про залишення позовної заяви без розгляду
07 червня 2021 року Справа № 480/3098/21
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Глазька С.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу № 480/3098/21 за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Охтирської районної державної адміністрації про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
До Сумського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Управління соціального захисту населення Охтирської районної державної адміністрації, в якій просить:
- визнати неправомірним та скасувати рішення відповідача № 01-16/07/644 від 15.03.2021 про відмову нарахувати та виплатити ОСОБА_1 разову грошову допомогу до 5 травня 2020 року як учаснику бойових дій у розмірі 5-ти мінімальних пенсій за віком, відповідно до рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 № 3-р/2020;
- зобов'язати Управління соціального захисту населення Охтирської районної державної адміністрації нарахувати та виплатити ОСОБА_1 разову грошову допомогу до 5 травня 2020 року як учаснику бойових дій у розмірі 5-ти мінімальних пенсій за віком, відповідно до рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 № 3-р/2020, з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою суду від 15.04.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
11.05.2021 Управління соціального захисту населення Охтирської районної державної адміністрації подало відзив на позовну заяву та клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, у зв'язку з порушенням позивачем строку звернення до суду.
Клопотання мотивоване тим, що про порушення своїх прав щодо виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік позивач дізнався у квітні 2020 року після отримання ним зазначеної виплати, а з позовом звернувся до суду лише 09.04.2021.
Ухвалою суду від 14.05.2021 позовну заяву було залишено без руху та встановлено позивачу 5-денний строк з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків. Зокрема, позивача було зобов'язано надати суду заяву про поновлення строку звернення до суду з даним позовом та доказами на підтвердження поважності причин пропуску такого строку.
Суд, перевіривши матеріали справи, повно та об'єктивно оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку про залишення позову без розгляду, з огляду на наступне.
Статтею 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Конституція України, як Закон прямої дії, має найвищу юридичну силу, а офіційне тлумачення конституційних положень здійснюється Конституційним Судом України, який у цілій низці своїх рішень висловив правову позицію щодо права на оскарження судових рішень та доступу до правосуддя, згідно з якою кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку; суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що її права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод; відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке, згідно зі статтею 64 Конституції України, не може бути обмежене (п. 1, 2 резолютивної частини Рішення від 25 грудня 1997 року № 9-зп, абз. 7 п. 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11 - рп/2012).
Відповідно до ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Частинами першою та другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів та зміг вчинити дії, направлені на їх відновлення..
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21 березня 2019 року у справі 826/5240/18.
Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Предметом позову в категорії справ стосовно соціального захисту є дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, пов'язані з соціальними виплатами, які можуть бути регулярними, періодичними, одноразовими, обмеженими в часі платежами, а тому строк на соціальний захист та строки звернення до суду залежать також від виду відповідного платежу як форми соціального захисту з боку держави.
Відлік строків для звернення з метою реалізації права на соціальний захист розпочинається з моменту отримання відповідним суб'єктом владних повноважень заяви особи, до якого додано пакет необхідних документів. У свою чергу, відлік строків для звернення до суду (у випадку незгоди особи з відповідним рішенням, дією чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду зазначеної заяви) розпочинається з моменту, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про таке порушення своїх прав, якщо інше прямо не передбачено законом.
Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 522/2738/17, у постановах Верховного Суду від 24 квітня 2018 року у справі № 646/6250/17, від 30 жовтня 2018 року у справі № 493/1867/17, від 22 січня 2019 року у справі № 201/9987/17.
Матеріалами справи встановлено, що позивач звернувся до суду із позовом через відділення поштового зв'язку 09.04.2021 та оспорює дії відповідача щодо невиплати йому грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком.
Суд наголошує на тому, що грошова допомога є періодичним та фіксованим платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про підставу здійснення такої виплати, її розмір, як вона обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів було здійснено саме такий її розрахунок.
Враховуючи, що вказаний вид грошової виплати є періодичним платежем, про порушення своїх прав позивач мав дізнатися під час отримання такої виплати у розмірі, з яким він не погоджується.
Отже, з дня отримання виплати особою, якій призначена грошова допомога вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів.
Крім того, судом враховується, що відповідно до приписів ч. 4 ст. 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
30 вересня 2020 року - встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата вказаної допомоги і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж була йому нарахована. Отже, перебіг строку звернення позивача до суду з даним позовом слід обраховувати з 30 вересня 2020 року.
Разом з цим, позивач звернувся до суду з зазначеним адміністративним позовом через відділення поштового зв'язку 09.04.2021, тобто з порушенням шестимісячного строку звернення до суду, встановленого п.2 ст.122 КАС України.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
З аналізу зазначених положень процесуального закону слідує, що законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про такі факти.
Процесуальні строки дисциплінують суб'єктів адміністративного судочинства, роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав сторін - учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.
На підставі ч. 3 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Отже, процесуальними нормами закріплено обов'язок суду встановлювати факт дотримання позивачем строку звернення до адміністративного суду та у випадку його пропуску за відсутності заяви про поновлення пропущеного строку звернення, або якщо наведені в такій заяві підстави визнаються судом неповажними, суд залишає таку позовну заяву без розгляду, не розглядаючи справу по суті позовних вимог.
Відповідно до ч. 13 ст. 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Частиною 6 ст. 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Таким чином, у зв'язку із встановленням судом після відкриття провадження у справі факту пропуску позивачем строку звернення до суду та за відсутності заяви про поновлення такого строку, ухвалою суду від 14.05.2021 позовну заяву ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Охтирської районної державної адміністрації про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії було залишено без руху та надано позивачу 5-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Ухвалу суду від 14.05.2021 отримано позивачем 20.05.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 35).
Станом на 07.06.2021 позивачем не подано до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Згідно ч. 3 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
З огляду на викладені вище обставини та у зв'язку тим, що позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду і не заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, позовна заява ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Охтирської районної державної адміністрації про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії підлягає залишенню без розгляду.
Керуючись ст.ст. 161, 122, 123, 240, 248, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Охтирської районної державної адміністрації про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Суддя С.М. Глазько