07 червня 2021 року
м. Київ
справа № 910/14104/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бенедисюка І.М. (головуючий), Малашенкової Т.М., Селіваненка В.П.,
розглянувши матеріали касаційної скарги акціонерного товариства "Українська залізниця"
на рішення господарського суду міста Києва від 23.07.2020 та
постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.03.2021
за позовом компанії ВІЕР Глобал Партнерс, Л.П. (VR Global Partners, L.P.)
до акціонерного товариства "Українська Залізниця"
про стягнення 12 522 187,50 дол. США та 115 325 602,42 грн.,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - державне територіально-галузеве об'єднання "Південно-Західна залізниця",
та зустрічним позовом акціонерного товариства "Українська Залізниця"
до компанії ВІЕР Глобал Партнерс, Л.П. (VR Global Partners, L.P.)
про визнання зобов'язання припиненим та зобов'язання вчинити дії,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача за зустрічним позовом - державне територіально-галузеве об'єднання "Південно-Західна залізниця",
11.03.2021 акціонерне товариство "Українська Залізниця" (далі - АТ "Українська Залізниця", скаржник) звернулося через Північний апеляційний господарський суд до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просило скасувати рішення господарського суду міста Києва від 23.07.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.03.2021 (дата виготовлення повного тексту постанови 22.03.2021) зі справи № 910/14104/17: у частині первісних позовних вимог, які було задоволено; у вимогах за зустрічним позовом, щодо яких було відмовлено. Ухвалити в цих частинах нове рішення, яким відмовити в задоволенні вимог за первісним позовом повністю, а зустрічні вимоги задовольнити повністю. Крім того, скаржник просив зупинити виконання оскаржуваних судових актів до закінчення їх перегляду у Верховному Суді.Ухвалою Верховного Суду від 16.04.2021 касаційну скаргу залишено без руху, оскільки АТ "Українська Залізниця" в порушення вимог: пункту 2 частини четвертої статті 290 господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону; надано скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги.
На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 16.04.2021, АТ "Українська Залізниця" звернулося із заявою про усунення недоліків, долучивши документ на підтвердження сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі, направивши вказані документи на адресу Суду 30.04.2021.
Відповідно до частин першої та другої статті 294 ГПК України передбачено, що за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. До відкриття касаційного провадження учасники справи мають право подати заперечення проти відкриття касаційного провадження.
24.05.2021 позивачем за первинним позовом нарочно передано Суду заперечення проти відкриття касаційного провадження, мотивоване неналежним обґрунтуванням скаржником підстав звернення з касаційною скаргою.
Відповідно до частини третьої статті 294 ГПК України питання про відкриття касаційного провадження у справі вирішується колегією суддів у складі трьох суддів не пізніше двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня надходження заяви про усунення недоліків, поданої у порядку, визначеному статтею 292 цього Кодексу.
Положеннями частини четвертої статті 294 ГПК України визначено, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.
Зазначена касаційна карга, подана на підставі пункту 1 частини першої статті 287 ГПК України, з обґрунтуванням того, в чому полягає порушення норм матеріального права та неправильне застосування норм процесуального права судом першої інстанції після апеляційного перегляду справи апеляційною інстанцією, з урахуванням вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України.
Проаналізувавши касаційну скаргу, враховуючи заяву про усунення її недоліків та заперечення позивача за первинним позовом проти відкриття касаційного провадження, колегія суддів дійшла висновку, що така відповідає вимогам статті 290 ГПК України щодо її форми та змісту, а подані матеріали достатні для касаційного розгляду.
Щодо клопотання скаржника про зупинення виконання оскаржуваних судових актів до закінчення їх перегляду у Верховному Суді, колегія суддів зазначає про таке.
Зазначене клопотання мотивоване значним процентом задоволених позовів про стягнення боргів з підприємства скаржника, яке відноситься до державного сектору економіки, а також вимогами про стягнення боргу в даному спорі на користь нерезидента України.
Відповідно до частини першої статті 332 ГПК України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Однак необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов'язкового для виконання судового рішення може становити порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права на доступ до суду.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (§ 43).
Право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 у справі "Горнсбі проти Греції").
Враховуючи викладене, зупинення виконання судового рішення в силу статті 332 ГПК України є правом, а не обов'язком суду, та беручи до уваги, що однією із засад (принципів) господарського судочинства є обов'язковість судового рішення й з огляду на відсутність у суду касаційної інстанції належно обґрунтованих підстав для висновку про необхідність зупинення виконання оспорюваних судових актів у цій справі, підтверджених відповідними доказами, в задоволенні клопотання скаржника слід відмовити.
Керуючись статтями 234, 294, 332 ГПК України, Касаційний господарський суд, -
1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення господарського суду міста Києва від 23.07.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.03.2021 зі справи № 910/14104/17.
2. Призначити розгляд касаційної скарги в засіданні Касаційного господарського суду на 08 липня 2021 року о 10:00 у приміщенні суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, кімн. № 302.
3. Учасники справи мають право подати відзиви на касаційну скаргу до 22 червня 2021 року Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка,6.
4. Довести до відома учасників справи, що явка їх представників у судове засідання є необов'язковою. З урахуванням епідеміологічної ситуації в Україні, сторони можуть подати до Суду заяви про розгляд справи за їх відсутності.
5. Відмовити у задоволенні клопотання акціонерного товариства "Українська залізниця" про зупинення виконання рішення господарського суду міста Києва від 23.07.2020 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 03.03.2021 у справі № 910/14104/17.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя І. Бенедисюк
Суддя Т. Малашенкова
Суддя В. Селіваненко