Справа № 420/5801/21
07 червня 2021 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Катаєва Е.В., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради (вул. Косовська, 2-Д, м. Одеса, 65074) про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вичинити певні дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, в якому позивач просить суд:- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати йому щорічної разової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком;- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити йому щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2020 роік у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.
Згідно з ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, крім іншого, відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст.160,161,172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Позов поданий до суду позивачем 08.04.2021 року.
Частинами 1, 2 статті 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Правила регулювання строків звернення до суду має на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.
Рішенням Конституційного Суду України №17-рп/2011 від 13.12. 2011 року визначено, що держава може встановлювати відповідні процесуальні строки, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Статтею 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» встановлено: щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
У відповідності до ч.4 статті 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
Тобто у відповідності до вказаної норми, право на отримання разової грошової допомоги до 5 травня мають право визначені особи до 30 вересня, однак лише відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги та саме до вказаної дати особа має звернутися до відповідного суб'єкту владних повноважень щодо виплати йому разової грошової допомоги до 5 травня .
Положення ч.4 ст.171-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо право звернутися за разової грошової допомоги до 5 травня та отримати її до 30 вересня, згідно з правовим висновком Верховного Суду визначається як початок перебігу строку для звернення до суду за захистом своїх прав.
Частиною 5 ст.242 КАС України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Верховний Суд у постановах від 06.02.2018 року по справі №607/7919/17 та від 14.08.2018 року по справі 472/2190/17 виклав правову позицію щодо обчислення строку звернення до суду осіб, які вважають порушеними свої права при нарахуванні та виплаті ним разової грошової допомоги до 5 травня. Зокрема, Верховний Суд відхилив посилання позивача про те, що строк звернення до суду ним не пропущено, так як про порушення свого права на належний розмір щорічної допомоги до 5 травня за 2016 рік він дізнався після отримання листа управління соціальної політики Тернопільської міської ради від 28 квітня 2017 року, виходячи з того, що отримавши у квітні 2016 року разову грошову допомогу до 5 травня за 2016 рік у сумі 920,00 грн, позивач міг дізнатися про порушення своїх прав. При цьому, 30 вересня 2016 року - встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата вказаної допомоги і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж була йому нарахована. Отже, перебіг строку звернення позивача до суду з даним позовом слід обраховувати з 30 вересня 2016 року.
Таким чином, 30 вересня поточного року - це встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата вказаної допомоги і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж та, яка була йому нарахована.
Ст.120 КАС України встановлено, що строк, що визначається місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця цього строку.
По даній справі №420/5801/21 перебіг строку звернення до суду позивача ОСОБА_1 з вимогами щодо нарахуванню та виплати щорічної разової допомоги до 5 травня за 2020 року слід обраховувати з 30 вересня 2020 року, позивач звернувся до суду з позовом 08.04.2021 року, тобто встановлений КАС України шестимісячний строк звернення до суду позивачем пропущено.
Згідно з частинами 1-3 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Враховуючи, що позивач звернувся до суду з позовом з пропущеним строком, суд ухвалою від 12.04.2021 року залишив позов без руху для усунення недоліків, а саме надання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням поважності причин його пропуску.
Позивачем подана заява про поновлення строку звернення до суду, в якій він зазначив, що отримавши 24.03.2021 року від управління відповідь з відмовою здійснити перерахунок одноразової грошової допомоги, він мав намір до 31.03.2021 року звернутись до суду, але з 23.03.2021 року на території міста Одеси встановлений «червоний рівень» епідемічної безпеки, у зв'язку з чим він не мав можливості підготувати матеріали позовної заяви. Лише після звернення до профспілки Одеського морського порту, йому допомогли 08.04.2021 року скласти та роздрукувати позов юристи Одеської філії ДП, де він працює електромонтером. Позивач також вказує, що доступ до суду є гарантією справедливого судочинства.
Дослідивши заяву про поновлення строку звернення до суду з даним позовом суд дійшов висновку про відсутність поважності причин пропуску строку, які зазначені у заяві від 19.04.2021 року.
Згідно наведеної в ухвалі суду правової позиції Верховного Суду, викладеного ним у постановах від 06.02.2018 року по справі №607/7919/17 та від 14.08.2018 року по справі 472/2190/17, щодо обчислення строку звернення до суду осіб, які вважають порушеними свої права при нарахуванні та виплаті ним разової грошової допомоги до 5 травня, Верховний Суд відхилив посилання позивача про те, що строк звернення до суду ним не пропущено, так як про порушення свого права на належний розмір щорічної допомоги він дізнався після отримання листа управління соціальної політики, виходячи з того, що сама допомога була отримана раніше. Тобто питання дати, з якої особа дізнається про своє порушене право обчислюється не з дати отримання відповіді на лист, звернення до відповідача. Питання обізнаності про порушення строку настає з дати отримання допомоги. Таким чином, особа отримує допомогу у квітні - травні відповідного року, після чого до 30.09.2021 року має час вирішити питання щодо розміру виплати та з 30.09.2020 року обраховується шестимісячний строк звернення до суду. Тобто фактично у позивача був строк більш 10 місяців для з'ясування питання розміру грошової допомоги та звернення до суду з позовом.
При таких обставинах посилання позивача на отримання ним відповіді від Управління 24.03.2021 року та намір подати позов до 31.03.2021 року є неспроможними, оскільки про порушення свого права позивач достовірно знав з дня отримання допомоги. З цих підстав неспроможними є посилання позивача на введення карантину з 23.03.2021 року.
Щодо посилання позивача на доступ до суду як на підставу визнання причин пропуску строку поважними, суд вважає такі доводи необґрунтованими, оскільки встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини набувають статус стабільних.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс та інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії», справа «Голдер проти Сполученого Королівства»).
Враховуючи викладене суд вказані в заяві позивачем підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду визнає неповажними та з урахуванням приписів ст.123 КАС України продовжує строк на усунення недоліків для зазначення інших підстав для поновлення строку.
Ухвалою суду від 05.05.2021 року позивачу продовжений строк на усунення недоліків та зазначення інших причин поважності пропущення строку звернення до суду з позовом.
Копія ухвали суду 06.05.2021 року направлена на електрону адресу позивача. Ухвала суду від 05.05.2021 року оприлюднена в ЄДРСР 06.05.2021 року. Згідно з даними автоматизованої системи діловодства суду заяв, клопотань по справі станом на 07.06.2021 року не зареєстровано.
Відповідно до п.9 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених ч.2 ст.123 цього Кодексу.
Згідно з частинами 1-2 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
При таких позов підлягає поверненню позивачу.
Керуючись ст.ст.122,123,160,161,169, 248 КАС України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради (вул. Косовська, 2-Д, м. Одеса, 65074) про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вичинити певні дії - повернути позивачу без розгляду.
Роз'яснити позивачу що повернення позовної заяви не позбавляє її права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом
Ухвала набирає законної сили у порядку ст.256 КАС України.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст. ст. 293-295 КАС України.
Суддя Е.В. Катаєва