Справа № 420/4119/21
07 червня 2021 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65107) про визнання протиправними дії і бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
В провадженні суду знаходиться справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - ГУ ПФУ), в якому позивач просить: - визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії з 74% до 70% сум грошового забезпечення при перерахунку та виплаті пенсії йому - ОСОБА_1 , з 01.05.2018; - визнати протиправною бездіяльність відповідача у перерахунку та виплаті пенсії з 01.04.2019 за Довідкою про розмір грошового забезпечення №11/1767 від 07.09.2020 йому - ОСОБА_1 ;- зобов'язати відповідача здійснити з 01.05.2018 до 01.04.2019 року перерахування і виплату йому - ОСОБА_1 , пенсії у розмірі 74% відповідних сум грошового забезпечення відповідно до ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 р. № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 р. № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» на підставі Довідки про розмір грошового забезпечення № 11/11338 від 31.09.2018 року;- зобов'язати відповідача здійснити з 01.04.2019 року перерахування і виплату йому - ОСОБА_1 , пенсії у розмірі 74% відповідних сум грошового забезпечення відповідно до ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 р. № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 р. № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» на підставі Довідки про розмір грошового забезпечення № 11/1767 від 07.09.2020 року.
Позивач зазначив, що йому як пенсіонеру, якій отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", з 01.01.2018 року пенсія перерахована виходячи з наступних сум грошового забезпечення: посадовий оклад; оклад за військове звання; процентна надбавка за вислугу років, тобто не були включені додаткові види грошового забезпечення, а також при перерахунку зменшений відсотковий розмір пенсії з 74% до 70% сум грошового забезпечення.
Позивач вказує, що йому виготовлена Адміністрацією Державної прикордонної служби України нова довідка станом на 05.03.2019 про розмір грошового забезпечення №11/1767 від 07.09.2020 року, проте відповідач відмовив йому у перерахунку пенсії.
На думку позивача таки дії відповідача протиправними, оскільки він має право на перерахунок пенсії з додатковими видами грошового забезпечення у відповідності до вимог ст.ст.43,63 Закону України № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою КМУ від 13.02.2008 року №45 (далі Порядок №45), а також висновків Верховного Суду по зразковій справі №160/3586/19 від 06.08.2019 року.
Пенсія повинна бути розрахована з урахуванням складових зазначених у довідці №11/1767 від 07.09.2020 року.
Також позивач вважає, що відсутні підстави для застосування зменшення розміру пенсії з 74% до 70% грошового забезпечення, що встановлено рішенням суду у зразковій справі №240/5401/18.
Позивач просив задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою суду від 22.03.2021 позов залишено без руху, наданий строк на усунення недоліків.
Ухвалою суду від 06.04.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у порядку ст.262 КАС України.
Представник ГУ ПФУ надав відзив на позов, у якому просив відмовити у задоволенні позову та звернув увагу на те, що довідка №11/11338 від 31.09.2018 року до ГУ ПФУ не надходила, у зв'язку з чим позовні вимоги позивача є нечіткими.
Також представник зазначив, що ст.63 Закону України № 2262-ХІІ посилається на Порядок № 45, яким встановлено, що перерахунок пенсій провадиться на умовах та в розмірах, передбачених КМУ. Після прийняття КМУ рішення про перерахунок пенсій формуються списки, на підставі яких готуються довідки відповідними уповноваженими органами.
Позивачу на підставі списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, уповноваженим органом передана довідка про розмір грошового забезпечення для перерахунку позивачу пенсії згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” за нормами, чинними на 01.03.2018.
На виконання вищезазначеної Постанови №103 ГУ ПФУ проведено перерахунок пенсії позивачу на підставі довідки про розмір грошового забезпечення №11/11338 від 31.03.2018 року за відповідною посадою з урахуванням посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років.
Представник вважає, що оновлена довідка про розмір грошового забезпечення позивача довідка видана з порушенням Порядку.
Представник відповідача також зауважує, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 року по справі №826/3858/18, визнані протиправними та не чинними пункти 1, 2 постанови КМУ №103, проте КМУ рішення про зміну розміру грошового забезпечення та проведення перерахунку пенсії не приймалось, а тому відсутні підстави для перерахунку пенсії на підставі повторно наданих довідок.
Також представник вважає безпідставною вимогу позивача щодо сплати пенсії у розмірі 74% грошового забезпечення, оскільки перерахунок пенсії проведено в 2018 році з урахуванням основного розміру грошового забезпечення позивача у розмірі 70% у зв'язку з тим, що 01.05.2014 набули чинності зміни, внесені Законом України №1166-VІІ від 27.03.2014 «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» до ст.13 Закону України №2262-ХІІ викладено в редакції: загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, встановлено у розмірі 70% відповідних сум грошового забезпечення. Відповідно до постанови КМУ №103 право на перерахунок пенсії позивача у зв'язку зі зміною посадового окладу виникло 01.01.2018, основний розмір грошового забезпечення встановлено 70%, відповідно до вимог діючого на цей час законодавства. Однак у 2018 році позивачу проведено перерахунок пенсії уже на підставі видів грошового забезпечення діючих військовослужбовців, тому і застосуванню підлягає законодавство, що діє на момент виникнення права на такий перерахунок.
Представник відповідача вказує, що в даному випадку зменшенням максимального розміру пенсії до 70% грошового забезпечення право позивача на пенсію не скасоване, тоді як обмеження максимального розміру пенсії було закладено у ст. 13 Закону і в первісній редакції. Вказаними змінами не відбулося звуження обсягу існуючого права позивача на призначення пенсії, так само не було факту скасування чи звуження обсягу досягнутих прав за критеріями, зазначеними у рішенні Конституційного Суду України від 22.09.2005 року №5-рп/2005.
Позивач подав до суду відповідь на відзив, в якій зазначив, що в прохальній частині допущено описку в даті довідки №11/11338 замість 31.03.2018 року зазначено 31.09.2018 року. Копія вказаної довідки надана до суду. Позивач ще раз виклав свої вимоги, які є незрозумілими для відповідача.
Справа розглянута у письмовому провадженні.
Судом встановлено, що позивач отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", яка призначена була у розмірі 74% грошового забезпечення, що не оспорюється відповідачем, та до перерахунку пенсії відповідно до постанови №103 його пенсія була розрахована з грошового забезпечення, у склад якого входили посадовий оклад; оклад за військове звання; процентна надбавка за вислугу років, а також додаткові види грошового забезпечення.
На умовах та у розмірах, передбачених постановою КМУ №103, здійснено перерахунок пенсії. При проведенні перерахунку основний розмір пенсії з 01.01.2018 розрахований з грошового забезпечення, яке складено з посадового окладу, окладу за військове звання, процентної надбавки за вислугу. Таким чином, перерахунок пенсії позивач був здійснений зі складових грошового забезпечення, встановленого постановою КМУ №103, та в нього не були включені всі додаткові види грошового забезпечення.
Також при перерахунку пенсії був зменшений розмір пенсії з 74% до 70% грошового забезпечення.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 року, залишеного без змін постановою суду апеляційної інстанції від 05.03.2029 року, визнані протиправними та не чинними пункти 1, 2 постанови КМУ №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою КМУ №103.
Позивач вважаючи, що з дня набранням законної сили судовим рішенням у справі № 826/3858/18, повинно бути поновлено встановлене Законом №2262-ХІІ, його право на перерахунок пенсії з врахуванням всіх складових грошового забезпечення, звернулась до Адміністрації Державної прикордонної служби України з відповідною заявою та йому була виготовлена нова довідка про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 року №11/1767 від 07.09.2020 року.
ГУ ПФУ не здійснило перерахунок пенсії позивачу на підставі нової довідки, у зв'язку з чим він звернувся до суду за захистом своїх прав з даним позовом.
Проаналізувавши матеріали справи, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню. При цьому суд виходить з наступного.
Частиною 1 статті 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Позивачу пенсія за вислугу років призначена з підстав, на умовах та у розмірі встановлених статтями 12,13 Закону № 2262-ХІІ (в редакції, чинній на момент призначення позивачу пенсії за цим Законом).
Статтею 9 Закону №2011-ХІІ визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно із ч.2 ст.9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця (ч.3 ст.9 Закону №2011-ХІІ).
Так, ст. 43 Закону №2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано ст.63 Закону №2262-ХІІ, згідно із якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком №45, повідомляють орган ПФУ.
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком. Згідно з абзацами 2,4 та 5 п. 2.6 Інструкції з організації роботи із соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей у Міністерстві оборони України, затвердженої наказом МОУ від 31.12.2014 року №937, на обласні військові комісаріати покладаються: оформлення та подання до органів, що призначають пенсії, документів для призначення за Законом пенсій особам, звільненим з військової служби, та членам сімей померлих військовослужбовців і осіб, звільнених з військової служби; визначення розміру грошового забезпечення для обчислення і перерахунку пенсій органами, що призначають пенсії, відповідно до Закону № 2262-ХІІ, постанови КМУ від 17.07.1992 року №393 та Порядку №45 і Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою правління ПФУ від 30.01.2007року№3-1 (далі - Порядок №3-1). У разі якщо розмір грошового забезпечення на день призначення пенсій особам, звільненим з військової служби, та членам їх сімей змінився, обласний військовий комісаріат складає довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій згідно з нормами, що діють на день призначення пенсії за відповідною посадою.
Аналізуючи зазначені правові норми Верховний Суд в постанові від 17.12.2019 року по зразковій справі №160/8324/19, яка залишена без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 24.06.2020 року, зробив правовий висновок, що з 05.03.2019 - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі №826/3858/18 виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, оскільки з цієї дати військо службовці мають право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою №704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ та ст.9 Закону №2011-ХІІ. Але до моменту отримання належної довідки від відповідача у пенсійного органу не виникає обов'язку з перерахунку пенсії позивача.
По даній справі оновлена довідка позивача, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою №704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ та ст.9 Закону №2011-ХІІ, була направлена до ГУ ПФУ для перерахунку пенсії та відповідно до висновків Верховного суду по зразковій справі з моменту отримання належної довідки у пенсійного органу виникає обов'язок з перерахунку пенсії позивача.
Проте відповідач протиправно та безпідставно не здійснив перерахунок пенсії позивача.
Згідно приписів частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. При цьому під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності.
Зокрема, повноваження суду при вирішенні справи визначені статтею 245 КАС України. Відповідно до п. 4 ч. 2 цієї норми, у разі задоволення позову, суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії. При цьому, у випадку, коли закон встановлює повноваження суб'єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов'язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коди ж суб'єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на заявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норм) закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення), з урахуванням встановлених судом обставин.
Суд по даній справі дійшов правового висновку про неправомірність дій ГУ ПФУ щодо не здійснення перерахунку пенсії позивача за оновленою довідкою позивача та обов'язок ГУ ПФУ вирішити питання про перерахунок пенсії позивача з 01.04.2019 року за оновленою довідкою №11/1767 від 07.09.2020 року про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 року, наданою Адміністрацією Державної прикордонної служби України.
Між тим відповідно до п.9 Постанови №45 Пенсійний фонд України та його головні управління мають право перевіряти правильність складення довідок, тобто вказані дії відповідача є його дискреційними повноваженнями. Розрахунок вислуги років та визначення розміру грошового забезпечення чи окремих його складових для обчислення/перерахунку пенсії здійснює уповноважений орган, проте дискреційними повноваженнями відповідача є перевірка правильності складання довідки та її складових. Пункт 9 Постанови №45 співвідноситься з повноваженнями ГУ ПФУ, визначеними в Положенні про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженому постановою правління Пенсійного фонду від 22.12.2014 року №28-2, зокрема щодо проведення планових та позапланових перевірок документів для оформлення пенсії, виданих підприємствами, установами та організаціями, а також поданих відомостей про застрахованих осіб, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсійні виплати.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не проведення перерахунку пенсії позивача за оновленою довідкою позивача про розмір грошового забезпечення №11/1767 від 07.09.2020 року станом на 05.03.2019 року, наданою Адміністрацією Державної прикордонної служби України та зобов'язання ГУ ПФУ з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні, вирішити питання про перерахунок та виплату основного розміру пенсії з 01.04.2019 року позивачу на підставі нової довідки про розмір грошового забезпечення №11/1767 від 07.09.2020 року № станом на 05.03.2019 року, наданою Адміністрацією Державної прикордонної служби України.
Також суд вважає, що підлягають задоволенню вимоги позивача про обчислення та виплати пенсії позивачу в розмірі 74 % грошового забезпечення, оскільки таке право позивач має відповідно до правових висновків Верховного Суду в постанові від 04.02.2019 року по зразковій справі №240/5401/18, якій зазначив, що системний аналіз норм права дає підстави для висновку, що внесені Законом №3668-VI та Законом №1166-VII зміни до ст.13 Закону №2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми ст.63 Закону №2262-ХІІ, яка змін у зв'язку з прийняттям Закону№3668-VI та Закону №1166-VII не зазнала. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
При цьому суд враховує пояснення позивача у відповіді на відзив щодо описки в даті довідки. Наявність вказаної довідки та перерахунку пенсії на її підставі не заперечується у відзиві на позов.
Статтею 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтями 72-76 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Враховуючи викладене, оцінивши достовірність та достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, відповідно до свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
Згідно з ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Суд вважає необхідним стягнути з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача 1500,00грн
Керуючись статтями 2,3,6,7,8,9,12,139,241-246 КАС України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65107, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не проведення з 01.04.2019 року перерахунку пенсії ОСОБА_1 за оновленою довідкою №11/11767 від 07.09.2020 року про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 року, наданою Адміністрацією Державної прикордонної служби України, та визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення при перерахунку розміру пенсії до 70 % грошового забезпечення.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01.05.2018 року по 31.03.2019 року пенсію у розмірі 74% грошового забезпечення визначеного у довідки про розмір грошового забезпечення №11/338 від 31.03.2018 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні, вирішити питання про перерахунок та виплату основного розміру пенсії з 01.04.2019 року ОСОБА_1 у розмірі 74% грошового забезпечення на підставі нової довідки №11/1767 від 07.09.2020 року про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 року, наданою Адміністрацією Державної прикордонної служби України.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1500,00грн.
Рішення набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.
Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст.295-297 КАС України.
Суддя Е.В. Катаєва