можливості, ні обов'язку досудового порядку вирішення спору щодо перерахунку та виплати суми щорічної грошової допомоги до 05 травня.
Тому факт звернення до відповідача суд не визнає досудовим порядком вирішення спору, що може створити об'єктивні передумови для визнання поважними причини пропуску строку звернення до суду з цим позовом та стати належною підставою для поновлення пропущеного процесуального строку для звернення до суду.
Таким чином, обставини якими позивач обґрунтовує поважність пропуску строку звернення до суду за захистом своїх прав суд вважає неповажними. Належних доказів на підтвердження існування обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду, позивач суду не надав.
У клопотанні про поновлення строку звернення до суду позивач не повідомив суду жодної обставини існування якої об'єктивно перешкоджало йому звернутися до суду з позовом про нарахування та виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі пяти мінімальних пенсій за віком після 30.09.2020 року, з дотриманням строків, визначених статтею 122 КАС України.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позивач без поважних причин пропустив строк звернення до суду з вказаними позовними вимогами.
Відповідно до пункту 9 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, зокрема, якщо підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані судом неповажними, суд повертає позовну заяву.
Оскільки вказані ОСОБА_1 підстави для поновлення строку звернення до суду з вказаними позовними вимогами суд вважає неповажними, позовну заяву необхідно повернути позивачу.
Керуючись пунктом 9 частини 4 статті 169, статтею 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
визнати причини пропуску строку звернення до суду неповажними.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Славутської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - повернути позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Головуючий суддяО.К. Ковальчук