Справа № 815/2789/18
04 червня 2021 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Самойлюк Г.П.
при секретарі: Сердюк І.С.
сторін:
позивач: ОСОБА_1
відповідач:
Подільський міський голова: Кресюн В.А.
треті особи: ОСОБА_2
Гінкул С.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в режимі відеоконференції матеріали уточненого позову ОСОБА_1 (вх. № ЕП/14307/21) від 26.05.2021р., -
У провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за позовною заявою ОСОБА_1 до міського голови Іванова Анатолія Павловича, Подільської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання незаконними дій, зобов'язання вчинити певні дії.
26.05.2021 р. (вх. № ЕП/14307/21) від ОСОБА_1 надійшов уточнений адміністративний позов, в якому заявник просить:
на підставі того, що рішення Котовською міською радою про призначення надбавок до посадових окладів міському голові, його заступникам та секретарю на 2018 р., 2019 р. та 2020 р., як виявилося після перегляду відео і доданих до матеріалів справи документів у дійсності не приймалося, а навіть не пропонувалося депутатам для голосування, визнати його незаконним та прийняти рішення про його скасування;
визнати дії відповідача, які полягають у самовільному, всупереч чинному законо давству призначенні собі, своїм численним заступникам і секретарю надбавок до посадових окладів у шалених розмірах незаконними та такими, що порушують права громадян, як платників податку, за які відповідач призначив собі, своїм численним заступникам і секретарю надбавок до посадових окладів за начебто виконану невідомо яку особливо важливу роботу та ще у шалених розмірах;
зобов'язати відповідача, його заступників і секретаря повернути незаконно отримані кошти у якості надбавок до посадових окладів у шалених розмірах до міського бюджету впродовж 2018 р., 2019 р. та у період 01.01.2020p. пo 12.10.2020 р.;
звільнити позивача від сплати судового збору.
Згідно ч. 1 ст. 47 КАС України, крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
З аналізу наведених норм вбачається, що вищезазначена стаття регулює порядок реалізації права позивача змінити позовні вимоги. Вимоги статті випливають із принципів диспозитивності та змагальності.
Суд зазначає, що предметом позову є матеріально - правові вимоги позивача до відповідача. При цьому, підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.
Підстави позову - це факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. Тобто це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, які об'єктивуються у поданих доказах. Під підставами позову слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, а не самі по собі посилання позивача на певну норму закону. До підстав позову входять лише юридичні факти, тобто ті, з якими норми матеріального права пов'язують виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків суб'єктів спірного матеріального правовідношення, та які у своїй сукупності дають право особі звернутися до суду з вимогами до іншої особи.
Зміна предмету адміністративного позову можлива у такі способи: заміна одних позовних вимог іншими; доповнення позовних вимог новими; вилучення деяких із позовних вимог; пред'явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
Як вбачається із уточненого позову, позивачем заявлено нові вимоги, позивач в уточненому позові змінює підстави та одночасно предмет позову, що суперечить вимогам адміністративного судочинства, оскільки стаття 47 КАС надає позивачу можливість до закінчення підготовчого засідання змінити або предмет або підставу позову.
Крім того, суд акцентує увагу на тому, що ухвалою суду від 22.02.2019р. позовну заяву ОСОБА_1 до міського голови Іванова Анатолія Павловича, Подільської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_2 про визнання незаконними рішень, дій, зобов'язання вчинити певні дії залишено без розгляду в частині позовних вимог щодо: визнання незаконним рішення Котовської міської ради № 46-VII від 27.01.2016р.; визнання незаконним рішення Котовської міської ради № 98-VII від 27.04.2016р.
Позов залишено без розгляду у вказаній частині на підставі п.3 ч.1 ст. 240 КАС України, враховуючи наявність у провадженні Одеського окружного адміністративного суду спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав., оскільки зазначені позовні вимоги були предметом спору у справі № 505/1504/17, що розглядалася Одеським окружним адміністративним судом.
Ухвалою суду від 31.03.2021р. суд залишив без розгляду уточнений адміністративний позов ОСОБА_1 (вх. ЕП № 6028/21 від 09.03.2021р.), в якому останній просив:
встановити, що рішення начебто прийняте Котовської міською радою на черговій сесії ради 27.04.2016р. про призначення надбавок до посадових окладів міському голові, його заступникам та секретарю, згідно регламенту ради взагалі не повинно було розглядатися, не приймалося, не пропонувалося для голосування та скасувати його;
визнати дії відповідача - Подільського міського голови ОСОБА_4 , які полягають у самовільному, всупереч чинному законодавству призначенні собі, своїм численним заступникам і секретарю надбавок до посадових окладів у шалених розмірах незаконними та такими, що порушують права громадян як платників податку, за які відповідач призначив собі, своїм численним заступникам і секретарю надбавок до посадових окладів за начебто виконану невідомо яку особливо важливу роботу та ще в шалених розмірах незаконними;
прийняти рішення про спростування незаконного твердження відповідача, що призначення надбавок до посадових окладів міському голові, його заступникам та секретарю, яке згідно постанови Кабінету Міністрів України №268 від 09.03.2006р. має прийматися за рішенням депутатів відповідної міської ради, а виплата їх здійснюється за рахунок коштів міського бюджету, який формується за рахунок податків, сплачених кожним з понад 40 тисяч членів міської громади, є актом індивідуальної дії.
Згідно п.1 ч. 2 ст. 45 КАС України з урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема, подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).
Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та неприпустимість зловживання процесуальними правами є основними засадами (принципами) адміністративного судочинства (п.п. 2 і 9 ч. 3 ст. 2 КАС України).
Учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу (п. 1 ч. 5 ст. 44 КАС України).
Учасники судового процесу повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 45 КАС України). Перелік дій, що суперечать завданню адміністративного судочинства та які залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним (частина друга вказаної статті).
Суд зазначає, що позивач, зловживаючи правом на доступ до суду та на подання до суду процесуальних документів, черговий раз заявляє вимоги про визнання незаконними та скасування рішень, які вже було вирішено судом, що зумовлює умисне затягування розгляду справи та свідчить про використання процесуальних прав всупереч завданню адміністративного судочинства.
Відповідно до ч. 2 ст. 241 КАС України процедурні питання, пов'язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.
За таких обставин, враховуючи наведене, а також те, що позивачем змінено і підставу і предмет позову, суд дійшов висновку, про необхідність повернення заяви позивачу.
Керуючись ст.ст. 45, 47, 167, 241, 243, 248, 294 КАС України, суд-
ухвалив:
Уточнений позов ОСОБА_1 (вх. № ЕП/14307/21) від 26.05.2021р., - повернути позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали виготовлено та підписано 07.06.2021р.
Суддя Г.П. Самойлюк