21 травня 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/611/21
11 год 10 хв.
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді: Кисильової О.Й.,
при секретарі: Новіковій Т.А.,
за участю:
позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - Бєльського Р.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду із адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ від 16.01.2021 № 20 в частині застосування до командира взводу № 1 роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції в Херсонській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції;
- визнати протиправним та скасувати наказ від 20.01.2021 № 38 о/с про звільнення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 командира взводу № 1 роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції в Херсонській області Департаменту патрульної поліції;
- поновити ОСОБА_1 на посаді старшого лейтенанта поліції на посаді командира взводу № 1 роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції в Херсонській області Департаменту патрульної поліції;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Ухвалою від 26.02.2021 у справі відкрите загальне позовне провадження, учасникам наданий строк для подання заяв по суті справи, підготовче засідання призначене на 23.03.2021.
Протокольною ухвалою від 23.03.2021 у підготовчому засіданні оголошена перерва до 20.04.2021.
Ухвалою від 20.04.2021 закрите підготовче провадження, справа призначена до судового розгляду по суті на 20.05.2021 о 14:00 год.
Вступна та резолютивна частини рішення оголошені 21.05.2021.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач з 23.11.2015 до 16.01.2021 проходив службу в Національній поліції України. Наказом відповідача від 16.01.2021 № 20 до позивача застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із займаної посади у зв'язку із вчиненням дисциплінарного проступку, що виразилось у порушенні ОСОБА_1 вимог п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про національну поліцію", п. 1-7. 9, 11, 13 ч. З ст. 1 Дисциплінарного статуту, Правил етичної поведінки поліцейських, а саме: за наслідками внесення до ЄРДР відомостей за № 62020150000000879 за ознаками вчинення позивачем кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України та оголошення підозри про вчинення кримінального правопорушення. Встановлення фактичних обставин та саме звільнення відбулось на підставі висновку службового розслідування від 28.12.2020, в основу якого комісія поклала не доведену вину позивача, а сам факт повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України та внесення відомостей до ЄРДР, зазначивши, що такий факт підриває авторитет органів Національної поліції України, ім'я та статус діючого поліцейського. Позивач зауважує, що таке кримінальне правопорушення є кримінально-караним діянням, що підлягає встановленню у межах кримінального провадження і доведення вини особи у його вчиненні. При цьому, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, як подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення), так і вина підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення. Вважає, що сам факт оголошення повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення та внесення відповідних відомостей до ЄРДР не є доказами винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки відповідальність осіб має індивідуальний характер, який належить встановити виключно в судовому порядку з ухваленням відповідного рішення. На думку позивача, доказом вчинення особою кримінального правопорушення може бути лише обвинувальний вирок суду, який набрав законної сили. Проте, в матеріалах справи відсутній вирок суду відносно ОСОБА_1 , який би набрав законної сили на час звільнення позивача зі служби. Таким чином, висловлюючи позицію щодо звільнення позивача зі служби в Національній поліції у зв'язку з порушенням службової дисципліни, комісія фактично визнала ОСОБА_1 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, в той час, як у кримінальному провадженні № 62020150000000879 він перебуває лише в статусі підозрюваного. Тобто комісія, приймаючи таке рішення, фактично перебрала на себе функції суду, чим порушила статтю 62 Конституції України, яка закріплює принцип презумпції невинуватості особи. Посилаючись на наведене, позивач вважає оскаржувані накази безпідставними, передчасними та упередженими, оскільки рішення про звільнення ОСОБА_1 базується на припущеннях. Відтак, застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення із служби в Національній поліції суттєво порушує його права та охоронювані законом інтереси, порушує положення чинного трудового законодавства.
19.03.2021 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти скасування оспорюваних наказів, оскільки вважає, що службове розслідування щодо встановлення факту протиправності дій старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 проведене у відповідності до норм чинного законодавства, а викладені в ньому обставини та подані до суду матеріали службового розслідування підтверджують правові підстави для застосування до позивача заходів впливу у вигляді звільнення зі служби в поліції. Так, службовим розслідуванням встановлено, що у діях старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 вбачаються ознаки дисциплінарного проступку, що виразились в порушенні ним службової дисципліни, грубого ігнорування вимог Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Закону України "Про Національну поліцію", Правил етичної поведінки поліцейських, Присяги працівника поліції, Посадової інструкції командира взводу роти батальйону УПП в Херсонській області ДПП, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції. Враховуючи те, що поведінка працівника Національної поліції України завжди і за будь-яких обставин має бути бездоганною, відповідати високим стандартам професіоналізму і морально-етичним принципам стража правопорядку, протиправні дії, які допущені старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 , є проявом зухвалого ігнорування вимог законодавства України, а отже наявні підстави для притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності та застосування найсуворішого виду дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції. З огляду на вищевикладене, Департаментом патрульної поліції правомірно винесені оскаржувані накази, а вимоги позивача є необгрунтованими та безпідставними.
У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову з підстав, викладених у відзиві на позов.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, суд встановив наступне.
Наказом начальника Управління патрульної поліції в Херсонській області від 23.11.2015 № 45 о/с ОСОБА_1 прийнятий на службу до лав Національної поліції України.
08.02.2016 ОСОБА_1 склав присягу працівника Національної поліції України.
13.03.2019 ОСОБА_1 призначений на посаду командира взводу №1 роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції в Херсонській області Департаменту патрульної поліції.
02.11.2020 начальник Управління патрульної поліції в Херсонській області звернувся до начальника Департаменту ПП із доповідною запискою, в якій зазначив, що 02.11.2020 близько 13:00 в АДРЕСА_1 у розважальному закладі "Гріль Паб" працівниками СБУ АРК, Херсонським управлінням ДВБ НПУ та працівниками ДБР м. Мелітополь проводились слідчі дії по фіксації збуту наркотичних засобів командиром взводу № 1 роти № 3 батальйону УПП в Херсонській області ДПП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 , якого в подальшому затримано в порядку статті 208 Кримінального кодексу України. Просив призначити службове розслідування.
Наказом начальника Департаменту патрульної поліції від 03.11.2020 № 2289, за фактом внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками злочину, передбаченого частиною 2 статті 307 Кримінального кодексу України, до вчинення якого причетний командир взводу № 1 роти № 3 батальйону УПП в Херсонській області ДПП старший лейтенант поліції ОСОБА_1 , призначене службове розслідування та створена дисциплінарна комісія.
Наказом начальника Департаменту патрульної поліції від 01.12.2020 № 2500 продовжений строк проведення службового розслідування.
28.12.2020 начальник Департаменту патрульної поліції затвердив висновок службового розслідування Управління патрульної поліції в Херсонській області ДПП, зі змісту якого слідує, що:
"… 01.09.2020 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62020150000000879 за ознаками злочину, передбаченого частиною 2 статті 307 Кримінального кодексу України.
В рамках указаного кримінального провадження, 02.11.2020 слідчим Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві затримано командира взводу № 1 роти № 3 батальйону УГІП в Херсонській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , в порядку визначеному статтею 208 Кримінального кодексу України та оголошено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 307 Кримінального кодексу України.
Відповідно до копії повідомлення про підозру від 03.11.2020, наданої до УПП в Херсонській області ДПП слідчим другого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у місті Миколаєві Алесіним О.В., останній, розглянувши матеріали кримінального провадження №62020150000000879 та встановивши наявність достатніх доказів для повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, відповідно до статей 42, 276, 277 та 278 Кримінального процесуального кодексу України, повідомив командиру взводу № 1 роти № 3 батальйону УПП в Херсонській області ДПП старшому лейтенанту поліції ОСОБА_1 , про те, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого частиною 1 статті 307 Кримінального кодексу України за наступних фактичних обставин: ОСОБА_1 , займаючи посаду командира взводу № 1 роти № З УПП в Херсонській області ДПП, будучи працівником правоохоронного органу та маючи можливість отримувати у невстановленому джерелі психотропні речовини для власного вживання, вирішив долучити до вживання психотропних речовин свою знайому ОСОБА_3 . Діючи з цією метою, ОСОБА_1 у першій половині дня у невстановленому місці міста Херсон незаконно придбав, після чого незаконно перевіз на маршрутному транспортному засобі з міста Херсон до міста Миколаєва амфетамін, який відповідно до таблиці 2 наказу Міністерства охорони здоров'я України № 188 від 01.08.2000 є психотропною речовиною, що знаходяться у незаконному обігу. У місті Миколаєві ОСОБА_1 зустрівся з ОСОБА_3 у піцерії за адресою: АДРЕСА_1 та близько 16:15 02.11.2020 незаконно безоплатно збув їй психотропну речовину - амфетамін, який знаходиться у незаконному обігу. Таким чином ОСОБА_1 за вищевикладених обставин підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого частиною 1 статті 307 Кримінального кодексу України - у незаконному придбані, перевезенні з метою збуту, а також незаконному збуті психотропної речовини. Повідомлення про підозру підписане слідчим другого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у місті Миколаєві Алесіним О.В., який вручав повідомлення за погодженням прокурора у кримінальному провадженні - прокурора відділу Миколаївської обласної прокуратури - Коніщук М.В., безпосередньо підозрюваним - ОСОБА_1 та захисником (адвокатом) підозрюваного - Іляндою О.І. 03.11.2020…
…У зв'язку з викладеним комісія приходить до висновку, що факт вчинення протиправних дій командиром взводу № 1 роти № 3 батальйону УПП в Херсонській області ДПП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 знайшов підтвердження під час проведення службового розслідування, а тому за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог пунктів 1, 2 ч. 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", пунктів 1-7, 9, 11 та 13 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Присяги працівника поліції, пунктів № 3, 4 розділу ІV, п. 3 розділу V Правил етичної поведінки поліцейських, п.п. 2.2.1, 2.2.2, п. 2 Посадової інструкції командира взводу взводу роти батальйону УПП в Херсонській області, особистій недисциплінованості, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції, на підставі п. 7 ч. 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 звільнити зі служби в поліції …".
16.01.2021 т.в.о. начальника Департаменту патрульної поліції прийняв наказ № 20, пунктом 1 якого до командира взводу № 1 роти № 3 батальйону УПП в Херсонській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог пунктів 1, 2 ч. 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", пунктів 1-7, 9, 11 та 13 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Присяги працівника поліції, пунктів № 3, 4 розділу ІV, п. 3 розділу V Правил етичної поведінки поліцейських, п.п. 2.2.1, 2.2.2, п. 2 Посадової інструкції командира взводу взводу роти батальйону УПП в Херсонській області, особистій недисциплінованості, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції, на підставі п. 7 ч. 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в Національній поліції.
Із наказом від 16.01.2021 № 20 ОСОБА_1 ознайомлений під розписку 20.01.2021.
Наказом т.в.о. начальника Департаменту патрульної поліції від 20.01.2021 № 38 о/с старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , командира взводу № 1 роти №3 батальйону, звільнено зі служби в поліції відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" з 20.01.2021. Копію даного наказу ОСОБА_1 отримав 20.01.2021.
Вважаючи незаконним притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи оцінку обгрунтованості доводів позивача про відсутність правових підстав для його звільнення, суд вважає за необхідне врахувати наступні обставини та положення законодавства.
Частиною шостою статті 43 Конституції України громадянам гарантований захист від незаконного звільнення.
У частині другій статті 61 Конституції України зазначено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII).
Згідно із п. 1, п. 2 ч. 1 ст. 18 Закону № 580-VIII поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 19 Закону № 580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначено Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут).
Відповідно до ст. 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського, зокрема, бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції.
Статтею 11 Дисциплінарного статуту визначено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.
Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (ст. 12 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до ч. 1, ч. 2 та пунктів 6, 7 ч. 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: звільнення з посади; звільнення із служби в поліції.
За змістом ч. 2 ст. 14 Дисциплінарного статуту з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Дисциплінарного статуту у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; підстава для призначення службового розслідування; обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; пояснення поліцейського щодо обставин справи; пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.
Частинами 3, 7, 8 ст. 19 Дисциплінарного статуту передбачено, що під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Наказом Міністерства внутрішніх справ від 09.11.2016 № 1179 затверджені Правила етичної поведінки поліцейських (далі - Правила), які є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей.
Пунктом 1 Розділу І Правил установлено, що вони поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України (далі - поліція). Дотримання вимог цих Правил є обов'язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.
Згідно із пунктом 1 Розділу ІІ Правил під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен, зокрема, неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами;
Пунктами 3 та 4 Розділу IV Правил передбачено, що за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов'язаний дотримуватися норм професійної етики. При зверненні до особи поліцейському заборонено бути зверхнім, погрожувати, іронізувати, використовувати ненормативну лексику.
Поліцейський повинен бути коректним та не повинен допускати застосування насильства чи інших негативних дій щодо членів суспільства, а також, незважаючи на провокації, повинен залишатися об'єктивним.
Згідно із п. 3 Розділу V Правил керівник органу (підрозділу) поліції повинен бути прикладом дотримання Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, професійно-етичних вимог, основних принципів професійної діяльності та правил поведінки поліцейських, визначених цими Правилами, а також вимагати їх дотримання від підлеглих.
Аналіз наведених правових норм Закону № 580-VIII, Дисциплінарного статуту та Правил етичної поведінки поліцейських дає підстави для висновку, що проходячи службу в Національній поліції, поліцейський зобов'язаний, зокрема, бути вірним Присязі поліцейського, професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, бути коректним та не допускати застосування насильства чи інших негативних дій щодо членів суспільства, дотримуватися норм професійної етики та не вчиняти будь-яких інших дій, які підривають авторитет Національної поліції України.
У разі надходження скарг чи повідомлень від громадян, інших поліцейських чи засобів масової інформації про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, за письмовим наказом керівника призначається службове розслідування.
Під час визначення виду стягнення враховується характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Як зазначено вище, відповідачем проведене службове розслідування за фактом внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками злочину, передбаченого частиною 2 статті 307 Кримінального кодексу України, до вчинення якого причетний командир взводу № 1 роти № 3 батальйону УПП в Херсонській області ДПП старший лейтенант поліції ОСОБА_1 , за результатами якого 28.12.2020 складений висновок службового розслідування.
У ході службового розслідування були опитані: заступник начальника - начальник відділу чергової служби УПП в Херсонській області ДПП старший лейтенант поліції ОСОБА_5 , командир батальйону УПП в Херсонській області ДПП старший лейтенант поліції ОСОБА_6 , заступник командира батальйону УПП в Херсонській області ДПП майор поліції ОСОБА_7 , командир роти № 3 батальйону УПП в Херсонській області ДПП капітан поліції ОСОБА_8 , заступник командир роти № 3 батальйону УПП в Херсонській області ДПП старший лейтенант поліції ОСОБА_9 , командир взводу № 2 роти № 3 батальйону УПП в Херсонській області ДПП лейтенант поліції ОСОБА_10 , інспектор взводу № 2 роти № 3 батальйону УПП в Херсонській області ДПП лейтенант поліції ОСОБА_11 , інспектор взводу № 1 роти № 3 батальйону УПП в Херсонській області ДПП лейтенант поліції ОСОБА_12 , інспектора з психологічного забезпечення сектору кадрового забезпечення УПП в Херсонській області ДПП лейтенант поліції ОСОБА_13 , пояснення яких містяться в матеріалах службового розслідування.
ОСОБА_1 відмовився від надання пояснень відповідно до статті 63 Конституції України.
Також, зі змісту висновку службового розслідування від 28.12.2020 слідує, що дисциплінарною комісією встановлено, що в період з 01.01.2020 до 03.11.2020 відносно командира взводу № 1 роти № 3 батальйону УПП в Херсонській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 проведене службове розслідування за фактом можливого порушення службової дисципліни, що виразився у сні під час несення служби. Відповідно до результатів службового розслідування, факт порушення службової дисципліни ОСОБА_1 підтвердився. За допущений дисциплінарний проступок до командира взводу № 1 роти № 3 батальйону УПП в Херсонській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 відповідно до наказу УПП в Херсонській області ДПП від 01.04.2020 № 33, було застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді догани.
До матеріалів службового розслідування також долучено копію висновку службового розслідування від 26.04.2018, призначеного наказом Департаменту патрульної поліції від 27.03.2018 № 1368, в ході якого встановлювались обставини можливої причетності лейтенанта поліції ОСОБА_1 до події, за якою проводилось досудове розслідування внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 42018230000000006 від 23.02.2018 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 Кримінального кодексу України.
Відповідно до змісту вищезазначеного висновку, 23.02.2018 слідчим відділом Управління служби безпеки України в Херсонській області було розпочате досудове розслідування у кримінальному проваджені за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 Кримінального кодексу України № 42018230000000006. Відповідно до результату вищезазначеного службового розслідування, дисциплінарна комісія вирішила, що рішення щодо порушення службової дисципліни та притягнення інспектора роти № 3 батальйону УПП в Херсонській області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності прийняти після завершення кримінального провадження № 42018230000000006 від 23.02.2018 за ознаками вчинення кримінального правопорушення передбаченого частиною 1 статті 307 Кримінального кодексу України та прийняття рішення компетентним органом.
Таким чином, із матеріалів справи встановлено, що 02.11.2020 ОСОБА_1 затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 Кримінального кодексу України - незаконний збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів.
Факт затримання ОСОБА_1 працівниками УСБУ та ДБР підтверджується матеріалами фотофіксації вказаної події, яку було висвітлено на різних сайтах новин в Інтернеті, що містяться в матеріалах службового розслідування та не заперечується позивачем.
Статтею 64 Закону № 580-VIII визначено, що особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки".
Суд зауважує, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушенням Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Водночас, вимоги морального та етичного змісту віднесені до службово-трудових обов'язків працівників поліції.
Суд наголошує, що приймаючи присягу, позивач зобов'язався вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки.
Зважаючи на встановлені у ході службового розслідування обставини, що мали місце 02.11.2020 за участю старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , а також на події, що мали місце у березні 2018 року, суд погоджується із доводами відповідача про те, що такі вчинки позивача підривають авторитет органів поліції і їх працівників в очах громадськості, довіру суспільства до органів поліції та суперечать покладеним на нього обов'язкам.
Крім того, подія, що мала місце 02.11.2020 за участю позивача, висвітлена в Інтернеті та набрала значного резонансу та обговорення в суспільстві.
Відтак, суд вважає, що такі обставини є несумісними з вимогами, що пред'являються до професійних та моральних якостей поліцейського та виключають можливість подальшого проходження служби в органах поліції.
Щодо доводів позивача про незаконність його звільнення, зважаючи на відсутність обвинувального вироку, що набрав законної сили, яким ОСОБА_1 був би визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, суд зазначає таке.
Порядок притягнення особи до кримінальної відповідальності врегульований нормами Кримінального кодексу України, в той час, як застосування дисциплінарної відповідальності передбачене Дисциплінарним статутом. Підстави для застосування дисциплінарної та кримінальної відповідальності не є тотожними.
Дисциплінарним статутом, зокрема, статтею 11 Статуту визначено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.
Відтак, суд вважає, що кримінальне провадження, яке триває відносно позивача, не виключає наявності у його діях складу дисциплінарного проступку та не позбавляє відповідача права накладення дисциплінарного стягнення за його вчинення, оскільки, у даному випадку, позивача звільнено зі служби за порушення службової дисципліни, що не пов'язане з вчиненням злочину.
Отже, наявність чи відсутність вироку в кримінальній справі не впливає на оцінку дисциплінарного проступку, вчинення якого доведене матеріалами службового розслідування.
За правилами п. 6 ч. 1 ст. 77 Поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
За правилами ст. 19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Варто відмітити, що у березні 2018 року відносно ОСОБА_1 було проведене службове розслідування у зв'язку із кримінальним провадженням за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 307 Кримінального кодексу України - незаконний збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів.
Також, у квітні 2020 року до позивача застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді догани за порушення службової дисципліни.
16.01.20201 відповідач прийняв наказ № 20, пунктом 1 якого до старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в Національній поліції, а наказом від 20.01.2021 № 38 о/с позивача звільнено зі служби в поліції.
Таким чином, обставини того, що відносно позивача вже було службове розслідування та накладено стягнення, на переконання суду, є обтяжуючими при вирішенні відповідачем питання про застосування до позивача такого суворого заходу впливу, як звільнення зі служби в поліції.
Втім, суд наголошує, що саме подія, яка мала місце 02.11.2020, а також суспільний резонанс, який вона викликала, стали підставою для застосування до позивача найсуворішого виду дисциплінарного стягнення - звільнення зі служби в поліції.
За таких обставин, суд дійшов висновку про законність притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення, відтак не вбачає підстав для скасування спірних наказів.
Оскільки суд дійшов висновку про законність звільнення позивача із займаної посади за порушення дисципліни, то відсутні підстави для задоволення позову в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та зобов'язання виплатити йому середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Згідно ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідач належними та допустимими доказами довів порушення позивачем вимог Закону України "Про Національну поліцію" та Дисциплінарного статуту, тобто вчинення ОСОБА_1 дій, що мають ознаки дисциплінарного проступку.
Натомість, позивач належними доказами не спростував доводи відповідача про наявність підстав для його звільнення.
З огляду на викладене вище, суд повністю відмовляє ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 9, 14, 72-78, 242-246, 250 КАС України, суд, -
вирішив:
Відмовити ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ; АДРЕСА_2 ) у задоволенні позовних вимог до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (код ЄДРПОУ 40108646; 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 31 травня 2021 р.
Суддя О.Й. Кисильова
кат. 106030000