вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"04" червня 2021 р. м. Київ Справа № 911/835/21
Господарський суд Київської області у складі судді Сокуренко Л.В., дослідивши в спрощеному позовному провадженні матеріали справи
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ СПІРІТС ЄВРОПА»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНДСТОР»
простягнення 39 771,52 грн.
Без виклику учасників судового процесу;
Товариство з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ СПІРІТС ЄВРОПА» звернулося до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНДСТОР» про стягнення 39 771,52 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем, як покупцем, зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару за договором поставки № 274 від 01.12.2019. У зв'язку із цим позивачем подано зазначену позовну заяву до відповідача про стягнення 38 151,00 грн. основного боргу, 1 202, 12 грн. інфляційних витрат та 418,40 грн. 3% річних.
Ухвалою суду від 05.04.2021 було відкрито провадження у справі № 911/835/21. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв'язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу для подання відповіді на відзив.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.
За приписами частини 1 статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 05.04.2021 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н., м. Вишневе, вул. Машинобудівників, 11-А.
Зазначене поштове відправлення було вручено адресату 16.04.2021, що підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, день проставлення у повідомленні про вручення відмітки про вручення поштового відправлення, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.
У даному випадку судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі від 05.04.2021 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (https://reyestr.court.gov.ua/ ).
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Відповідно до ч. 6 ст. 233 ГПК України, у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області, -
01.12.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ СПІРІТС ЄВРОПА» (далі - постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ГРАНДСТОР» (далі - покупець, відповідач) був укладений договір поставки № 274 (далі - договір). Пунктом 1.1 зазначеного правочину сторони узгодили, що постачальник зобов'язується в порядку та в строки, встановлені даним договором передавати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити на умовах даного договору товар.
Пунктом 1.3. договору узгоджено, що сторони затверджують «Протокол узгодження» (Додаток №2), що визначає асортимент, кількість, ціни за одиницю товару та «Умови торгівлі» (Додаток №1), що є невід'ємними частинами даного договору.
Згідно з п. 4.3., п. п. 4.5.- 4.7. договору визначено, при відсутності повного пакету документів або при наявності документів із зауваженнями покупець має право затримати оплату за товар до дати надання цих документів постачальником. При цьому покупець повинен повідомити постачальника про відсутність/невідповідність документів протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту поставки товару. У випадку відсутності повідомлення покупця у цей строк, сторони вважають, що постачальник надав покупцю документи у повному обсязі та оформленими належним чином.
Перехід права власності на товар та ризику випадкової загибелі товару відбувається в момент передачі товару, що підтверджується накладною, підписаною уповноваженими представниками сторін. Датою поставки товару, вважається дата прийому-передачі товару, яка повинна відповідати даті зазначеній у відповідній накладній (відповідного товару у супроводжувальному документі). Моментом виконання поставки (прийому-передачі товару) є момент фактичної передачі товару представнику покупця. За достовірність зазначених документів відповідає постачальник.
Судом встановлено, що позивачем на виконання умов договору поставлено відповідачу товар на загальну суму у розмірі 74 151,00 грн., що підтверджується видатковими накладними № 479 від 04.04.2020 на суму 4 923,00 грн., № 1456 від 11.04.2020 на суму 13 992,18 грн., № 4786 від 30.04.2020 на суму 7 379,40 грн., № 6121 від 09.05.2020 на суму 6 903,78 грн., №7929 від 21.05.2020 на суму 6 990,36 грн., № 9741 від 30.05.2020 на суму 3 091,92 грн., № 168034 від 23.06.2020 на суму 6 140,82 грн., № 170318 від 04.07.2020 на суму 5 219,34 грн., № 173705 від 24.07.2020 на суму 3 902,10 грн., № 177114 від 12.08.2020 на суму 4 918,74 грн., № 179430 від 22.08.2020 на суму 4 689,54 грн. та № 184217 від 16.09.2020 на суму 5 999,82 грн., копії яких долучені позивачем до матеріалів справи. Зазначені накладні з боку відповідача підписані без будь-яких зауважень та заперечень та скріплені печатками товариства.
Пунктом 5.1. договору вказано, що постачальник постачає товар за ціною, яка визначена в додатку №2 та вказується в накладних за одиницю товару.
Відповідно до пункту 6.1. договору, розрахунок здійснюється за кожну поставлену партію товару після підписання видаткової накладної, в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника, в строк передбачений додатком №1 до даного договору.
Відповідно до п. 1 додатку №1 до договору, покупець оплачує товари з відстрочкою платежу 45 (сорок п'ять) календарних днів за кожну поставлену партію в безготівковому порядку з моменту прийняття товару покупцем, за умови, що постачальник вчасно надасть належним чином оформлені податкові та товарні накладні.
Пунктом 6.3. договору сторони узгодили, що платіжне зобов'язання вважається виконаним покупцем з дати зарахування коштів на поточний рахунок постачальника.
Відповідачем здійснено часткову оплату за отриманий товар у загальній сумі 36 000,00 грн., а саме: 08.05.2020 у сумі 10 000,00 грн.; 21.08.2020 у сумі 10 000,00 грн., 14.09.2020 у сумі 10 000,00 грн., 09.11.2020 у розмірі 2 000,00 грн., 12.01.2021 у розмірі 1 000,00 грн., 28.01.2021 у розмірі 1 000,00 грн., 09.02.2021 у розмірі 1 000,00 грн. та 02.03.2021 у розмірі 1 000,00 грн.
Враховуючи вищенаведене, у відповідача утворилася перед позивачем заборгованість у розмірі 38 151,00 грн. Матеріали справи не містять доказів здійснення оплати відповідачем зазначеної суми боргу за поставлений товар. Протилежного суду не доведено, доказів повної оплати товару відповідачем до суду не надано.
Згідно з п. п. 9.1., 9.2. та договору, даний договір діє до 31 грудня 2019 року. Якщо за 30 (тридцять) календарних днів до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не заявить у письмовій формі іншій стороні про наміри припинити його дію, цей договір вважається пролонгованим (продовженим) на наступний календарний рік і діє до 31 грудня наступного року на таких самих умовах. Кількість вказаних періодів пролонгації (продовження строку дії договору) не обмежується і може повторюватися до моменту припинення дії договору, на умовах, визначених п. 9.4 цього договору.
З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги договір поставки № 274 від 01.12.2019, як належну підставу, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків.
За правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Судом встановлено, що позивач виконав свої зобов'язання за договором належним чином, поставивши відповідачеві товар на загальну суму у розмірі 74 151,00 грн., що підтверджується накладними № 479 від 04.04.2020 на суму 4 923,00 грн., № 1456 від 11.04.2020 на суму 13 992,18 грн., № 4786 від 30.04.2020 на суму 7 379,40 грн., № 6121 від 09.05.2020 на суму 6 903,78 грн., №7929 від 21.05.2020 на суму 6 990,36 грн., № 9741 від 30.05.2020 на суму 3 091,92 грн., № 168034 від 23.06.2020 на суму 6 140,82 грн., № 170318 від 04.07.2020 на суму 5 219,34 грн., № 173705 від 24.07.2020 на суму 3 902,10 грн., № 177114 від 12.08.2020 на суму 4 918,74 грн., № 179430 від 22.08.2020 на суму 4 689,54 грн. та № 184217 від 16.09.2020 на суму 5 999,82 грн.. Зазначені накладні з боку відповідача підписані та скріплені печаткою товариства без будь-яких зауважень та заперечень.
Відповідно до ст. 691 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.
За приписами ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Як передбачено ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як вказувалось вище, сторонами передбачено та закріплено у п. 6.1. договору, що розрахунок здійснюється за кожну поставлену партію товару після підписання видаткової накладної, в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника, в строк передбачений додатком №1. Покупець оплачує товари з відстрочкою платежу 45 (сорок п'ять) календарних днів за кожну поставлену партію в безготівковому порядку з моменту прийняття товару покупцем, за умови, що постачальник вчасно надасть належним чином оформлені податкові та товарні накладні.
Пунктом 6.3. додатку №2 сторони узгодили, що платіжне зобов'язання вважається виконаним покупцем з дати зарахування коштів на поточний рахунок постачальника.
Отже, виходячи з наведених вище вимог чинного законодавства та умов договору, суд дійшов висновку, що строк оплати товару, поставленого позивачем відповідачу, за накладною від 04.04.2020 № 479 настав 19.05.2020, за накладною від 11.04.2020 № 1456 настав 26.05.2020; за накладною від 30.04.2020 № 4786 настав 15.06.2020; за накладною від 09.05.2020 № 6121 настав 23.06.2020; за накладною від 21.05.2020 № 7929 настав 06.07.2020; за накладною від 30.05.2020 № 9741 настав 14.07.2020; за накладною від 23.06.2020 № 168034 настав 07.08.2020; за накладною від 04.07.2020 № 170318 настав 18.08.2020; за накладною від 24.07.2020 № 173705 настав 07.09.2020; за накладною від 12.08.2020 № 177114 настав 28.09.2020; за накладною від 22.08.2020 № 179430 настав 06.10.2020 та за накладною від 16.09.2020 № 184217 настав 02.11.2020.
При цьому, судом враховано, що відповідно до п.2.5 Постанови №14 від 17.12.2013р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» пеня нараховуються починаючи з наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.
За приписами ст.253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
У ст.254 Цивільного кодексу України визначено, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Враховуючи дати накладних та строки, встановлені сторонами для здійснення оплати, господарський суд встановив, що строк оплати товару, поставленого позивачем відповідачу, є таким, що настав.
Судом встановлено, що відповідачем поставлений товар за вищенаведеними накладними, оплачено частково, у сумі 36 000,00 грн.. Проте, товар на загальну суму 38 151,00 грн. є неоплаченим. Протилежного не доведено, доказів повної оплати поставленого товару до суду не подано.
Одночасно, як було встановлено судом вище, видаткові накладні на суму 38 151,00 грн. підписано відповідачем без будь-яких зауважень та заперечень.
Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Слід зазначити, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України).
Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 38 151,00 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача за прострочення оплати 3% річних в сумі 418,40 грн. та інфляційні втрати в сумі 1202,12 грн.
Судом досліджено, що позивачем не вірно визначено початок прострочення по деяким накладним, оскільки не враховано, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Крім того, позивачем здійснено розрахунок інфляційних втрат на всю суму заборгованості за період з липня 2020 року по грудень 2020 року включно.
Разом із тим, як вже було встановлено судом вище, зобов'язання відповідача щодо оплати за поставлений товар, виникало у останнього за кожною накладною окремо.
Тому, господарський суд, здійснивши власний перерахунок 3% річних та інфляційних витрат, в межах періоду розрахунку позивача, з урахуванням дат прострочення платежів, приходить до висновку, що позовні вимоги, в частині стягнення 3% річних та інфляційних витрат підлягають частковому задоволенню у сумі 412,39 грн. та 1 175,16 грн. відповідно.
Приймаючи до уваги висновки суду про часткове задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2 268,12 грн.
Керуючись ст. ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНДСТОР» (місцезнаходження: 08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Машинобудівників, 11-А; код ЄДРПОУ 39630941) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ СПІРІТС ЄВРОПА» (місцезнаходження: 03056, м. Київ, вул. Польова, 24; код ЄДРПОУ 43178627) 38 151,00 грн. основного боргу, 412,39 грн. 3 % річних, 1 175,16 грн. інфляційних витрат та 2 268,12 грн. судового збору.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
5. У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
6. Згідно з п.п. 17.5 пункту 17 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повний текст рішення складено та підписано 07.06.2021.
Суддя Л.В. Сокуренко