11 травня 2021 року Справа № 160/2253/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Боженко Н.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Дніпрі матеріали адміністративної справи №160/2253/21 за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
16 лютого 2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому позивач просить суд:
- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з перерахунку моєї пенсії у розмірі 60% від заробітної плати згідно з довідкою №21-420вих20 від 25.11.2020 та із застосуванням обмежень максимального розміру її виплати протиправними;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії у розмірі 90% суми заробітної плати згідно з довідкою Дніпропетровської обласної прокуратури №21-420вих20 від 25.11.2020 без обмеження її максимального розміру з моменту виникнення права на такий перерахунок з урахуванням раніше здійснених виплат.
Позовна заява обґрунтована протиправними діями відповідача щодо здійснення перерахунку пенсії позивачу у розмірі 60% від заробітної плати та із застосуванням обмежень максимального розміру її виплати. Позивачем вказується, що йому була призначена пенсія за вислугу років згідно з Законом України №1789-ХІІ із розрахунку 90 відсотків від складових заробітної плати без її обмеження, та вважає, що до його пенсії не можуть застосовуватись обмеження максимального розміру, зазначені Законом України №1697-VІІ, оскільки пенсію йому призначено за вислугою років до 01.01.2016. Крім того, зауважує, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватись норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Новий порядок призначення пенсій, встановлений Законами України від 02.03.2015 №213-VІІ, від 28.12.2014 №76- VІІІ та від 14.10.2014 №1697- VІІ, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсі призначена до набрання нами чинності, а тому до даних спірних правовідносин слід застосовувати норми ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789ХІІ (в редакції Закону №2663-111 від 12.07.2001 року, чинній на час призначення пенсії), а тому встановлення розміру пенсії у відсотках стосується порядку призначення пенсії, а не перерахунку вже призначеної пенсії.
Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи - 160/2253/21 та у зв'язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі №160/2253/21 та призначено розгляд за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).
08 квітня 2021 року до суду від Головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти задоволення заявлених ОСОБА_1 до суду позовних вимог. З 15 липня 2015 року набрав чинності Закон від 14.10.2014 №1697-VІІ «Про прокуратуру», відповідно пп. 1 п. 3 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» якого визнано таким, що втратив чинність Закон України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ. Відповідно до положень ч. 2 ст. 86 Закону №1697 пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від сум місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. Рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року №7р(ІІ)/2019 положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 визнано таким, що не відповідає Конституції України. Тому з 13.12.2019 підлягає застосуванню частина двадцята ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» в первинній редакції. На сьогодні КМУ не визначено порядок проведення перерахунку призначення пенсій працівникам прокуратури, тому Головне управління позбавлене можливості здійснити такий перерахунок. Постановою Кабінету Міністрів України «Про умови оплати праці прокурорів» від 11.12.2019 №1155 затверджено схеми посадових окладів прокурорів Офісу Генерального прокурора, обласних, окружних прокуратур та прирівняних до них прокуратур. Відповідно до пункту 7 вказаної постанови, зміна розмірів посадових окладів для працівників прокуратури, передбачених цією постановою, не є підставою для перерахунку пенсій, що призначені згідно із Законом України «Про прокуратуру». Щодо проведення перерахунку без обмеження максимальним розміром, зазначає, що позивач звернувся за перерахунком пенсії 04.12.2020 року, станом на дату звернення за перерахунком пенсії, розмір пенсії позивача перевищує максимальний розмір визначений статтею 2 Закону №3668-VІ. Відповідач посилається на п. 42 постанови Верховного Суду у справі №580/234/19, відповідно до якої, оскільки таке перевищення стало результатом перерахунку в період дії загальної норми частини першої статті 2 Закону №3668-VІ, то регулювання спірних правовідносин слід застосовувати положення вказаної статті, яка встановлює обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність. Положення Закону №3668-VІ неконституційними не визнані, є чинними. А тому обов'язкові до виконання. Враховуючи викладене, вимоги позивача щодо перерахунку пенсії без обмеження її максимального розміру не відповідає чинному законодавству.
Згідно положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з 01.04.2010 року, та отримує пенсію за вислугу років згідно ст. 50-1 Закону України від 05.11.1991 року №1789-ХІІ «Про прокуратуру» у розмірі 90 % від середнього заробітку.
Постановою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 25.07.2016 у справі №206/3634/16-а визнано дії Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного Фонду України в м. Дніпропетровську Дніпропетровської області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії за вислугу років відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» на підставі довідки прокуратури Дніпропетровської області №18-181 вих.16 від 31.05.2016 року неправомірними та зобов'язано Лівобережне об'єднане управління Пенсійного Фонду України в м. Дніпропетровську Дніпропетровської області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 за вислугу років згідно зі ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» з 01 червня 2016 року з розрахунку 90% від заробітної плати, на підставі довідки прокуратури Дніпропетровської області №18-181 вих.16 від 31.05.2016 року та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії.
Відповідно до Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VІІ та наказів Офісу Генерального прокурора від 03.09.2020 №410 «Про окремі питання заперечення початку роботи обласних прокуратур», від 08.09.2020 №414 «Про день початку роботи обласних прокуратур» Дніпровською обласною прокуратурою 25.11.2020 року було складено та видано ОСОБА_1 довідку про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії №21-420 вих-20.
У подальшому, 26 листопада 2020 року та 04 грудня 2020 року, позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області з заявою про перерахунок пенсії на підставі вищезазначеної довідки від 25.11.2020 року №21-420 вих-20 у розмірі 90 % заробітної плати без обмеження максимального розміру пенсії.
Листом від 30.12.2020 року 25003-24727/К01/8-0400/20 Головним управлінням повідомлено, що згідно статті 86 Закону України «Про прокуратуру» максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Згідно наданої заяви від 26.11.2020 р. та на підставі довідки про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій від 25.11.2020 №21-420 вих.-20, з 01.10.2020, позивачу проведено перерахунок. В результаті перерахунку розмір пенсії складає 33106,50 грн. (55177,50грн - заробітна плата * 60%), та враховуючи вимоги чинного законодавства, максимальна пенсійна виплата становить: з 01.10.2020 - 17120,00 грн., з 01.12.2020 - 17690,00 грн.
Вважаючи, що дії посадових осіб Головного Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо перерахунку пенсії у розмірі 60% та обмеженням її розміру у 10 мінімальних пенсій є неправомірним і необґрунтованим та таким, що порушують гарантовані Конституцією України соціальні права на належне пенсійне забезпечення, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Під час вирішення спору по суті, суд зазначає таке.
Згідно з положеннями частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
На час призначення позивачу пенсії (2010 рік) особливості пенсійного забезпечення прокурорів і слідчих визначалися статтею 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року №1789-ХІІ (далі - Закон №1789-ХІІ).
Відповідно до частин 1 та 2 статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу квітень 2010) прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
Згідно з частиною 12 статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ, обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.
У відповідності до частини 17 ст.50-1 Закону № 1789-ХІІ, призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
Отже, на момент призначення позивачу пенсії порядок та підстави для перерахунку пенсії прокурорів визначені у частинах дванадцятій та сімнадцятій статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ.
Законом України від 08.07.2011 №3668-VІ «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (далі - Закон № 3668-VІ) до ст. 50-1 Закону №1789-ХІІ внесено нову норму, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Цим Законом №3668-VІ також було зменшено максимальний розмір при призначенні пенсії до 80% місячного заробітку.
Разом з тим, положення статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ щодо підстав та порядку перерахунку пенсій прокурорам змін у зв'язку з прийняттям Закону № 3668-VІ від 08.07.2011 не зазнали. Відбулась лише зміна порядкового номеру частин статті, що регламентували вказаний порядок та підстави.
14.10.2014 ухвалено новий Закон України «Про прокуратуру» №1697-VII (далі - Закон №1697-VII), який набрав чинності з 15.07.2015.
Частина 20 статті 86 Закону №1697-VІІ (в первинній редакції) мала такий текст: "Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки".
1 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року №76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" (далі - Закон №76-VIII), яким, серед іншого, внесено такі зміни:
частину вісімнадцяту статті 50-1 Закону №1789-ХІІ (діяла до 15.07.2015) викладено в такій редакції: "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України";
частину двадцяту статті 86 Закону №1697-VІІ (набрала чинності 15.07.2015) викладено у такій редакції: " 20. Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України".
Цим же Законом розмір пенсії у відсотках до заробітної плати зменшено з 70 до 60.
Таким чином, з моменту призначення ОСОБА_1 пенсії відповідно до Закону №1789-ХІІ до ст. 50-1 цього Закону неодноразово вносилися зміни. В той же час, змінена редакція ст. 50-1 Закону №1789-ХІІ та положення інших законів з питань пенсійного забезпечення суттєво звужують і обмежують зміст та обсяг прав пенсіонерів з числа працівників прокуратури, яким пенсія призначена до набрання ними чинності, оскільки передбачають зменшення розміру пенсії у відсотках до заробітної плати, запроваджують обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
У рішенні від 05.04.2001 Конституційний Суд України зазначив, що Конституція України закріпила принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (частина перша статті 58), тобто дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.
Суд вказує, що оскільки перерахунок пенсії позивачу пов'язаний з переглядом розміру вже призначеної йому пенсії, при визначенні розміру не може поширюватися законодавство, яке прийняте після призначення вказаної пенсії, крім випадків покращення становища позивача.
Згідно ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що при перерахунку пенсії позивачу, має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, з урахуванням посадового окладу, надбавки за класний чин, надбавки за вислугу років, надбавки за виконання особливо важливої роботи, надбавки за роботу в умовах режимних обмежень, підвищення окладу працівникам, які здійснюють нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах та інших заходів примусового характеру, щомісячної премії, отже внесені Законами № 3668-VІ, №76-VІІІ зміни до ст. 50-1 Закону №1789-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосувалися порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії.
Вказана правова позиція узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 03.05.2018 по справі № 308/11498/16-а, від 19.06.2018 по справі №583/2264/17, від 31.07.2019 по справі № 569/4150/16-а.
Таким чином, враховуючи те, що позивач вже є пенсіонером за вислугою років і пенсія була призначена 01.04.2010 року, тобто до 01.01.2016 , до розміру пенсії позивача не можуть застосовуватись обмеження максимального розміру пенсії, визначені Законом № 1697-VІІ.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідач протиправно зменшив розмір пенсії ОСОБА_1 під час її перерахунку до 60% від заробітку.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики ЄСПЛ", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Згідно висновків Європейського суду з прав людини перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення пункту 1 дозволяє позбавлення власності лише на умовах, передбачених законом , а пункт 2 визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію законів (рішення у справах Амюр проти Франції , Колишній король Греції та проти Греції та Малама проти Греції . Майном може бути як існуюче майно , так і активи, включаючи вимоги, стосовно яких особа може стверджувати, що вона має принаймні легітимні сподівання на реалізацію майнового права (пункт 83 рішення від 12 липня 2001 року у справі Ганс-Адам 11 проти Німеччини ). Легітимні сподівання за характером повинні бути більш конкретними, ніж просто надія й повинні ґрунтуватися на законодавчому положенні або юридичному акті, такому як судовий вердикт (рішення у справі Копецький проти Словачини ).
У даних правовідносинах легітимні сподівання позивача на перерахунок пенсії передбачені законодавством, тобто, є конкретними, отже, на них поширюється режим існуючого майна .
Крім того, в матеріалах справи міститься постанова Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 25.07.2016 року по справі №206/3634/16-а (провадження 2а/206/72/16), яка набрала законної сили 26.08.2016 року, відповідно до якої встановлено право позивача на отримання пенсії, виходячи із розміру 90 % від суми місячної заробітної плати.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України (частина друга статті 14 КАС України).
Відповідно до ч.15 ст. 86 №1697-VII (в редакції Законів України №911-VІІІ від 24.12.2015, №1774-VІІІ від 06.12.2016 максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Положення про встановлення тимчасового обмеження на періоди з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року та з 1 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року максимального розміру пенсії у розмірі 10740 грн. визначено Законом України від 24.12.2015 № 911-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України та Законом України від 06.12.2016 №1774-VІІІ. При цьому, згідно з п. 1 та 2 Прикінцевих положень Закону № 911-VІІІ, цей Закон набирає чинності з 1 січня 2016 року та дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 1 січня 2016 року. Крім того, відповідно до п. 1 Прикінцевих Положень Закону№1774-VІІІцейЗаконнабирає чинності з 1 січня 2017 року.
З наведеного слідує, що законодавцем чітко визначено коло суб'єктів, на яких поширюється дія даної норми, до якого позивач не входить, так як у даних правовідносинах має місце перерахунок пенсії, а не її призначення.
Як встановлено судом, та не заперечується відповідачем позивачу пенсія була призначена у 2010 році. А тому до розміру його пенсії не можуть застосовуватись обмеження максимального розміру пенсії, визначені ч. 15 ст. 86 №1697-VII.
При цьому суд звертає увагу, що наведені вище положення, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, в цілому визнано неконституційним відповідно до Конституційного суду України від 13.12.2019 №7-р (11)2019 (ч.20 ст. 86 №1697-VII).
Отже, враховуючи викладене, суд вважає, що позивач має право на перерахунок пенсії без обмеження її максимальним розміром.
Тому, належним та ефективним способом відновлення порушеного права позивача є зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії у розмірі 90% суми заробітної плати згідно з довідкою Дніпропетровської обласної прокуратури №21-420вих20 від 25.11.2020 без обмеження її максимального розміру з моменту виникнення права на такий перерахунок з урахуванням раніше здійснених виплат.
При цьому, таке рішення суду не призведе до втручання у дискреційні повноваження відповідача, оскільки дискреційні повноваження не є необмеженими (абсолютними) та закінчуються з прийняттям таким органом виконавчої влади певного рішення, яке свідчить про те, що він скористався наданим йому правом свободи дій для його винесення (дискреційними повноваженнями), чим виключив можливість прийняття іншого рішення.
Така позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 21.03.2019 у справі №817/498/17 (№К/9901/44445/18).
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Розглянувши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, судовий збір підлягає стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача у розмірі 908,00 грн., сплата якого підтверджується квитанцією від 01 лютого 2021 року №1-1806К.
Відповідно до частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
У зв'язку з перебуванням судді Боженко Н.В. у відпустці повний текст судового рішення складений - 11 травня 2021 року.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з перерахунку пенсії ОСОБА_1 у розмірі 60% від заробітної плати згідно з довідкою №21-420вих20 від 25.11.2020 та із застосуванням обмежень максимального розміру її виплати.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у розмірі 90% суми заробітної плати згідно з довідкою Дніпропетровської обласної прокуратури №21-420вих20 від 25.11.2020 без обмеження її максимального розміру з моменту виникнення права на такий перерахунок з урахуванням раніше здійснених виплат.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, ЄДРПОУ 21910427) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 908, 00 гривень (дев'ятсот вісім гривень 00 копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Боженко