02 червня 2021 року Справа № 480/2579/21
Сумський окружний адміністративний суд у складі судді - Шаповала М.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/2579/21 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
Позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу одноразової грошової допомоги у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, передбаченої ст.15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей";
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу передбачену ст.15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що проходив військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 та на підставі наказу від 11.02.2021 № 62 - ОС його звільнено з військової служби по закінченню контракту. Позивач вважає, що на день його звільнення не було проведено повного розрахунку, а саме одноразову грошову допомогу при звільненні у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби нараховано та виплачено відповідачем не було. А тому вважаючи, що військова частина протиправно не виплатила йому одноразову вихідну допомогу при звільненні з військової служби, позивач звернувся з даним позовом до суду .
Ухвалою суду від 30.03.2021 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників.
До суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача зазначав, що військова частина не визнає позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та безпідставними, зазначає, що права на отримання вказаної виплати позивач не має у зв'язку з тим, що його вислуга років у календарному обчисленні становить менше 10 років. У задоволенні позовних вимог просить відмовити.
Дослідивши матеріали справи, суд визнає, що позов не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 та був звільнений і виключений зі списків особового складу військової частини з 12.03.2021.
Згідно витягу з наказу начальника 5 прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України № 113- ОС від 12.03.2021, позивач має наступну вислугу років: календарна - 08 років 07 місяців 08 днів; пільгова - 02 роки 06 місяців 00 днів; загальна - 11 років 01 місяць 08 днів.
Оскільки при виключенні зі списків особового складу військової частини 12.03.2021 позивачу не була нарахована та не виплачена одноразова грошова допомога при звільненні, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку вищенаведеному, суд зазначає наступне.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни відповідно до Конституції України визначає Закон України від 20.12.1991 № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (у редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей") та регулює відносини у цій галузі.
Згідно з ч. 2 ст. 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв'язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.
Разом з тим, здійснивши системний аналіз вищезазначених правових норм, суд дійшов до висновку, що вжите в ч. 2 ст. 15 Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" поняття "календарна вислуга років" застосовується не для визначення необхідної для призначення одноразової грошової допомоги вислуги років, а для визначення розміру такої допомоги: "в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби".
Таким чином, в частині другій статті 15 Законі України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" відсутня пряма вказівка на те, що право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги виникає за наявності 10 і більше календарних років вислуги.
Умовою набуття військовослужбовцем права на призначення та виплату одноразової грошової допомоги відповідно до частини другої статті 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" є наявність у нього "вислуги 10 років і більше".
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного суду від 11 квітня 2018 року у справі № 806/2104/17.
Таки чином, твердження відповідача про наявність обов'язкової умови для виплати одноразової грошової допомоги вислуги років понад 10 років, саме у календарному обчисленні такої вислуги, суд вважає необґрунтованими, оскільки вказані доводи ґрунтуються на неправильному тлумаченні відповідачем вимог законодавства.
Згідно матеріалів адміністративної справи, загальна вислуга років позивача в Збройних Силах України станом на момент звільнення з військової служби становила 11 років 01 місяць 08 днів, що свідчить про дотримання ним умови про наявність 10 і більше років вислуги для отримання одноразової грошової допомоги при звільненні.
Оскільки інші підстави відмови, крім недостатності років вислуги, у призначенні одноразової грошової допомоги відсутні, суд приходить до висновку, що позивач має право на таку виплату.
Зазначеної позиції підтримується Сьомий апеляційний адміністративний суд у постанові від 30.07.2020 у справі № 240/636/20.
Твердження відповідача про наявність обов'язкової умови для виплати одноразової грошової допомоги вислуги років понад 10 років, саме у календарному обчисленні такої вислуги, суд вважає необґрунтованими, оскільки вказані доводи ґрунтуються на неправильному тлумаченні відповідачем вимог законодавства.
Суд зазначає, що в частині другій статті 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" відсутня пряма вказівка на те, що право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги виникає за наявності 10 і більше календарних років вислуги.
Також суд наголошує, що при вирішенні спірних правовідносин щодо наявності у позивача права на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із звільненням з військової служби застосуванню підлягає саме Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", а не підзаконні акти, зокрема п. п. 1 п. 9 розділу V Інструкції № 558. Пріоритетним у даному випадку є норми Закону над підзаконними актами.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Враховуючи викладене, суд вважає, що не нарахування та невиплата відповідачем позивачу одноразової грошової допомоги в розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за кожен повний календарний рік служби порушує право позивача на отримання такої одноразової допомоги, встановлене ч. 2 ст. 15 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Застосовуючи механізм захисту права, порушеного суб'єктом владних повноважень та його відновлення, керуючись повноваженнями, наданими ч. 2 ст. 245 КАС України суд вважає за необхідне зобов'язати військову частину НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) нарахувати та виплати позивачу одноразову грошову допомогу в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, передбачену ч. 2 ст. 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
З огляду на викладене, а також ураховуючи обставини даної справи, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби у день виключення із списків особового складу військової частини у зв'язку із закінченням строку контракту.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) нарахувати та виплати ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби відповідно до частини другої статті 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Стягнути на користь ОСОБА_1 (41530, с. Нова Слобода, Конотопський район, Сумська область, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) судові витрати в сумі 908 гривень.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.М. Шаповал