Справа № 420/1330/21
28 травня 2021 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бжассо Н.В.,
за участі секретаря судового засідання Музики І.О.,
за участі сторін:
представника позивача адвоката Петрової А.М. (згідно з ордером),
представника відповідача Коперсака М.С. (згідно з витягом),
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Одеса за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2» до Головного управління ДПС в Одеській області, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності, стягнення бюджетного відшкодування та пені
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2» до Головного управління ДПС в Одеській області, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, за результатом розгляду якого позивач, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просить суд:
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС в Одеській області щодо невнесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування необхідних даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленого Товариством з обмеженою відповідальністю «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2» згідно з податковою декларацією з податку на додану вартість за звітний (податковий) період серпень 2019 року від 19.09.2019 року у розмірі 19 403 499,00 грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2» бюджетне відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 19 403 499,00 грн. (дев'ятнадцять мільйонів чотириста три тисячі чотириста дев'яносто дев'ять гривень 00 копійок).
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2» пеню у розмірі 332 995,98 грн. за порушення строку відшкодування ПДВ.
В обґрунтування адміністративного позову представник позивача зазначає, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21.07.2020 року по справі № 420/7552/19, яке набрало законної сили згідно з постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 02.12.2020 року, визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області № 000050402 від 26.11.2019 року та податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області № 000051402 від 26.11.2019 року в частині зменшення суми бюджетного відшкодування на суму 136975,00 грн. та в частині штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 68488,00 грн. Представник позивача зазначає, що за результатами судового оскарження визнано правомірною суму заявлену до бюджетного відшкодування у розмірі 19 403 499,00 грн. 15.12.2020 року ТОВ «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2» подано до ГУ ДПС в Одеській області заяву про внесення до Реєстру даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленого ТОВ «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2» (згідно податкової декларації з податку на додану вартість за звітний (податковий) період серпень 2019 року від 19.09.2019 року та згідно заяви про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку на додану вартість, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д4) за звітний (податковий) період серпень 2019 року) у розмірі 19 403 499,00 грн. за результатами судового оскарження. Про результати розгляду вказаної заяви контролюючий орган позивача не повідомив, у зв'язку із чим на адресу відповідача було направлено запит щодо внесення до реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування. Листом від 23.12.2020 року № 27238/Б/15-32-04-02-10 ГУ ДПС в Одеській області сповістило про не внесення вищезазначеної інформації до Реєстру, оскільки контролюючий орган не є адміністратором Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість. Позивач зазначає, що нездійснення бюджетного відшкодування ПДВ є незаконним та таким, що порушує права позивача.
Ухвалою суду від 03.02.2021 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 09.03.2021 року.
19.02.2021 року від ГУ ДКСУ в Одеській області надійшов відзив на адміністративний позов, з огляду на який відповідач зазначає, що ПК України та Порядком № 26 чітко визначено процедуру бюджетного відшкодування ПДВ, що є виключними повноваженнями контролюючих органів та органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. Суд не морже підміняти державний орган і вирішувати питання про стягнення такої заборгованості у спосіб, що не передбачений законом.
02.03.2021 року від представника відповідача, ГУ ДПС в Одеській області надійшов відзив на адміністративний позов, з огляду на який, відповідач вважає позов необґрунтованим та безпідставним. Відповідач зазначає, що у заяві про повернення суми бюджетного відшкодування, яка є додатком № 4 до декларації з ПДВ від 19.09.2019 року № 921522723, ТОВ «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2» вказало банківський рахунок № НОМЕР_1 у АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ», який не відповідає стандартам IBAN, що введені в дію з 01.01.2020 року, та був закритий.
05.03.2021 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив на адміністративний позов, згідно з якою, позивач зазначає, що поточний рахунок платника податку ТОВ «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2» не змінювався і не закривався сам по собі, а лише змінив свій номер відповідно до стандарту IBAN, у зв'язку із внесенням змін до законодавства.
23.03.2021 року від представника позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог в частині належної до стягнення суми пені за порушення строку бюджетного відшкодування.
22.04.2021 року від представника відповідача, ГУ ДПС в Одеській області, надійшли додаткові письмові пояснення у справі.
Ухвалою суду від 23.04.2021 року відмолено у задоволенні клопотання представника відповідача, ГУ ДПС в Одеській області, про призначення економічної експертизи у справі № 420/1330/21.
Ухвалою суду, яка занесена до протоколу підготовчого засідання, суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті на 28.05.2021 року.
Під час судового розгляду справи представник позивача позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.
Представник відповідача, ГУ ДПС в Одеській області, заперечував проти задоволення адміністративного позову.
Представник відповідача, ГУ ДКСУ в Одеській області, у судове засідання не з'явився, належним чином та своєчасно повідомлявся про дату, час і місце судового розгляду, про причини неявки суд не повідомив.
Суд вислухав думку представників сторін щодо суті спору, розглянув матеріали справи, всебічно і повно з'ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінив надані учасниками справи докази в їх сукупності та робить наступні висновки.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2» (код ЄДРПОУ 34319566) є платником податку на додану вартість з 28.03.2006 року, що підтверджується свідоцтвом № 20014698 від 25.10.2013 року.
19 вересня 2019 року товариством з обмеженою відповідальністю "Жилстройсервис-2" подано податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2019 року.
До декларації надано додатки: додаток 3 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3)» та додаток 4 «Заява про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується , в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д4)» за серпень 2019 року, згідно з якими сума бюджетного відшкодування становить 19733807,00 грн.
У заяві позивач просив перерахувати бюджетне відшкодування на рахунок № НОМЕР_1 в АТ «Райффайзен Банк Аваль».
26 листопада 2019 року Головним управлінням ДПС в Одеській області винесено податкове повідомлення-рішення № 000050402, яким визнано відсутність права ТОВ "Жилстройсервис-2" на отримання бюджетного відшкодування за період серпень 2019 року відсутність права на врахування такої суми від'ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку у розмірі 19403499,00 грн., та податкове повідомлення-рішення № 000051402, яким зменшено ТОВ "Жилстройсервис-2" суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість задекларовану на рахунок платника у банку на суму 186975,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 93488,00 грн. Відповідно до рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.07.2020 року у справі № 420/7552/19, визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області № 000050402 від 26.11.2019 року та податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області № 000051402 від 26.11.2019 року в частині зменшення суми бюджетного відшкодування на суму 136975,00 грн. та в частині штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 68488,00 грн.
Згідно з постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 02.12.2020 року у справі № 420/7552/19, апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 липня 2020 року - без змін.
Відповідно до ч. 1 ст. 325 КАС України, постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
Тобто, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.07.2020 року у справі № 420/7552/19 набрало законної сили 02.12.2020 року.
16.12.2020 року ТОВ «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2» звернулося до ГУ ДПС в Одеській області із заявою щодо внесення до Реєстру даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника податку, за результатами судового оскарження.
18.12.2020 року адвокат позивача звернувся до відповідача, діючи в інтересах ТОВ «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2», із адвокатським запитом щодо надання інформації про внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленого ТОВ «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2» згідно податкової декларації з ПДВ за серпень 2019 року та додатку 4.
23.12.2020 року ГУ ДПС в Одеській області надало відповідь за № 27238/б/15-32-04-02-10 на адвокатський запит, згідно з якою відповідач зазначив, що ГУ ДПС в Одеській області не є адміністратором Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, формування якого здійснюється автоматично. Також, у листі вказано, що у додатку 4 до декларації з ПДВ за серпень 2019 року позивачем вказано банківський рахунок № НОМЕР_1 у АТ «Райфайзен Банк Аваль» (МФО 380805), який не відповідає стандартам IBAN.
Відповідно до пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 ПК України, бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.
Згідно з п. 200.1 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Відповідно до п. 200.4 ст. 200 ПК України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 220-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до220-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Приписами п. 200.7 ст. 200 ПК України передбачено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Згідно з пп. 200.7.1 п. 200.7 ст. 200 ПК України, формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.
Відповідно до пп. 200.7.2 п. 200.7 ст. 200 ПК України, заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження. Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
Згідно з пп. «ґ» п. 200.12 ст. 200 ПК України, зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з однієї із таких дат, зокрема, з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення.
У випадках, передбачених підпунктами "а", "г" і "ґ" цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку.
Узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України".
Відповідно до п. 200.13 ст. 200 ПК України, на підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п'яти операційних днів.
Пунктом 200.15 ст. 200 ПК України визначено, що у разі коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування. Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов'язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника. У разі неузгодження контролюючим органом суми податку, заявленої до відшкодування, або її частини зобов'язання з бюджетного відшкодування податку в частині неузгодженої суми виникає з дня закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, за результатами якої прийнято рішення на користь платника податків.
Згідно п. 4 Порядку ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 січня 2017 року № 26, орган ДФС вносить до Реєстру такі дані: найменування платника податку на додану вартість (далі - платник податку) та його індивідуальний податковий номер; дату подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - заява) на рахунок платника податку у банку, поданої у складі податкової декларації з податку на додану вартість (далі - податкова декларація) або уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість (далі - уточнюючий розрахунок) (в разі їх подання); дату надсилання платнику податку органом ДФС повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання); суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зазначену в кожній заяві, поданій у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), у тому числі окремо, яка підлягає перерахуванню на рахунок платника податку у банку та/або в рахунок сплати грошових зобов'язань, та/або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зменшену на суму податкового боргу; реквізити поточного рахунка платника податку для перерахування бюджетного відшкодування; реквізити бюджетних рахунків для перерахування бюджетного відшкодування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; реквізити бюджетного рахунка, з якого здійснюється бюджетне відшкодування; дату початку та закінчення проведення перевірки даних податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), в складі яких подана заява, з обов'язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна); суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, та дату поданої до органу ДФС заяви у разі виникнення у платника податку необхідності змінити напрям узгодженого бюджетного відшкодування; дату складення та вручення платнику податку акта перевірки; дату та номер податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування за кожною заявою з урахуванням уточнюючого розрахунку (у разі їх подання), не узгоджену органом ДФС; дату початку оскарження податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування, що оскаржується; дату закінчення оскарження податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування, узгоджену за результатами оскарження; суму узгодженого органом ДФС бюджетного відшкодування за кожною заявою та дату її узгодження.
Відповідно до п. 7 Порядку № 26, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі органом ДФС на наступний робочий день після виникнення такого випадку. У разі коли за результатами перевірки даних податкової декларації або уточнюючого розрахунку платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган ДФС не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника податку або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний внести відповідні дані до Реєстру. Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду орган ДФС на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов'язаний внести до Реєстру дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника податку.
З огляду на наведені положення законодавства, контролюючий орган зобов'язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника на наступний робочий день після отримання рішення суду, яке набрало законної сили.
Передумовою для отримання платником ПДВ належної йому суми бюджетного відшкодування є відображення органом ДФС в Реєстрі інформації про її узгодження.
Таким чином, суд вважає безпідставними посилання відповідача у листі від 23.12.2020 року за № 27238/Б/15-32-04-02-10, як на підставу для невнесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування необхідних даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленого Товариством з обмеженою відповідальністю «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2» згідно з податковою декларацією з податку на додану вартість за звітний (податковий) період серпень 2019 року від 19.09.2019 року, на те, що ГУ ДПС в Одеській області не є адміністратором Реєстру заяв, оскільки наведеними положеннями законодавства прямо передбачено обов'язок контролюючого органу внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника на наступний робочий день після отримання рішення суду, яке набрало законної сили.
Щодо посилань відповідача на зазначення позивачем у додатку 4 до декларації з ПДВ за серпень 2019 року банківського рахунку ТОВ «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2» № НОМЕР_1 у АТ «Райфайзен Банк Аваль» (МФО 380805), який не відповідає стандартам IBAN та був закритий 23.08.2019 року, суд зазначає наступне.
Згідно з п. п. 3,4 постанови Правління Національного банку України від 28.12.2018 року № 162 «Про запровадження міжнародного номера банківського рахунку (IBAN) в Україні», банки України зобов'язані з 05 серпня до 31 жовтня 2019 року самостійно здійснювати зміну (не за ініціативою клієнта) діючих рахунків клієнтів банків відповідно до вимог стандарту IBAN із збереженням довжини номера рахунку аналітичного обліку - не більше 14 символів.
Банки України відповідно до Порядку подання повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установах до контролюючих органів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18 серпня 2015 року № 721, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04 вересня 2015 року за № 1058/27503 (зі змінами), повідомляють контролюючі органи:
1) про нові рахунки клієнтів - платників податків, відкриті з 05 серпня 2019 року за стандартом IBAN;
2) з 05 серпня до 31 жовтня 2019 про: змінені рахунки клієнтів - платників податків відповідно до вимог пункту 3 цієї постанови; закриття рахунків клієнтів - платників податків.
Суд встановив, що з огляду на надану відповідачем роздруківку з АІС «Податковий блок», рахунок № НОМЕР_1 у АТ «Райфайзен Банк Аваль» (МФО 380805) був відритий 21.06.2018 року, 23.08.2019 року номер рахунку був змінений на IBAN НОМЕР_2 .
Згідно з листом Приморського відділення АТ «Райффайщен Банк Аваль» від 05.03.2021 року за № Д2-В29/62-29, ТОВ «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2» відкрито 21.06.2018 року у АТ «Райфайзен Банк Аваль» рахунок № НОМЕР_1 , IBAN НОМЕР_2 . У листі вказано, що згідно постанови Правління Національного банку України від 28.12.2018 року № 162 «Про запровадження міжнародного номера банківського рахунку (IBAN) в Україні», банком самостійно були змінені номери рахунків клієнта на формат IBAN. Про факт зміни номерів рахунків на формат IBAN, можна було дізнатись за допомогою системи «Клієнт-Банк», де рахунки були автоматично замінені Банком на формат IBAN після взяття органом ДФС рахунку на облік, за умови підключення попередніх рахунків до зазначеної системи. Про зміну номерів рахунків було сповіщено Державну податкову інспекцію м. Одеси. Перехід на номер рахунку в форматі IBAN не передбачає закриття рахунку клієнта та відкриття нового. Змінюється тільки формат номеру рахунку.
Тобто, суд встановив, що рахунок № НОМЕР_1 відкритий ТОВ «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2» 21.06.2018 року у АТ «Райфайзен Банк Аваль», станом на час подання податкової декларації з ПДВ від 19.09.2019 року не був заритий, як про це вказує відповідач, а було змінено формат номеру рахунку відповідно до стандарту IBAN, про що повідомлено відповідача і що відображено в АІС «Податковий блок».
Таким чином, суд вважає безпідставними посилання відповідача щодо неправильного зазначення номеру рахунку позивачем у додатку № 4 до декларації з ПДВ за серпень 2019 року, як на підставу, для невчення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування необхідних даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленого Товариством з обмеженою відповідальністю «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2».
Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини та наведені положення законодавства, суд робить висновок про наявність підстав для визнання протиправною бездіяльності Головного управління ДПС в Одеській області щодо невнесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування необхідних даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленого Товариством з обмеженою відповідальністю «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2» згідно з податковою декларацією з податку на додану вартість за звітний (податковий) період серпень 2019 року від 19.09.2019 року у розмірі 19 403 499,00 грн.
Суд зазначає, що зобов'язання з бюджетного відшкодування податку в частині неузгодженої суми виникає з дня закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, за результатами якої прийнято рішення на користь платника податків. Держава в особі відповідних державних органів, виконуючи певний комплекс дій, зобов'язана повернути платнику суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість протягом законодавчо встановленого строку після дня набуття відповідною сумою статусу узгодженої.
Відповідно до частини першої статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожна юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошував, що поняття «майно» у першій частині статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, яке не обмежується правом власності на речі матеріального світу та не залежить від формальної класифікації, прийнятої у національному законодавстві: деякі інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть розглядатися як «майнові права», а отже, як «майно» (див. mutatis mutandis рішення у справі «Бейелер проти Італії» від 05 січня 2000 року) (Beyeler v. Italy, заява № 33202, § 100)).
За певних обставин «легітимне очікування» на отримання «активу» також може захищатися статтею 1 Першого протоколу до Конвенції. Так, якщо суть вимоги особи пов'язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «легітимне очікування», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя (див. mutatis mutandis рішення у справі «Суханов та Ільченко проти України» від 26 червня 2014 року (Sukhanov and Ilchenko v. Ukraine, заяви № 68385/10 та № 71378/10, § 35)).
ЄСПЛ у рішенні у справі «Інтерсплав проти України» від 09 січня 2007 року зазначив, що юридична особа-платник ПДВ мала достатньо підстав сподіватись на відшкодування цього податку, так само як і на компенсацію за затримку його виплати, та встановив, що заявник мав захищений статтею 1 Першого протоколу до Конвенції майновий інтерес (Intersplav v. Ukraine, заява № 803/02, § 31-32). ЄСПЛ констатував порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції у справі з огляду на постійні затримки відшкодування і компенсації ПДВ у поєднанні із відсутністю ефективних засобів запобігання або припинення такої адміністративної практики, та зазначив, що і стан невизначеності щодо часу повернення коштів заявника порушували «справедливий баланс» між вимогами публічного інтересу та захистом права на мирне володіння майном (§ 40).
Оскільки податкове законодавство передбачає право позивача на повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ та отримання пені на суму податку, не відшкодовану платнику протягом визначеного законодавством строку, позивач у цій справі має майновий інтерес щодо відшкодування з бюджету ПДВ у розмірі 19403499,00 грн. та пені в розмірі 332995,98 грн., які охоплюються поняттям «майно» в аспекті частини першої статті 1 Першого протоколу до Конвенції.
Верховенство права, як основоположний принцип адміністративного судочинства, визначає спрямованість судочинства на досягнення справедливості та надання ефективного захисту.
Статтею 13 (право на ефективний засіб юридичного захисту) Конвенції передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Відтак ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
У постанові від 12 лютого 2019 року № 826/7380/15 Велика Палата Верховного Суду, розглядаючи питання щодо належного способу захисту права платника ПДВ на отримання сум бюджетного відшкодування з ПДВ, зазначила, що, враховуючи відсутність механізму реального відшкодування платнику ПДВ узгодженої суми бюджетного відшкодування цього податку, такі способи захисту порушеного права, як зобов'язання контролюючого органу надати висновок про підтвердження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування або внести заяву платника податку до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, не призведуть до ефективного відновлення права платника податку. Ефективним способом захисту, який забезпечить поновлення порушеного права платника податку, є стягнення з Державного бюджету України через відповідний контролюючий орган на користь платника податку заборгованості бюджету із відшкодування податку на додану вартість та пені, нарахованої на суму такої заборгованості.
Зазначений висновок застосовується і до способу захисту порушеного права, як зобов'язання контролюючого органу внести заяву платника податку до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ, який діє після 1 січня 2017 року.
Вказаний висновок суду відповідає висновкам Верховного Суду, що наведені у постанові від 15 травня 2020 року у справі №200/14773/18-а.
Таким чином, суд робить висновок про наявність підстав для стягнення суми бюджетного відшкодування на користь позивача з Державного бюджету України через ГУ ДКСУ В Одеській області, що забезпечить правовий захист права позивача на отримання зазначеної суми, узгодженої в судовому порядку.
Щодо вимоги позивача про стягнення з Державного бюджету України пені у розмірі 332995,98 грн., суд зазначає наступне.
Згідно з пунктом 200.23 статті 200 ПК, суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.
Враховуючи те, що позивачу не було відшкодовано відповідні суми бюджетного відшкодування, у встановлені законом строки, позивач набув право на нарахування пені у порядку, встановленому п.200.23ст.200 Податкового кодексу України.
При цьому, не внесення органом ДПС після узгодження суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, та невідшкодовану в зв'язку з цим заборгованості бюджету з ПДВ, не позбавляє платника податку права пред'явити вимоги про стягнення зазначеної пені.
Оскільки, ГУ ДПС в Одеській області зобов'язане було на наступний робочий день після отримання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду внести до Реєстру дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника податку, початок нарахування пені на суму бюджетного відшкодування починається з 26.12.2020 року.
Кінцеву дату розрахунку пені на заборгованість бюджету з відшкодування податку на додану вартість позивачем визначено самостійно, а саме 23.03.2021 рік.
Визначаючись з розміром суми пені за вказаний період, яка підлягає стягненню на користь позивача, суд враховує висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постановах від 12.03.2019 р. у справі № 806/1605/17, від 15.05.2020 р., у справі № 200/14773/18-а, адміністративне провадження №К/9901/27599/19, від 06.04.2020 р. у справі № 280/4334/18, адміністративне провадження №К/9901/266/20, в яких, зокрема, визнано правильним розрахунок суми пені, зроблений судами попередніх інстанцій за формулою: (сума бюджетної заборгованості) х (облікова ставка НБУ на момент виникнення пені) х 120 % : 365 днів х (кількість днів прострочення).
Таким чином, належна до стягнення на користь позивача сума пені становить: 19 403 499,00 х 6% (облікова ставка НБУ на момент виникнення пені) х 120% : 365 х 87 = 332 995,94 грн.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З огляду на вищевикладене, суд робить висновок, що адміністративний позов ТОВ «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2» належить до задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Суд встановив, що за звернення до суду із зазначеним адміністративним позовом позивач сплатив судовий збір у розмірі 22700,00 грн.
Керуючись ст.ст.2, 3, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 94, 139, 173-183, 192-228, 243, 245, 246, 250, 262, 295 КАС України, суд
Задовольнити адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2» до Головного управління ДПС в Одеській області, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності, стягнення бюджетного відшкодування та пені.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС в Одеській області щодо невнесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування необхідних даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленого Товариством з обмеженою відповідальністю «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2» згідно з податковою декларацією з податку на додану вартість за звітний (податковий) період серпень 2019 року від 19.09.2019 року у розмірі 19 403 499,00 грн. (дев'ятнадцять мільйонів чотириста три тисячі чотириста дев'яносто дев'ять гривень 00 копійок).
Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2» бюджетне відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 19 403 499,00 грн. (дев'ятнадцять мільйонів чотириста три тисячі чотириста дев'яносто дев'ять гривень 00 копійок).
Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2» пеню у розмірі 332 995 (триста тридцять дві тисячі дев'ятсот дев'яносто п'ять) гривень 94 (дев'яносто чотири копійки) за порушення строку відшкодування ПДВ.
Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ: 43142370) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2» (код ЄДРПОУ: 34319566) судовий збір у розмірі 22700,00 грн. (двадцять дві тисячі сімсот гривень 00 копійок).
Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2» (код ЄДРПОУ: 34319566; б. Французький, буд. 60/1, м. Одеса, 65062).
Відповідач - Головне управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ: 43142370, адреса: вул. Семінарська, буд. 5, м. Одеса, 65044).
Відповідач - Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області (код ЄДРПОУ: 37607526; вул. Садова, 1-А, м. Одеса, 65023).
Повний текст рішення складений та підписаний судом 07 червня 2021 року.
Суддя Н.В. Бжассо