Рішення від 19.05.2021 по справі 913/266/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5 м. Харків, 61022, тел./факс (057)702-10-79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2021 року м.Харків Справа № 913/266/20(607/2990/17)

Господарський суд Луганської області у складі судді Масловського С.В., розглянувши матеріали справи за позовом ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ),

до відповідача - Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" (місцезнаходження: вул. Сметаніна, буд. 3-А, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93404)

про визнання договору недійсним

в межах справи №913/266/20 за заявою кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮС-Металл" (місцезнаходження: вул. Чавдар Єлизавети, буд. 13, кв. 37, м. Київ, 02140)

до боржника - Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" (місцезнаходження: вул. Сметаніна, буд. 3-А, м.Сєвєродонецьк, Луганська область, 93404)

про банкрутство.

Секретар судового засідання Ведькало М.С.

У засіданні брали участь:

від позивача - представник не прибув;

від відповідача - представник не прибув.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

06.03.2017 ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" про визнання кредитного договору №96/06-ф від 12.07.2006 недійсним.

В обґрунтування поданого позову зазначено, що у 2009 році Тернопільське відділення ПАТ "Український інноваційний банк" звернулось до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів за кредитним договором, а відтак позивач дізнався про те, що між ним та банком було укладено кредитний догові №96/06-ф від 12.07.2006 відповідно до умов якого банк видав позичальнику кредит в розмірі 200000 грн 00 коп.

За фактом протиправного формування пакету документів для видачі вказаного кредиту, 14.09.2010 прокурором міста Тернополя було порушено кримінальну справу стосовно службових осіб Тернопільського підрозділу AT «Укрінбанк».

Вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07.11.2011 у справі №1-34/2011 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.364-1, ч.2 ст.366 (у попередній редакції), ч.2 ст.367 (у попередній редакції) Кримінального кодексу України, ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.367 (у попередній редакції) Кримінального кодексу України.

Матеріалами справи №1-34/2011 встановлено, що влітку 2006 від ОСОБА_4 , директора УПП "Металоресурс", позивачу надійшла пропозиція укласти кредитний договір в АТ "Укрінбанк", який буде використаний у фінансово - господарській діяльності УПП "Металоресурси". Однак кредитні кошти позивач не отримував, доручення на отримання коштів нікому не надавав; при підписанні договору, ОСОБА_1 був переконаний про оформлення кредиту на УПП "Металоресурс"; про порядок оформлення кредиту був не обізнаний.

Зазначеним вироком встановлено, що з прибуткових касових ордерів УПП «Металоресурси» вбачається, що отримані по кредитному договору №96/06-ф, укладеному між Тернопільською філією АТ «Укрінбанк» та фізичною особою ОСОБА_1 , грошові кошти були внесені в касу даного підприємства.

Вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08.07.2015 у справі №607/18344/14-к ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 366 Кримінального кодексу України (в редакції статті Закону від 2011 року) та призначено покарання у вигляді одного року обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з організаційно - розпорядчими та адміністративно - господарськими обов'язками на підприємствах усіх форм власності строком на один рік.

Звільнено ОСОБА_4 від призначеного основного та додаткового покарання у зв'язку із закінченням строків давності, на підставі п.2 ч.1 ст. 49, ч.5 ст. 74 Кримінального кодексу України.

Матеріалами справи №607/18344/14-к встановлено, що " ОСОБА_4 вніс до офіційного документу - Балансу (Форми №1, затвердженої наказом Міністерства фінансів України 31 березня 1999 року № 87) УПП "Металоресурси" за 3 квартал 2006 року в статтю «Короткострокові кредити банків» рядок 500, завідомо неправдиву інформацію про відсутність на початок та кінець звітного періоду відомостей про суму поточних зобов'язань підприємства перед банками за отриманими від них позиками, хоча протягом січня - вересня 2006 року УПП «Металоресурси» отримало кредитні кошти від ТФ АТ «Укрінбанк» на загальну суму 2200000 грн 00 коп.

Зокрема, згідно прибуткового касового ордеру, виданого УПП «Металоресурси» №40 від 12 липня 2006, УПП «Металоресурси» прийняло від ТФ АТ «Укрінбанк» грошові кошти в сумі 200000 грн 00 коп. на підставі кредитного договору №96/06-ф від 12 липня 2006".

Також, позивачем зазначено, що постановою старшого слідчого ОВС СУ УМВС України в Тернопільській області про відмову в порушенні кримінальної справи від 02.12.2011, встановлено, що ОСОБА_1 не отримував і не заволодівав грошовими коштами АТ «Укрінбанк» шляхом обману, зловживання довірою чи іншим способом по кредитному договору №96/06-ф від 12.07.2006 року, не передавав їх ОСОБА_4 чи УПП «Металоресурси» та не підробляв і не використовував підроблені документи для отримання кредиту в АТ «Укрінбанк» по кредитному договору №96/06-ф від 12.07.2006.

Позивачем зазначено, що працівником банку не було повідомлено про те, що кредитний договір укладається саме з позивачем та на його ім'я будуть видані грошові кошти в розмірі 200000 грн; підписаний обома сторонами примірник кредитного договору позивачем не було отримано, що є порушенням приписів Закону України "Про захист прав споживачів".

За таких обставин, на думку позивача, його було введено в оману щодо обставин, які мають істотне значення для останнього, а саме те, що позивач укладає кредитний договір, внаслідок чого бере на себе обов'язок позичальника та зобов'язується погашати кредит та сплачувати відсотки за ним, у зв'язку з чим, кредитний договір №96/06-ф від 12.07.2006, який укладений між ОСОБА_1 та АТ "Український інноваційний банк" необхідно визнати недійсним.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07.03.2017 відкрито провадження у справі.

У судовому засіданні 06.04.2017 постановлено ухвалу про заміну відповідача Публічне акціонерного товариства "Український інноваційний банк" в особі Тернопільського відділення ПАТ "Український інноваційний банк" на належного відповідача - Публічне акціонерне товариство "Укрінком", яку було занесено до журналу судового засідання.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17.10.2017 року у справі №607/2990/17 позов задоволено.

Визнано кредитний договір укладений між ОСОБА_1 та АТ "Український інноваційний банк" від 12.07.2006 № 96/06-ф недійсним з моменту його укладення.

Постановою Апеляційного суду Тернопільської області від 23.01.2018 року у справі №607/2990/17 апеляційну скаргу ПАТ "Українська інноваційна компанія" залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постановою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 16.12.2020 у справі №607/2990/17 касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" задоволено частково.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17.10.2017 року та постанову Апеляційного суду Тернопільської області від 23.01.2018 року скасовано.

Матеріали справи №607/2990/17 за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" про визнання кредитного договору недійсним з моменту його вчинення і безгрошовим передано до Господарського суду Луганської області, на розгляді якого перебуває справа № 913/266/20 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія".

Згідно витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 18.01.2021 матеріали справи №913/266/20(607/2990/17) передано на розгляд судді Масловському С.В.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 15.05.2020 відкрито провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" (місцезнаходження: вул. Сметаніна, буд. 3-А, м.Сєвєродонецьк, Луганська область, 93404, код ЄДРПОУ 05839888); введено мораторій на задоволення вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія"; введено процедуру розпорядження майном боржника строком на 170 календарних днів до 01.11.2020; розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Дашко Ігоря Валерійовича.

15.05.2020 оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України оголошення про відкриття провадження у справі № 913/266/20 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" (місцезнаходження: вул. Сметаніна, буд. 3-А, м.Сєвєродонецьк, Луганська область, 93404).

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 25.01.2021 справу №913/266/20(607/2990/17) прийнято до провадження; вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження; вирішено повторно провести підготовче провадження; підготовче засідання призначено на 23.02.2021 об 11 год. 40 хв.

18.02.2021 на електронну адресу Господарського суду Луганської області від Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на продовження процедури виведення Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" з ринку надійшла заява №55 від 18.02.2021 про залучення її третьою особою яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

У судовому засіданні 23.02.2021 постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання в межах строку підготовчого провадження на 10.03.2021 о 14 год 00 хв., яку відповідно до ч.5 ст. 233 ГПК України занесено до протоколу судового засідання.

У судовому засіданні 10.03.2021 суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на продовження процедури виведення Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" з ринку №55 від 18.02.2021 про залучення третьої особи до участі у справі №913/266/20(607/2990/17), виходячи з нижчевикладеного.

Уповноважена особа Фонду у частині реалізації повноважень Фонду щодо банку, до якого застосовано тимчасову адміністрацію, виконує повноваження органу управління останнього, оскільки після призначення тимчасової адміністрації керівництво банку втрачає свої повноваження.

Оскільки уповноважена особа Фонду у правовідносинах з іншими особами виступає або як представник Фонду, або як представник банку, який представляє Фонд у межах делегованих Фондом повноважень, така уповноважена особа не може бути стороною у справі.

Таку позицію висловила Велика Палата Верховного Суду при розгляді цивільної справи № 761/4442/17.

14.12.2017 Окружний адміністративний суд м. Києва постановою по справі №826/14033/17 задовольнив позовні вимоги ПАТ "Українська інноваційна компанія", визнав незаконним та скасував Постанову Правління Національного банку України від 24.12.2015 №934 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "УКРІНБАНК" до категорії неплатоспроможних" та Рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24.12.2015 №239 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "УКРІНБАНК" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".

Постановою від 20.02.2018 по справі №826/14033/17 Київський апеляційний адміністративний суд залишив без змін постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 14.12.2017.

Постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №826/14033/17 від 09.08.2019 відмовлено у задоволенні касаційних скарг, залишені без змін постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.12.2017 та постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2018 щодо визнання незаконним та скасування Постанови Правління Національного банку України від 24.12.2015 №934 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "УКРІНБАНК" до категорії неплатоспроможних" та Рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24.12.2015 №239 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "УКРІНБАНК" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".

В постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі №826/11199/16 від 19.04.2019 зазначено, що з огляду на вищевикладені норми, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо того, що повноваження щодо повного та виняткового управління банком виникає у Фонду гарантування вкладів фізичних осіб після прийняття Національним банком України рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та в подальшому - рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

В той же час, станом на дату виникнення спірних правовідносин вказані рішення Правління НБ України скасовані в судовому порядку, що, в свою чергу, відновлює повноваження органів управління банку.

За таких обставин уповноважена особа може виступати виключно представником банківської установи, та не може бути окремим учасником справи.

В свою чергу заяву про залучення у якості третьої особи подано Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на продовження процедури виведення Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" з ринку.

Судом встановлено, що така юридична особа як ПАТ «Український інноваційний банк» в єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутня, в свою чергу під кодом ЄДРПОУ який належав ПАТ «Укрінбанк», та є ідентифікуючою ознакою юридичної особи, зареєстроване Публічне акціонерне товариство "Українська інноваційна компанія", яке є відповідачем.

За таких обставин суд дійшов висновку, що заява Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на продовження процедури виведення Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" з ринку про залучення в якості третьої особи, задоволенню не підлягає.

У судовому засіданні 10.03.2021 постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання в межах строку підготовчого провадження на 24.03.2021 о 14 год 00 хв., яку відповідно до ч.5 ст. 233 ГПК України занесено до протоколу судового засідання.

У судовому засіданні 24.03.2021 постановлено ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та відкладення підготовчого засідання в межах строку підготовчого провадження на 14.04.2021 о 12 год 00 хв., яку відповідно до ч.5 ст. 233 ГПК України занесено до протоколу судового засідання.

У судовому засіданні 14.04.2021 постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 27.04.2021 о 11 год 40 хв., яку відповідно до ч.5 ст. 233 ГПК України занесено до протоколу судового засідання.

У судовому засіданні 27.04.2021 постановлено ухвалу про оголошення перерви з розгляду справи по суті на 19.05.2021 о 15 год 20 хв., яку відповідно до ч.5 ст. 233 ГПК України занесено до протоколу судового засідання.

Публічне акціонерне товариство "Українська інноваційна компанія" (відповідач) проти позову заперечило, та зазначило, що 24.12.2015 Правлінням Національного Банку України було прийнято Постанову №934 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Укрінбанк" до категорії неплатоспроможних" та Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №239 від 24.12.2015 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Укрінбанк" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".

22.03.2016 Правлінням Національного банку України на підставі пропозиції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо відкликання банківської ліцензії та ліквідації ПАТ "Укрінбанк" винесено постанову №180 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ " Укрінбанк ". Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №385 "Про початок процедури ліквідації ПАТ " Укрінбанк " та делегування повноважень ліквідатора банку".

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.03.2016 по справі №826/1162/16 визнано протиправними та скасовані Постанова Правління Національного банку України №934 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства " Укрінбанк " до категорії неплатоспроможних" та Рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №239 від 24.12.2015 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ " Укрінбанк " та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2016 по справі №826/1162/16 апеляційні скарги Національного банку України та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.03.2016 по справі №826/1162/16 залишені без задоволення, постанова Окружного адміністративного суду м. Києва залишена без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31.08.2016 по справі №826/1162/16 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.03.2016 по справі №826/1162/16 та ухвалу Київського адміністративного суду від 14.04.2016 залишено без змін.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.04.2016 по справі №826/5325/16 визнані протиправними та скасовані Постанова Правління Національного банку України №180 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ " Укрінбанк " та Рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №385 "Про початок процедури ліквідації ПАТ " Укрінбанк " та делегування повноважень ліквідатора банку".

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2016 постанова Окружного адміністративного суду м. Києва по справі №826/5325/16 від 29.04.2016 залишена без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.11.2016 по справі №826/5325/16 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.04.2016 по справі №826/5325/16 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2016 по справі №826/5325/16 залишено без змін.

Рішення загальних зборів акціонерів ПАТ «Укрінбанк» від 13.07.2016 назву Публічне акціонерне товариство «Укрінбанк» змінено на Публічне акціонерне товариство «Укрінком», змінено види діяльності підприємства, зокрема виключено вид діяльності «діяльність комерційних банків, код КВЕД 64.19 «Інші види грошового посередництва» та визначено основним видом діяльності код КВЕД 68.20 «Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна»; змінено місцезнаходження юридичної особи на: АДРЕСА_2 .

За таких обставин, як зазначає відповідач, Публічне акціонерне товариство «Укрінком» (правонаступник ПАТ «Укрінбанк») розпочало свою діяльність лише з 13.07.2016.

12.07.2006 між АТ "Український інноваційний банк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Українська інноваційна компанія", та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №96/06-ф, відповідно до умов якого позичальнику було надано кредит в розмірі 200000 грн 00 коп. терміном на 12 місяців з 12.07.2006 та кінцевим терміном повернення 11.07.2007, зі сплатою 18% річних.

У зв'язку з невиконанням позичальником умов кредитного договору, Публічне акціонерне товариство "Українська інноваційна компанія" звернулось до суду із позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01.08.2011 у справі №2-33/11 Стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №96/06-ф від 12.07.2006 в розмірі - 225409 грн 70 коп., витрати зі сплати судового збору - 170 грн 00 коп., витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу - 120 грн 00 коп.

Під час розгляду справи №2-33/11 судом встановлені обставини, що свідчать про неналежне виконання позичальником - ОСОБА_1 умов кредитного договору; твердження відповідача про не підписання кредитного договору та заяви на отримання готівки та не отримання кредитних коштів, не знайшли свого підтвердження.

За таких обставин, рішення Тернопільського міськрайонного суду Тенопільської області від 01.08.2011 у справі №2-33/11 є преюдиційним для даної справи.

Посилання відповідача на вироки Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області не свідчать про вчинення кредитного договору під впливом обману; а з поданих позивачем документів до позовної заяви не вбачається, що позивача при укладенні кредитного договору було введено в оману працівником банку.

За таких обставин, Публічне акціонерне товариство "Українська інноваційна компанія" зазначає про відсутність підстав для визнання кредитного договору недійсним.

Розглянувши наявні матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Луганської області, -

ВСТАНОВИВ:

12.07.2006 між Акціонерним товариством "Український інноваційний банк" (кредитор за договором) та ОСОБА_1 (позичальник за договором) було укладено кредитний договір №96/06-ф, відповідно до умов якого кредитор, на умовах забезпеченності, строковості, повернення та плати за користування за кредитними коштами, надав позичальнику кредит в сумі 200000 грн 00 коп. терміном на 12 місяців з 12.07.2006 та кінцевим терміном повернення - 11.07.2007, та зі сплатою 18% річних на споживчі потреби.

Відповідно до п.3.4. договору кредитор відкриває позичальнику: позичковий рахунок - № НОМЕР_1 ; рахунок для нарахування відсотків - № НОМЕР_2 ; рахунок для нарахування щомісячної комісії за обслуговування кредиту - № НОМЕР_3 .

Відповідно до прибуткового касового ордеру №40 від 12.07.2006 Унітарне Приватне підприємство "Металоресурси" на підставі кредитного договору №96/06-ф від 12.07.2006 отримало від Акціонерного товариства "Укрінбанк" грошові кошти в розмірі 200000 грн 00 коп.

Вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07.11.2011 по справі №1-34/2011 встановлено, що з прибуткових касових ордерів УПП «Металоресурси» вбачається, що грошові кошти, отримані по кредитному договору №96/06-ф, укладеному між Тернопільською філією АТ «Укрінбанк» та фізичною особою ОСОБА_1 , були внесені в касу підприємства - УПП «Металоресурси».

В липні 2006 ОСОБА_1 від ОСОБА_4 поступила пропозиція щодо оформлення кредиту в AT «Укрінбанк»; повідомлено, що кредит буде використаний у фінансово-господарській діяльності УПП «Металоресурси», а ОСОБА_1 необхідно підписати відповідні документи для видачі кредиту, які йому будуть надані працівником банку. Сума кредиту не називалась. Зі змістом документів, представлених йому в банку, не ознайомлювався, оскільки припускав, що кредит буде отриманий і використаний у фінансово-господарській діяльності УПП «Металоресурси». Ніяких грошових коштів в банку особисто не отримував; доручення на отримання коштів не надавав.

Постановою старшого слідчого в ОВС СУ УМВС України в Тернопільській області від 02.12.2011 відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_1 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 за ознаками вчинення ними злочинів, передбачених ст. 190 та ст. 358 Кримінального кодексу України (шахрайство та підроблення і використання підроблених документів) у зв'язку з відсутністю у діях складу злочинів.

Постановою встановлено, що проведеною позаплановою комплексною документальною перевіркою УПП "Металоресурси" доведено, що відповідно до прибуткових касових ордерів, грошові кошти по кредитних договорах, укладеними з ТФ АТ "Укрінбанк" в загальній сумі 3950000 грн 00 коп. надійшли в касу УПП "Металоресурси", в тому числі за кредитним договором №96/06-ф від 12.07.2006. Висновком експерта №1-1158/11 від 24.10.2011 не встановлено, що ОСОБА_1 виконано підпис на заявках на переказ готівки. Відповідно до довідки про сплату УПП "Металоресурси" грошових коштів за період з 2006 по 2009 ТФ АТ "Укрінбанк", УПП "Металоресурси" було сплачено в касу ТФ АТ "Укрінбанк" грошові кошти в загальному розмір 1883206 грн 90 коп., в тому числі за кредитним договором №96/06-ф від 12.07.2006.

Вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08.07.2015 у справі №607/18344/14-к встановлено, що 14.05.2004 Борщівською районною державною адміністрацією Тернопільської області за реєстраційним номером 02739465100010273 в реєстрі суб'єктів підприємницької діяльності зареєстровано Унітарне Приватне Підприємство "Металоресурси", власником якого був ОСОБА_4 .

З 14.05.2006 по 30.01.2009 ОСОБА_4 обіймав посаду директора УПП "Металоресурси". З 29.09.2006 по 30.01.2009 ОСОБА_4 обіймав посаду виконувача обов'язків головного бухгалтера УПП "Металоресурси".

За 3 квартал 2006 року ОСОБА_4 вніс до офіційного документу - Балансу (форми №1, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №87 від 31.03.1999) УПП "Металоресурси" в статтю "Короткострокові кредити банків" рядок 500, завідомо неправдиву інформацію про відсутність на початок та кінець звітного періоду відомостей про суму поточних зобов'язань підприємства перед банками за отриманими від них позиками, хоча протягом січня - вересня 2006 УПП "Металоресурси" отримано кредитні кошти від ТФ АТ "Укрінбанк" на загальну суму 2200000 грн 00 коп.

Зокрема, відповідно до прибуткового касового ордеру, виданого УПП "Металоресурси" №40 від 12.07.2006, УПП "Металоресурси" прийняло від ТФ АТ "Укрінбанк" грошові кошти в сумі 200000 грн 00 коп. на підставі кредитного договору №96/06-ф від 12.07.2006.

За 4 квартал 2006 року ОСОБА_4 вніс до офіційного документу - Балансу (форми №1, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №87 від 31.03.1999) УПП "Металоресурси" в статтю "Короткострокові кредити банків" рядок 500, завідомо неправдиву інформацію про відсутність на початок та кінець звітного періоду відомостей про суму поточних зобов'язань підприємства перед банками за отриманими від них позиками, хоча протягом 2006 року УПП "Металоресурси" отримано кредитні кошти від ТФ АТ "Укрінбанк" на загальну суму 3000000 грн 00 коп.

Зокрема, відповідно до прибуткового касового ордеру, виданого УПП "Металоресурси" №40 від 12.07.2006, УПП "Металоресурси" прийняло від ТФ АТ "Укрінбанк" грошові кошти в сумі 200000 грн 00 коп. на підставі кредитного договору №96/06-ф від 12.07.2006.

Звертаючись до суду з позовною заявою, ОСОБА_1 зазначає, що при укладенні кредитного договору №96/06-ф від 12.07.2006 його свідомо було введено в оману щодо істотних умов договору, оскільки не було повідомлено про суму кредитування, про набуття ОСОБА_1 статусу позичальника банку, а не поручителя; в порушення норм Закону України "Про захист прав споживачів" примірник кредитного договору позивачу надано не було, що в свою чергу є підставою для визнання укладеного кредитного договору недійсним з моменту його прийняття.

13.07.2016 на позачергових Загальних зборах акціонерів Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк", було прийнято рішення про затвердження Статуту товариства в новій редакції, рішення про зміну назви товариства на Публічне акціонерне товариство "Укрінком".

28.03.2017 рішенням позачергових загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства "Укрінком", змінено найменування товариства як юридичної особи з Публічного акціонерного товариства "Укрінком" на "Публічне акціонерне товариство "Українська інноваційна компанія", затверджено статут в новій редакції.

Відомості про це були внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ідентифікаційний код суб'єкта підприємницької діяльності в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань України - 05839888, тобто такий самий, як у ПАТ "Укрінбанк".

Відповідно до висновку викладеному у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі №826/14033/17 від 09.08.2019, ПАТ "Укрінбанк" та ПАТ "Укрінком" є тією ж юридичною особою, яке довело свою ідентичність та безперервність юридичної особи.

Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені у частині 2 статті 16 Цивільного кодексу України.

У пункті 2 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України встановлено, що способом захисту цивільних прав є визнання правочину недійсним.

Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини, як передбачено статтею 11 ЦК України.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно з частиною першою статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч.5 ст. 203 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що 12.07.2006 між Акціонерним товариством "Український інноваційний банк" (кредитор за договором), яке перейменовано на Публічне акціонерне товариство "Українська інноваційна компанія", та ОСОБА_1 (позичальник за договором) було укладено кредитний договір №96/06-ф, відповідно до умов якого кредитор, на умовах забезпеченності, строковості, повернення та плати за користування за кредитними коштами, надав позичальнику кредит в сумі 200000 грн 00 коп. терміном на 12 місяців з 12.07.2006 та кінцевим терміном повернення - 11.07.2007, та зі сплатою 18% річних на споживчі потреби.

12.07.2006 Унітарне Приватне підприємство "Металоресурси" отримало від Акціонерного товариства "Укрінбанк" грошові кошти в розмірі 200000 грн 00 коп. на підставі кредитного договору №96/06-ф від 12.07.2006, що підтверджується копією прибуткового касового ордеру УПП "Металоресурси" №40 від 12.07.2006, а також вироком Тернопільського міськрайонного суд Тернопільської області від 07.11.2011 по справі №1-34/2011 та вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08.07.2015 по справі №607/18344/14-к.

Відповідно до приписів статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до частини першої статті 230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Згідно з частиною першою статті 229 ЦК України, якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.

Під обманом слід розуміти умисне введення в оману представника підприємства, установи, організації або фізичної особи, що вчинила правочин, шляхом: повідомлення відомостей, які не відповідають дійсності; заперечення наявності обставин, які можуть перешкоджати вчиненню правочину; замовчування обставин, що мали істотне значення для правочину (наприклад, у зв'язку з ненаданням технічної чи іншої документації, в якій описуються властивості речі).

При цьому особа, яка діяла під впливом обману, повинна довести не лише факт обману, а й наявність умислу в діях відповідача та істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення. Суб'єктом введення в оману є сторона правочину, - як безпосередньо, так і через інших осіб за домовленістю. Аналогічна за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.03.2018 по справі № 910/13451/18.

Отже, обман - це певні винні, навмисні дії сторони, яка намагається запевнити іншу сторону про такі властивості й наслідки правочину, які насправді наступити не можуть.

Водночас, наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману (позивач).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.05.2021 у справі №924/1293/19.

Відповідно до ч.1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до приписів ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.

Частиною 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 6 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов висновку, що позивачем доведено належними та допустимими доказами наявність навмисного введення позивача в оману з метою укладення правочину (кредитного договору), який не був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, таких як отримання безпосередньо позивачем кредитних коштів, оскільки грошові кошти, видані на підставі спірного кредитного договору були отримані УПП "Металоресурси", що підтверджується прибутковим касовим ордером №40 від 12.07.2006.

За таких обставин, встановивши наявність умислу в діях відповідача щодо ведення позивача в оману при укладені кредитного договору та приховуванні істотних умов договору, господарський суд дійшов висновку, що вимога позивача про визнання недійсним кредитного договору є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами а тому підлягає задоволенню.

Витрати зі сплати судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 129, 232-233, 238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія", про визнання недійсним договору - задовольнити.

2. Визнати недійсним кредитний договір №96/06-ф від 12.07.2006, укладений між Акціонерним товариством "Український інноваційний банк" та ОСОБА_1 .

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 640 грн 00 коп.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст.256 Господарського процесуального кодексу України та порядку, визначеному пп.17.5 п.17 ч.1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Позивач - ОСОБА_1 (дата народження не відома, місце реєстрації: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 )

Відповідач - Публічне акціонерне товариство "Українська інноваційна компанія" (місцезнаходження: вул. Сметаніна, буд. 3-А, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93404, ідентифікаційний номер 05839888)

Повний текст рішення складено та підписано 07.06.2021.

Суддя С. В. Масловський