26 травня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/8137/20
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Ясиновського І.Г.,
за участю:
секретаря судового засідання - Грігорян А.Р.,
представника позивача - Дігтярь Л.А.,
представника відповідача - Державної екологічної інспекції України - Росохати Д.І.,
представників відповідача - Державної екологічної інспекції Центрального округу - Стеблівської А.П., Максименко Ю.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції України, Державної екологічної інспекції Центрального округу про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді.
31 грудня 2020 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (надалі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) до Державної екологічної інспекції України (надалі по тексту - відповідач1, ДЕІ України) про визнання протиправним та скасування наказу про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 .
В обґрунтування своїх вимог позивач наголошував, що на підставі службової записки завідувача Сектору з питань запобігання та виявлення корупції Ковальчука О.Ю. від 12.10.2020 Головою ДЕІ України 12.10.2020 видано Наказ № 368 «Про порушення дисциплінарного провадження відносно ОСОБА_1 ». Дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ Державної екологічної інспекції України 09.11.2020 направила Голові ДЕІ України Мальованому А.М. подання, в якому рекомендувала застосувати до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді оголошення догани, відповідно до ч. 3 ст. 66 Закону України «Про державну службу». 28 грудня 2020 року позивачу випадково стало відомо, під час його знаходження на лікарняному, що за наслідками Подання дисциплінарної комісії від 09.11.2020 Т.в.о. голови ДЕІ України винесено Наказ про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді догани за не забезпечення підприємством працівника для здійснення витрат під час службового відрядження (авансом). Наголосив, що перебуває на лікарняному з 19.11.2020, вказаний наказ не отримував. Зауважив, що Наказ № 368 від 12.10.2020 «Про порушення дисциплінарного провадження відносно ОСОБА_1 » винесено на підставі недостовірних фактів, покладених в службовій записці завідувача Сектору з питань запобігання та виявлення корупції Ковальчука О.Ю. від 12.10.2020. Відповідно до Наказу № 368 від 12.10.2020р. «Про порушення дисциплінарного провадження відносно ОСОБА_1 » Дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ Державної екологічної інспекції України порушила дисциплінарне провадження відносно ОСОБА_1 , начальника Державної екологічної інспекції Центрального округу - головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Центрального округу. У той же час, позивача звати ОСОБА_1 , а не ОСОБА_1 . Звертав увагу суду на численні порушення в процесі проведення дисциплінарного провадження та упереджене ставлення з боку членів комісії та керівництва. Позивач переконаний, що дисциплінарна комісія дійшла передчасного висновку про вчинення позивачем дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 5 частини 2 статті 65 Закону №889-VII. Судження про необхідність застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани ОСОБА_1 у Поданні дисциплінарної комісії від 09.11.2020 зроблено без повного, всебічного і об'єктивного з'ясування фактичних обставин та без належної оцінки усіх доказів, оскільки дисциплінарне стягнення може бути накладено лише у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця і як наслідок видано протиправний наказ про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 04 січня 2021 року відмовлено позивачу у задоволенні заяви про забезпечення позову /а.с. 70, т.1/.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 05 січня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/8137/20. Вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження /а.с. 60, т.1/.
Ухвалою суду від 27 січня 2021 року заяву ОСОБА_6 про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - залишено без задоволення /а.с. 86, т.1/.
29 січня 2021 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого представник відповідача1 просив відмовити у задоволення позову в повному обсязі, наголошуючи, що підставою для ініціювання дисциплінарного провадження послугував факт проведення перевірки Управлінням Держпраці за зверненням ОСОБА_6 , згідно якого останнім констатовано, що начальником ДЕІ Центрального округу ОСОБА_1 не було здійснено організаційне та матеріальне забезпечення направлення державного службовця ( ОСОБА_6 ) у службове відрядження. За результатами такого дисциплінарного провадження у своєму поданні Дисциплінарна комісія дійшла висновку про наявність в діях позивача дисциплінарного проступку та підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності. Так, наказом ДЕІ України від 20.11.2020 № 413-о "Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 ", а також наказом ДЕІ України Центрального округу від 23.11.2020 № 236-о "Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 " до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у виді догани. Стосовно тверджень позивача в частині винесення наказу №368 від 12.10.2020 на підставі недостовірних відомостей, представником відповідача1 зауважено, що саме з метою визначення наявності чи відсутності дисциплінарного проступку, ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого порушено дисциплінарне провадження стосовно позивача. В ході інспекційного відвідування Державної екологічної інспекції Центрального округу інспектором праці Управління Держпраці у Полтавській області Гускою Н.М. було виявлено порушення вимог законодавства про працю, а саме: пункту 4 розділу І «Загальні положення» Інструкції про службові відрядження, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 №59, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.03.1998 за № 218/2658, в частині не забезпечення підприємством, що відряджає працівника, коштами здійснення поточних витрат під час службового відрядження (авансом). Так, документи, які б підтверджували факт забезпечення працівника, що відряджається коштами для здійснення поточних витрат під час службового відрядження (авансом) в Державній екологічній інспекції Центрального округу відсутні, а в ході інспекційного відвідування надані не були. Навів спростування тверджень позивача про недотримання Дисциплінарною комісією пунктів 29, 31 та 32 Порядку. Також зазначив про внесення змін до наказу від 12.10.2020 № 368 в частині невірного зазначення по батькові позивача. В частині визначення відповідальної особи із забезпечення виконання завдань інспекції, зокрема і щодо виконання наказу № 164-від від 04.05.2020 "Про відрядження ОСОБА_6 " наголосив на такому обов'язку позивача /а.с. 88-101, т.1/.
Ухвалою суду від 18 лютого 2021 року, крім іншого, продовжено строк підготовчого провадження у справі на 30 календарних днів, відкладено розгляд справи /а.с. 217, т.1/.
24 лютого 2021 року до суду надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої представник позивача, наполягаючи на задоволенні позову, зазначила, що комісія з розгляду дисциплінарних справ мала визначити наявність чи відсутність дисциплінарного проступку, ступеня вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку начальником Інспекції ОСОБА_1 саме порушення Постанови КМУ від 02.02.2011 №98, яка і була зазначена у службовій записці від 12.10.2020. Наголосила, що в акті інспекційного відвідування Управління Держпраці у Полтавській області виявлено порушення вимог законодавства про працю щодо пункту 4 розділу І «Загальні положення» Інструкції про службові відрядження, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 №59, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.03.1998 за № 218/2658 і не визначено коло винних осіб. Для об'єктивного розгляду дисциплінарного провадження та встановлення обставин, які мали досліджуватись комісією не витребувано посадових інструкцій, пояснень від начальника відділу бухгалтерського обліку та фінансів, не з'ясовано чи були службові/доповідні записки на ім'я позивача про неможливість забезпечити виплату авансу на відрядження працівника та від працівника, що він не отримав авансу на відрядження, а також не дослідила наказ від 04.05.2020 №164-від, відтак не з'ясувала хто саме відповідальний за його виконання. При цьому таким наказом відповідальною особою визначено начальника відділу бухгалтерського обліку та фінансів - головного бухгалтера. Окремо зауважила на незгоді з позицією відповідача про відсутність порушень дисциплінарною комісією Порядку здійснення дисциплінарного провадження, затвердженого Постановою КМУ №1039 від 04.12.2019 /а.с. 26-31, т.2/.
В ході підготовчого засідання, призначеного на 11 березня 2021 року, представником позивача надані:
- заява про уточнення позовних вимог разом з доказами направлення та сплати судового збору /а.с. 36-38, т.2/;
- клопотання про залучення до участі у справі в якості другого відповідача - Державну екологічну інспекцію Центрального округу /а.с. 39, т.2/;
- клопотання про об'єднання в одне провадження справ №440/ 8137/20 та № 440/284/21.
Відповідно до заяви про уточнення позовних вимог позовні вимоги викладені у наступній редакції: визнати протиправним та скасувати Наказ Державної екологічної інспекції України від 20.11.2020 № 413-о «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 », а також визнати протиправним та скасувати Наказ Державної екологічної інспекції Центрального округу від 23.11.2020р. № 236-о «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 ».
При цьому, заява вмотивована тим, що позивач станом на дату звернення з даним позовом не був обізнаний стосовно підстав його звільнення, оскільки не був ознайомлений з таким наказом і його реквізитами. Лише після отримання представником позивача відзиву на таку позовну заяву йому стали відомі такі відомості. При ознайомлені 10.03.2021 з матеріалами справи №440/8137/20 на аркуші справи № 164 знаходиться Акт про доведення до відома ОСОБА_1 . Наказу Державної екологічної інспекції України № 413-о від 20.11.2020 «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 » та наказу Державної екологічної інспекції Центрального округу від 23.11.2020 № 413-0 «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 » ( ОСОБА_1 від ознайомлення із наказами відмовився). Враховуючи те, що дії Державної екологічної інспекції Центрального округу про доведення до відому ОСОБА_1 . Наказу Державної екологічної інспекції України № 413-о від 20.11.2020 «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 » порушують п. 6 ст. 77 ЗУ «Про державну службу» та винесення наказу Державної екологічної інспекції Центрального округу 23.11.2020 № 236-о «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 » є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 11 березня 2021 року вирішено прийняти до розгляду заяву представника позивача про уточнення позовних вимог. Залучено до участі у справі в якості другого відповідача - Державну екологічну інспекцію Центрального округу (надалі по тексту - відповідач2, ДЕІ Центрального округу). Запропоновано другому відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі надати до суду письмовий відзив на позов разом з доказами в його обґрунтування та доказами надіслання (надання) відзиву і доданих до нього документів іншим учасникам справи. Роз'яснено другому відповідачу, що в разі ненадання ним відзиву на позовну заяву справа буде вирішена на підставі наявних в ній доказів. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову. Запропонувати позивачу надати до суду відповідь на відзив протягом п'яти днів з дня отримання відзивів відповідачів разом з доказами в її обґрунтування та доказами надіслання (вручення) відповіді на відзив і доданих до неї документів іншим учасникам справи. Розгляд справи вирішено почати спочатку. Витребувано у Державної екологічної інспекції Центрального округу належним чином засвідчену копію наказу Державної екологічної інспекції Центрального округу від 23.11.2020 № 236-о "Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 ". Витребувані документи встановлено надати до суду у строк до 25 березня 2021 року. Об'єднано справу № 440/8137/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції України, Державної екологічної інспекції Центрального округу про визнання протиправними та скасування наказів зі справою № 440/284/21 за позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції України, Державної екологічної інспекції Центрального округу про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, - в одне провадження, присвоївши їм № 440/8137/20. Підготовче засідання відкладено на 10:00 30 березня 2021 року.
Так, в межах провадження у справі № 440/284/21 за позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції України, Державної екологічної інспекції Центрального округу предметом розгляду є визнання протиправними та скасування наказу Державної екологічної інспекції України про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 №463-о від 21.12.2020 та наказу Державної екологічної інспекції України про звільнення ОСОБА_1 №464-о від 21.12.2020; поновлення ОСОБА_1 на посаді Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Центрального округу з дати звільнення /а.с. 1-10, т.1 справи №440/284/21, якому у зв'язку з об'єднання справ в одне провадження присвоєно порядковий № 3/.
Такий позов обґрунтований з підстав не дотримання Дисциплінарною комісією вимог Порядку здійснення дисциплінарного провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1039 та гарантій, передбачених статтею 77 Закону України «Про державну службу». Крім того, оскаржуваний наказ від 21.12.2020 № 463-о містить лише посилання на положення законодавства без належного наведення мотивів застосування певних норм права або не застосування інших норм при обранні виду дисциплінарного стягнення, а також відповідачем не наведено обставини вчинення дисциплінарного проступку та в наказі не зазначені дати та номери Актів перевірок та приписів, що унеможливлює встановити час складення і підпису останніх. В свою чергу, неналежна юридична кваліфікація дій ОСОБА_1 , які ставляться йому в провину призвела до винесення наказів без повного, всебічного і об'єктивного з'ясування обставин та без належної оцінки останніх. Окремо наголошено, що визначений наказом від 21.12.2020 № 464-о вид дисциплінарного стягнення відносно ОСОБА_1 не є пропорційним ступеню вини позивача, а порушення Порядку здійснення дисциплінарного провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1039, свідчить про неправомірність наказу, ухваленого у підсумку такого дисциплінарного провадження.
16 лютого 2021 року в межах провадження у справі № 440/284/21 до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого представник відповідача1 просив відмовити у задоволення позову в повному обсязі, наголошуючи на безпідставності тверджень позивача про недотримання Дисциплінарною комісією пунктів 29, 31 та 32 Порядку. Також наведено аргументацію в частині юридичної кваліфікації дій начальника Інспекції ОСОБА_1 , який підписував акти перевірок суб'єктів господарювання, а саме: ТОВ «Біланівський ГЗК», АТ «Полтаваобленерго», ТОВ «Метро Кеш Енд Кері Україна», акту та припису ПрАТ «Полтавський ГЗК»; безпідставного пред'явлення претензій Диканській селищній раді, ТОВ «ОКТАН», ТОВ «Метро Кеш Енд Кері Україна», гр. ОСОБА_7 , у зв'язку з чим Дисциплінарна комісія дійшла висновку про наявність у діях ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом сьомим частини другої статті 65 Закону (перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу кримінального або адміністративного правопорушення), за що частиною п'ятою статті 66 Закону передбачена дисциплінарна відповідальність у виді звільнення з посади державної служби. Також наведені обставини таких перевірок, що послугували підставою для відповідного висновку /а.с. 126-146, т.3 справи №440/284/21, якому у зв'язку з об'єднання справ в одне провадження присвоєно порядковий № 5/.
20 квітня 2021 року до суду надійшли письмові пояснення (до відповіді на відзив), відповідно до яких представник відповідача1 , наголошуючи на відмові у задоволенні позову, наполягав на раніше наведених аргументах. Зазначив, що незважаючи на покладення контролю з виконання наказу від 04.05.2020 № 164-від на начальника відділу бухгалтерського обліку та фінансів - головного бухгалтера за начальником ДЕІ Центрального округу ( ОСОБА_1 ) закріплено обов'язок щодо забезпечення виконання даного наказу /а.с. 146-163, т.2/.
Ухвалою суду від 21 квітня 2021 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
30 квітня 2021 року до суду надійшла заява представника Державної екологічної інспекції України про застосування строків позовної давності /а.с. 185-190, т.2/, вмотивована вимогами ЦК України стосовно загальної позовної давності тривалістю три роки. В частині вимог про визнання протиправними та скасування наказів щодо застосування дисциплінарних стягнень, на думку відповідача, мають бути застосовані вимоги статті 78 Закону України "Про державну службу" в частині десятиденного строку подання скарги на такі рішення, відтак на думку відповідача, позивачем введено в оману суд стосовно дотримання строків звернення до суду з даними вимогами. Відтак, керуючись вимогами посилаючись на частину четверту статті 267 ЦК України просив відмовити у задоволенні позову у зв'язку з пропуском позивачем строку позовної давності.
19 травня 2021 року представником позивача надано до суду заяву (в порядку ст. 121 КАС України), відповідно до якої наполягаючи на безпідставності заяви представника Державної екологічної інспекції України про застосування строків позовної давності, посилалась на помилковість посилань останнього на вимоги статті 78 Закону України "Про державну службу". Також, просила строк звернення до суду поновити та вважати його пропущених з незалежних від позивача причин, у разі якщо суд прийде до висновку про пропуск останнім строку звернення з даними вимогами до адміністративного суду.
Ухвалою суду від 19 травня 2021 року заяву представника Державної екологічної інспекції України про застосування строків позовної давності - залишено без задоволення.
ДЕІ Центрального округу правом на надання відзиву на позовні заяви не скористалось.
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримала, просила задовольнити у повному обсязі.
Представники відповідачів у судовому засіданні проти позову заперечували, просили відмовити у повному обсязі.
Суд, заслухавши вступне слово представників сторін дослідивши письмові докази, встановив наступні обставини та спірні правовідносини.
ОСОБА_1 наказом Державної екологічної інспекції України № 22-о від 27.01.2020 «Про призначення ОСОБА_1 » з 28 січня 2020 року призначений на посаду начальника Державної екологічної інспекції Центрального округу - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Центрального округу /а.с. 12, т.1/.
На підставі службової записки завідувача Сектору з питань запобігання та виявлення корупції Ковальчука О.Ю. від 12.10.2020 /а.с. 105, т.1/ Головою ДЕІ України 12.10.2020 видано Наказ № 368 «Про порушення дисциплінарного провадження відносно ОСОБА_1 » /а.с. 104, т.1/.
Дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ Державної екологічної інспекції України 09.11.2020 направила Голові ДЕІ України Мальованому А.М. подання, в якому рекомендувала застосувати до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді оголошення догани, відповідно до ч. 3 ст. 66 Закону України «Про державну службу» /а.с.133-137, т.1/.
На підставі вказаного подання Державною екологічною інспекцією України винесено Наказ від 20.11.2020 № 413-о "Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 " /а.с.140, т.1/.
Наказом Державної екологічної інспекції Центрального округу від 23.11.2020 № 236-о «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 » оголошено наказ Державної екологічної інспекції України від 20.11.2020 № 413-о "Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 " датою, яка є першим робочим днем наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності ОСОБА_1 /а.с.115, т.2/.
Також, 19-23 жовтня 2020 складено довідку про перевірку діяльності та виконання повноважень Державною екологічною інспекцією Центрального округу за період з 01.01.2020 по 16.10.2020 /а.с. 70-172, т.3/.
На підставі службової записки завідувача Сектору з питань запобігання та виявлення корупції Ковальчука О.Ю. від 10.11.2020 /а.с. 173-174, т.3/ Наказом Держекоінспекції від 10.11.2020 № 395-о «Про порушення дисциплінарного провадження відносно ОСОБА_1 » порушено дисциплінарне провадження відносно ОСОБА_1 , начальника Державної екологічної інспекції Центрального округу - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Центрального округу за ознаками вчинення дисциплінарного проступку /а.с. 66-69, т.3/.
Дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ Державної екологічної інспекції України 10.12.2020 направила Голові ДЕІ України Мальованому А.М. подання, в якому рекомендувала застосувати до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби, відповідно до ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу» /а.с.35-64, т.5/.
На підставі вказаного подання Державною екологічною інспекцією України винесено Наказ від 21.12.2020 №463-о "Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 " /а.с. 67-68, т.5/, а також №464-о "Про звільнення ОСОБА_1 " /а.с. 69, т.1/.
Вважаючи свої права порушеними наказами Державної екологічної інспекції України від 20.11.2020 № 413-о "Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 ", №463-о від 21.12.2020 "Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 ", №464-о від 21.12.2020 "Про звільнення ОСОБА_1 ", а також Наказом Державної екологічної інспекції Центрального округу від 23.11.2020 № 236-о «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 », позивач звернувся до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
В статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частини 1 статті 3 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIIІ (в редакції станом на дату виникнення спірних правовідносин) (надалі також - Закон № 889-VIIІ) цей Закон регулює відносини, що виникають у зв'язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, визначає правовий статус державного службовця.
Частина друга статті 3 такого Закону № 889-VIIІ визначає, що дія цього Закону поширюється на державних службовців: 1) Секретаріату Кабінету Міністрів України; 2) міністерств та інших центральних органів виконавчої влади; 3) місцевих державних адміністрацій; 4) органів прокуратури; 5) органів військового управління; 6) органів дипломатичної служби; 7) державних органів, особливості проходження державної служби в яких визначені статтею 91 цього Закону; 8) інших державних органів.
Згідно частини 1 статті 5 Закону № 889-VIIІ правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.
У відповідності до частини 1 статті 8 Закону № 889-VIIІ державний службовець зобов'язаний: 1) дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; 3) поважати гідність людини, не допускати порушення прав і свобод людини та громадянина; 4) з повагою ставитися до державних символів України; 5) обов'язково використовувати державну мову під час виконання своїх посадових обов'язків, не допускати дискримінацію державної мови і протидіяти можливим спробам її дискримінації; 6) забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; 7) сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов'язки та умови контракту про проходження державної служби (у разі укладення); 8) виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України; 9) додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції; 10) запобігати виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби; 11) постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності та удосконалювати організацію службової діяльності; 12) зберігати державну таємницю та персональні дані осіб, що стали йому відомі у зв'язку з виконанням посадових обов'язків, а також іншу інформацію, яка відповідно до закону не підлягає розголошенню; 13) надавати публічну інформацію в межах, визначених законом.
Державні службовці виконують також інші обов'язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах та контракті про проходження державної служби (у разі укладення).
Згідно частини 1 статті 64 Закону № 889-VIIІ за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.
Частиною 1 статті 65 Закону № 889-VIIІ визначено, що підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
Частина 2 статті 65 Закону № 889-VIIІ визначає, що дисциплінарними проступками є: 1) порушення Присяги державного службовця; 2) порушення правил етичної поведінки державних службовців; 3) вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу; 4) дії, що шкодять авторитету державної служби; 5) невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень; 6) недотримання правил внутрішнього службового розпорядку; 7) перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу кримінального або адміністративного правопорушення; 8) невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця; 9) використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб; 10) подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби; 11) неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення; 12) прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин; 13) поява державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння; 14) прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу злочину або адміністративного правопорушення.
В частині 1 статті 66 Закону № 889-VIIІ передбачено, що до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.
Частиною 5 статті 66 Закону № 889-VIIІ визначено, що звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9 - 11, 13, 14 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини другої статті 65 цього Закону.
Для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (частина 1 статті 69 Закону № 889-VIIІ).
Дисциплінарна комісія діє у складі не менше трьох членів (частина 3 статті 69 Закону № 889-VIIІ).
Згідно частини 11 статті 69 Закону № 889-VIIІ суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов'язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.
З метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа (ч. 1 ст. 73 Закону № 889-VIIІ).
Відповідно до частин першої та другої статті 74 Закону № 889-VIIІ дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.
Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. Вчинення державним службовцем діянь у стані крайньої потреби або необхідної оборони виключають можливість застосування дисциплінарного стягнення.
Державний службовець має право на ознайомлення з матеріалами дисциплінарної справи та на оскарження застосованого до нього дисциплінарного стягнення у визначеному цим Законом порядку (ч. 6 ст. 74 Закону № 889-VІІІ).
Відповідно до положень статті 75 Закону № 889-VІІІ перед накладенням дисциплінарного стягнення суб'єкт призначення повинен отримати від державного службовця, який притягається до дисциплінарної відповідальності, письмове пояснення. Пояснення державного службовця має відображати час, місце, обставини та причини вчинення ним дисциплінарного проступку, його усвідомлення чи заперечення провини, а також інші питання, які мають значення у справі. Відмова надати пояснення оформляється відповідним актом і підтверджується двома державними службовцями. Відмова надати пояснення не перешкоджає здійсненню дисциплінарного провадження та накладенню на державного службовця дисциплінарного стягнення.
Статтею 76 Закону № 889-VІІІ передбачено, що державний службовець має право на ознайомлення з усіма матеріалами дисциплінарної справи перед прийняттям рішення про накладення на нього дисциплінарного стягнення.
За результатами ознайомлення державний службовець має право вносити зауваження до висновку, клопотання про вжиття додаткових заходів для встановлення обставин, які мають значення для справи, надавати додаткові пояснення та додаткові документи і матеріали, що стосуються зазначених обставин, які долучаються до справи.
Відповідно до частини першої статті 77 Закону № 889-VІІІ рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб'єкта призначення.
Відповідно до статті 71 Закону № 889-VIIІ, Кабінетом Міністрів України постановою від 04.12.2019 № 1039 затверджено Порядок здійснення дисциплінарного провадження/надалі по тексту - Порядок №1039/, відповідно до пункту 2 якого встановлено, що процедура здійснення дисциплінарного провадження передбачає: прийняття рішення про порушення дисциплінарного провадження; формування дисциплінарної комісії та її склад; визначення повноважень дисциплінарної комісії; визначення основних засад роботи дисциплінарної комісії; формування дисциплінарної справи; прийняття рішення за результатами розгляду дисциплінарної справи.
Пунктом 19 Порядку №1039 визначено, що формою роботи Комісії, дисциплінарної комісії є засідання.
Засідання Комісії, дисциплінарної комісії є правоможним, якщо на ньому присутні не менше двох третин її членів.
Фіксація проведення засідання за допомогою технічних засобів може здійснюватися за рішенням членів Комісії, дисциплінарної комісії та згоди державного службовця /п.20 Порядку №1039/.
Відповідно до пункту 21 Порядку №1039 усі рішення Комісії, дисциплінарної комісії ухвалюються простою більшістю голосів присутніх на засіданні її членів.
Члени Комісії, дисциплінарної комісії мають один голос та можуть голосувати "за" або "проти".
Під час голосування будь-які сумніви щодо наявності в діях державного службовця дисциплінарного проступку тлумачаться на його користь.
У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос головуючого на засіданні Комісії або голови дисциплінарної комісії.
Положеннями п. 22 Порядку №1039 визначено, що рішення Комісії, дисциплінарної комісії оформляється протоколом.
У протоколі зазначаються прізвище та ініціали голови, секретаря і присутніх на засіданні членів дисциплінарної комісії, місце, дата проведення засідання, час початку і закінчення засідання, порядок денний, результати розгляду порядку денного, результати голосування за кожним пунктом порядку денного, прийняті рішення.
З метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення ступеня вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа /п.24 Порядку №1039/.
Документи та матеріали, що долучаються до дисциплінарної справи, повинні відповідати вимогам щодо документування управлінської інформації та організації роботи з документами в державному органі /п. 26 Порядку №1039/.
Згідно положень п.27 Порядку №1039 дисциплінарна справа формується з урахуванням вимог порядку обліку та роботи з дисциплінарними справами, затвердженого НАДС.
Тривалість формування дисциплінарної справи не може перевищувати 20 календарних днів. За потреби зазначений строк може бути продовжений міністром або суб'єктом призначення, але не більш як до 30 календарних днів.
З метою формування дисциплінарної справи Комісія, дисциплінарна комісія може звертатися до відповідних посадових осіб державного органу (його територіальних органів), у якому здійснюється дисциплінарне провадження, інших державних органів, підприємств, установ, організацій щодо надання відповідних пояснень, документів, матеріалів (належним чином завірених копій) /п.28 Порядку №1039/.
В силу п. 29 Порядку №1039 формує дисциплінарну справу та здійснює її підготовку до розгляду:
Комісією - комітет з дисциплінарних проваджень;
дисциплінарною комісією - доповідач.
Доповідачем може бути будь-який член дисциплінарної комісії.
Під час здійснення підготовки справи до розгляду доповідач, зокрема, забезпечує збирання документів та матеріалів, необхідних для формування дисциплінарної справи, формує дисциплінарну справу, забезпечує отримання пояснення від державного службовця, доповідає на засіданні дисциплінарної комісії, вчиняє інші дії, необхідні для здійснення дисциплінарного провадження.
Після завершення формування дисциплінарної справи до розгляду комітет з дисциплінарних проваджень або доповідач передають її відповідно Комісії або секретарю дисциплінарної комісії та повідомляють про це головуючому на засіданні Комісії або голові дисциплінарної комісії з метою призначення дати засідання для її розгляду /п. 30 Порядку №1039/.
Відповідно до п. 31 Порядку №1039 комісія, дисциплінарна комісія запрошує державного службовця на своє засідання для надання пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, та пропонує надати таке пояснення у письмовому вигляді.
Державний службовець має право: бути присутнім на засіданні Комісії, дисциплінарної комісії для надання пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; знайомитися з матеріалами дисциплінарної справи відповідно до статті 76 Закону, у тому числі в установленому законом порядку запитувати та отримувати відповідні документи, їх копії; надавати пояснення, а також відповідні документи та матеріали щодо обставин, які досліджуються; заявляти клопотання про необхідність одержання і долучення до матеріалів дисциплінарної справи нових документів, одержання додаткових пояснень осіб, яким можуть бути відомі обставини справи; користуватися правовою допомогою адвоката або іншого уповноваженого ним представника.
Державний службовець користується іншими правами, встановленими Конституцією та законами України.
Положеннями п.32 Порядку №1039 встановлено, що про дату, час і місце засідання Комісії, дисциплінарної комісії державному службовцю повідомляється шляхом вручення інформації чи документів або надсилання їх поштою за адресою місця проживання/перебування чи на його адресу електронної пошти, або з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку за наявними в особовій справі контактними даними.
Таке повідомлення здійснюється не менш як за п'ять календарних днів до дня проведення засідання Комісії, дисциплінарної комісії.
У разі коли державний службовець не прибув на засідання або не повідомив про поважні причини своєї відсутності, а також не надав письмові пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, Комісія, дисциплінарна комісія складає акт про відмову від надання пояснень.
Відсутність державного службовця на засіданні Комісії, дисциплінарної комісії не перешкоджає здійсненню дисциплінарного провадження.
Комісія, дисциплінарна комісія розглядає належним чином сформовану дисциплінарну справу та за результатами такого розгляду приймає рішення про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, про що зазначається у протоколі засідання /п. 33 Порядку №1039/.
Згідно п. 34 Порядку №1039 результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії.
Пропозиція (подання) готується Комісією, дисциплінарною комісією після прийняття рішення за результатами розгляду дисциплінарної справи та підписується усіма її членами, які брали участь у голосуванні.
Положеннями п. 35 Порядку №1039 комісія, дисциплінарна комісія вносить суб'єкту призначення (керівникові державної служби) пропозицію (подання) разом з матеріалами дисциплінарної справи не пізніше ніж протягом трьох робочих днів з дня її (його) підписання.
Одночасно із внесенням суб'єкту призначення (керівникові державної служби) пропозиції (подання) державному службовцю повідомляється про дату внесення суб'єкту призначення (керівнику державної служби) такої пропозиції (подання) та необхідність надання ним письмового пояснення суб'єкту призначення (керівнику державної служби) відповідно до статті 75 Закону.
Таке повідомлення державного службовця здійснюється шляхом вручення або надсилання поштою, в тому числі з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку. У разі доведення інформації або документів шляхом використання інших засобів телекомунікаційного зв'язку такий спосіб фіксується протоколом у встановленому порядку. Інформація або документи надсилаються державному службовцеві за адресою місця проживання/перебування або на його адресу електронної пошти чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку за наявними в особовій справі контактними даними.
Державний службовець надає письмове пояснення особисто або шляхом надсилання листа на офіційну електронну адресу відповідного державного органу.
У разі ненадання державним службовцем письмового пояснення особисто або шляхом надсилання листа на офіційну електронну адресу відповідного державного органу не пізніше ніж як за два календарних дні до закінчення строку прийняття суб'єктом призначення (керівником державної служби) рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження державний службовець вважається таким, що відмовився від надання письмового пояснення.
Відповідно до п. 36 Порядку №1039 за результатами розгляду дисциплінарного провадження суб'єкт призначення (керівник державної служби) протягом десяти календарних днів з дня отримання пропозиції Комісії, подання дисциплінарної комісії приймає рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження.
Рішення оформляється наказом (розпорядженням) суб'єкта призначення (керівника державної служби).
Суд, перевіряючи підстави винесення відповідачем1 наказу від 20.11.2020 № 413-о про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 у вигляді догани, наголошує на наступному.
Як зазначалося вище, п.32 Порядку №1039 встановлено, що про дату, час і місце засідання дисциплінарної комісії державному службовцю повідомляється не менш як за п'ять календарних днів до дня проведення засідання дисциплінарної комісії.
В той же час, як встановлено з матеріалів справи, 13.10.2020 відбулося засідання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ ДЕІ України, за результатами якого, крім іншого, було вирішено: провести засідання та запросити ОСОБА_1 на 09 год. 00 хв. 27 жовтня 2020 року для ознайомлення ОСОБА_1 з наявними на цей час матеріалами дисциплінарної справи та надання пояснень щодо обставин, як стали підставою для порушення дисциплінарного провадження відносно ОСОБА_1 , про що складено відповідний Протокол №1 від 13.10.2020 /а.с. 145-147 т.1/.
Однак, доказів повідомлення позивача, як цього вимагає п.32 Порядку №1039, про дату, час та місце засідання дисциплінарної комісії 13.10.2020 року - відповідачем1 не надано та матеріали дисциплінарної справи не містять.
Крім того, як вказано Протоколі №1 від 13.10.2020 року дисциплінарною комісією було вирішено провести засідання та запросити ОСОБА_1 на 09 год. 00 хв. 27 жовтня 2020 року. Однак, в повідомленні від імені голови ДЕІ України на ім'я ОСОБА_1 від 15.10.2020 про засідання дисциплінарної комісії безпідставно зазначено інший час, а саме 10:00 год 27.10.2020 /а.с.150 т.1/.
Надаючи оцінку посиланню відповідача1 про дотримання комісією порядку проведення відповідних дисциплінарних проваджень, за результатами яких винесено наказ від 20.11.2020 № 413-о про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 у вигляді догани, суд зауважує, що ДЕІ дійшло помилкового висновку про належність повідомлення ОСОБА_1 про дати засідань відповідної комісії, оскільки судом не можуть бути прийняті як належні докази повідомлення позивача про первинно призначене засідання на 27 жовтня 2020 року відповідно до протоколу №1 від 13 жовтня 2020 року /а.с. 145-147, т.1/, які надані відповідачем1, оскільки направлення шляхом надсилання на електронну пошту позивача /а.с. 153, т.1/ не містить дати такого направлення, а саме графа "Дата" містить зазначення "сьогодні", а сам знімок екрана не містить області, яка б вказувала на дату його формування. В свою чергу, направлення листа про повідомлення в частині дати первинно призначеного засідання комісії шляхом надсилання через застосунок Viber також не містить дати такого направлення, а саме містить зазначення "сегодня" (мовою оригіналу), а також не містить інформації про номер телефону, на який направлялись відповідні файли (найменування контакту може коригуватись користувачем такого застосунку на власний розсуд) /а.с. 154, т.1/.
Будь-яких інших належних та допустимих доказів направлення відповідачме1 та отримання відповідного повідомлення позивачем, суду не надано, як і пояснень та підтвердження дати формування вказаних вище знімків екранів.
Крім того, суд звертає увагу, що повідомлення про засідання Дисциплінарної комісії має складатися від імені дисциплінарної комісії, однак відповідач1 надав до матеріалів справи повідомлення "Про участь в засіданні дисциплінарної комісії" призначене на 27.10.2020 року за підписом Голови ДЕІ України, який не є членом Дисциплінарної комісії.
Як наслідок, протокол про доведення інформації та документів до відома державного службовця від 15 жовтня 2020 року /а.с. 148, т.1/, зокрема щодо засідання дисциплінарної комісії, в якому крім іншого не зазначено ні часу, ні дати засідання дисциплінарної комісії, судом визнається як неналежний доказ повідомлення позивача про час, дату та місце проведення засідання дисциплінарної комісії.
Крім того, відомості про проведене засідання такої комісії 27 жовтня 2020 року та його результати суду надані не були. Протокол такого засідання відсутній, як в матеріалах справи, що розглядається судом, так і в матеріалах дисциплінарного провадження. У той час, як положеннями п. 22 Порядку №1039 визначено, що рішення Комісії, дисциплінарної комісії оформляється протоколом.
Натомість в матеріалах дисциплінарної справи наявний протокол засідання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ ДЕІ України з порядковим номером 2, датований вже 04 листопада 2020 року, відповідно до якого за результатами такого засідання вирішено призначити засідання на 06 листопада 2020 року /а.с. 156-158, т.1/.
У той же час, протокол засідання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ ДЕІ України з порядковим номером 3, датований 06 листопада 2020 року, відповідно до якого за результатами такого засідання вирішено підготувати проект Подання Дисциплінарної комісії та надати на підпис членам ДЕІ /а.с. 159-162, т.1/.
Будь-яких доказів в підтвердження здійснення повідомлення позивача про час, дату та місце проведення засідання дисциплінарної комісії відповідачем1, в порядку та спосіб визначений Порядком №1039, до матеріалів справи не надано, в матеріалах дисциплінарної справи відсутні.
Крім того, призначення на засіданні комісії, яке відбулося 04.11.2020 дати наступного засідання лише через два дні, а саме на 06.11.2020, апріорі здійснено з порушенням Порядку №1039, оскільки державний службовець має бути повідомлений не менш як за п'ять календарних днів до дня проведення засідання. В той час, як повідомити з 04.11.2020 до 06.11.2020 не менш як за п'ять календарних днів до дня проведення засідання не вбачається можливим.
Твердження представника відповідача1 про те, що дисциплінарна комісія зобов'язана повідомити державного службовця лише про перше засідання саме для ознайомлення з наявними матеріалами дисциплінарної справи, а також для надання ним письмових пояснень, є необґрунтованими, оскільки суперечать змісту пунктам 31, 32 Порядку №1039.
Викладені пункти Порядку № 1039 містить імперативну норму, що встановлює обов'язок відповідної комісії з повідомлення державного службовця та не містить обмеження такого обов'язку лише первинно призначеним засіданням, як стверджує відповідач1 в межах даної справи. Також, абзацом 2 п. 31 Порядку №1039 визначено право державного службовця бути присутнім на засіданні дисциплінарної комісії, і такому праву в абзаці першому п. 31 Порядку №1039 визначено кореспондуючий обов'язок дисциплінарної комісії запросити державного службовця на своє засідання. Оскільки, засідань дисциплінарної комісії відносно дисциплінарного провадження щодо позивача було декілька, то і, виходячи з права державного службовця бути присутнім на таких засіданнях, відповідач1 був зобов'язаний завчасно та в належний спосіб повідомити позивача про час, дату та місце всіх засідань дисциплінарної комісії. Однак, відповідачем1 не надано належних та допустимих доказів здійснення в строк та порядок передбачений законодавством належного повідомлення позивача на засідання дисциплінарної комісії, яке мало відбутися о 09:00 27.10.2020, як і не надано доказів результатів такого засідання у вказану дату, а також не надано будь-яких доказів щодо здійснення відповідачем1 в строк та порядок передбачений законодавством належного повідомлення позивача на всі інші засідання дисциплінарної комісії.
Відтак, суд констатує про порушення відповідачем1 положень абзаців 1-2 п. 32 Порядку №1039, зокрема в частині повідомлення про дату, час і місце засідання дисциплінарної комісії державному службовцю не менш як за п'ять календарних днів до дня проведення засідання дисциплінарної комісії, а саме про засідання комісії, які відбулися 04 листопада 2020 року та 06 листопада 2020 року.
Варто зауважити, що відповідна комісія, будучи обізнаною про перебування позивача на лікарняному, не скористалась правом на продовження строку такого дисциплінарного провадження, чим обмежила його право на надання пояснень, ознайомлення з матеріалами дисциплінарної справи та особистої участі під час проведення засідань дисциплінарної комісії.
Також, суд наголошує, що приймаючи рішення за результатами засідання 06 листопада 2020 року про підготовку проекту Подання Дисциплінарної комісії та надання на підпис членам дисциплінарної комісії, сама ж дисциплінарна комісія визначає дату такого подання 09 листопада 2020 року, тобто не у день відповідного засідання дисциплінарної комісії, у той час, як доказів на якій підставі збиралися всі члени дисциплінарної комісії в іншу дату, а саме 09.11.2020 для підписання подання - відповідачем1 не надано /а.с. 133-137, т.1/.
З матеріалів справи судом встановлено, що відповідаче1 за підписом голови ДЕІ Мальованого А. сформовано лист №9713/2.2/8-20 від 09.11.2020 на адресу начальника Державної екологічної інспекції Центрального округу ОСОБА_1. в якому повідомляє, що 09.11.2020 дисциплінарна комісія внесла голові ДЕІ подання відносно ОСОБА_1 та повідомляє про необхідність надання останнім письмових пояснень /а.с.163 т.1/.
Пунктом 35 Порядку №1039 передбачено, що таке повідомлення державного службовця здійснюється шляхом вручення або надсилання поштою, в тому числі з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку. У разі доведення інформації або документів шляхом використання інших засобів телекомунікаційного зв'язку такий спосіб фіксується протоколом у встановленому порядку. Інформація або документи надсилаються державному службовцеві за адресою місця проживання/перебування або на його адресу електронної пошти чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку за наявними в особовій справі контактними даними.
В той же час, в матеріалах дисциплінарної справи відсутні докази здійснення дисциплінарною комісією надсилання вказаного повідомлення позивача та, відповідно, відповідачем1 не надано вказаних доказів до матеріалів справи.
Відтак, суд констатує про порушення відповідачем1 порядку прийняття рішення за результатами розгляду дисциплінарної справи, не поінформування позивача про наявність відносно нього відповідного подання дисциплінарної комісії та позбавлення права позивача подати свої письмові пояснення відповідно до статті 75 Закону №889-VIII.
Окремо суд звертає увагу, що під час розгляду справи, судом встановлено та не заперечується сторонами, що документи, що досліджувались в ході такого дисциплінарного провадження отримані ДЕІ на виконання доручення голови ДЕІ Мальованого А. від 06 листопада 2020 року /а.с. 113, т.1/, відповідно до якого на виконання вимог Закону України «Про державну службу», Порядку здійснення дисциплінарного провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1039, доручено: 1. Начальнику Державної екологічної інспекції Центрального округу ОСОБА_1 забезпечити надання Дисциплінарній комісії з розгляду дисциплінарних справ Державної екологічної інспекції України в термін до 09.11.2020 засвідчених належним чином копій: 1.1. акту інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю від 13.07.2020 № ПЛ16513/2023/АВ, складеного інспектором праці Управління Держпраці у Полтавській області Гускою Н.М. 1.2. припису Управління Держпраці у Полтавській області про усунення виявлених порушень від 13.07.2020 № № ПЛ16513/2023/АВ/П. 1.3. листа Управління Держпраці у Полтавській області від 13.07.2020 №02-12/5324. 1.4. листа Державної екологічної інспекції Центрального округу від 05.08.2020 № 08-13/2953; 2. Попереджено про персональну відповідальність за неналежне виконання завдань, визначених цим дорученням; 3. Контроль за виконанням цього доручення покладаю на керівника Сектору з питань запобігання та виявлення корупції.
Однак, таке доручення не містить відомостей про забезпечення надання відповідних документів в межах дисциплінарного провадження, у тому числі порушеного стосовно позивача, а також підписане головою ДЕІ Мальованим А. , який, в свою чергу, не є ані головою відповідної дисциплінарної комісії, ані її доповідачем, у зв'язку з чим суд констатує порушення вимог пунктів 28-29 Порядку № 1039.
Крім того, суд наголошує, що представником відповідача1 не надано належних пояснень стосовно підстав та актів, що послугували підставою для передачі отриманих ДЕІ на виконання такого доручення голови ДЕІ Мальованого А. документів до відповідної дисциплінарної комісії та їх приєднання до дисциплінарної справи.
Відтак, суд констатує, що матеріали, які не витребовувалися безпосередньо дисциплінарною комісією, надані головою ДЕІ, який не є членом комісії, та долучені такою комісією до матеріалів справи, отримані не в межах процедури, передбаченої пунктами 28-29 Порядку № 1039.
Також, суд звертає увагу на той факт, що відповідні витребувані документи хоч і надані ДЕІ за підписом ОСОБА_1 /а.с. 114-128, т.1/, однак не можуть свідчити про його обізнаність з наявністю та ходом дисциплінарного провадження, порушеного за вказаними вище обставинами, оскільки, як зазначалось, таке доручення не містить посилань на здійснення такого витребування саме в межах дисциплінарного провадження відносно ОСОБА_1 , в той час, як документи витребовувалися у Начальника Державної екологічної інспекції Центрального округу та, на виконання такого доручення, документи надавали Державній екологічній інспекції України, а не дисциплінарній комісії.
Надаючи оцінку самим матеріалам, що досліджувались дисциплінарною комісією, суд вважає за необхідне наголосити, що дисциплінарне провадження, за результатами якого винесено наказ від 20.11.2020 № 413-о про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 у вигляді догани, порушено у зв'язку з надходженням службових записок завідувача Сектору з питань запобігання та виявлення корупції Держекоінспекції Ковальчука О.Ю.
Так, відповідна службова записка № 38 від 12.10.2020 складена стосовно неналежного виконання посадових обов'язків начальником ДЕІ Центрального округу ОСОБА_1, суть питання якої наступна: За результатами розгляду звернень ОСОБА_6 , в тому числі відповідно до резолюції заступника Міністра природних ресурсів та захисту довкілля Романа Шахматенко, щодо порушень начальником Інспекції ОСОБА_1 вимог чинного законодавства, в тому числі стосовно відшкодування витрат на відрядження державних службовців, встановлено наступне. У ході інспекційного відвідування Інспекції інспектором праці Управління Держпраці у Полтавській області Гускою Н.М. виявлено порушення начальником ДЕІ Центрального округу ОСОБА_1 вимог постанови Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 № 98 «Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів», що проявлялось у незабезпеченні ОСОБА_6 коштами як авансом для здійснення поточних витрат при відрядженні на 26 діб відповідно до наказу Інспекції від 04.05.2020 № 164-від. Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 6 розділу ІІІ Положення про Державну екологічну інспекції Центрального округу, затверджену наказом інспекції від 28.04.2020 № 136, начальник Інспекції очолює Інспекцію, здійснює керівництво її діяльністю, несе персональну відповідальність за та результати її діяльності, представляє інтереси Інспекції у відносинах з органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, а також у суді /а.с. 105, т.1/.
Варто наголосити, що перевіряючи такі обставини, комісією не здійснено дослідження ні самого наказу про відрядження від 04.05.2020 №164-від, ні обставин щодо неможливості відповідного забезпеченні ОСОБА_6 коштами як авансом для здійснення поточних витрат при відрядженні на 26 діб та пояснень від начальника відділу бухгалтерського обліку та фінансів, посадових інструкцій такого відділу, зважаючи на покладення контролю за виконанням такого наказу від 04.05.2020 №164-від саме на начальника відділу бухгалтерського обліку та фінансів.
Крім того, відповідачем також не відбирались пояснення і співробітника ОСОБА_6 стосовно вказаних обставин, а також не з'ясовувалось поновлення його порушеного права на відповідні кошти, у тому числі шляхом їх компенсування відразу після подання таким працівником оформленого та підписаного звіту про використані кошти під час відрядження та надання первинних документів в підтвердження здійснення відповідних витрат.
Також, заслуговує уваги і той факт, що дисциплінарне провадження ініційовано виключно у зв'язку з надходженням службової записки, а не скарги ОСОБА_6 . Так, в ході судового розгляду представником відповідача1 зазначено, що позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності не у зв'язку з незабезпеченням відповідної виплати авансу на відрядження, а саме з підстав не встановлення позивачем, як керівником ДЕІ Центрального округу, винних осіб в частині такого порушення та повідомлення про це Управління Держпраці у Полтавській області листом від 05.08.2020 №08-13/2953 /а.с. 128, т.1/, що судом також оцінюється критично як обґрунтування притягнення до дисциплінарної відповідальності, у тому числі оскільки дисциплінарна комісія ДЕІ не може бути визнана суб'єктом владних повноважень зі встановлення винних осіб у допущенні порушень трудового законодавства, у той час, уповноваженим органом, Управління Держпраці у Полтавській області, під час перевірки не було встановлено винних осіб в порушенні трудового законодавства та не було встановлено вину ОСОБА_1 , як начальника.
Тобто, за умови відсутності у такого керівника установи скарг від працівника на невиплату йому авансу перед відрядженням, відсутності службової записки відповідальної особи про неможливість передбачити і виплатити відповідні суми перед відрядженням, або інших обставин, які б вказували на безвідповідальне ставлення підлеглими до виконання своїх обов'язків, у позивача не було підстав для ініціювання перевірок виконання наказу від 04.05.2020 № 164-від, який перебував на виконанні та контролі начальника відділу бухгалтерського обліку та фінансів - головного бухгалтера.
Не здійснення перевірки всіх обставин щодо невиплати авансу перед відрядженням працівника, не встановлення відповідальних осіб згідно вказаного наказу та згідно посадових інструкцій саме щодо незабезпечення ОСОБА_6 коштами як авансом для здійснення поточних витрат при відрядженні на 26 діб відповідно до наказу Інспекції від 04.05.2020 № 164-від, як зазначено в довідній записці, не може в автоматичному порядку свідчити про наявність вини позивача та як наслідок притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
З оскаржуваного наказу №413-о від 20.11.2020 судом встановлено, що підставою для винесення вказаного наказу про застосування до позивача дисциплінарного стягнення вказано: подання дисциплінарної комісії від 17.11.2020 та пояснення ОСОБА_1 від 11.11.2020 /а.с.140 т.1/.
В той же час, суд звертає увагу, що ні в матеріалах дисциплінарного провадження, ні, відповідно, в матеріалах справи не має подання дисциплінарної комісії від такої дати, як 17.11.2020, оскільки подання відносно позивача датується 09.11.2020. Також, оскільки позивача не було повідомлено ні про засідання дисциплінарної комісії, ні про внесення відносно нього подання дисциплінарної комісії, то і його письмових пояснень не могло бути і їх не має ні в матеріалах дисциплінарної справи, ні в матеріалах справи, у тому числі від 11.11.2020, про які зазначено, як підставу для винесення оскаржуваного наказу відповідачем1.
Будь-яких належних та допустимих доказів щодо здійснення виправлень описок у вказаних документах відповідачем1 до суду не надано.
Відтак, наказ від 20.11.2020 №413-о винесено на підставі неіснуючих в матеріалах дисциплінарної справи документів, що є окремою підставою для визнання такого наказу протиправним.
Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку, що проведення дисциплінарного провадження відбулося не у відповідності до вимог законодавства, а також, що Дисциплінарна комісія дійшла передчасного висновку про вчинення Позивачем дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 5 частини 2 статті 65 Закону України "Про державну службу". Судження про необхідність застосування дисциплінарного стягнення в у вигляді догани ОСОБА_1 у Поданні дисциплінарної комісії від 09.11.2020 зроблено без повного, всебічного і об'єктивного з'ясування фактичних обставин та без належної оцінки усіх доказів, оскільки дисциплінарне стягнення може бути накладено лише у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця.
Отже, як наслідок, видаючи наказ про застосування дисциплінарного стягнення у виді догани до позивача відповідач1 діяв протиправно, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення вимоги ОСОБА_1 визнати протиправним та скасувати Наказ Державної екологічної інспекції України від 20.11.2020 № 413-о «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 ».
У той же час, суд не знаходить підстав для задоволення вимоги про визнання протиправним та скасування Наказу Державної екологічної інспекції Центрального округу від 23.11.2020р. № 236-о «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 », оскільки останній не породжує для позивача жодних правових наслідків, з тих підстав, що таким наказом лише оголошено наказ Державної екологічної інспекції України від 20.11.2020 № 413-о "Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 " датою, яка є першим робочим днем наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності ОСОБА_1 . Фактично, Наказ Державної екологічної інспекції Центрального округу від 23.11.2020р. № 236-о «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 » винесено на реалізацію Наказу Державної екологічної інспекції України від 20.11.2020 № 413-о «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 », оцінка якому надано судом в даному рішенні.
Суд, перевіряючи підстави винесення відповідачем1 наказів від 21.12.2020 № 463-о про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 у вигляді звільнення та № 464-о про звільнення ОСОБА_1 з посади, наголошує на наступному.
Надаючи оцінку посилання відповідача1 про дотримання комісією порядку проведення відповідних дисциплінарних проваджень, за результатами яких винесено вказані накази, суд зауважує, що ДЕІ дійшло помилкового висновку про належність повідомлення ОСОБА_1 про дати засідань відповідної комісії, оскільки судом не можуть бути прийняті як належні докази повідомлення позивача про первинно призначене засідання на 11 листопада 2020 року, оскільки направлення листа про повідомлення в частині дати первинно призначеного засідання комісії шляхом надсилання через застосунки Viber та WhatsApp не містять дати такого направлення, а саме містить зазначення "сьогодні", а також не містять відомостей про номер телефону, на який направлялись відповідні файли (найменування контакту може коригуватись користувачем відповідного застосунку на власний розсуд) /а.с. 71-74, т.5/.
Інших доказів направлення та отримання відповідного повідомлення, як і пояснень та підтвердження дат формування вказаних вище знімків екранів суду не надано.
Як наслідок, протокол про доведення інформації та документів до відома державного службовця від 12 листопада 2020 року /а.с. 70, т.5/ судом визнається як неналежний доказ повідомлення позивача про час, дату та місце засідання дисциплінарної комісії.
Окремо суд наголошує, що відповідачем не надано жодного акту, яким комісією прийнято рішення про визначення дати першого засідання в такому дисциплінарному провадженні.
Крім того, протоколом такого засідання не вирішено дату наступного засідання дисциплінарної комісії /а.с. 76-78, т.5/. Акту, яким таке рішення прийнято суду не надано.
Натомість наявний протокол засідання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ ДЕІ України з порядковим номером 2, датований вже 30 листопада 2020 року, відповідно до якого за результатами такого засідання вирішено звернутись до голови ДЕІ України Мальованого А.М. щодо продовження строків здійснення формування дисциплінарної справи та здійснення дисциплінарного провадження відносно ОСОБА_1 /а.с. 79-81, т.5/. Акту, яким прийнято рішення про дату наступного засідання також суду не надано.
У той же час, протокол засідання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ ДЕІ України з порядковим номером 3, датований 08 грудня 2020 року, відповідно до якого за результатами такого засідання вирішено затвердити рішення про наявність у діях начальника ДЕІ Центрального округу ОСОБА_1. дисциплінарного проступку, передбаченого п.7 ч.2 ст. 65 Закону (перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу кримінального або адміністративного правопорушення) та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, передбаченої частиною п'ятою статті 66 Закону - звільнення з посади державної служби /а.с. 82-85, т.5/.
Викладеним підтверджено порушення відповідачем1 положень абзацу 1 п. 32 Порядку №1039, зокрема в частині повідомлення про дату, час і місце засідання дисциплінарної комісії державному службовцю шляхом вручення інформації чи документів або надсилання їх поштою за адресою місця проживання/перебування чи на його адресу електронної пошти, або з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку за наявними в особовій справі контактними даними.
Як зазначалося судом раніше, викладений пункт Порядку № 1039 містить імперативну норму, що встановлює обов'язок відповідної комісії з повідомлення державного службовця та не містить обмеження такого обов'язку лише первинно призначеним засіданням, як стверджує відповідач1 в межах даної справи. Як зазначалося судом раніше, абзацом 2 п. 31 Порядку №1039 визначено право державного службовця бути присутнім на засіданні дисциплінарної комісії, і такому праву в абзаці першому п. 31 Порядку №1039 визначено кореспондуючий обов'язок дисциплінарної комісії запросити державного службовця на своє засідання. Оскільки, засідань дисциплінарної комісії відносно дисциплінарного провадження щодо позивача було декілька, то і, виходячи з права державного службовця бути присутнім на таких засіданнях, відповідач1 був зобов'язаний завчасно та в належний спосіб повідомити позивача про час, дату та місце всіх засідань дисциплінарної комісії. Однак, відповідачем1 не надано будь-яких доказів щодо здійснення відповідачем1 в строк та порядок передбачений законодавством належного повідомлення позивача на всі засідання дисциплінарної комісії.
Відтак, суд констатує про порушення відповідачем1 положень абзаців 1-2 п. 32 Порядку №1039, зокрема в частині повідомлення про дату, час і місце засідання дисциплінарної комісії державному службовцю не менш як за п'ять календарних днів до дня проведення засідання дисциплінарної комісії, а саме про засідання комісії, які відбулися 11 листопада 2020 року, 30 листопада 2020 року та 08 грудня 2020 року.
Також, суд наголошує, що приймаючи рішення за результатами засідання 08 грудня 2020 року про підготовку проекту Подання Дисциплінарної комісії визначає дату такого подання 10 грудня 2020 року, тобто не у день відповідного засідання комісії /а.с. 35-64, т.5/. Доказів засідання членів дисциплінарної комісії в день підписання ними відповідного подання, до матеріалів справи не надано.
Окремо суд наголошує, що документи, що досліджувались в ході такого дисциплінарного провадження отримані ДЕІ на виконання доручень голови ДЕІ Мальованого А. від 17 листопада 2020 року №254 /а.с. 180, т.3/ та від 03 грудня 2020 року №278 /а.с. 206-208, т.3/.
Такі доручення адресовані першому заступнику начальника ДЕІ Центрального округу ОСОБА_13., а відтак не можуть слугувати доказом поінформованості позивача про наявність відносно нього відповідного дисциплінарного провадження. Крім того, такі доручення підписані головою ДЕІ Мальованим А. , який не є ані головою відповідної дисциплінарної комісії, ані її доповідачем, а ні її членом, у зв'язку з чим суд констатує порушення вимог пунктів 28-29 Порядку № 1039.
Окремо суд наголошує, що представником відповідача1 не надано належних пояснень стосовно підстав та актів, що послугували підставою для передачі отриманих ДЕІ на виконання такого доручення голови ДЕІ Мальованого А. до відповідної дисциплінарної комісії та їх приєднання до дисциплінарної справи, як матеріалів наданих не в межах процедури, передбаченої пунктами 28-29 Порядку № 1039.
Документи, витребувані такими дорученнями, надані в.о. начальника ДЕІ Центрального округу ОСОБА_13 /а.с. 182-197, 209-250, т.3; 1-250, т.4; 1-34, т.5/.
Надаючи оцінку самим матеріалам, що досліджувались дисциплінарною комісією, суд вважає за необхідне наголосити, що дисциплінарне провадження, за результатами якого винесено спірні накази від 21.12.2020 № 463-о та № 464-о, порушено у зв'язку з надходженням службової записки завідувача Сектору з питань запобігання та виявлення корупції Держекоінспекції Ковальчука О.Ю. № 43 від 10.11.2020 складено стосовно здійснення протиправного тиску начальником Державної екологічної інспекції Центрального округу (далі - Інспекція) ОСОБА_1 за державного службовця Інспекції ОСОБА_6 , суть питання якої наступна: до Сектору з питань запобігання та виявлення корупції Держекоінспекції 10.11.2020 на електронну пошту надійшла заява державного службовця Інспекції ОСОБА_6 про порушення вимог Закону України "Про державну службу" та Закону України "Про запобігання корупції" і здійснення неправомірного тиску на ОСОБА_6 начальником Державної екологічної інспекції Центрального округу ОСОБА_1 При цьому, державний службовець Інспекції ОСОБА_6 неодноразово звертався на протязі 2020 року до Держекоінспекції із заявами про порушення начальником Інспекції ОСОБА_1 вимог чинного законодавства при організації діяльності Інспекції. У зв'язку із вищевказаним, відповідно до наказу Держекоінспекції від 15.10.2020 № 373, було утворено робочу групу Держекоінспекції для здійснення перевірки виконання повноважень Інспекцією період з 01.01.2020 по 16.10.2020. Відповідно до службової записки начальника Управління державного екологічного нагляду (контролю) природних ресурсів, керівника робочої групи Держекоінспекції з проведення перевірки та виконання повноважень Інспекцією за період з 01.01.2020 по 16.10.2020 Черевка В.М. від 06.11.2020 за результатами здійсненої перевірки виявлено численні порушення начальником Інспекції ОСОБА_1. вимог чинного законодавства. У своїй заяві ОСОБА_6 від 10.11.2020 вказує про вчинення на нього протиправного тиску та постійні погрози про його звільнення із займаної посади зі сторони начальника Інспекції ОСОБА_1 . При цьому, відповідно до резолюції Голови Держекоінспекції Мальованого А.М. на вищевказаній службовій записці, ним прийнято рішення порушення дисциплінарного провадження відносно начальника Інспекції ОСОБА_1 . Згідно із частиною другою статті 72 Закону України "Про державну службу" рішення про відсторонення державного службовця від виконання посадових обов'язків приймається суб'єктом призначення одночасно з прийняттям рішення про порушення дисциплінарного провадження або під час здійснення у разі впливу на працівників державного органу та інших осіб, його здійснення протиправного тиску на підлеглих, погрози звільненням з роботи /а.с. 173-174, т.3/.
Також підставою для порушення дисциплінарне провадження, за результатами якого винесено наказ від 21.12.2020 № 463-о про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 у вигляді звільнення, порушено з підстав надходження службової записки начальника Управління державного екологічного нагляду (контролю) природних ресурсів, керівника робочої групи Держекоінспекції з проведення перевірки діяльності та виконання повноважень ДЕІ Центрального округу за період з 01.01.2020 по 16.10.2020 Черевка В.М. стосовно наявності в діях начальника ДЕІ Центрального округу ОСОБА_1., його першого заступника начальника ОСОБА_13 та заступника начальника ОСОБА_14 дисциплінарного проступку. Суть питання наступного змісту: відповідно до наказу Держекоінспекції від 15.10.2020 № 373 проведення перевірки діяльності -Державної екологічної інспекції Центрального округу", робочою групою ДЕІ з 19 до 23 жовтня 2020 року проаналізована діяльність та виконання повноважень вказаного територіального округу Держекоінспекції за період з 01.012020-16.10.2020. За результатами перевірки складено відповідну довідку (102 арк.). На підставі окремих висновків, викладених у довідці про перевірку діяльності виконання повноважень ДЕІ Центрального округу за період з 01.012020-16.102020, визнано незадовільною роботу, у тому числі начальника інспекції ОСОБА_1 /а.с. 175-176, т.3/.
Варто наголосити, що перевіряючи обставини, викладені в службовій записці завідувача Сектору з питань запобігання та виявлення корупції Держекоінспекції Ковальчука О.Ю. № 43 від 10.11.2020, комісією всупереч частині сьомій статті 66 Закону України «Про державну службу» не враховано, що за кожний дисциплінарний проступок до державного службовця може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.
Крім того, посилаючись на допущення порушень позивачем в частині викладених обставин, не надано жодних пропозицій по суті встановленого у довідці про перевірку діяльності Державної екологічної інспекції Центрального округу", робочою групою ДЕІ з 19 до 23 жовтня 2020 року /а.с.70-172, зокрема а.с. 93, т.3/.
А враховуючи, що до позивача вже було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани по вказаним вище фактам, підстав для вивчення даної службової записки комісією не було.
Суд вкотре наголошує, що відповідачем1 не було забезпечено можливості позивачу скористатись правами наданими державному службовцю в силу положень Порядку №1039, у тому числі позивач повідомлень про час, дату та місце засідання дисциплінарної комісії не отримував, як наслідок, був позбавлений можливості як надати пояснення, так і ознайомитись з матеріалами дисциплінарної справи та взяти участь в засіданні дисциплінарної комісії.
Також, варто наголосити, що поданням від 10.12.2020 констатовано наявність у діях начальника ДЕІ Центрального округу ОСОБА_1. дисциплінарного проступку, передбаченого п.7 ч.2 ст. 65 Закону, а саме перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу кримінального або адміністративного правопорушення, однак, в супереч вимог чинного законодавства, членами дисциплінарної комісії не надано пояснень та опису які саме службові повноваження ним перевищені та в якій мірі.
Окремо суд наголошує на черговому порушенні відповідачем1 вимог законодавства, зокрема в частині повідомлення позивача про внесення дисциплінарною комісією відносно нього відповідного подання та повідомлення позивача про його право надання відповідних письмових пояснень, які мають бути враховані суб'єктом призначення перед розглядом такого подання та прийняттям рішення про застосування відповідного дисциплінарного стягнення.
В той же час, в матеріалах дисциплінарної справи відсутні докази здійснення дисциплінарною комісією надсилання вказаного повідомлення позивача та, відповідно, відповідачем1 не надано вказаних доказів до матеріалів справи.
Відтак, суд констатує про порушення відповідачем1 порядку прийняття рішення за результатами розгляду дисциплінарної справи, не поінформування позивача про наявність відносно нього відповідного подання дисциплінарної комісії та позбавлення права позивача подати свої письмові пояснення відповідно до статті 75 Закону №889-VIII.
Стосовно посилань представника на здійснення перевірок, складання та підписання актів перевірок наступних суб'єктів господарювання: ТОВ "Біланівський ГЗК", АТ "Полтаваобленерго", ТОВ "Метро Кеш Енд Кері Україна", акту та припису ПрАТ "Полтавський ГЗК"; безпідставного пред'явлення претензій Диканській селищній раді, ТОВ "ОКТАН", ТОВ "Метро Кеш Енд Кері Україна", гр. ОСОБА_7 , суд наголошує на наступному.
По-перше, здійснення перевірок таких суб'єктів господарювання складання актів та винесення приписів відбувалось, у тому числі на виконання доручення Прем'єр-міністра України від 29 січня 2020 року № 2777/1/1-20 та листа Державної екологічної інспекції України від 08 квітня 2020 року № 2655/22/8-20, яким зобов'язала керівника Державної екологічної інспекції Центрального округу здійснити перевірку додержання вимог природоохоронного законодавства ПрАТ "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" та ТОВ "Біланівський ГЗК".
В ході судового розгляду справи представниками відповідача не спростовано обов'язку ОСОБА_1 як начальника ДЕІ Центрального округу з виконання таких актів.
По-друге, констатуючи перебування в провадженні Полтавського окружного адміністративного суду справ з оскарження дій/приписів/тощо ДЕІ Центрального округу, комісія у своєму поданні не з'ясовувала ані стану розгляду таких справ, ані набрання законної сили рішеннями суду (у разі їх прийняття) за результатами їх розгляду.
По-третє, представником ДЕІ України не надано належних та обґрунтованих пояснень в частині кваліфікації дисциплінарного проступку, що ставиться у провину позивачу, а саме перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу кримінального або адміністративного правопорушення при існуванні такого виду проступку, як невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень, в силу посилань відповідача1 на неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.
По-четверте, відповідач1, посилаючись на норми частини другої статті 77 Закону України "Про державну службу", відповідно до якого у рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення, наполягав на достатності відомостей зазначених у наказі від 21.12.2020 № 463-о/а.с. 67, т.5/.
Таке твердження судом оцінюється критично, оскільки зазначаючи у такому наказі перелік актів перевірки без зазначення дат їх складення та номерів фактично позбавляє вказаного наказу юридичної визначеності відносно яких конкретно обставин позивача притягнуто до відповідальності оскаржуваним наказом, що позбавляє його належного захисту в частині спростування зазначених обставин в наказі, оскільки їх неможливо ідентифікувати.
По-п'яте, в цьому наказі не зазначено суті вчиненого порушення, тобто в чому конкретно виразилося перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу кримінального або адміністративного правопорушення.
Відповідно до частини першої і другої статті 74 Закону України «Про державну службу» дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби. Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця.
Частиною другою статті 77 цього Закону передбачено, що у рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення. Вимагає зазначення у рішенні виду дисциплінарного проступку і його юридичної кваліфікації.
Таким чином, зазначення в рішенні про притягнення до дисциплінарної відповідальності конкретного пункту частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу» дозволяє чітко визначити як кваліфікував дії чи бездіяльність державного службовця саме той орган (посадова особа), який прийняв рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності, а також перевірити правильність застосування до державного службовця певного виду стягнення.
Крім цього, обрання того чи іншого виду стягнення передбаченого статтею 66 Закону України «Про державну службу» безпосередньо залежить від того, який саме дисциплінарний проступок вчинений державним службовцем.
Саме лише посилання в наказі на положення законодавства без належного наведення мотивів застосування певних норм права або незастосування інших норм при обранні виду дисциплінарного стягнення, а також ненаведення обставин вчинення дисциплінарного проступку, не є належним обґрунтуванням оскаржуваного наказу.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12 серпня 2019 року у справі №1340/4847/18.
Крім цього, суд зазначає, що дисциплінарне стягнення - це передбачена законом міра примусу, що застосовується суб'єктом призначення до державного службовця, який порушив службову дисципліну, тобто вчинив дисциплінарний проступок. Об'єктивна сторона дисциплінарного проступку складається з протиправної поведінки суб'єкта (працівника), шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ними й поведінкою особи, що притягається до відповідальності.
Особливе значення під час визначення діяння державного службовця як дисциплінарного проступку має наявність у вчиненні цього діяння вини державного службовця - певного ставлення особи до своїх протиправних дій і їхніх шкідливих наслідків.
Отже, наказ про притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності повинен містити чітке формулювання суті та обставин допущеного працівником проступку, підстави прийняття рішення про притягнення до відповідальності, час вчинення й час виявлення самого проступку та обґрунтування обрання певного виду стягнення, з урахуванням передбачених законодавством обставин.
Зі змісту згаданого подання дисциплінарної комісії об'єктивна сторона дисциплінарного проступку, по суті відсутня. Відповідач не навів жодних фактів, що підтверджують вчинення позивачем дисциплінарного проступку, з посиланням саме на положення відповідних нормативно-правових актів. Вказане ж стосується щодо зазначення негативних наслідків, оскільки в такому подані лише констатовано про їх наявність, однак не визначено конкретного розміри та причино-наслідкового зв'язку із конкретними діями позивача.
Виходячи зі змісту статей 64-67, 73 та 74 Закону України "Про державну службу", дисциплінарна справа повинна містить висновок про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстави для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, у якому дисциплінарною комісією в повному обсязі мають бути відображені (зафіксовані) факти, причини та умови що призвели до вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку; оцінка його дій або бездіяльності; факти невиконання або неналежного виконання ним посадових обов'язків. Вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку з посиланням на відповідних нормативно-правових актів; ступенів вини, характеру та тяжкості дисциплінарного проступку, обставин за яких він був вчинений, настання наслідків; наведені обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність державного службовця; наявність заохочень, дисциплінарних стягнень та ставлення до служби; заяви, клопотання, пояснення, а також зауваження державного службовця.
Разом з тим, правова оцінка дисциплінарного проступку проводиться на підставі з'ясування усіх обставин його вчинення, у тому числі з урахуванням письмового пояснення працівника. На думку суду, відповідач на момент притягнення позивача до спірної дисциплінарної відповідальності знав про перебування позивача на лікуванні, про неналежне повідомлення про всі засідання дисциплінарної комісії, і у зв'язку із цим про відсутність письмових пояснень позивача, про відсутність належного повідомлення позивача про внесене відносно нього подання та про необхідність надання ним письмових пояснень, про наявність відкритих проваджень в судах щодо проведених ДЕІ Центрального округу перевірок та про відсутність інформації про прийнятті рішення та про дату набрання ними законної сили, однак вказані обставини не врахував, і як наслідок виніс протиправний наказ.
Суд звертає увагу, що обов'язковою умовою для застосування дисциплінарного стягнення є забезпечення дотримання гарантованого Законом України N 889-VIII права державного службовця на участь у процесі з'ясування обставин вчинення дисциплінарного проступку та визначення виду стягнення, зокрема, права на надання пояснень, документів і матеріалів, ознайомлення з дисциплінарною справою, надання зауважень, клопотань про вжиття додаткових заходів щодо з'ясування певних обставин та інше.
Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку, що Дисциплінарна комісія дійшла передчасного висновку про вчинення Позивачем дисциплінарного проступку, передбаченого частиною 2 статті 65 Закону України "Про державну службу". Судження про необхідність застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення до ОСОБА_1 у Поданні дисциплінарної комісії від 10.12.2020 зроблено без повного, всебічного і об'єктивного з'ясування фактичних обставин та без належної оцінки усіх доказів, оскільки дисциплінарне стягнення може бути накладено лише у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця.
Також, суд наголошує, що відповідачем1 в порушення частини четвертої статті 74 Закону України "Про державну службу", якою встановлено, що дисциплінарне стягнення не може бути застосовано під час відсутності державного службовця на службі у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, під час перебування його у відпустці або у відрядженні, наказом від 21.12.2020 № 464-о позивача звільнено датою, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності /а.с. 69, т.5/.
Отже, як наслідок, видаючи наказ про застосування дисциплінарного стягнення у виді звільнення позивача відповідач1 діяв не в межах та не на підставі закону, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення вимоги ОСОБА_1 визнати протиправними та скасувати Накази Державної екологічної інспекції України від 21.12.2020 № 463-о і № 464-о.
Окремо суд наголошує, що як наказ від 20.11.2020 № 413-о, так і накази від 21.12.2020 № 463-о і № 464-о винесені з порушенням строку, встановленого п.36 Порядку №1039, в силу якого суб'єкт призначення (керівник державної служби) протягом десяти календарних днів з дня отримання подання дисциплінарної комісії приймає рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення, оскільки такі накази винесені на 11 календарний день з дати отримання подань від 09.11.2020 та 10.12.2020 відповідно.
Вказаний пункт Порядку №1039 не містить відсилань на перенесення такого строку з урахування вихідних чи святкових днів, та крім того не позбавляє відповідного суб'єкта прийняти рішення не на десятий день, а саме впродовж десяти календарних днів.
Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку, що наказ від 20.11.2020 № 413-о, так і накази від 21.12.2020 № 463-о і № 464-о не відповідають критеріям правомірності, наведеним у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, винесений непропорційно, тобто без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, винесені не на підставі та не у спосіб, що визначенні законом, а також прийняті не своєчасно, а відтак підлягають визнанню як протиправні та скасуванню.
Також суд враховує положення Висновку N 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява N 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява N 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява N 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Відповідно до частини першої статті 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами, суд повинен керуватись принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
При цьому закон не наділяє орган, який розглядає трудовий спір, повноваженнями на обрання іншого способу захисту трудових прав, ніж зазначені в частині першій статті 235 та статті 240 - 1 Кодексу законів про працю України, а відтак встановивши, що звільнення відбулось із порушенням установленого законом порядку, суд зобов'язаний поновити працівника на попередній роботі.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20 грудня 2019 року у справі №826/26823/15, від 28 жовтня 2020 року у справі № 826/7297/15.
У зв'язку з тим, що встановлені у цій справі обставини свідчать про порушення прав позивача, то належним способом захисту порушеного права є приведення сторін у первісний стан, який існував до видання наказу про звільнення.
При цьому суд зазначає, що обираючи саме такий спосіб захисту порушених прав та законних інтересів позивача, суд не підміняє державний орган та не втручається у його дискреційні повноваження щодо здійснення активних дій стосовно працевлаштування позивача.
Тобто, враховуючи, що станом на дату винесення даного рішення судом, відсутні відомості про припинення Державної екологічної інспекції України, позивач підлягає поновленню на тій посаді, з якої його було звільнено спірним у цій справі наказом, тобто на посаді начальника Державної екологічної інспекції Центрального округу - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Центрального округу.
У пункті 2.27 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58, зазначено, що днем звільнення вважається останній день роботи.
Отже, день звільнення - це останній день, коли працівник перебуває у трудових відносинах із роботодавцем.
Судом з матеріалів справи встановлено та не заперечується сторонами, що позивач зокрема у період з 19.11.2020 по 19.01.2021 перебував в тимчасовій непрацездатності, на підтвердження чого сторонами надано до матеріалів справи листки непрацездатності, довідки та консультативні висновки медичних закладів /а.с.91-96 т.5/.
В наказі Державної екологічної інспекції центрального округу від 20.01.2021 №34-о "Про виконання наказу Державної екологічної інспекції України від 21.12.2020 №646-о", який виданий на реалізацію оскаржуваного наказу, крім іншого, наказано: вважати останнім робочим днем ОСОБА_1 20 січня 2021 року, в зв'язку із виходом з лікарняного.
Таким чином, позивача слід поновити на посаді з наступного дня за днем звільнення, тобто з 21.01.2021.
А відтак позовні вимоги в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Центрального округу з дати звільнення, підлягають задоволенню шляхом поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Державної екологічної інспекції Центрального округу - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Центрального округу з 21 січня 2021 року.
Поновлення на посаді, яку позивач обіймав до звільнення, є достатнім ефективним засобом захисту порушеного права позивача.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
Отже, рішення суду в частині поновлення позивача на посаді підлягає негайному виконанню.
Згідно з частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтується його заперечення, і не довів правомірності оскаржуваних наказів.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, аналізу положень чинного законодавства України, практики Європейського Суду з прав людини, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Отже, спір у даній справі є спором про поновлення на роботі, а отже, позивач в цьому спорі - ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору під час розгляду справи.
При цьому, позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір загальною сумою 4472,80 грн, а саме згідно квитанції від 30 грудня 2020 року № 115C00EWE у розмірі 840.80 грн /зв.а.с. 58, т.1/, квитанції від 11.03.2021 року №0.0.2045889036.1 у розмірі 908,00 грн /зв.а.с. 38,т.2/, а також в межах розгляду справи № 440/284/21 відповідно до квитанції від 14.01.2021 № 0.0.1975476380.1 у розмірі 2724 грн.
Отже, позивачем надмірно сплачений судовий збір у розмірі 4472,80 грн.
Суд зауважує, що згідно з пунктом 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Разом з тим, у матеріалах справи наразі відсутнє клопотання позивача про повернення судового збору.
Згідно із частиною 2 статті 7 вказаного Закону у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Державної екологічної інспекції України (Новопечерськи провулок, 3, корп.2, м. Київ, 01042, ідентифікаційний код 37508533), Державної екологічної інспекції Центрального округу (вул. Коцюбинського, 6, м. Полтава, 36039, ідентифікаційний код 42149108) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати Наказ Державної екологічної інспекції України від 20.11.2020 № 413-о "Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 ".
Визнати протиправним та скасувати Наказ Державної екологічної інспекції України №463-о від 21.12.2020 "Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 ".
Визнати протиправним та скасувати Наказ Державної екологічної інспекції України №464-о від 21.12.2020 "Про звільнення ОСОБА_1 ".
Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Державної екологічної інспекції Центрального округу - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Центрального округу з 21 січня 2021 року.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення з 21 січня 2021 року ОСОБА_1 на посаді начальника Державної екологічної інспекції Центрального округу - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Центрального округу.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, з урахуванням положень пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне рішення складено 07 червня 2021 року.
Суддя І.Г.Ясиновський