07 червня 2021 р. Справа № 480/8398/20
Сумський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Шевченко І.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Сумській області), в якій просив:
1) визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Сумській області про відмову у зарахуванні ОСОБА_1 до страхового стажу періоду роботи на посаді лікаря-фтизіатра протитуберкульозного кабінету поліклінічного відділення Недригайлівської районної лікарні (до 01.10.2019 - Недригайлівська центральна районна лікарня) у подвійному розмірі;
2) зобов'язати ГУ ПФУ в Сумській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу в подвійному розмірі період роботи на посаді лікаря-фтизіатра протитуберкульозного кабінету поліклінічного відділення Недригайлівської районної лікарні (до 01.10.2019 - Недригайлівська центральна районна лікарня) з 01.08.1992 по 05.05.2020 та провести перерахунок пенсії, починаючи із 22.06.2020, тобто з дати призначення пенсії.
Свої вимоги мотивував тим, що працював в Недригайлівській районній лікарні, КНП «Недригайлівська ЦРЛ» з 25.03.1982 по 05.05.2020 включно, у тому числі і на посаді лікаря-фтизіатра протитуберкульозного кабінету поліклінічного відділення з 01.08.1992 по 05.05.2020, має право виходу на пенсію за вислугою років та наявний спеціальний страховий стаж 30 років 5 місяців 5 днів. Крім того, відповідно до ст. 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" ОСОБА_1 має право на зарахування до стажу роботи у подвійному розмірі періоду роботи лікарем-фтизіатром протитуберкульозного кабінету у поліклінічному відділенні. З урахуванням викладеного, позивач звернувся до відповідача із заявою про зарахування періоду роботи на посаді лікаря-фтизіатра до стажу роботи у подвійному розмірі, однак, листом від 05.08.2020 відповідач повідомив ОСОБА_1 , що його звернення про обчислення періодів роботи на посаді лікаря-фтизіатра протитуберкульозного кабінету поліклінічного відділення у подвійному розмірі, було відхилено з посиланням на відсутність підстав для такого зарахування. Вважає, що така відмова відповідача є неправомірною та не ґрунтується на вимогах закону.
Ухвалою суду від 01.12.2020 вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Представником відповідача до суду було надано відзив на позовну заяву (а.с.38-40), відповідно до якого відповідач просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, виходячи з того, що відсутні підстави для зарахування до страхового стажу у подвійному розмірі періоду роботи з 01.08.1992 по 31.12.2003 лікарем-фтизіатром протитуберкульозного кабінету поліклінічного відділення комунального некомерційного підприємства "Недригайлівська районна лікарня" (до 01.10.2019 - Недригайлівська центральна районна лікарня), оскільки згідно з документами, наданими для призначення пенсії за вислугу років, а також, наданими вищезазначеною лікарнею для їх перевірки, щодо підтвердження пільгового характеру роботи, на відповідність їх первинним документам, не вбачається, що протитуберкульозний кабінет є окремим структурним підрозділом зазначеного вище закладу охорони здоров'я.
Також, щодо вимоги про зобов'язання відповідача зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу в подвійному розмірі спірний період роботи та провести перерахунок пенсії, зазначив у відзиві, що адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Ухвалою суду від 30.12.2020 у відповідача було витребувано додаткові докази у справі (а.с.46), на виконання вимог якої було надано копію заяви позивача про призначення пенсії та документи, що додавалися до заяви про зарахування періоду роботи у подвійному розмірі (а.с.50-63). Разом з тим, вимоги ухвали суду від 30.12.2020 в частині витребування заяви позивача про зарахування періоду роботи у подвійному розмірі та рішення ГУ ПФУ в Сумській області про відмову у зарахуванні позивачу періоду роботи у подвійному розмірі чи інформації про те, що таке рішення окремо не приймалося, представником ГУ ПФУ в Сумській області виконані не були.
При цьому, суд зазначає, що відповідно до ч.9 ст.80 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.
Відтак, з урахуванням неподання та неповідомлення про причини неподання ГУ ПФУ в Сумській області витребуваних доказів в частині витребування заяви позивача про зарахування періоду роботи у подвійному розмірі та рішення ГУ ПФУ в Сумській області про відмову у зарахуванні позивачу періоду роботи у подвійному розмірі чи інформації про те, що таке рішення окремо не приймалося, вбачається за можливе здійснювати розгляд справи за наявними у справі матеріалами.
Справа розглядається у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження на підставі пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України. У справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив (ч.3 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до частини восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Дослідивши наявні матеріали справи, заяви по суті справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи та об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Судом встановлено згідно записів трудової книжки позивача, що ОСОБА_1 у спірний період з 01.08.1992 по 05.05.2020 безперервно працював лікарем-фтизіатром протитуберкульозного кабінету поліклінічного відділення комунального некомерційного підприємства "Недригайлівська районна лікарня" (до 01.10.2019 - Недригайлівська центральна районна лікарня, реорганізація відбулася на підставі рішення 39 сесії 7 скликання Недригайлівської районної ради від 27.09.2019) (а.с.18-19).
22.06.2020 позивач звернувся до ГУ ПФУ в Сумській області із заявою про призначення пенсії з необхідними документами (а.с.51) та за результатами розгляду поданих документів відповідачем призначено пенсію ОСОБА_1 за вислугу років з 22.06.2020, що вбачається з позову та не заперечується відповідачем у відзиві (а.с.38).
При цьому, як вбачається з розрахунку стажу (а.с.26) період роботи позивача з 01.08.1992 по 05.05.2020 відповідачем був обрахований в одинарному розмірі.
У подальшому, як вбачається з позову та не заперечується відповідачем у відзиві, позивач звернувся із заявою до ГУ ПФУ в Сумській області, в якій просив зарахувати йому до страхового стажу період роботи з 01.08.1992 по 05.05.2020 на посаді лікаря-фтизіатра протитуберкульозного кабінету поліклінічного відділення комунального некомерційного підприємства "Недригайлівська районна лікарня" (до 01.10.2019 - Недригайлівська центральна районна лікарня) у подвійному розмірі.
Листом ГУ ПФУ в Сумській області від 05.08.2020 №3012-3179/К-02/8-1800/20 відповідач повідомив позивача про те, що відсутні підстави для зарахування до страхового стажу у подвійному розмірі періоду роботи з 01.08.1992 по 31.12.2003 лікарем-фтизіатром протитуберкульозного кабінету поліклінічного відділення комунального некомерційного підприємства "Недригайлівська районна лікарня" (до 01.10.2019 - Недригайлівська центральна районна лікарня), оскільки згідно з документами, наданими для призначення пенсії за вислугу років, а також, наданими вищезазначеною лікарнею для їх перевірки, щодо підтвердження пільгового характеру роботи, на відповідність їх первинним документам, не вбачається, що протитуберкульозний кабінет є окремим структурним підрозділом зазначеного вище закладу охорони здоров'я.
Вважаючи вказану відмову протиправною, позивач звернувся до суду за захистом порушених прав та інтересів.
Надаючи правову оцінку відносинам, що в даному випадку склалися між сторонами, суд виходить з наступного.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Згідно зі статтею 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі - Закон України "Про пенсійне забезпечення") робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про боротьбу із захворюванням на туберкульоз" від 5 липня 2001 року №2586-III (у редакції до 19.04.2012) протитуберкульозні заклади - це спеціалізовані заклади охорони здоров'я, що здійснюють діагностику туберкульозу та надають лікувально-профілактичну (стаціонарну та амбулаторну) допомогу хворим на туберкульоз (протитуберкульозні диспансери, лікарні, відділення, кабінети, науково-дослідні інститути, денні стаціонари тощо). В редакції Закону, у тому числі станом на сьогодні протитуберкульозні заклади - лікувально-профілактичні заклади охорони здоров'я (протитуберкульозні диспансери, лікарні, санаторно-курортні, інші заклади) чи їх структурні підрозділи, в яких надається медична допомога хворим на туберкульоз. Перелік протитуберкульозних закладів затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я.
Так, відповідно до Переліку протитуберкульозних закладів, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 16 липня 2009 р. N 514, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 9 вересня 2009 р. за N 842/16858 до таких закладів відносяться у тому числі структурні підрозділи лікарняних, амбулаторно-поліклінічних та санаторно-курортних лікувально-профілактичних закладів охорони здоров'я: туберкульозний (протитуберкульозний, фтизіатричний, у т. ч. дитячий) кабінет.
З аналізу наведених положень нормативно-правових актів слідує висновок, що протитуберкульозні, фтизіатричні кабінети у амбулаторно-поліклінічних відносяться до закладів, час роботи в яких зараховується до стажу роботи в подвійному розмірі.
Суд звертає увагу, що протитуберкульозні кабінети, в тому числі ті, які надають амбулаторну лікувально-профілактичну допомогу хворим на туберкульоз, віднесені до протитуберкульозних закладів.
При цьому, включення посади лікаря-фтизіатра у період з 01.08.1992 по 05.05.2020, на якій працював ОСОБА_1 у вказаний період на посаді лікаря-фтизіатра, до структури поліклінічного відділення комунального некомерційного підприємства "Недригайлівська районна лікарня" (до 01.10.2019 - Недригайлівської центральної районної лікарні) підтверджується копією довідки комунального некомерційного підприємства "Недригайлівська районна лікарня" Недригайлівської селищної ради Сумської області від 19.11.2020 №01-22/1427 (а.с.21).
За таких обставин, суд визнає необґрунтованими доводи відповідача, щодо відсутності протитуберкульозного кабінету у складі поліклінічного відділення комунального некомерційного підприємства "Недригайлівська районна лікарня" (до 01.10.2019 - Недригайлівської центральної районної лікарні).
Крім того, закон не пов'язує право особи на зарахування стажу роботи в подвійному розмірі від дотримання формальних процедур щодо оформлення структурних підрозділів лікарень.
Відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно п. 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 № 637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються, зокрема, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Так, стаж роботи позивача в протитуберкульозному кабінеті поліклінічного відділення комунального некомерційного підприємства "Недригайлівська районна лікарня" (до 01.10.2019 - Недригайлівська центральна районна лікарня) на посаду лікаря-фтизіатра у період з 01.08.1982 по 05.05.2020, підтверджується копією трудової книжки (а.с.18), копіями довідок комунального некомерційного підприємства "Недригайлівська районна лікарня" Недригайлівської селищної ради Сумської області від 19.11.2020 №01-22/1427 (а.с.21), від 14.05.2020 №01-22/606 (а.с.19, 59) та від 17.11.2020 №01-22/1403 (а.с.20, 60).
Посилання представника відповідача на те, що пільговий стаж позивача за період після 01 січня 2004 року не підлягає врахуванню в подвійному розмірі з підстав набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", згідно ст. 24 якого страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом суд відхиляє, з огляду на наступне.
Вимогами п.4 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV встановлено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених Законом. Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.
Крім того, редакція статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є чинною на теперішній час. Стаття 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не скасовує ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та не зупиняє її дію.
Водночас, нормами ст.16 Прикінцевих положень ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на за вислугою років.
Відповідно до ст.22 Конституції України, конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Відтак, вказані вище доводи відповідача суд також не приймає до уваги.
Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією викладеної Верховним Судом у постанові від 04 грудня 2019 року у справі №689/872/17.
Враховуючи встановлені судом обставини у справі та досліджені, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та, з урахуванням ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає необхідним визнати протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ в Сумській області, викладене у листі від 05.08.2020 №3012-3179/К-02/8-1800/20, щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до страхового стажу період роботи з 01.08.1992 по 05.05.2020 лікарем-фтизіатром протитуберкульозного кабінету поліклінічного відділення комунального некомерційного підприємства "Недригайлівська районна лікарня" (до 01.10.2019 - Недригайлівської центральної районної лікарні) у подвійному розмірі, та зобов'язати відповідача зарахувати до страхового стажу позивача вказаний період у подвійному розмірі та здійснити перерахунок та виплату раніше призначеної пенсії за вислугу років з 22.06.2020, з урахуванням проведених виплат.
Щодо доводів відповідача про те, що суд не може зобов'язати орган владних повноважень до прийняття конкретного рішення, оскільки це буде фактичне втручання в його дискреційні повноваження, суд зазначає, що згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Тобто, дискреційними є повноваження суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова "може".
При цьому, слід зазначити, якщо відмова відповідного органу визнана судом протиправною, а іншого варіанту поведінки у суб'єкта владних повноважень за законом не існує, то суд має право зобов'язати такий орган влади вчинити конкретні дії, які б гарантували захист прав і свобод позивача.
Зважаючи, що судом визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ в Сумській області, викладене у листі від 05.08.2020 №3012-3179/К-02/8-1800/20, щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до страхового стажу період роботи з 01.08.1992 по 05.05.2020 лікарем-фтизіатром протитуберкульозного кабінету поліклінічного відділення комунального некомерційного підприємства "Недригайлівська районна лікарня" (до 01.10.2019 - Недригайлівської центральної районної лікарні) у подвійному розмірі, а інших підстав для відмови в його зарахуванні не вбачається, суд констатує наявність підстав для зобов'язання відповідача зарахувати вказаний період роботи до страхового стажу позивача та здійснити перерахунок та виплату раніше призначеної пенсії за вислугу років з 22.06.2020, з урахуванням проведених виплат.
Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи вказане, суд вважає за необхідне стягнути на користь ОСОБА_1 з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань в рахунок повернення суму судового збору в розмірі 840,80грн., сплачених позивачем за подання позовної заяви згідно платіжного доручення від 24.11.2020 (а.с.8).
Керуючись ст.ст. 90, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 255, 295, 297, п.15.5 Розділу VІІ Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Пушкіна, 1, м. Суми, Сумська область, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, викладене у листі від Визнати протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, викладене у листі від 05.08.2020 №3012-3179/К-02/8-1800/20, щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до страхового стажу період роботи з 01.08.1992 по 05.05.2020 лікарем-фтизіатром протитуберкульозного кабінету поліклінічного відділення комунального некомерційного підприємства "Недригайлівська районна лікарня" (до 01.10.2019 - Недригайлівської центральної районної лікарні) у подвійному розмірі. 05.08.2020 №3012-3179/К-02/8-1800/20, щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до страхового стажу період роботи з 01.08.1992 по 05.05.2020 лікарем-фтизіатром протитуберкульозного кабінету поліклінічного відділення комунального некомерційного підприємства "Недригайлівська районна лікарня" (до 01.10.2019 - Недригайлівської центральної районної лікарні) у подвійному розмірі. 05.08.2020 №3012-3179/К-02/8-1800/20, щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до страхового стажу період роботи з 01.08.1992 по 31.12.2003 лікарем-фтизіатром протитуберкульозного кабінету поліклінічного відділення комунального некомерційного підприємства "Недригайлівська районна лікарня" (до 01.10.2019 - Недригайлівської центральної районної лікарні) у подвійному розмірі.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 01.08.1992 по 05.05.2020 лікарем-фтизіатром протитуберкульозного кабінету поліклінічного відділення комунального некомерційного підприємства "Недригайлівська районна лікарня" (до 01.10.2019 - Недригайлівської центральної районної лікарні) у подвійному розмірі та здійснити перерахунок та виплату раніше призначеної пенсії за вислугу років з 22.06.2020, з урахуванням проведених виплат.
Стягнути на користь ОСОБА_1 АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, м.Суми, вул.Пушкіна, буд.1, код ЄДРПОУ 21108013) в рахунок повернення сплачений при подачі позову до суду судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80коп.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складено 07.06.2021.
Суддя І.Г. Шевченко