79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
25.05.2021 справа № 914/3211/20
м.Львів
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Промбудкомплект", м.Львів
до відповідача: Приватного підприємства "Центр допомоги та співробітництва "Хосен", м.Львів
про стягнення заборгованості. Ціна позову 232339,75 грн.
Суддя Кітаєва С.Б.
За участі секретаря Зарицької О.Р.
Представники сторін:
від позивача: Музика М.П. - адвокат;
від відповідача: Медвідь В.О. - адвокат
Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Промбудкомплект» звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Приватного підприємства «Центр допомоги та співробітництва «Хосен» про стягнення заборгованості по договору оренди нежитлових приміщень №5 від 01.01.2020 у розмірі 232339,75 грн., з якої: 206635,35 грн. основного боргу, 18061,43 грн. пені, 3839,78 грн. 3% річних. 3803,19 грн. інфляційних втрат.
Ухвалою суду від 14.12.2020 залишено позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Промбудкомплект» без руху.
28.12.2020, за вх.№ 36677/20, до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою суду від 04.01.2021 відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання у справі призначено на 03.02.2021.
Ухвалою суду від 03.02.2021 підготовче засідання відкладено на 03.03.2021.
В ході проведення підготовчого засідання представник відповідача подав відзив на позовну заяву з долученими до нього доказами (в подальшому був зареєстрований в канцелярії суду за вх.№5142/21 від 03.03.2021), при цьому заявив усне клопотання про поновлення строку на його подання, просив прийняти відзив до розгляду та долучити до матеріалів справи.
Ухвалою суду від 03.03.2021 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів з 06.03.2021 та відкладено підготовче засідання на 25.03.2021.
Ухвалою суду від 05.03.2021 підготовче засідання відкладено на 05.04.2021.
22.03.2021, за вх.№6824/21, від позивача поступила відповідь на відзив.
Ухвалою суду від 05.04.2021 поновлено відповідачу процесуальний строк на подання відзиву на позовну заяву, прийнято відзив та долучено до матеріалів справи, закрито підготовче провадження у справі №914/3211/20 та призначено справу до судового розгляду по суті на 05.05.2021.
В судовому засіданні 05.05.2021 оголошувалась перерва до 13.05.2021. Ухвалою суду від 13.05.2021 відкладено розгляд справи на 25.05.2021.
Представник позивача в судове засідання 25.05.2021 з'явився, позовні вимоги підтримав, з підстав, викладених у позовній заяві та у відповіді на відзив на позовну заяву. Представником позивача заявлено клопотання про те, що докази понесених ним судових витрат, а саме витрат на професійну правничу допомогу будуть надані протягом п'яти днів з дня ухвалення рішення у справі.
В судовому засіданні роз'яснено положення ч.8 ст.129 ГПК України та повідомлено час і місце судового засідання щодо вирішення питання про відшкодування судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу), а саме 09.06.2021 о 15:40 год.
Представник відповідача в судове засідання 25.05.2021 з'явився, з підстав наведених у відзиві на позовну заяву вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.
Позиція позивача.
Позивач зазначає, що 01 січня 2020 року між ТзОВ "Промбудкомплект" та Приватним підприємством «Центр допомоги та співробітництва «Хосен» було укладено договір оренди нежитлових приміщень № 5.
Предметом Договору виступала частина приміщення площею 256, 7 кв.м. за адресою: м. Львів, вул. Газова, 26, кім. 100,106,107,108.
Орендна плата згідно п.3.1. Договору становить 64 175, 00 грн. в т.ч. ПДВ 10 695, 83 грн. за один місяць.
Згідно акту приймання-передачі від 1 січня 2020 року, приміщення, яке було предметом Договору, передано від Позивача Відповідачу 1 січня 2020 року.
Строк дії Договору з 01 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року.
12 червня 2020 року відповідно до акту приймання-передачі Орендар (Відповідач) повернув, а Орендодавець (ТзОВ "Промбудкомплект") прийняв приміщення 100, 106, 107, 108 згідно Договору.
Проте, протягом строку дії Договору та користування приміщеннями Відповідачем лише частково було здійснено оплату орендних платежів, а саме: 10.02.2020 року - 28301, 50 грн., 13.02.2020 року - 20 000, 00 грн., 25.02.2020 року - 20 000, 00 грн.
Станом на момент подання позовної заяви до суду Відповідач допустив прострочення виконання грошового зобов'язання на суму 206 635, 35 грн, зазначає Позивач.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору, позивач просить суд стягнути з відповідача 18 061, 43 грн. пені, 3839, 78 грн. 3% річних, 3803, 19 грн. - інфляційних втрат.
Позиція відповідача.
У відзиві на позовну заяву відповідач вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення виходячи із наступного. Сторонами не заперечується та визнається та обставина, що нежитлові приміщення площею 256,7 м.кв., розміщені за адресою: м. Львів, вул. Газова, буд. 26 (А-4)/кім. 100.106.107.108 використовувалось ПП «ЦДС «ХОСЕН» під кафе - бар «Куліш».
Більше того, вказане нежитлове приміщення орендувалось ПП «ЦДС «ХОСЕН» із 01.05.2013 року під кафе (лише площа приміщення змінювалась за вказаний період), що підтверджується копією договору оренди № 130501 нежитлових приміщень.
Згідно із п. 9.1. Договору, цей Договір діє з 01.01.2020 року по 31.12.20 року включно.
Пунктом 9.8. Договору передбачено, що взаємовідносини сторін, не врегульовані цим договором, регулюються чинним законодавством України.
Так, на виконання Договору, 01.01.2020 року між Позивачем та Відповідачем було підписано Акт приймання - передачі.
17.03.2020 року на ПП «ЦДС «ХОСЕН» було видано наказ № 3 «Про припинення діяльності кафе - бару « Куліш », у зв'язку з карантином», відповідно до якого:
« 1. Згідно постанови КМУ № 211 від 11.03.2020 року і Протоколу № 7 міської комісії ТЕБ і НС Львівської міської Ради від 16.03.2020 року припинити діяльність кафе - бару « КУЛІШ » на термін впровадження карантину. В усній формі повідомити працівників кафе - бару « КУЛІШ » про припинення діяльності закладу громадського харчування на період карантину. Відповідальною особою за виконання умов впровадження карантину призначити директора Поліщук Н.М. ».
09.06.2020 року Відповідач надіслав на адресу Позивача лист за № 1/06-вих (який було отримано Відповідачем), згідно якого повідомив про те, що на виконання постанови КМУ за № 211 від 11.03.2020 року із 15.03.2020 року було зупинено діяльність кафе - бару «Куліш», що розміщений в орендованих у ТзОВ «Промбудкомплект» нежитлових приміщеннях по вул. Газовій. 26 кафе-бар «Куліш». Також, інформував, що оскільки приміщення не використовувалось з 15.03.2020 року, то ПП «ЦДС «ХОСЕН» визнає заборгованість по сплаті орендної плати, що виникла з 01.02.2020 року до 15.03.2020 року.
12.06.2020 року між Позивачем та Відповідачем було підписано Акт приймання передачі нежитлових приміщень з оренди від 12.06.2020 року, відповідно до якого Орендар повернув, а Орендодавець прийняв з користування нежитлові приміщення площею 256,7 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Газова, 26 (А-4)/кім. 100, 106, 107, 108.
12.02.2021 року Львівською торгово - промисловою палатою було видано ПП «Центр допомоги та співробітництва «Хосен» сертифікат № 4600-21-0211 (далі - Сертифікат) про форс - мажорні обставини (обставини непереборної сили), відповідно до якого Львівська торгово - промислова палата засвідчила форс - мажорні обставини (обставини непереборної сили): карантин, установлений КМУ; призупинення на час карантину у м. Львові діяльності закладів громадського харчування; заборона в Україні роботи суб'єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування.
Даний Сертифікат виданий ПП «ЦДС «ХОСЕН», місцезнаходження: вул. Газова, буд. 28, Львів. 79058, код СДРПОУ: 32053205, щодо обов'язку (зобов'язання), а саме: використання переданого в оренду майна в межах видів діяльності для здійснення діяльності кафе, у термін: 16.03.2020 року за договором оренди нежитлових приміщень № 5 від 17.03.2020 року укладеним із ТзОВ «Промбудкомплект», код ЄДРПОУ: 30582542, відповідно до: постанови КМУ № 211 від 11.03.2020 року, протоколу № 7 міської комісії з питань техногенно - екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій ЛМР від 16.03.2020 року, постанови КМУ за № 392 від 20.05.2020 року. Договору № 5 від 01.01.2020 року, наказу № 3 від 17.03.2020 року ПП «ЦДС «ХОСЕН», повідомлення ПП «ЦДС «ХОСЕН» від 09.06.2020 року, які унеможливили його виконання в зазначений термін.
Період дії форс - мажорних обставин (обставин непереборної сили): дата настання: 16 березня 2020 року; дата закінчення: 12.06.2020 року.
Відповідач вважає, що із Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню заборгованість, яка виникла в період з 01.02.2020 року по 15.03.2020 року в сумі 93 231,23 грн., звідки 68098,00 грн. (лютий 2020 року) та 25 133,23 грн. (50 266,45/2 = 25 133,23 грн.).
У відповіді на відзиві Позивач не погоджується із доводами Відповідача у відзиві, зокрема, стверджуючи таке :
Форс-мажор - це звільнення від штрафів та пені, але не від самих платежів, передбачених договором, чи інших встановлених в ньому обов'язків.
Укладений договір не містить розділу або ж норми яка б врегульовувала питання які стосуються існування форс-мажорних обставин.
Відповідач стверджує, що відповідачем не вчинено жодних дій спрямованих на повідомлення ТзОВ "Промбудкомплект" про існування форс -мажорних обставин, а такий сертифікат, який засвідчує настання форс-мажорних обставин, датується аж 12.02.2021 року, тобто датою практично через рік з моменту настання таких обставин, а отже оцінюється позивачем виключно як спосіб уникнення настання негативних наслідків у вигляді обов'язку сплати заборгованості яка виникла згідно договору.
Поряд з цим позивач зазначає, що у зв'язку із впровадженням карантинних обмежень ТзОВ "Промбудкомлект" було самостійно, з власної ініціативи зменшено розмір орендних платежів на 50% від встановленого договором розміру, що на думку позивача доводить добросовісність ведення господарської діяльності та виконання вимог розділу 14 " Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо зменшення розміру орендної плати за користування нерухомим майном. Відповідачу у справі жодним чином не вчинялись перешкоди по доступу до орендованого майна га його використання у власних цілях (наприклад здійснення діяльності по приготуванню та доставці їжі та напоїв), відповідач Лише 09.06.2021 року повідомив про бажання припинити договір та існування обставин, які перешкоджають йому провадити господарську діяльність.
Обставини справи.
01 січня 2020 року між ТзОВ "Промбудкомплект" та Приватного підприємства «Центр допомоги та співробітництва «Хосен» було укладено договір оренди нежитлових приміщень № 5, відповідно до п.1.1 якого орендар передає, а орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно - частину приміщення площею 256, 7 кв.м., розміщене за адресою: м. Львів, вул. Газова, 26, кім. 100,106,107,108 .
Відповідно до п.2.1. Договору, орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у Договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору та Акта приймання-передачі Майна.
Згідно п.2.2. Договору, передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це майно, власником майна залишається орендодавець, а орендар користується ним протягом строку оренди.
Відповідно до п.2.3 у разі припинення цього Договору достроково Орендар повертає Майно Орендодавцю попередньо попередивши його письмово за 30 днів в аналогічному порядку, встановленому при передачі Майна Орендарю цим Договором. Майно вважається поверненим Орендодавцю з моменту підписання сторонами Акта приймання-передачі.
Згідно п.3.1 Договору орендна плата згідно п.3.1. Договору становить 64 175, 00 грн. в т.ч. ПДВ 10 695, 83 грн. за один місяць.
Орендна плата перераховується орендодавцеві щомісячно, з 25 по 30 число поточного місяця (п.3.2. договору).
Відповідно до п.3.3. Договору орендна плата та оплата рахунків перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і сплачується орендодавцю відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені з простроченої суми у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
Згідно п.3.4, 3.5, 3.6 Договору, щомісячно орендодавець подає рахунки орендарю щодо компенсації експлуатаційних видатків. Оплата рахунків за експлуатаційні видатки перераховується до 5 числа слідуючого місяця. Орендар також відшкодовує Орендодавцю: витрати на технічне обслуговування ,та експлуатацію електромережі, та електрообладнання, компенсації реактивної електроенергії, та витрати, і втрати при транспортуванні електроенергії у- розмірі- 20 % від вартості спожитої активної та реактивної електроенергії; витрати за постачання води та водовідведення , технічне обслуговування , та експлуатацію водомереж - 20 % від вартості спожитої води.
Відповідно до п.9.1. Договору цей договір діє з 1 січня 2020 по 31 грудня 2020 включно.
Згідно акту приймання-передачі від 1 січня 2020 року, приміщення, яке було предметом Договору, передано від Позивача Відповідачу 1 січня 2020 року.
Акти здачі-приймання робіт (надання послуг) за січень №ОУ-0000001 від 31.01.2020 на загальну суму 68304,50 грн. та за лютий №ОУ-0000013 від 29.02.2020 на загальну суму 68098,00 грн. підписані сторонами договору. Акти здачі-приймання робіт (надання послуг) за березень №ОУ-0000025 від 31.03.2020 на загальну суму 50266,45 грн, за квітень №ОУ-00000030 від 30.04.2020 на загальну суму 33038,50 грн, за травень №ОУ-0000041 від 31.05.2020 на загальну суму 33372,42 грн, за червень №ОУ-0000054 від 12.06.2020 на загальну суму 21589,98 грн підписані лише позивачем.
Протягом строку дії Договору та користування приміщеннями Відповідачем частково було здійснено оплату орендних платежів, а саме: 10.02.2020 року - 28301, 50 грн., 13.02.2020 року - 20 000, 00 грн., 25.02.2020 року - 20 000, 00 грн.
12 червня 2020 року, відповідно до акту приймання-передачі, Орендар (Відповідач) повернув, а Орендодавець (ТзОВ "Промбудкомплект") прийняв приміщення 100, 106, 107, 108 згідно Договору.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору, позивач просить суд стягнути з відповідача 206635,35 грн. основного боргу , 18 061, 43 грн. пені, 3839, 78 грн. 3% річних, 3803, 19 грн. - інфляційних втрат.
Станом на день розгляду справи судом, докази сплати відповідачем заборгованості за Договором, в матеріалах справи відсутні.
Оцінка суду.
Правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються нормами Конституції України, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та інших нормативно-правових актів.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Так, згідно зі ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
У відповідності до ст. 760 Цивільного кодексу України, предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму. Предметом договору найму можуть бути майнові права.
Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Згідно ст. 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).
Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендою є речове право на майно, відповідно до якого орендодавець передає або зобов'язується передати орендарю майно у користування за плату на певний строк.
Частинами 1, 4 ст. 286 Господарського кодексу України визначено що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Судом встановлено, що відповідачу на підставі договору оренди №5 від 01.01.2020 передано в строкове платне користування нерухоме окреме індивідуально визначене майно - частину приміщення площею 256, 7 кв.м., розміщене за адресою: м. Львів, вул. Газова, 26, кім. 100,106,107,108 .
Відповідно до п.1.2 договору, майно передається в оренду з метою використання в межах видів діяльності, зареєстрованих в свідоцтві.
Вказане нежитлове приміщення передано відповідачу в оренду з метою розміщення кафе-бар « Куліш ». Доказів зворотнього суду не надано і вказану обставину позивач не заперечує.
Згідно із п. 9.1. Договору, цей Договір діє з 01.01.2020 року по 31.12.20 року включно.
Пунктом 9.8. Договору передбачено, що взаємовідносини сторін, не врегульовані цим договором, регулюються чинним законодавством України.
Так, на виконання Договору, 01.01.2020 року між Позивачем та Відповідачем було підписано Акт приймання - передачі індивідуально визначеного майна - частини приміщення площею 256, 7 кв.м., розміщене за адресою: м. Львів, вул. Газова, 26, кім. 100,106,107,108 .
17.03.2020 року на ПП «ЦДС «ХОСЕН» було видано наказ № 3 «Про припинення діяльності кафе - бару « Куліш », у зв'язку з карантином», відповідно до якого:
« 1. Згідно постанови КМУ № 211 від 11.03.2020 року і Протоколу № 7 міської комісії ТЕБ і НС Львівської міської Ради від 16.03.2020 року припинити діяльність кафе - бару « КУЛІШ » на термін впровадження карантину. В усній формі повідомити працівників кафе - бару « КУЛІШ » про припинення діяльності закладу громадського харчування на період карантину. Відповідальною особою за виконання умов впровадження карантину призначити директора Поліщук Н.М.».
09.06.2020 року за № 1/06-вих Відповідач надіслав на адресу Позивача лист (який було отримано Відповідачем), згідно якого повідомив про те, що на виконання постанови КМУ за № 211 від 11.03.2020 року із 15.03.2020 року було зупинено діяльність кафе - бару «Куліш», що розміщений в орендованих у ТзОВ «Промбудкомплект» нежитлових приміщеннях по вул. Газовій. 26 кафе-бар «Куліш».
З вказаного періоду і по сьогодні (йдеться далі у листі) вказані приміщення не використовуються зовсім. Зупинка діяльності у сфері громадського харчування на нормативному рівні, повідомлялось у листі відповідачем, призводить до великих збитків, а тому ПП «ХОСЕН» повідомляє про відмову від подальшої оренди приміщень по вул. Газова,26 у м.Львові. Також, у листі відповідач інформував, що оскільки приміщення не використовувалось з 15.03.2020 року, то ПП «ЦДС «ХОСЕН» визнає заборгованість по сплаті орендної плати, що виникла з 01.02.2020 року до 15.03.2020 року.
12.06.2020 року між Позивачем та Відповідачем було підписано Акт приймання передачі нежитлових приміщень з оренди від 12.06.2020 року, відповідно до якого Орендар повернув, а Орендодавець прийняв з користування нежитлові приміщення площею 256,7 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Газова, 26 (А-4)/кім. 100, 106, 107, 108.
12.02.2021 року Львівською торгово - промисловою палатою було видано ПП «Центр допомоги та співробітництва «Хосен» сертифікат № 4600-21-0211 (далі - Сертифікат) про форс - мажорні обставини (обставини непереборної сили), відповідно до якого Львівська торгово - промислова палата засвідчує форс - мажорні обставини (обставини непереборної сили): карантин, установлений КМУ; призупинення на час карантину у м. Львові діяльності закладів громадського харчування; заборона в Україні роботи суб'єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування.
Даний Сертифікат виданий ПП «ЦДС «ХОСЕН», місцезнаходження: вул. Газова, буд. 28, Львів. 79058, код ЄДРПОУ: 32053205, щодо обов'язку (зобов'язання), а саме: використання переданого в оренду майна в межах видів діяльності для здійснення діяльності кафе, у термін: 16.03.2020 року за договором оренди нежитлових приміщень № 5 від 17.03.2020 року укладеним із ТзОВ «Промбудкомплект», код ЄДРПОУ: 30582542, відповідно до: постанови КМУ № 211 від 11.03.2020 року, протоколу № 7 міської комісії з питань техногенно - екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій ЛМР від 16.03.2020 року, постанови КМУ за № 392 від 20.05.2020 року. Договору № 5 від 01.01.2020 року, наказу № 3 від 17.03.2020 року ПП «ЦДС «ХОСЕН», повідомлення ПП «ЦДС «ХОСЕН» від 09.06.2020 року, які унеможливили його виконання в зазначений термін.
Період дії форс - мажорних обставин (обставин непереборної сили): дата настання: 16 березня 2020 року; дата закінчення: 12.06.2020 року.
Згідно з пп. 2 п. 3 ст. 14 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» торгово-промислова палата України засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб.
Відповідно до ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
Пунктом 14 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України установлено, що з моменту встановлення карантину, введеного Постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11 березня 2020 року № 211 (із наступними змінами і доповненнями), і до його відміни (скасування) в установленому законом порядку, плата за користування нерухомим майном (його частиною) підлягає зменшенню за вимогою наймача, який здійснює підприємницьку діяльність з використанням цього майна, впродовж усього часу, коли майно не могло використовуватися в підприємницькій діяльності наймача в повному обсязі через запроваджені обмеження та (або) заборони.
Відповідно до ст. 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» Кабінет Міністрів України постановив установити з метою запобігання поширенню території України гострої респіраторної хвороби СОУГО-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19) з 17 березня 2020 року на всій території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 12 березня 2020 року № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 23, ст. 896, № 30, ст. 1061) та від 20 травня 2020 року № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (Офіційний вісник України, 2020 р., № 43, ст. 1394, № 52, ст. 1626).
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» установлено з 12 березня до 3 квітня 2020 р. на усій території України карантин.
Підпунктом 3 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» в редакції постанови КМУ від 16.03.2020 р. № 215 з 00 год. 01 хв. 17 березня 2020 р. до 3 квітня 2020р. заборонено роботу суб'єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури, торговельного і побутового обслуговування населення, крім роздрібної торгівлі продуктами харчування, пальним, засобами гігієни, лікарськими засобами та виробами медичного призначення, засобами зв'язку, провадження банківської та страхової діяльності, а також торговельної діяльності і діяльності з надання послуг з громадського харчування із застосуванням адресної доставки замовлень за умови забезпечення відповідного персоналу засобами індивідуального захисту.
Підпунктом 3 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» в редакції постанови КМУ від 25.03.2020 р. № 239 заборонено до 24 квітня 2020 р. роботу суб'єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес- центрів. закладів ку льтури, торговельного і побутового обслуговування населення.
Підпунктом 8 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020р. №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОУШ-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» в редакції постанови КМУ від 22.04.2020 р. №291 заборонено до 11 травня 2020 р. роботу суб'єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес- центрів. закладів культури, торговельного і побутового обслуговування населення.
Підпунктом 8 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» в редакції постанови КМУ від 04.05.2020р. № 343 заборонено до 22 травня 2020 р. роботу суб'єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес- центрів, закладів культури.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 р. № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів» з метою запобігання поширенню на території У країни гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 22 травня 2020 р. до 22 червня 2020 р. на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя (далі - регіони) із урахуванням епідемічної ситуації в регіоні установлено карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. N 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".
У регіонах, в яких встановлено карантин, застосовуються протиепідемічні заходи, що визначаються цією постановою, а також заходи, що додатково встановлені органами державної влади та органами місцевого самоврядування в межах компетенції (п.2. Постанови).
Відповідно до п.п. 6 п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 р. № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів» на період карантину забороняється робота закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів (крім розміщених у них магазинів), діяльність закладів, що надають послуги з розміщення, закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури.
Відповідно до частини четвертої статті 762 ЦК України наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася.
За частиною шостою цієї статті наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
Підставою звільнення від зобов'язання сплачувати орендну плату ця норма визначає об'єктивну неможливість використовувати передане в оренду майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає.
Для застосування частини шостої статті 762 ЦК України та звільнення наймача від плати за користування орендованим майном (орендної плати) визначальною умовою є наявність обставин, за які орендар не відповідає. Обставини, які свідчать про те, що майно не використовувалося або не могло бути використане наймачем і він не відповідає за це, мають бути доведені. Подібні правові висновки викладені у пункті 31.4 постанови Верховного Суду від 27.08.2019 у справі № 914/2264/17.
При цьому, при оцінці таких обставин презюмується незмінність умов господарювання (користування майном) чи стану об'єкта оренди, а орендар повинен подати докази наявності тих обставин, на які він посилається в обгрунтування своїх вимог, а також довести, що ці обставини виникли з незалежних від нього причин, зокрема, внаслідок зміни кон'юктури на ринку товарів, робіт, послуг, з вини орендодавця, через дію непереборної сили чи у зв'язку з природними властивостями майна, що є об'єктом оренди тощо. Якщо у погіршенні цього майна або у створенні гірших умов користування ним винні обидві сторони за договором, розмір орендної плати також може бути зменшений, але лише у частині, яка відповідає вині орендодавця у зменшенні можливості користуватися майном. Якщо орендар з незалежних від нього обставин протягом певного часу був повністю позбавлений можливості користуватися орендованим майном, то на підставі цієї норми Закону він вправі порушувати питання і про повне звільнення його від внесення орендної плати. ( Правова позиція , викладена, зокрема, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 06.03.2019 у справі №905/1851/17, від 29.01.2020 у справі №910/16223/18).
Закон не містить переліку обставин, які звільняють наймача від плати за користування орендованим майном (орендної плати) на підставі частини шостої статті 762 ЦК України, але їх узагальнюючою рисою є те, що такі обставини одночасно позбавляють орендаря можливості користуватись об'єктом оренди відповідно до цільового призначення і він не відповідає за це. (Правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 18.08.2020 у справі № 910/10657/19). За висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 22.08.2018 у справі № 910/4320/17, право наймача вимагати зменшення плати або звільнення від неї через обставини, за які він не відповідає, та які впливають на можливість користування майном, передбачено законом.
Норма права, закріплена в ч.6 ст.762 ЦК України , визначає в якості підстави звільнення від зобов'язання сплатити орендну плату об'єктивну безпосередню неможливість використовувати передане у найм майно через обставини, за які орендар не відповідає.
При настанні таких обставин вже після укладення договору оренди доказами на підтвердження неможливості використання майна можуть бути, зокрема, сертифікат торгово-промислової палати щодо форс-мажорних обставин, документально оформлені результати розгляду заяв та скарг до правоохоронних органів, акт державного виконавця про арешт майна та його передачу третій особі на відповідальне зберігання, судове рішення у справі за позовом про усунення перешкод у користуванні майном, висновок судової експертизи про аварійний стан об'єкта оренди, рішення компетентного державного органу про початок його реконструкції, реставрації чи капітального ремонту тощо ( Подібні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №905/1601/17).
В матеріалах справи наявний Сертифікат № 4600-21-0211 від 12.02.2021 року про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) Львівської Торгово-промислової палати .
Відповідно до сертифікату № 4600-21-0211 від 12.02.2021 року Торгово-промислова палата встановила, що ПП « Центр допомоги та співробітництва «ХОСЕН», через форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): карантин, установлений Кабінетом Міністрів України; призупинення на час карантину у місті Львові діяльності закладів громадського харчування; заборони в Україні роботи суб'єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчуваня, було позбавлено можливості використання переданого в оренду майна в межах видів діяльності для здійснення діяльності кафе за Договором оренди нежитлових приміщень №5 від 01.01.2020 року, укладеним з ТзОВ «Промбудкомплект». Період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили ): дата настання : 16 березня 2020 року - дата закінчення : 12 червня 2020 року.
З огляду на викладене, матеріали у справі, суд приходить до висновку , що настання форс-мажорних обставин, підтверджених Сертифікатом Торгово-промислової палати, є підставою для звільнення Відповідача від сплати орендної плати за період з 16.03.2020 по 12.06.2020 та нарахованих штрафних санкцій.
Матеріалам справи підтверджується, що заборгованість з орендної плати за січень 2020 відповідачем оплачено. (платіжні доручення від 10.02.2020 року на суму 28301, 50 грн., від 13.02.2020 року на суму 20 000, 00 грн., від 25.02.2020 року на суму 20 000, 00 грн.).
Беручи до уваги вищенаведене, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість, яка виникла за період з 01.02.2020 по 15.03.2020 у розмірі 93231,23 грн., яка визнається відповідачем у відзиві на позовну заяву. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Щодо стягнення пені суд зазначає наступне.
У відповідності до ч.1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення ним зобовязання.
Пунктом 3.3. Договору, орендна плата та оплата рахунків перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і сплачується Орендодавцю відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені з простроченої суми у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
Згідно ч. 2 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожний день прострочення виконання.
Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання. Водночас вимогами п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із наслідків порушення зобовязання є сплата неустойки (штрафу, пені), а відповідно до вимог ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.
Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до п.3.2 Договору, орендна плата перераховується орендодавцеві щомісячно, з 25 по 30 число поточного місяця.
Оскільки сторонами в договорі обумовлено нарахування пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, включаючи день оплати, та беручи до уваги, що заборгованість за лютий 2020 та за березень 2020 відповідачем не погашено і визначено дату - 04.12.2020, як кінцевий строк нарахування пені, то суд провівши перерахунок пені за період з 01.03.2020 по 04.12.2020 від суми боргу 68098,00 грн. (заборгованість за лютий 2020) встановив, що сума пені становить 7442,40 грн., а за період з 31.03.2020 по 04.12.2020 від суми боргу 25133,23 грн. (заборгованість за березень 2020) встановив, що сума пені становить 2318,30 грн.
Із врахуванням вищенаведеного, заявлена позивачем вимога про стягнення пені підлягає до задоволення частково в сумі 9760,70 грн.
Щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат.
Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Судом здійснено перерахунок заявленої позивачем до стягнення суми 3% річних та встановлено, що за період з 01.03.2020 по 04.12.2020 від суми боргу 68098,00 грн. (заборгованість за лютий 2020) сума 3% річних становить 1557,32 грн., а за період з 31.03.2020 по 04.12.2020 від суми боргу 25133,23 грн. (заборгованість за березень 2020) встановив, що сума 3% річних становить 512,97 грн.
Відтак, заявлена позивачем вимога про стягнення 3% річних підлягає до задоволення частково в сумі 2070,29 грн.
Також судом здійснено перерахунок заявленої позивачем до стягнення суми інфляційних втрат та встановлено, що за період з 01.03.2020 по 04.12.2020 від суми боргу 68098,00 грн. (заборгованість за лютий 2020) сума інфляційних втрат становить 2833,29 грн., а за період з 31.03.2020 по 04.12.2020 від суми боргу 25133,23 грн. (заборгованість за березень 2020) встановив, що сума інфляційних втрат становить 837,93 грн.
Із врахуванням вищенаведеного, заявлена позивачем вимога про стягнення інфляційних втрат підлягає до задоволення частково в сумі 3171,22 грн.
У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно зі ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Відповідно до ст.77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи те, що позивачем подано достатньо об'єктивних, допустимих та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, які відповідачем не спростовані, виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені докази, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково і до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 93231,23 грн основного боргу, 9760,70 грн. пені, 3171,22 грн. інфляційних втрат, 2070,29 грн. 3% річних.
Судові витрати.
Пунктом 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак, судовий збір покладається на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 1825,46 грн.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 7, 13, 14, 73, 74, 76-80, 91, 123, 129, 236-238, 240, 241, 326, Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного підприємства «Центр допомоги та співробітництва «Хосен» (79058, м. Львів, вул. Газова, 28, кімн.202, ідентифікаційний код 32053205) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Промбудкомплект» (79019, м. Львів, вул. Газова, 26, ідентифікаційний код 17731266) 93231,23 грн основного боргу, 9760,70 грн. пені, 3171,22 грн. інфляційних втрат, 2070,29 грн. 3% річних, 1825,46 грн. судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
4. В задоволенні решти вимог відмовити.
5. Призначити судове засідання щодо вирішення питання про судові витрати (витрати на професійну правничу допомогу) на 09.06.2021 на 15:40 год.
Судове засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Львівської області за адресою: 79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128, 2-ий поверх, зал судових засідань №9.
6. Позивачу, в строк до 31.05.2021 включно: подати суду докази на підтвердження судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу) у зв'язку з розглядом справі №914/3211/20 з доказами скерування їх копій відповідачу.
Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.
Рішення може бути оскаржене в порядку та строки передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.
Повний текст рішення підписано 03.06.2021.
Суддя С.Б. Кітаєва