07 червня 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/1660/21
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Білозерської селищної ради Херсонського району Херсонської області про визнання протиправним та скасування рішення,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Білозерської селищної ради Херсонського району Херсонської області (далі - відповідач, Білозерська селищна рада, селищна рада), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Білозерської селищної ради №137 від 07.04.2021р. підписане секретарем Білозерської селищної ради Херсонського району Херсонської області депутата ради ОСОБА_22., про висловлення недовіри та дострокове припинення повноважень голови Білозерської селищної ради ОСОБА_1 .
В обґрунтування позовних вимог вказує, що її обрано Білозерським селищним головою на місцевих виборах 25.10.2020р. та 24.11.2020р. вона прийняла присягу посадової особи місцевого самоврядування. 06.04.2021р. секретарем Білозерської селищної ради прийнято розпорядження №53 про скликання 13 позачергової сесії селищної ради на 07.04.2021р. Білозерською селищною радою 07.04.2021р. на позачерговій сесії прийнято рішення №137, яким висловлено недовіру селищному голові та достроково припинено її повноваження.
Позивач вважає це рішення протиправним з таких підстав.
Як зазначає позивач, за змістом статті 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», розділу 3 Регламенту Білозерської селищної ради секретар селищної ради може скликати сесію ради у виключних випадках, а саме: якщо сесія не скликається головою ради у визначені законом строки або якщо селищний голова без поважних причин не скликав сесію у двотижневий строк після настання умов, передбачених частиною 7 статті 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (надходження пропозиції про скликання сесії від не менш як однієї третини депутатів від загального складу відповідної ради). У той же час, відсутні будь-які докази того, що позивач як голова селищної ради відмовилась скликати сесію або не скликала її без поважних причин у двотижневий строк після звернення не менш як однієї третини депутатів від загального складу ради. З цього позивач висновує, що процедура скликання сесії ради була грубо порушена, оскільки секретар селищної ради не мала повноважень скликати сесію.
Також позивач зазначає, що була порушена і процедура прийняття оскарженого рішення, позаяк не було дотримано таємниці голосування через відсутність кабінок для таємного голосування. Крім того, були відсутні письмові заяви про дострокове припинення повноважень селищного голови, а питання про висловлення недовіри і дострокове припинення повноважень попередньо не належно розглядалось постійними комісіями ради, виконавчим комітетом ради та її виконавчими органами.
На думку позивача, зазначені процедурні порушення нівелюють результати голосування депутатів ради та перетворюють прийняте ними рішення на протиправне.
Позивач висловлює й доводи про необґрунтованість та безпідставність оскарженого рішення, посилаючись на те, що у ньому не вказано, які саме права і свободи громадян були порушені позивачем або які повноваження вона не виконувала як селищний голова, якими саме діями та які конкретно статті Конституції України та законів України порушила позивач.
Вказує, що в оскарженому рішенні однією з підстав його прийняття зазначено про видання позивачем незаконних розпоряджень, які суперечать вимогам частини 4 статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та частини 1 статті 13 Закону України «Про попереднє ув'язнення», а також що вона незаконно перешкоджала у проведенні чергової сесії 02.03.2021р. Разом з тим, у рішенні, як і в інших документах, жодним чином не вказано, якими своїми діями позивач порушила вказані вище норми законів та яким чином вона перешкоджала у проведенні сесії. Не погоджується позивач і з тим, що вона начебто неналежно виконувала свої обов'язки, оскільки неодноразово через своїх представників передавала до Білозерської селищної ради прийняті нею документи, які незаконно не реєструвались і не виконувались відповідачем. Тобто, наведені депутатами у рішенні доводи не є достатнім доказом порушення позивачем заковів України чи незабезпечення здійснення повноважень селищного голови.
Крім того, позивач звертає увагу на те, що ухвалою Білозерського районного суду Херсонської області від 19.03.2021р. їй змінено запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт, а ухвалою цього ж суду від 01.04.2021р. відмовлено у задоволенні клопотання прокурора про відсторонення її від займаної посади, з чого робить висновок про те, що вона фактично виконувала обов'язки голови селищної ради, у зв'язку з чим є незаконними неприйняття її розпоряджень та скликання секретарем селищної ради сесії ради, на якій прийнято оскаржене рішення.
Також зазначає, що з 29.03.2021р. по 11.04.2021р. знаходилась на лікуванні, що підтверджується листком непрацездатності, а відтак відповідачем протиправно та усупереч вимог статті 40 Кодексу законів про працю України прийнято рішення про її звільнення під час перебування на лікарняному.
Підсумовуючи викладене, позивач вважає оскаржене рішення протиправним, тому просить його скасувати, задовольнивши позов.
Ухвалою від 16.04.2021р. відмовлено у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.
Ухвалою від 21.04.2021р. вказаний позов залишений без руху, позивачу наданий строк на усунення недоліків позовної заяви. Ухвала виконана, недоліки позову усунуті.
Ухвалою від 30.04.2021р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Відповідача зобов'язано подати докази, а також встановлені учасникам справи строки для подачі письмових заяв по суті спору.
Відповідачем 27.05.2021р. подано відзив на позов та витребовані судом докази.
У відзиві відповідач заперечує доводи позивача та вказує, що оскаржене рішення прийнято на підставі, в межах повноважень селищної ради та у спосіб, які визначені Конституцією України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Регламентом Білозерської селищної ради, з дотриманням процедур скликання позачергової сесії та прийняття рішення.
Посилається на те, що скликання сесії ради здійснено секретарем селищної ради у зв'язку з неможливістю селищного голови виконувати свої повноваження через застосовані до неї запобіжні заходи у кримінальному провадженні, в якому вона є обвинуваченою, і таке повноваження секретаря ради передбачено Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні». Проект рішення попередньо розглядався постійною депутатською комісією, яка прийняла рішення винести його на розгляд сесії. Відповідно, питання про дострокове припинення повноважень селищної голови було включено до порядку денного позачергової сесії, яку було скликано на 07.04.2021р. На засіданні ради з дотриманням Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Регламенту Білозерської селищної ради шляхом таємного голосування більшістю від складу ради, а саме 20 депутатами з 26 обраних, та після обговорення було прийнято рішення від 07.04.2021р. №137, яким селищному голові висловлено недовіру та достроково припинено його повноваження. Доводи позивача про порушення правил проведення таємного голосування через відсутність кабінок для голосування відповідач вважає хибними, оскільки наявність таких кабінок як засіб легітимації результатів таємного голосування вимагається виключно в тому випадку, коли про це конкретно зазначено у спеціальному законі. У той же час Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Регламент Білозерської селищної ради не передбачає проведення таємного голосування саме в кабінках для голосування, а посилання позивача на порушення таємниці голосування не підтверджені доказами.
У самому рішенні вказані підстави для його прийняття та наведені обставини, з якими селищна рада пов'язує втрату довіри до селищного голови та необхідність дострокового припинення її повноважень.
Відповідач з посиланням на правові висновки Верховного Суду наголошує, що повноваження ради по припиненню повноважень голови ради є дискреційними і суд не має права втручатись у здійснення відповідачем такого права, не може надавати оцінку мотивам ради, з яких вона виходила, приймаючи рішення про дострокове припинення повноважень селищного голови. Таке рішення перевіряється судом лише на предмет дотримання процедури його прийняття.
Натомість процедура скликання сесії ради та процедура прийняття на цій сесії спірного рішення була повністю дотримана відповідачем, посилання ж позивача на порушення таких процедур є необґрунтованими і не підтвердженими доказами.
Відкидає відповідач і посилання позивача на звільнення її під час перебування на лікарняному, указуючи, що Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» не обмежує раду у реалізації її дискреційного повноваження достроково припинити повноваження виборної посади місцевого самоврядування у період тимчасової непрацездатності особи, яка таку посаду займає. Додатково зазначає, що наданий позивачем до суду листок тимчасової непрацездатності нею до відповідача не подавався і за своїми формою та змістом, реквізитами не відповідає вимогам законодавства, а отже не може підтверджувати перебування позивача на лікарняному.
У підсумку відповідач вважає правомірним оскаржене ОСОБА_1 рішення ради про дострокове припинення її повноважень як селищного голови, а її позовні вимоги необґрунтованими, безпідставними і такими, що не підлягають задоволенню.
02.06.2021р. до суду надійшов лист від депутатів Білозерської селищної ради, в якому вони зазначають, що під час прийняття спірного рішення не було порушено таємницю голосування, ніхто не впливав на їх волевиявлення і не фіксував його. Цей лист підписано 18 депутатами: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 .
За змістом статей 258, 262 КАС України, розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Згідно ч.ч.1, 4 ст.243, ч.ч.1, 4, 5 ст.250 КАС України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Судове рішення (повне або скорочене) проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, негайно після виходу суду з нарадчої кімнати публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, ухвалення рішення, винесеного без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Провадження у даній справі відкрито 30.04.2021р., розгляд справи по суті розпочався 31.05.2021р., а тому строк її розгляду завершується 30.06.2021р., відповідно не пізніше цієї дати повинно бути ухвалено рішення по суті позовних вимог, враховуючи, що розгляд справи відбувається у порядку письмового провадження.
Обираючи, за правилами якого позовного провадження розглядати цю справу - загального чи спрощеного, суд виходить з того, що положеннями статті 12 КАС України передбачено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з частиною четвертою статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При вирішенні питання щодо порядку розгляду справи, суд першої інстанції виходив з того, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути здійснено розгляд будь-якої справи адміністративної юрисдикції, за виключенням справ у спорах, визначених частиною четвертою статті 257 КАС України.
Оскільки наявний у справі спір не входить до переліку, передбаченого частиною четвертою статті 257 КАС України, та з метою якнайшвидшого вирішення справи, суд дійшов висновку про здійснення її розгляду в порядку спрощеного позовного провадження. При цьому судом було враховано характер спірних правовідносин, що виникли у справі, зокрема, що на вирішення суду поставлено питання правового характеру, а не встановлення відповідних фактів, предмет доказування та склад учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у ній докази та викладені учасниками справи у заявах по суті спору доводи, суд приходить до таких висновків.
Судом встановлено, і сторонами не заперечується, що позивач ОСОБА_1 була обрана Білозерським селищним головою на перших виборах депутатів сільських, селищних, міських рад територіальних громад і відповідних сільських, селищних, міських голів 25 жовтня 2020 року, які відбулись на підставі постанови Верховної Ради України від 15.07.2020р. №795-ІХ «Про призначення чергових місцевих виборів у 2020 році» та займала цю посаду з 24.11.2020р.
Шостого березня 2021р. відбулось засідання постійної депутатської комісії мандатної, з питань депутатської діяльності та етики у складі депутатів ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_19 , ОСОБА_14 , на якому розглянуто, зокрема, запропонований депутатом селищної ради ОСОБА_20 проект рішення ради «Про дострокове припинення повноважень селищного голови».
Як видно з протоколу засідання указаної постійної комісії №4 від 06.03.2021р., комісією вирішено винести проект рішення «Про дострокове припинення повноважень селищного голови» на розгляд селищної ради.
Надалі секретарем Білозерської селищної ради прийнято розпорядження від 06.04.2021р. №53, яким скликано на 07.04.2021р. позачергову 13 сесію Білозерської селищної ради восьмого скликання з порядком денним: - Про недовіру селищному голові та дострокове припинення повноважень; - Про затвердження та призначення на посаду старости у селах Правдине, Таврійське, Нова Зоря; - Про затвердження та призначення на посаду старости у селах Дніпровське, Ромашкове, Янтарне, Первомайське. На секретаря виконавчого комітету покладено обов'язок організувати підготовку позачергової сесії.
Як видно з протоколу позачергового пленарного засідання 13 сесії Білозерської селищної ради від 07.04.2021р., на засідання прибули 23 депутата з 26 обраних. Радою утворено лічильну групу у складі 3 депутатів та 20 голосами затверджено порядок денний пленарного засідання позачергової 13 сесії ради, до якого включено також четверте питання «Про внесення змін до рішення 4 сесії селищної ради восьмого скликання від 24.12.2020р. №30 «Про програму соціально-економічного розвитку Білозерської територіальної громади та галузевих програм на 2021-2023 роки».
У ході засідання обговорено питання про висловлення недовіри селищному голові та дострокове припинення його повноважень, доручено лічильній групі здійснити підготовку до таємного голосування, проведено таємне голосування, оголошено протокол лічильної групи, згідно якого за висловлення недовіри та дострокове припинення повноважень селищного голови віддало свої голоси 20 депутатів та затверджено згаданий протокол, тобто прийнято оскаржене у цій справі рішення від 07.04.2021р. №137 «Про недовіру селищному голові та дострокове припинення повноважень».
За змістом рішення, нормативними підставами його прийняття зазначені пункти 10, 16 частини 1 статті 26, частину 3 статті 42 та частини 2, 3 статті 79 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», а в якості фактичних підстав зазначено, що «... відповідно до матеріалів, що надійшли від ОСОБА_21 03.032021р., в яких подано незаконні розпорядження за підписом ОСОБА_1 від 02.03.2021р. «Про покладання обов'язків селищного голови», «Про надання права підпису», «Про зупинення дії Білозерської селищної ради №____», що суперечать вимогам ч.4 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та вимогам ч. 1 ст. 13 «Про попереднє ув'язнення», у зв'язку із неналежним виконанням повноважень селищного голови, не забезпеченням здійснення наданих їй повноважень, невмотивованого ігнорування пропозиції не менш як однієї третини депутатів від загального складу ради про скликання чергової сесії від 17.02.2021р., незаконного перешкоджання у проведенні чергової сесії 02.03.2021р., порушення заборони, встановленої ухвалою Білозерського районного суду Херсонської області від 21.10.2020р. по справі №648/1237/20, а саме порушення обов'язку не відвідувати приміщення Білозерської селищної ради Херсонської області, яка знаходиться за адресою: Херсонська область, смт. Білозерка, вул. Свободи, 83, що призвело до винесення ухвали Білозерського районного суду Херсонської області від 19.01.2021р. по справі №648/1237/20, відповідно до якої до обвинуваченої ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави та яку було затримано в залі суду в рамках судового слідства кримінального провадження № 12019230000000370 по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 Кримінального кодексу України ...».
Пунктом 1 резолютивної частини рішення селищної ради від 07.04.2021р. №137 висловлено недовіру та достроково припинено повноваження голови Білозерської селищної ради ОСОБА_1 , а пунктом 2 на секретаря Білозерської селищної ради ОСОБА_22 покладено обов'язок у термін, визначений ч.3 ст.42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», звернутися до Верховної ради України з клопотанням щодо призначення позачергових виборів Білозерського селищного голови.
Також судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є обвинуваченою у кримінальному провадженні №12019230000000370, відносно якої ухвалами Білозерського районного суду Херсонської області у справі №648/1237/20 та Херсонського міського суду Херсонської області у справі №766/468/20 від 10.01.2020р., від 31.03.2020р., від 13.04.2020р., від 21.10.2020р., від 19.01.2021р., від 19.03.2021р. застосовувались запобіжні заходи у вигляді відсторонення від посади (тимчасово), застави з покладанням обов'язку утримуватись від спілкування з працівниками Білозерської селищної ради та не відвідувати приміщення Білозерської селищної ради, тримання під вартою з 19.01.2021р. по 19.03.2021р., цілодобового домашнього арешту з 19.03.2021р.
Не погоджуючись із рішенням Білозерської селищної ради від 07.04.2021р. №137 «Про недовіру селищному голові та дострокове припинення повноважень» та уважаючи його протиправним, позивач в особі свого представника - адвоката Воробєй Д.А., звернулась до суду.
Протиправність оскарженого рішення позивач мотивує тим, що відповідачем було порушено процедуру скликання сесії та процедуру прийняття рішення, а саме рішення є необґрунтованим і невмотивованим (безпідставним). Крім того вказує, що її фактично звільнено з посади в період тимчасової непрацездатності.
При вирішенні цього спору суд виходить з того, що спірні правовідносини вичерпно врегульовані Конституцією України, законами України від 21.05.1997р. №280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон №280/97-ВР), від 07.06.2001р. №2493-III «Про службу в органах місцевого самоврядування» (далі - Закон №2493-III) та Регламентом Білозерської селищної ради Херсонського району Херсонської області.
Щодо порушення процедури скликання сесії.
За змістом статті 46 Закону № 280/97-ВР, сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.
Перша сесія новообраної сільської, селищної, міської ради скликається відповідною територіальною виборчою комісією не пізніш як через два тижні після реєстрації новообраних депутатів ради в кількості, яка забезпечує повноважність складу ради відповідно до статті 45 цього Закону.
Наступні сесії ради скликаються: сільської, селищної, міської - відповідно сільським, селищним, міським головою (частина 4 статті 46 Закону № 280/97-ВР).
З моменту визнання повноважень депутатів ради нового скликання та новообраного сільського, селищного, міського голови відповідно до статті 42 цього Закону головує на пленарних засіданнях ради першої сесії новообраний голова.
Сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.
Згідно з приписами частини 6 статті 46 Закону № 280/97-ВР, у разі немотивованої відмови сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті, районної, обласної ради або неможливості його скликати сесію ради сесія скликається: сільської, селищної, міської ради - секретарем сільської, селищної, міської ради; районної у місті, районної, обласної ради - відповідно заступником голови районної у місті, районної ради чи першим заступником, заступником голови обласної ради.
У цих випадках сесія скликається:
1) якщо сесія не скликається сільським, селищним, міським головою (головою районної у місті, районної, обласної ради) у строки, передбачені цим Законом;
2) якщо сільський, селищний, міський голова (голова районної у місті, районної, обласної ради) без поважних причин не скликав сесію у двотижневий строк після настання умов, передбачених частиною сьомою цієї статті.
Відповідно до частини 7 статті 46 Закону №280/97-ВР сесія сільської, селищної, міської, районної у місті ради повинна бути також скликана за пропозицією не менш як однієї третини депутатів від загального складу відповідної ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради, а сесія районної, обласної ради - також за пропозицією не менш як однієї третини депутатів від загального складу відповідної ради або голови відповідної місцевої державної адміністрації.
За змістом частини 9 статті 46 Закону № 280/97-ВР, у разі, якщо сільський, селищний, міський голова чи секретар сільської, селищної, міської ради у двотижневий строк не скликають сесію на вимогу суб'єктів, зазначених у частині сьомій цієї статті або у разі якщо такі посади є вакантними, сесія може бути скликана депутатами відповідної ради, які становлять не менш як одну третину складу ради, або постійною комісією ради.
Рішення про скликання сесії ради відповідно до частин четвертої, шостої та восьмої цієї статті доводиться до відома депутатів і населення не пізніш як за 10 днів до сесії, а у виняткових випадках - не пізніш як за день до сесії із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається внести на розгляд ради (частина 10 статті 46 Закону № 280/97-ВР).
Крім того, пунктами 7, 8, 20 частини 4 статті 42 Закону № 280/97-ВР передбачено, що сільський, селищний, міський голова: здійснює керівництво апаратом ради та її виконавчого комітету; скликає сесії ради, вносить пропозиції та формує порядок денний сесій ради і головує на пленарних засіданнях ради; видає розпорядження у межах своїх повноважень.
Частиною ж другою статті 42 Закону № 280/97-ВР установлено, що у разі звільнення з посади сільського, селищного, міського голови у зв'язку з достроковим припиненням його повноважень або його смерті, а також у разі неможливості здійснення ним своїх повноважень повноваження сільського, селищного, міського голови здійснює секретар відповідної сільської, селищної, міської ради, крім випадків дострокового припинення повноважень сільського, селищного, міського голови відповідно до Закону України «Про військово-цивільні адміністрації» або Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
Згідно ж із пунктами 1, 2, 3 частини 3 статті 50 Закону № 280/97-ВР, секретар сільської, селищної, міської ради: у випадку, передбаченому частиною першою статті 42 цього Закону, здійснює повноваження сільського, селищного, міського голови; скликає сесії ради у випадках, передбачених частиною шостою статті 46 цього Закону; повідомляє депутатам і доводить до відома населення інформацію про час і місце проведення сесії ради, питання, які передбачається внести на розгляд ради; веде засідання ради та підписує її рішення у випадках, передбачених частиною шостою статті 46 цього Закону.
Аналізуючи зміст указаних правових норм, суд приходить до висновку, що дійсно, скликання сесії сільської, селищної, міської ради секретарем відповідної ради замість голови ради відбувається у виключних випадках, вичерпний перелік яких установлений Законом №280/97-ВР.
Однак одним з таких випадків є неможливість сільського, селищного, міського голови скликати сесію ради.
Закон №280/97-ВР не надає визначення, з чим пов'язується неможливість для голови ради скликати сесію.
Як видно з пояснень відповідача у відзиві та наявних у справі документів, обставинами, з якими відповідач пов'язує неможливість селищного голови скликати сесію ради, є те, що позивач ОСОБА_1 є обвинуваченою у кримінальному провадженні №12019230000000370, відносно якої ухвалами Білозерського районного суду Херсонської області (справа №648/1237/20) та Херсонського міського суду Херсонської області (справа №766/468/20) від 10.01.2020р., від 31.03.2020р., від 13.04.2020р., від 21.10.2020р., від 19.01.2021р., від 19.03.2021р. застосовувались запобіжні заходи у вигляді відсторонення від посади (тимчасово), застави з покладанням обов'язку утримуватись від спілкування з працівниками Білозерської селищної ради та не відвідувати приміщення Білозерської селищної ради, тримання під вартою з 19.01.2021р. по 19.03.2021р., цілодобового домашнього арешту з 19.03.2021р. Відповідач зазначає, що внаслідок застосування запобіжних заходів позивач не знаходилась на робочому місці, не відвідувала його та не могла здійснювати повноваження селищного голови, а відтак неспроможна була й вирішувати питання щодо скликання сесії Білозерської селищної ради.
Суд погоджується із такими доводами відповідача та вважає, що застосовані до ОСОБА_1 ухвалами судів у кримінальному провадженні №12019230000000370 запобіжні заходи, такі як тримання під вартою та в подальшому цілодобовий домашній арешт, об'єктивно унеможливлювали безпосереднє виконання позивачем своїх повноважень як селищного голови.
Відповідно секретар селищної ради, з огляду на приписи статей 42, 46, 50 Закону №280/97-ВР, цілком правомірно виконувала у цей час окремі повноваження селищного голови, а тому була вправі вирішувати питання про скликання позачергової 13 сесії ради та видавати з цього приводу розпорядження.
У цьому контексті слід також зазначити, що Законом №280/97-ВР у частині 10 статті 46 установлено, що рішення про скликання сесії ради відповідно до частин четвертої, шостої та восьмої цієї статті доводиться до відома депутатів і населення не пізніш як за 10 днів до сесії, а у виняткових випадках - не пізніш як за день до сесії із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається внести на розгляд ради.
Розділом ІІІ Регламенту Білозерської селищної ради передбачено, що у виняткових випадках розпорядження про скликання сесії селищної ради доводиться до відома депутатів не пізніше як за день до сесії шляхом оприлюднення на дошці об'яв або офіційному сайті селищної ради, при цьому депутати зобов'язані самостійно перевіряти наявність повідомлення про скликання сесії.
Згадані нормативні акти не визначають переліку виняткових випадків, за існування яких можливе скорочення строку повідомлення депутатів про скликання сесії, отже оцінка наявності причин для скликання сесії у скорочений строк віднесена до виключних повноважень посадової особи, яка уповноважена скликати сесію ради, у даному випадку - секретаря селищної ради, і суд не вправі надавати оцінку доцільності такого рішення.
Окремо суд зазначає, що з огляду на встановлений Регламентом Білозерської селищної ради порядок скликання та повідомлення про скликання сесії, депутати зобов'язані самостійно перевіряти наявність повідомлення про скликання сесії, що з урахуванням присутності на позачерговій сесії 23 депутатів з 26 обраних, доводить про належне їх повідомлення про скликання позачергової сесії Білозерської селищної ради, на якій прийнято оскаржене рішення.
За таких обставин суд не знаходить ознак порушення процедури скликання позачергового пленарного засідання 13 сесії Білозерської селищної ради 07.04.2021р.
Щодо порушення процедури прийняття оскарженого рішення.
Згідно із частинами 1, 11 - 17 статті 46 Закону №280/97-ВР, сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.
Сесію сільської, селищної, міської ради відкриває і веде відповідно сільський, селищний, міський голова, а у випадках, передбачених частиною шостою цієї статті, - секретар ради. У випадку, передбаченому частиною восьмою цієї статті, сесію відкриває за дорученням групи депутатів, з ініціативи якої скликана сесія, один з депутатів, що входить до її складу, а веде за рішенням ради - один з депутатів цієї ради.
Сесія ради є повноважною, якщо в її пленарному засіданні бере участь більше половини депутатів від загального складу ради.
Пропозиції щодо питань на розгляд ради можуть вноситися сільським, селищним, міським головою, постійними комісіями, депутатами, виконавчим комітетом ради, головою місцевої державної адміністрації, головою районної, обласної ради, загальними зборами громадян. Пропозиції щодо прийняття рішень, які відповідно до закону є регуляторними актами, вносяться з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".
Не пізніш як на другій сесії затверджується регламент роботи відповідної ради, а також положення про постійні комісії ради.
Порядок проведення першої сесії ради, порядок обрання голови та заступника (заступників) голови районної у місті, районної, обласної ради, секретаря сільської, селищної, міської ради, скликання чергової та позачергової сесії ради, призначення пленарних засідань ради, підготовки і розгляду питань на пленарних засіданнях, прийняття рішень ради про затвердження порядку денного сесії та з інших процедурних питань, а також порядок роботи сесії визначаються регламентом ради, з урахуванням вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності». До прийняття регламенту ради чергового скликання застосовується регламент ради, що діяв у попередньому скликанні.
Протоколи сесій сільської, селищної, міської ради, прийняті нею рішення підписуються особисто сільським, селищним, міським головою, районної у місті, районної, обласної ради - головою відповідної ради, у разі їх відсутності - відповідно секретарем сільської, селищної, міської ради, відповідно заступником голови районної у місті, районної ради чи першим заступником, заступником голови обласної ради, а у випадку, передбаченому частинами сьомою та восьмою цієї статті, - депутатом ради, який за дорученням депутатів головував на її засіданні
Сесії ради проводяться гласно із забезпеченням права кожного бути присутнім на них, крім випадків, передбачених законодавством. Порядок доступу до засідань визначається радою відповідно до закону. Протоколи сесії ради є відкритими та оприлюднюються і надаються на запит відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації».
Статтею 47 Закону №280/97-ВР установлено, що постійні комісії ради є органами ради, що обираються з числа її депутатів, для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її відання, здійснення контролю за виконанням рішень ради, її виконавчого комітету.
Постійні комісії за дорученням ради або за власною ініціативою попередньо розглядають проекти програм соціально-економічного і культурного розвитку, місцевого бюджету, звіти про виконання програм і бюджету, вивчають і готують питання про стан та розвиток відповідних галузей господарського і соціально-культурного будівництва, інші питання, які вносяться на розгляд ради, розробляють проекти рішень ради та готують висновки з цих питань, виступають на сесіях ради з доповідями і співдоповідями.
Постійні комісії попередньо розглядають кандидатури осіб, які пропонуються для обрання, затвердження, призначення або погодження відповідною радою, готують висновки з цих питань.
Організація роботи постійної комісії ради покладається на голову комісії.
За результатами вивчення і розгляду питань постійні комісії готують висновки і рекомендації. Висновки і рекомендації постійної комісії приймаються більшістю голосів від загального складу комісії і підписуються головою комісії, а в разі його відсутності - заступником голови або секретарем комісії. Протоколи засідань комісії підписуються головою і секретарем комісії. Висновки і рекомендації постійної комісії, протоколи її засідань є відкритими та оприлюднюються і надаються на запит відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації».
Постійна комісія для вивчення питань, розробки проектів рішень ради може створювати підготовчі комісії і робочі групи з залученням представників громадськості, вчених і спеціалістів. Питання, які належать до відання кількох постійних комісій, можуть за ініціативою комісій, а також за дорученням ради, її голови, відповідно заступника голови районної у місті, районної ради чи першого заступника, заступника голови обласної ради, секретаря сільської, селищної, міської ради розглядатися постійними комісіями спільно. Висновки і рекомендації, прийняті постійними комісіями на їх спільних засіданнях, підписуються головами відповідних постійних комісій.
Перелік, функціональна спрямованість і порядок організації роботи постійних комісій визначаються регламентом відповідної ради та Положенням про постійні комісії, що затверджується радою, з урахуванням вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» щодо реалізації повноважень ради у здійсненні державної регуляторної політики постійними комісіями відповідної ради.
Згідно із розділами ІІ, ІV Регламенту Білозерської селищної ради, постійні комісії створюються для попереднього розгляду і підготовки питань та проектів рішень на сесію селищної ради, що належать до їх компетенції, здійснення контролю за виконанням рішення ради. Постійні комісії діють відповідно до Положення про постійні комісії селищної ради, що затверджується радою. Секретар селищної ради організовує підготовку сесій селищної ради, питань, що вносяться на розгляд ради. Підготовка питань, що вносяться на розгляд сесії селищної ради, здійснюється постійними комісіями. Для підготовки питань постійні комісії можуть залучати представників громадськості, фахівців. За результатами вивчення питання голова постійної комісії, який здійснював його підготовку, подає селищному голові у строк визначений чинним законодавством необхідні довідки, доповідні записки, проект рішення сесії.
Секретар селищної ради за поданням голів постійних комісій оприлюднює проекти рішень на дошці оголошень та на офіційному сайті селищної ради, які виносяться на розгляд селищної ради, відповідно до вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації», Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» та вимог чинного законодавства.
Розділами ІІІ, VІ, VІІ, VІІІ Регламенту Білозерської селищної ради визначено, що селищна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій. Сесія ради правомочна, якщо в її пленарному засіданні бере участь більше половини депутатів від загального складу ради.
Сесії селищної ради проводяться гласно. В роботі сесії селищної ради можуть приймати участь запрошені. Кожний громадянин має право бути присутнім на пленарному засіданні ради. В разі необхідності селищна рада може прийняти рішення про проведення закритого пленарного засідання відповідно до вимог чинного законодавства. Секретар селищної ради здійснює розміщення запрошених та присутніх на пленарному засіданні селищної ради. Протоколи сесії селищної ради є відкритими та оприлюднюються секретарем селищної ради і надаються на запит відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» та Закону України «Про статус депутатів місцевих рад».
Порядок денний сесії селищної ради формується на підставі: річного плану роботи селищної ради та пропозицій селищного голови, виконавчого комітету, постійних комісій, депутатських груп (фракцій), окремих депутатів, загальних зборів громадян об'єднаної територіальної громади.
Порядок денний та порядок розгляду питань, внесених до нього, затверджується на початку засідання сесії шляхом голосування простою більшістю голосів від числа депутатів, присутніх на сесії.
З метою забезпечення роботи (гласності, об'єктивності, відповідності законам України, даному регламенту) пленарного засідання утворюються робочі органи. Пропозиції по їх кількісному та персональному складу вносяться головуючим на пленарному засіданні. Робочі органи вважаються обраними, якщо за них проголосувало більшість депутатів, присутніх на пленарному засіданні підняттям руки.
Селищна рада утворює такі робочі органи:
- лічильна група (комісія) обирається з числа депутатів, для визначення і узагальнення результатів голосування під час пленарного засідання, у кількості не більше ніж 3 депутати;
- юридична група утворюється радою для юридичного забезпечення роботи пленарного засідання, дає консультації на відповідність запропонованих проектів рішень законодавчим актам України, консультує депутатів з правових питань; до складу юридичної групи мають право входити депутати, а також особа (спеціаліст), яка здійснює юридичне забезпечення ради.
Після обговорення питання на пленарному засіданні, рішення ради приймається більшістю голосів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим регламентом.
Рада приймає рішення відкритим, поіменним або таємним голосування.
Таємне голосування в обов'язковому порядку проводиться у випадках: дострокове припинення повноважень селищного голови; обрання та звільнення з посади секретаря ради. Таємне голосування може бути проведено і в інших випадках на вимогу не менше 20 відсотків від числа обраних депутатів, постійної комісії, селищного голови.
Процедура прийняття рішення ради включає в себе доповідь (інформацію), питання і відповіді на них, формування рішення та голосування.
Для проведення таємного голосування і визначення результатів обирається відкритим голосуванням лічильна комісія.
Лічильна комісія обирає зі свого складу голову і секретаря комісії. Рішення лічильної комісії приймаються простою більшістю голосів членів комісії. Бюлетені для таємного голосування видають члени лічильної комісії у відповідності зі списком депутатів за пред'явленням посвідчення. Результати таємного голосування оформляються протоколом лічильної комісії.
Після підрахунку голосів лічильна комісія оголошує результати голосування.
В усіх видах голосування депутат зобов'язаний особисто здійснити своє право на голосування.
Рішення селищної ради оприлюднюються секретарем селищної ради відповідно до вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації», Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» та вимог чинного законодавства.
Статтею 59 Закону №280/97-ВР установлено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням. Результати поіменного голосування підлягають обов'язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". На офіційному веб-сайті ради розміщуються в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку всі результати поіменних голосувань. Результати поіменного голосування є невід'ємною частиною протоколу сесії ради.
Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов'язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". Проекти актів органів місцевого самоврядування оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України "Про доступ до публічної інформації", крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки.
Також суд враховує, що згідно з пунктами 10, 16 частини 1 статті 26 Закону №280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як прийняття рішення про недовіру сільському, селищному, міському голові та прийняття рішення щодо дострокового припинення повноважень сільського, селищного, міського голови у випадках, передбачених цим Законом.
Частиною 3 статті 42 Закону №280/97-ВР передбачено, що повноваження сільського, селищного, міського голови можуть бути припинені достроково у випадках, передбачених статтею 79 цього Закону, що має наслідком звільнення його з посади.
Абзацом 1 частини 2 статті 79 Закону №280/97-ВР установлено, що повноваження сільського, селищного, міського голови можуть бути також достроково припинені, якщо він порушує Конституцію або закони України, права і свободи громадян, не забезпечує здійснення наданих йому повноважень.
За змістом частини 3 статті 79 Закону №280/97-ВР, за наявності указаної вище підстави повноваження сільського, селищного, міського голови можуть бути припинені достроково за рішенням місцевого референдуму або за рішенням відповідної ради, прийнятим шляхом таємного голосування не менш як двома третинами голосів депутатів від загального складу ради.
Як вбачається з наявних у справі доказів, а саме протоколу №4 від 17.03.2021р. засідання постійної депутатської комісії мандатної, з питань депутатської діяльності та етики, розпорядження секретаря Білозерської селищної ради від 06.02.2021р. №53 «Про скликання позачергової тринадцятої сесії селищної ради восьмого скликання», протоколу позачергового пленарного засідання 13 сесії Білозерської селищної ради від 07.04.2021р., депутатом селищної ради ОСОБА_20 унесено на розгляд постійної депутатської комісії мандатної, з питань депутатської діяльності та етики проект рішення про дострокове припинення повноважень селищного голови, який був розглянутий постійною комісією. Постійна комісія після обговорення вирішила винести проект рішення на розгляд селищної ради.
Надалі секретарем Білозерської селищної ради прийнято розпорядження, яким скликано позачергову тринадцяту сесії селищної ради та сформовано порядок денний, до якого включено три питання, у тому числі й «Про недовіру селищному голові та дострокове припинення повноважень».
Безпосередньо на засіданні ради 07.04.2021р. утворено лічильну групу у кількості 3 депутатів, зазначений у згаданому розпорядженні порядок денний був затверджений, проведено підготовку до таємного голосування, проведено його та затверджено протокол лічильної комісії і прийнято оскаржене рішення про висловлення недовіри селищному голові та про дострокове припинення його повноважень.
При цьому на засіданні були присутні 23 депутати з 26 обраних, 22 з яких прийняли участь в голосуванні. За рішення про висловлення недовіри селищному голові і дострокове припинення його повноважень проголосували 20 депутатів, тобто більше, ніж двома третинами голосів депутатів від загального складу ради, який становить 26 депутатів.
Таким чином, суд вважає, що з огляду на наведені позивачем в обґрунтування позову доводи, оскаржене рішення прийнято з дотриманням установленої Законом №280/97-ВР та Регламентом Білозерської селищної ради процедури його прийняття, оскільки проект рішення внесено депутатом ради, попередньо його розглянуто і схвалено постійною депутатською комісією, включено секретарем до порядку денного сесії, який затверджено на засіданні ради, оскаржене рішення прийнято за наслідками таємного голосування (тобто шляхом голосування у бюлетені) та більше ніж двома третинами голосів депутатів від загального складу ради.
Посилання позивача на не дотримання таємниці голосування через відсутність кабінок для таємного голосування судом не приймаються до уваги, оскільки на відміну від виборчого законодавства, ні Закон №280/97-ВР, ані Регламент Білозерської селищної ради не передбачає як обов'язкової умови таємниці голосування наявності кабінок для голосування.
Натомість розділ VIII Регламенту Білозерської селищної ради установлює, що рада приймає рішення відкритим, поіменним або таємним голосування, при цьому, зокрема, відкрите голосування проводиться шляхом підняття посвідчень або руки, а таємне голосування - шляхом заповнення бюлетенів для таємного голосування. В усіх видах голосування депутат зобов'язаний особисто здійснити своє право на голосування.
Сторонами не спростовується факт голосування за оскаржене рішення шляхом саме заповнення бюлетенів для таємного голосування.
Таємне голосування - це вид голосування, який унеможливлює контроль за волевиявленням голосуючого і проводиться воно шляхом заповнення бюлетенів та проведення подальшого підрахунку.
Таким чином, головним чинником у забезпеченні таємниці голосування при прийнятті рішень сільською, селищною, міською радою, є унеможливлення контролю за здійсненням депутатами волевиявлення, що досягається заповненням особисто депутатом неперсоналізованого бюлетеню.
До суду не надано доказів вчинення впливу на депутатів з метою схилити кожного окремого депутата до голосування саме «за» дострокове припинення повноважень селищного голови, як і не надано доказів здійснення контролю за волевиявленням кожного окремого депутата (тобто фіксування, яким чином він проголосував у бюлетені).
Не приймає суд і доводи позивача щодо відсутності письмової заяви селищного голови, оскільки така заява вимагається при достроковому припиненні повноважень сільського, селищного, міського голови з підстав, передбачених частиною 1 статті 79 Закону №280/97-ВР, у той час як в спірному випадку дострокове припинення повноважень відбулось з підстав, визначених частинами 2 та 3 статті 79 цього Закону.
Що ж до посилань позивача на неналежний розгляд питання про висловлення недовіри і дострокове припинення повноважень постійними комісіями ради, виконавчим комітетом ради та її виконавчими органами, то позивач не вказує, у чому саме полягала така неналежність розгляду, при тому що матеріалами справи підтверджено розгляд указаного питання в постійній депутатській комісії.
Таким чином, суд не вбачає порушення Білозерською селищною радою процедури прийняття рішення про висловлення недовіри та дострокове припинення повноважень Білозерського селищного голови.
Щодо доводів про необґрунтованість та безпідставність оскарженого рішення.
Територіальна громада здійснює місцеве самоврядування в порядку, встановленому законом, безпосередньо або через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи; органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території (частина третя статті 140, частина перша статті 144 Конституції України).
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року №7-рп/2009 гарантоване державою місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи і передбачає правову, організаційну та матеріально-фінансову самостійність, яка має певні конституційно-правові межі, встановлені, зокрема, приписами статей 19, 140, 143, 144, 146 Основного Закону України. З аналізу вказаних конституційних положень вбачається, що ці органи місцевого самоврядування, здійснюючи владу і самостійно вирішуючи питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції, та приймаючи рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Такі ж положення закріплені також у статті 4 Європейської хартії місцевого самоврядування, яка встановлює, що головні повноваження і функції органів місцевого самоврядування визначаються конституцією або законом; органи місцевого самоврядування в межах закону мають повне право вільно вирішувати будь-яке питання, яке не вилучене із сфери їхньої компетенції і вирішення якого не доручене жодному іншому органу; повноваження, якими наділяються органи місцевого самоврядування, як правило, мають бути повними і виключними.
Відповідно до частини першої статті 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування вирішують, крім передбачених в Основному Законі України, й інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.
Засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначено Законом №280/97-ВР.
Відповідно до частини другої статті 12 Закону № 280/97-ВР сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади міста.
Згідно з частинами п'ятою, шостою статті 42 Закону № 280/97-ВР сільський, селищний, міський голова несе персональну відповідальність за здійснення наданих йому законом повноважень. При здійсненні наданих повноважень сільський, селищний, міський голова є підзвітним, підконтрольним і відповідальним перед територіальною громадою, та відповідальним перед радою.
За змістом частини третьої статті 42 Закону № 280/97-ВР повноваження сільського, селищного, міського голови можуть бути припинені достроково у випадках, передбачених статтею 79 цього Закону, що має наслідком звільнення його з посади.
У частині першій статті 79 Закону № 280/97-ВР наведено перелік випадків, з настанням яких повноваження сільського, селищного, міського голови вважаються достроково припиненими.
Крім того, згідно з частиною другою статті 79 Закону № 280/97-ВР повноваження сільського, селищного, міського голови можуть бути також достроково припинені, якщо він порушує Конституцію або закони України, права і свободи громадян, не забезпечує здійснення наданих йому повноважень.
Частиною третьою статті 79 Закону № 280/97-ВР визначено, що повноваження сільського, селищного, міського голови за наявності підстав, передбачених абзацом першим частини другої цієї статті, можуть бути припинені достроково за рішенням місцевого референдуму або за рішенням відповідної ради, прийнятим шляхом таємного голосування не менш як двома третинами голосів депутатів від загального складу ради.
Відповідно до пункту 3 частини одинадцятої статті 79 Закону № 280/97-ВР повноваження сільського, селищного, міського голови припиняються достроково, а відповідна особа звільняється з посади з підстав, зазначених в абзаці першому частини другої цієї статті, - з дня прийняття місцевим референдумом або відповідною радою рішення про дострокове припинення повноважень.
Отже, прийняття рішення щодо дострокового припинення повноважень сільського, селищного, міського голови у випадках, передбачених Законом № 280/97-ВР, належить до виключних повноважень відповідної ради.
Такі повноваження ради є дискреційними, а тому адміністративний суд при розгляді цієї справи по суті спору не може здійснювати повторну перевірку роботи сільського, селищного, міського голови щодо належного чи неналежного здійснення наданих йому повноважень, допущення ним у своїй діяльності порушень законодавства України, прав і свобод громадян, як і не може будь-яким чином переоцінювати позицію (волевиявлення) депутатів сільської, селищної, міської ради, які проголосували за необхідність дострокового припинення повноважень такого голови.
Аналогічна правова позиція сформована у постановах Верховного Суду від 22 квітня 2020 року у справі № 360/2169/19, від 4 червня 2020 року №802/1463/18-а та від 24 вересня 2020 року у справі № 160/531/19.
Спірне рішення Білозерської селищної ради може бути перевірене адміністративним судом лише на предмет законності та легітимності, а не доцільності його прийняття.
Слід згадати, що суд при розгляді цієї справи не знайшов підстав для визнання порушення процедур скликання сесії ради та прийняття нею оскарженого рішення.
Прийняття рішення про висловлення недовіри селищному голові та про дострокове припинення його повноважень віднесено до компетенції селищної ради.
Аналізуючи обставини, які стали підставою дострокового припинення позивачем повноважень голови Білозерської селищної ради, суд зазначає наступне.
За приписами Закону № 280/97-ВР голова відповідної ради є головною посадовою особою територіальної громади відповідної адміністративно - територіальної одиниці та виконує роль її представника. З цією метою Закон наділяє голову відповідної ради широким колом повноважень, але, водночас, і передбачає можливість дострокового припинення його повноважень у разі, коли він з тих чи інших причин неналежно виконує покладені на нього обов'язки. За своєю правовою суттю можливість дострокового припинення повноважень виступає гарантією ефективності здійснення покладених на голову відповідної ради повноважень, а з іншої - грає роль дієвого заходу щодо попередження зловживання ним своїм службовим становищем, створює юридичну можливість здійснення контролю за його діяльністю.
У свою чергу, положення, що містяться у частині другій статті 79 Закону №280/97-ВР щодо дострокового припинення повноважень сільського, селищного, міського голови, є чітко визначеними, не підлягають розширеному тлумаченню та не містять жодних додаткових умов для настання цієї події, у тому числі, наявності рішення суду, яке набрало законної сили, та в резолютивній частині якого було б визнано дії сільського, селищного, міського голови незаконними чи протиправними. Тобто, повноваження сільського, селищного, міського голови можуть бути припинені достроково з підстав, визначених вказаною нормою, за рішенням відповідної ради і це є її виключними повноваженнями.
Депутати місцевої ради представляють волевиявлення відповідної територіальної громади, тобто володіють представницькими функціями, в той час як місцевий голова є посадовою особою, яка обирається та повноваження якого припиняються у передбачений законом спосіб.
Конкретні обставини, які слугували підставою для прийняття спірного рішення, викладені в ньому так: «... Відповідно до матеріалів, що надійшли від ОСОБА_21 03.032021р., в яких подано незаконні розпорядження за підписом ОСОБА_1 від 02.03.2021р. «Про покладання обов'язків селищного голови», «Про надання права підпису», «Про зупинення дії Білозерської селищної ради №____», що суперечать вимогам ч.4 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та вимогам ч. 1 ст. 13 «Про попереднє ув'язнення», у зв'язку із неналежним виконанням повноважень селищного голови, не забезпеченням здійснення наданих їй повноважень, невмотивованого ігнорування пропозиції не менш як однієї третини депутатів від загального складу ради про скликання чергової сесії від 17.02.2021р., незаконного перешкоджання у проведенні чергової сесії 02.03.2021р., порушення заборони, встановленої ухвалою Білозерського районного суду Херсонської області від 21.10.2020р. по справі №648/1237/20, а саме порушення обов'язку не відвідувати приміщення Білозерської селищної ради Херсонської області, яка знаходиться за адресою: Херсонська область, смт. Білозерка, вул. Свободи, 83, що призвело до винесення ухвали Білозерського районного суду Херсонської області від 19.01.2021р. по справі №648/1237/20, відповідно до якої до обвинуваченої ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави та яку було затримано в залі суду в рамках судового слідства кримінального провадження № 12019230000000370 по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 Кримінального кодексу України ...».
Таким чином, при ухваленні рішення від 07.04.2021р. №137, відповідач у зазначеному документі розкрив зміст відповідних порушень в роботі позивача, послався на конкретні факти та докази незабезпечення здійснення наданих селищному голові повноважень, порушень законів України, прав і свобод громадян. Більшість депутатів від загального складу ради визнали наявність цих обставин такими, що унеможливлюють подальше здійснення селищним головою своїх повноважень.
Наведене спростовує доводи позивача про те, що оскаржуване рішення відповідача є необґрунтованим, винесеним без зазначення конкретного обґрунтування обставин, які стали підставою для дострокового припинення повноважень селищного голови та без зазначення, які конкретно повноваження позивач не виконував.
За приписами чинного законодавства, сільський, селищний, міський голова несе персональну відповідальність за здійснення наданих йому законом повноважень, і при їх здійсненні є відповідальним перед відповідною радою. При цьому, саме довіра є базовим принципом (передумовою) правової природи таких взаємовідносин. Приймаючи спірне рішення, селищна рада як орган місцевого самоврядування за результатами аналізу діяльності селищного голови дійшла висновку про неможливість продовження виконання ним своїх обов'язків та вирішила реалізувати передбачене законом право на дострокове припинення ним своїх повноважень. Таке рішення було прийняте повноважним складом ради на її пленарному засіданні, як це вимагається Законом №280/97-ВР. В контексті викладеного варто зауважити, що іншого органу, який би мав повноваження на вирішення питання про припинення повноважень селищного голови, не існує, а іншого рішення, ніж те, яке прийняла Білозерська селищна рада, вона не прийме, оскільки вже є висловленим її відношення до результатів діяльності селищного голови та відповідний намір.
У постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 18 квітня 2018 року у справі № 235/4046/16-а, від 04 лютого 2020 року у справі №766/12191/16-а викладено позицію, згідно якої повноваження міського голови відповідно до частини 3 статті 79 Закону №280/97-ВР можуть бути припинені за рішенням відповідної ради (не менш як 2/3 від загального складу депутатів ради).
Тобто, сільська рада має право припинити достроково повноваження сільського голови за наявності відповідних підстав. При цьому, такі підстави повинні об'єктивно існувати, адже їх додаткове підтвердження уповноваженими органами влади не вимагається. Сама рада має вирішувати, наскільки ці підстави є серйозними та достатніми, а за наявності відповідних підстав сама рада вирішує припиняти повноваження голови, чи ні.
В оскаржуваному рішення Білозерською селищною радою зазначено підстави, за яких вирішено достроково припинити повноваження голови сільради, при цьому суд не вважає доцільним надавати оцінку наведеним підставам, оскільки, як було зазначено, саме рада має оцінювати їх достатність і обґрунтованість та за наслідками їх розгляду вирішувати питання стосовно дострокового припинення повноважень голови з дотриманням відповідної процедури.
Судом також враховується, що звільнення позивача відбулося за рішенням 20 депутатів з 26 обраних, тобто значною більшістю представників територіальної громади, що не заперечується сторонами у справі.
Враховуючи, що більш ніж 2/3 від загального складу депутатів Білозерської селищної ради у визначений законом спосіб висловились за недовіру селищному голові, то прийняття депутатами рішення про дострокове припинення його повноважень є цілком обґрунтованим, оскільки продовження виконання своїх обов'язків селищним головою, якому висловлено недовіру, суперечитиме засадам місцевого самоврядування, які відповідно до статті 4 Закону №280/97-ВР ґрунтуються на принципі виборності як представницьких органів - сільських, селищних, міських рад, так і сільських, селищних, міських голів.
Що ж до доводів позивача про протиправність оскарженого рішення з тих підстав, що ним її фактично звільнено з посади в період тимчасової непрацездатності, суд зазначає, що за змістом статей 1, 2, 3, 7, 20 Закону України від 07.06.2001р. №2493-III «Про службу в органах місцевого самоврядування» служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом. Посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету. Посадами в органах місцевого самоврядування, зокрема, є виборні посади, на які особи обираються на місцевих виборах. Правовий статус посадових осіб місцевого самоврядування визначається Конституцією України, законами України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про статус депутатів місцевих рад», «Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів», цим та іншими законами України. Крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, служба в органах місцевого самоврядування припиняється на підставі і в порядку, визначених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», цим та іншими законами України.
Таким чином, слід дійти висновку, Закон №280/97-ВР визначив порядок і підстави/умови для дострокового припинення повноважень, зокрема, голови сільської, селищної, міської ради, тому при вирішенні спору про правомірність рішення про дострокове припинення повноважень на такій виборній посаді, потрібно надати правову оцінку чи дотримано порядок, визначений саме вказаним Законом як спеціальним законом у спірних правовідносинах.
Спір, який витікає з правовідносин щодо дострокового припинення повноважень голови сільської, селищної, міської ради не є трудовим, а питання про дострокове припинення повноважень виборної посади місцевого самоврядування є предметом спеціального регулювання, тому загальні положення трудового законодавства в цій частині, зокрема щодо заборони бути звільненим у період тимчасової непрацездатності, до цих правовідносин не застосовуються.
Тому доводи позивача про те, що його звільнено з виборної посади у період тимчасової непрацездатності, жодним чином не впливають на правомірність спірного рішення.
Згідно із приписами статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Аналізуючи встановлені обставини справи та норми законодавства, які регулюють спірні правовідносини, у взаємозв'язку із доводами учасників справи, суд приходить до висновку, що відповідач належним і достатнім чином довів, що приймаючи оскаржене рішення він діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, які передбачені Конституцією України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» та власним Регламентом.
Враховуючи наведене, суд вважає, що доводи позивача про протиправність рішення Білозерської селищної ради від 07.04.2021р. №137 «Про недовіру селищному голові та дострокове припинення повноважень» повністю спростовані відповідачем та зібраними у справі доказами.
Отже, у задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позову розподіл судових витрат не здійснюється..
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Відмовити повністю у задоволенні позову ОСОБА_1 до Білозерської селищної ради Херсонського району Херсонської області про визнання протиправним та скасування рішення.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя А.С. Пекний
кат. 106030000