Кіровоградської області
вул.В'ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,
тел/факс: 32-05-11/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua
07 червня 2021 рокуСправа № 912/1196/21
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Бестаченко О.Л., за участю секретаря судового засідання Буніна О.В., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу № 912/1196/21
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Агронова", 25006, м. Кропивницький, вул. Віктора Чміленка, буд. 35,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Консільєрі", 25013, м. Кропивницький, вул. Велика Пермська, буд. 11 А, офіс 14,
про стягнення 128 869,00 грн,
представники сторін участі у судовому засіданні не брали.
До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Агронова", яка містить вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Консільєрі" про стягнення 128 869,00 грн, з яких: 65 946,96 грн основного боргу, 33 887,21 грн - 36% річних, 15 845,87 грн пені та 13 189,32 грн штрафу, з покладення на відповідача судових витрат.
В обґрунтування позовних вимог позивач послався на неналежне виконання відповідачем умов Договору поставки від 12.04.2019 № КД-39/19Д в частині своєчасної та повної оплати поставленого товару.
Ухвалою від 22.04.2021 позовну заяву прийнято до розгляду; відкрито провадження у справі № 912/1196/21 за правилами спрощеного позовного провадження; судовий розгляд справи призначено на 20.05.2021 на 14:30 та встановлено сторонам строк для подання заяв по суті справи.
28.04.2021 до суду від позивача надійшов лист від 26.04.2021 № 81 про розгляд справи без участі позивача та підтримання позовних вимог в повному обсязі.
20.05.2021 суд відкрив розгляд справи по суті.
Ухвалою від 20.05.2021 відкладено судове засідання у справі № 912/1196/21 на 07.06.2021 на 14:30 год.
07.06.2021 суд продовжив розгляд справи по суті.
Позивач не скористався правом на участь повноважного представника, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.
Конверти з ухвалами суду від 22.04.2021 та від 20.05.2021, направлені на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Консільєрі" зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, повернуто органом поштового зв'язку із відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".
Частиною 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Згідно з частиною 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Крім того, про відкриття провадження у справі та про відкладення розгляду справи відповідач повідомлений 07.05.2021 та 24.05.2021 шляхом розміщення оголошення на вебсайті Судової влади України.
Також, в матеріалах справи містяться телефонограми від 17.05.2021 № 4521 та від 27.05.2021 № 4553, у яких зазначено, що номер зазначений в ЄДР та належить даному підприємству не обслуговується.
Господарський суд вважає відповідача належним чином повідомленим про розгляд справи, оскільки ухвали у даній справі направлялись на зареєстровану у встановленому законом порядку адресу місцезнаходження. Будь-які інші засоби зв'язку із відповідачем у суду відсутні.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
З огляду на викладене, господарський суд розглядає справу № 912/1196/21 в судовому засіданні 07.06.2021 за відсутності представників сторін.
Крім того, відповідач не скористався своїм правом подати відзив на позовну заяву.
Згідно ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, господарський суд встановив наступні обставини, які є предметом доказування у справі.
12.04.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Агронова" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Консільєрі" укладено Договір поставки № КД-39/19Д (далі - Договір, а.с. 10 - 15), відповідно до п.1.1. якого цей Договір розроблено у відповідності до чинного законодавства України, за цим Договором в терміни, визначені Договором, постачальник зобов'язується передати у власність покупця продукцію виробничо - технічного призначення (надалі - Товар), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити його на умовах Договору.
Згідно п. 1.2. Договору найменування товару, його кількість, ціна за одиницю, термін поставки покупцю та базис поставки, загальна вартість товару, термін та умови оплати, а також інші умови будуть визначені в Специфікаціях - додатках до Договору, які є невід'ємними частинами Договору.
Умовами п. 3.1. та 3.2. Договору визначено, що ціна Договору є звичайною ціною та становить вартість (ціну) Товару, а ціна товару визначається як договірна. Оплата товару здійснюється на умовах 100% попередньої оплати у національній валюті України шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, якщо інші умови не зазначені в Специфікації(ях) та/або інших додаткових угодах до даного Договору. Також оплата може здійснюватися шляхом передачі постачальнику простих векселів з урахуванням умов зазначених в пункті 3.5. даного Договору.
Відповідно до п. 4.1. Договору товар за умовами даного Договору поставляється окремими партіями на підставі погоджених Сторонами Специфікацій. Специфікація вважається погодженою Сторонами з моменту направлення постачальником покупцеві рахунку на оплату товару. У випадку, якщо документально визначити узгодження сторонами неможливо, або важко, це може підтверджуватися діями сторін, такими як відвантаження, приймання або оплата товару.
За п. 10.1. Договору останній набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2019 р., але продовжує залишатись чинним до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим Договором.
Договір підписано повноважними представниками сторін та скріплено печатками.
На виконання умов укладеного Договору сторонами підписано наступні Специфікації:
- Специфікація № 1 від 12.04.2019 на суму 11 050,00 грн, строк оплати до 10.11.2019;
- Специфікація № 2 від 26.04.2019 на суму 8 700,00 грн, строк оплати до 01.11.2019;
- Специфікація № 3 від 13.05.2019 на суму 11 234,88 грн, строк оплати 20% вартості, що складає 2 246,98 грн до 14.05.2019 та 80 % вартості, що складає 8 987,90 до 01.11.2019;
- Специфікація № 4 від 24.05.2019 на суму 18 344,20 грн, строк оплати 30% вартості, що складає 5 500,26 грн до 27.05.2019 та 70 % вартості, що складає 12 833,94 до 01.11.2019;
- Специфікація № 5 від 31.05.2019 на суму 8 359,04 грн, строк оплати 20% вартості, що складає 1 671,81 грн до 05.06.2019 та 80 % вартості, що складає 6 687,23 до 01.11.2019;
- Специфікація № 6 від 13.06.2019 на суму 8 268,48 грн, строк оплати до 01.11.2019 (а.с. 16 - 21).
На підтвердження отримання відповідачем товару за вказаними Специфікаціями позивачем надано до суду видаткові накладні:
- № 680 від 12.04.2019 на суму 11 050,00 грн;
- № 924 від 26.04.2019 на суму 8 700,00 грн;
- № 1125 від 13.05.2019 на суму 11 234,88 грн;
- № 1407 від 24.05.2019 на суму 18 334,20 грн;
- № 1538 від 31.05.2019 на суму 8 359,04 грн;
- № 1867 від 13.06.2019 на суму 8 268,48 грн (а.с. 22 - 27).
Відсутність здійснення відповідачем своєчасної оплати за отриманий, згідно укладеного Договору поставки № КД-39/19Д від 12.04.2019, товар стала підставою для звернення із вказаною позовною заявою до суду.
Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки. Відповідно, до правовідносин, що виникли між сторонами на підставі даного договору, слід застосовувати положення законодавства, що регулюють правовідносини поставки.
У відповідності до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених вказаним Кодексом.
За правилами статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Правовідносини купівлі-продажу регулюються главою 54 Цивільного кодексу України.
Так, у відповідності до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
За ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
Статтею 663 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Із наявних у справі доказів вбачається, що позивач обов'язок щодо поставки товару за Договором поставки № КД-39/19Д від 12.04.2019 виконав належним чином відповідно до погоджених із відповідачем умов.
Отримання товару відповідачем підтверджується наявними у матеріалах справи видатковими накладними № 680 від 12.04.2019 на суму 11 050,00 грн, № 924 від 26.04.2019 на суму 8 700,00 грн, № 1125 від 13.05.2019 на суму 11 234,88 грн, № 1407 від 24.05.2019 на суму 18 334,20 грн, № 1538 від 31.05.2019 на суму 8 359,04 грн, № 1867 від 13.06.2019 на суму 8 268,48 грн, разом на загальну суму 65 946,60 грн, які підписані представником відповідача без заперечень та зауважень до них.
Умовами п. 3.2 Договору сторони передбачили спосіб оплати товару шляхом здійснення відповідачем 100% попередньої оплати у національній валюті України у тому випадку, якщо інші умови не зазначені, зокрема, в Специфікації(ях).
Однак у поданих суду Специфікаціях (пункт 3 кожної зі Специфікацій) сторони визначили інший спосіб здійснення оплати за отриманий товар, а саме шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника у строки після отримання товару покупцем.
Таким чином до вказаних правовідносин підлягають застосуванню положення ст. 692 Цивільного кодексу України.
Так, за ч. 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Отже, покупець зобов'язаний розрахуватися з продавцем (постачальником) за придбаний (поставлений) товар з моменту його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на товар.
Для договорів купівлі-продажу, норми щодо яких регулюють і відносини сторін договорів поставки, існує норма, якою встановлено загальне правило з оплати отриманого товару - ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, якою встановлено обов'язок покупця оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.
При цьому, підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і фіксує факт здійснення господарської операції та встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. При цьому строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими ч. 1 ст. 692 ЦК України.
Вказану позицію викладено Верховним Судом в постанові від 15.05.2020 у справі №922/1467/19.
Доказів перерахування грошових коштів у розмірі 65 946,60 грн на користь позивача відповідачем господарському суду не подано. Також відповідачем не заперечено факт поставки товару, його кількість та якість, розмір заборгованості останнім не спростований.
Отже, позов в частині стягнення основного боргу в сумі 65 946,60 грн підлягає задоволенню.
Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Крім того, позивачем нараховано до стягнення із відповідача 20% штрафу у розмірі 13 189,32 грн, пені у розмірі 15 845,87 грн та 36 % річних у розмірі 33 887,21 грн.
Статтею 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Штрафними санкціями згідно ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У пункті 5.1.1. Договору визначено, що крім відповідальності встановленої п. 5.1. даного Договору покупець за несвоєчасну оплату товару сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми боргу за кожний день прострочення, а також, додатково сплачує штраф у розмірі 20% від суми несплаченого боргу.
Згідно п. 5.9. Договору сторони домовились про те, що стягнення штрафних санкцій (пені, штрафу, процентів) за даним Договором відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, не обмежується строком нарахування та припиняється в день виконання стороною зобов'язання, а строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій, у відповідності до ст. 259 Цивільного кодексу України, подовжується до 3 (трьох) років.
Позивачем у позовній заяві зазначено, що найбільшою остаточною датою розрахунку за Договором поставки є 01.11.2019 та здійснено нарахування, зокрема, пені із 01.11.2019 по 05.04.2021, при цьому вважаючи, що якщо у договорі виконання грошового зобов'язання визначається до настання певного терміну, то останнім днем виконання такого зобов'язання вважається день, що передує цьому терміну.
Із поданих суду Специфікацій вбачається, що за Специфікацією № 1 від 12.04.2019 остаточною датою розрахунку визначено 10.11.2019, в той час як за Специфікаціями № 2 - 6 остаточною датою розрахунку є 01.11.2019.
Також, господарський суд зазначає, що прийменник "до" з календарною датою в українській мові вживають на позначення кінцевої календарної дати чинності включно або виконання чого-небудь (вказану правову позицію викладено Верховним Судом в постановах від 25.04.2018 у справі № 803/350/17 та у справі № 815/4720/16, від 13.06.2018 у справі № 815/1298/17, від 14.08.2018 у справі № 803/1387/17, від 28.08.2018 у справі № 814/4170/15).
За положеннями ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Отже, із викладеного вище слідує, що оскільки останнім днем здійснення оплати за Специфікацією № 1 визначено 10.11.2019 (неділя), прострочення відповідача почалось із 12.11.2019. Для Специфікацій № 2 - 6 останнім днем оплати було 01.11.2019, тобто прострочення відповідача почалось із 02.11.2019.
Господарський суд, враховуючи викладене вище, а також умови п. 5.1.1. та п. 5.9 Договору здійснив власний розрахунок пені.
За Специфікацією № 1 від 12.04.2019 на суму боргу 11 050,00 грн за період із 12.11.2019 по 05.04.2021 сума пені склала 2 550,33 грн.
За Специфікаціями № 2 - 6 на загальну суму боргу 54 896,00 грн (65 946,00 грн (зазначено позивачем у розрахунку) - 11 050,00 грн) за період із 02.11.2019 по 05.04.2021 сума пені склала 13 136,19 грн.
Таким чином, згідно перерахунку суду загальна сума пені склала 15 686,52 грн та підлягає частковому задоволенню.
Щодо заявленої позивачем до стягнення суми штрафу в розмірі 13 189,32 грн, суд зазначає, що одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України.
Згідно статті 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.
Така правова позиція викладена у Постановах Верховного Суду України від 09.04.2012 у справі №20/246-08 та від 27.04.2012 у справі №06/5026/1052/2011 та у постановах Верховного Суду від 09.02.2018 у справі №911/2813/17 та від 22.03.2018 у справі №911/1351/17.
Враховуючи домовленість сторін, викладену у п. 5.1.1. Договору щодо можливості нарахування постачальником 20% штрафу від суми несплаченого боргу покупця, а також здійснивши перерахунок заявленої суми позивачем, господарський суд встановив відповідність останньої вимогам законодавства та наявність підстав для її задоволення повністю.
Відповідно до норм ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Пунктом 5.8. Договору сторони домовились, що у разі невиконання покупцем зобов'язань щодо оплати отриманого товару та невиконання зобов'язань передбачених розділом 3 цього Договору покупець, відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, сплачує на користь постачальника крім суми заборгованості 36% річних, якщо інший розмір річних не встановлено відповідною Специфікацією та/або додатковою(ими) угодою(ами) до Договору. Річні нараховуються на загальну суму простроченої оплати.
Господарський суд перевірив розрахунок позивача 36 % річних, який містяться в позовній заяві, вважає його невірним, оскільки позивачем неправильно обрано період здійснення таких розрахунків.
Так, за Специфікацією № 1 від 12.04.2019 на суму боргу 11 050,00 грн за період із 12.11.2019 по 05.04.2021 сума 36% річних склала 5 558,30 грн.
За Специфікаціями № 2 - 6 на загальну суму боргу 54 896,00 грн (65 946,00 грн (зазначено позивачем у розрахунку) - 11 050,00 грн) за період із 02.11.2019 по 05.04.2021 сума 36% річних склала 28 154,88 грн.
Отже, загальний розмір 36 % річних за перерахунком суду склав 33 713,18 грн, а тому підлягає задоволенню частково.
За результатами розгляду справи, господарський суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Агронова" у загальному розмірі 128 535,62 грн, з яких: 65 946,60 грн сума основного боргу, 15 686,52 грн сума пені, 13 189,32 грн сума 20% штрафу та 33 713,18 грн сума 36 % річних.
У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Консільєрі" (25013, м. Кропивницький, вул. Велика Пермська, буд. 11 А, офіс 14, код ЄДРПОУ 34018162) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Агронова" (25006, м. Кропивницький, вул. Віктора Чміленка, буд. 35, код ЄДРПОУ 42286157) заборгованість у розмірі 128 535,62 грн, з яких: 65 946,60 грн основного боргу, 36 % річних - 33 713,18 грн, пеня - 15 686,52 грн, штраф - 13 189,32 грн, а також 2 264,10 грн сплаченого судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
В іншій частині позову відмовити.
Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про вебадресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень одночасно з врученням (надсиланням/видачею) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень можна за його вебадресою: http://reyestr.court.gov.ua.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Копії рішення надіслати Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія Агронова" (на електронну пошту: office@company-agronova.com); Товариству з обмеженою відповідальністю "Консільєрі" (25013, м. Кропивницький, вул. Велика Пермська, буд. 11 А, офіс 14, та на електронну пошту: konsiliery@email.ua).
Повне рішення складено 07.06.2021.
Суддя О.Л. Бестаченко