07 червня 2021 рокум. ПолтаваСправа № 440/5650/21
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Супрун Є.Б., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області , Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
29 травня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Управління соціального захисту населення Виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області , Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області , в якому просить визнати протиправними дії відповідачів щодо нарахування та виплати йому щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 та за 2021 роки, як особі з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи у розмірі меншому, ніж передбачено статтею 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", зобов'язавши відповідачів здійснити йому нарахування та виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 та за 2021 роки у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.
Позовну заяву належить залишити без руху з наступних підстав.
Відповідно до підпунктів 3, 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
За приписами частини другої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Частиною 1 статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою вказаної статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до приписів частин 1 та 2 статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно з частиною 6 статті 161 цього ж Кодексу у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Виплати допомоги до 5 травня є періодичним платежем, який виплачується щорічно, а отже, особа, отримуючи їх, є обізнаною щодо їх розміру, а тому, в разі незгоди, має можливість оскаржити рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта влади, які стали підставою для заниження розміру отримуваної нею допомоги.
Згідно з вимогами статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Частиною 4 статті 171 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" передбачено, що особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
Отже, перебіг строку звернення позивача до суду з даним позовом слід обчислювати з 30 вересня відповідного року, за який виплачується разова щорічна грошова допомога.
Оскільки спірні правовідносини стосуються, зокрема, обставин невиплати допомоги до п'ятого травня за 2020 рік, тоді як позивач звернувся до суду лише 29.05.2021 (згідно поштового штемпеля), то очевидним є те, що позов до суду подано з пропущенням шестимісячного строку звернення, визначеного частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
З огляду на це, звертаючись із цим позовом, заявник просить поновити йому строк на звернення до суду. В обґрунтування свого клопотання зазначає, що про порушення своїх прав він дізнався після 13.01.2021, тобто після перегляду Великою Палатою Верховного Суду рішення у справі №440/2722/20, а тому саме 13.01.2021, як на його думку, має вважатися тією датою коли позивач дізнався про порушення своїх справ.
Суд такі твердження до уваги не приймає, оскільки позивач був обізнаний щодо розміру грошової допомоги ще з моменту її отримання 01.05.2020 і в разі незгоди мав можливість оскаржити рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень у передбачений законом строк.
Тобто, порушення права, як про це стверджує позивач, існувало об'єктивно і до Великої Палати Верховного Суду, про що свідчить саме твердження позивача щодо заниження розміру допомоги. У зв'язку з цим позивач об'єктивно не міг не знати про таке заниження розміру виплат, оскільки їх отримувачем є він сам.
Це, у свою чергу, свідчить про відсутність об'єктивних поважних причин пропуску строку звернення до суду з вимогами, які стосуються 2020 року.
Отже, позивач має надати інші докази, які свідчать про поважність причин пропуску строку.
Щодо посилань позивача на запровадження карантинних заходів на території України у 2020 році, що також стали причиною пропуску строку звернення до суду з цим позовом, суд зазначає, що у поданому до суду клопотанні позивач жодним чином не мотивує, якою саме мірою впроваджені у зв'язку з карантином обмеження об'єктивно унеможливили своєчасне звернення до суду з цим позовом.
При цьому суд зауважує, що упродовж усього періоду часу з 30.09.2020 по 31.03.2021 впроваджені у зв'язку з карантином обмеження не стосувались діяльності державних органів (у т.ч., відповідачів та суду) та поштових організацій (ПАТ "Укрпошта", приватних служб кур'єрської доставки тощо). Тобто, такі обмеження об'єктивно жодним чином не перешкоджали своєчасному зверненню ОСОБА_1 як до відповідачів із заявами про здійснення доплати грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік, так і до суду з позовом.
До того ж карантинні заходи тривають і дотепер, однак, як не дивно, це вже не стало позивачу завадою для звернення до суду з даним позовом.
Отже, позивач має надати до суду заяву про поновлення строку звернення до суду з цим позовом з поясненням причин його пропуску та наданням відповідних доказів поважності причин.
Окрім цього, як визначено пунктом 4 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Зі змісту позовної заяви слідує, що заявник отримав грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у заниженому розмірі.
Відповідно до частини четвертої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Всупереч наведеному, матеріали позову не містять будь-яких доказів на підтвердження обставин виплати позивачу грошової допомоги у заниженому розмірі, що свідчили би про наявність публічно-правового спору з приводу протиправної бездіяльності з боку саме Управління соціального захисту населення Виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області та Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області.
Згідно з ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків.
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області , Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачу строк на усунення недоліків 10 (десять) днів з дня вручення копії даної ухвали та роз'яснити, що неусунення недоліків у встановлений судом строк є підставою для повернення позовної заяви.
Недоліки необхідно усунути шляхом надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з цим позовом та доказами поважності причин його пропуску, а також доказів отримання грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у заниженому розмірі.
Копію ухвали направити позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Є.Б. Супрун