вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"07" червня 2021 р. м. Київ Справа № 911/1664/21
Господарський суд Київської області у складі судді Колесника Р.М., розглянувши заяву представника товариства з обмеженою відповідальністю «БК «Укрбудмонтаж» про забезпечення позову до пред'явлення позову, без виклику (повідомлення) учасників справи,
до особи, яка в подальшому набуде статусу учасника справи - відповідача: державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська АЕС»» (07100, Київська обл., м. Славутич, вул. 77-ї Гвардійської Дивізії, буд. 7/1, код 14310862)
04.06.2021 до Господарського суду Київської області звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «БК «Укрбудмонтаж» (надалі - заявник) із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, в якій заявник просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони ДСП «Чорнобильська АЕС» укладення договору підряду про закупівлю робіт: розроблення робочого проекту по об'єкту «Новий безпечний конфаймент (НБК). Пусковий комплекс 2 (ПК-2). Демонтаж нестабільних конструкцій об'єкта «Укриття» ДСП ЧАЕС в частині «раннього» демонтажу» за наслідками проведення процедури публічної закупівлі, оприлюдненої на офіційному веб-порталі «Prozoro».
Необхідність вжиття заходів забезпечення позову заявник обґрунтовує тим, що йому стало відомо про оприлюднення 27.04.2021 оголошення ДСП «Чорнобильська АЕС» про проведення процедури публічної закупівлі «Розроблення робочого проекту по об'єкту «Новий безпечний конфайнмент (НБК). Пусковий комплекс 2 (ПК-2). Демонтаж нестабільних конструкцій об'єкта «Укриття» ДСП ЧАЕС в частині «раннього» демонтажу» (ДК 021:2015 код 71245000-7 Плани, робочі креслення та специфікації для затвердження)». Водночас, як вказує заявник, 29.07.2019 ТОВ «БК «Укрбудмонтаж» та ДСП «Чорнобильська АЕС» укладено договір підряду № 97 на виконання будівельних робіт по об'єкту «Новий безпечний конфайнмент (НБК). Пусковий комплекс 2 (ПК-2). Демонтаж нестабільних конструкцій об'єкта «Укриття» ДСП ЧАЕС в частині «раннього» демонтажу», який укладений за результатами проведення закупівлі № 1-065-19. Отже, на переконання заявника, укладений договір передбачає виконання одних і тих же робіт, які вказані у проекті договору розміщеному в оголошені ДСП «Чорнобильська АЕС» про закупівлю від 27.04.2021.
В розрізі наведених обставин, заявник вказує, що ДСП «Чорнобильська АЕС» вчиняє дії спрямовані на укладення договору підряду, яким передбачено виконання аналогічних робіт, що і договір підряду від 29.07.2019 № 97, укладений між заявником та ДСП «Чорнобильська АЕС», а тому невжиття судом відповідних заходів забезпечення позову може призвести до неможливості ефективного захисту порушених прав заявника.
Розглянувши подану заявником заяву про забезпечення позову до подання позовної заяви, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Позов забезпечується забороною відповідачу вчиняти певні дії (п. 2 ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України).
Приписами ч. 1 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі та підписується заявником.
Отже, Господарський процесуальний кодекс України встановлює необхідні вимоги до оформлення і змісту відповідних заяв.
Дослідивши заяву ТОВ «БК «Укрбудмонтаж» судом встановлено, що подана заява підписана тимчасово виконуючим обов'язки директора - Борейко В.Д., який діє на підставі довіреності від 16.01.2021, що видана директором Товариства - ОСОБА_1 , який діє на підставі Статуту.
Відповідно до ч. 1 ст. 58 Господарського процесуального кодексу України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Статтею 60 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтвердженні, зокрема, довіреністю фізичної або юридичної особи.
Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами (ч. 3).
Згідно ст. 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.
Таким чином, документи від імені юридичної особи підписує уповноважена посадова особа, повноваження якої ґрунтуються на установчих документах.
Згідно зі ст. 56 Господарського процесуального кодексу України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника. Юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника. Держава, територіальна громада бере участь у справі через відповідний орган державної влади, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник або представник.
Отже, наведені вище положення законодавства передбачають можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи, як в порядку самопредставництва, так й іншими особами, як представниками юридичної особи.
Самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.
У порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких підтверджуються відповідно до частини 3 статті 56 ГПК України.
Аналіз наведених вище законодавчих положень дає підстави для висновку, що визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб'єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).
З метою забезпечення державних органів достовірною інформацією створено Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Обов'язковому відображенню (реєстрації) в Єдиному державному реєстрі, серед інших перелічених у цій статті відомостей, належать: відомості щодо керівників державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб та осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (частина третя статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»).
Статус документів та відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру, закріплений статтею 10 вказаного Закону, яка, зокрема, визначає, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.
Отже, відсутність відповідного запису у реєстрі є належним і достатнім (достовірним) підтвердженням відсутності таких відомостей (інформації) для будь-якого державного органу, яким є і суд.
Аналогічна позиція наведена у постанові Верховного Суду у постанові від 23.11.2020 у справі № 908/592/19.
Суд зазначає, що надана заявником довіреність від 16.01.2021 на підтвердження наявності у ОСОБА_2 повноважень представляти інтереси ТОВ «БК «Укрбудмонтаж» в судових органах не містить інформації про те, що названа особа наділена повноваженнями на самопредставництво у розумінні частини 3 статті 56 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, до заяви не надано належних доказів того, що на ОСОБА_2 покладено функції - тимчасово виконуючого обов'язки директора, як-то рішення, статут, наказ, протокол, тощо, яким надано повноваження та підтверджено право останнього діяти від імені позивача в якості тимчасово виконуючого обов'язки директора Товариства.
Водночас, суд зазначає, що з наявних у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей, інформація щодо віднесення на ОСОБА_2 функцій тимчасово виконуючого обов'язки директора також відсутня.
Одночасно, суд зазначає, що частиною 4 статті 60 Господарського процесуального кодексу України визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Відповідно до підпункту 11 пункту 16-1 Розділу ХV «Перехідні положення» Конституції України з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» представництво відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року. Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 1 січня 2020 року.
Згідно із частиною 1 статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Отже, за висновком суду Борейко В.Д. виступає від імені заявника не в порядку самопредставництва та, відповідно, вказана особа може здійснювати представництво інтересів заявника як представник за наявності у останнього статусу адвоката.
Проте, представником заявника - Борейко В.Д. не надано жодних доказів на підтвердження того, що у останнього наявний статус адвоката, така інформація відсутня і у Єдиному реєстрі адвокатів України.
Отже, суд дійшов висновку про те, що заява про забезпечення позову подана без дотримання вимог передбачених ст. 139 Господарського процесуального кодексу України.
Частиною 7 статті 140 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Враховуючи викладене, заява представника товариства з обмеженою відповідальністю «БК «Укрбудмонтаж» про забезпечення позову підлягає поверненню заявнику.
Керуючись ст. ст. 136-140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
Заяву представника товариства з обмеженою відповідальністю «БК «Укрбудмонтаж» про забезпечення позову повернути заявнику.
Ухвала складена та підписана 07.06.2021, набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у апеляційному порядку - до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з моменту її складення у відповідності до ст. 255, 256 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 частини 1 Розділу XI «Перехідні положення».
Суддя Р.М. Колесник