ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
02.06.2021Справа № 910/1897/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., за участі секретаря судового засідання Зайченко О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсальна мережева компанія" (01010, м. Київ, вул. Лаврська, 6)
до Управління освіти Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації (03146, м. Київ, вул. Якуба Коласа, 6А)
про стягнення 450 092,06 грн
за участю представників сторін: згідно з протоколом судового засідання
У судовому засіданні 02.06.2021, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Універсальна мережева компанія" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Управління освіти Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації про стягнення заборгованості у розмірі 450 092,06 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач всупереч умовам договору про надання послуг №1289/2020 від 16.11.2020 не здійснив оплати за надані позивачем в період з 16.11.2020 по 31.12.2020 послуги провайдерів, що стало наслідком виникнення в Управління освіти Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації заборгованості у розмірі 445 200,00 грн. Крім того, за прострочення виконання грошового зобов'язання позивач нарахував до стягнення 3% річних у розмірі 1 994,25 грн та інфляційні втрати у розмірі 2 897,81 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.02.2021 на підставі ст. 174 Господарського процесуального кодексу України позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсальна мережева компанія" було залишено без руху.
16.02.2021 до загального відділу діловодства господарського суду надійшла заява позивача про усунення недоліків позовної заяви, відповідно до якої позивачем усунуто недоліки, зазначені в ухвалі Господарського суду міста Києва від 10.02.2021.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.02.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/1897/21 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні 17.03.2021.
03.03.2021 через загальний відділ діловодства суду надійшло клопотання відповідача про залишення позову без руху, оскільки на адресу останнього не було направлено позовну заяву з додатками.
У судовому засіданні 17.03.2021 суд на місці ухвалив відкласти підготовче засідання на 07.04.2021.
06.04.2021 на електронну адресу суду надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи
У судовому засіданні 07.04.2021 суд на місці ухвалив відкласти підготовче засідання на 21.04.2021.
20.04.2021 через загальний відділ діловодства суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечуючи проти позову зазначає, що позивач не виконав своїх зобов'язань за договором в повному обсязі.
У судовому засіданні 21.04.2021 суд на місці ухвалив відкласти підготовче засідання на 12.05.2021.
27.04.2021 через загальний відділ діловодства суду надійшла відповідь на відзив, у якій позивач зазначає про надання послуг, що підтверджується наданими доказами. Крім того, позивач звертає увагу, що жодного повідомлення або претензії з боку відповідача щодо невиконання позивачем своїх зобов'язань за договором, а також будь-яких попереджень щодо застосування оперативно-господарської санкції до позивача не надходило.
У судовому засіданні 12.05.2021, з огляду на положення ст. 183 Господарського процесуального кодексу України та керуючись принципом розумності строків у відповідності до статті 6 Конвенції про захист прав людини, суд на місці ухвалив відкласти підготовче засідання на 26.05.2021.
17.05.2021 на електронну адресу суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, у яких останній повідомляє, що не отримував від позивача Акти виконаних робіт та не підписував їх, що в свою чергу свідчить про неотримання зазначених послуг та відсутності обов'язку щодо їх оплати.
У судовому засіданні 26.05.2021 суд на місці ухвалив закрити підготовче провадження та призначити розгляд справи по суті на 02.06.2021.
У судовому засіданні 02.06.2021 суд заслухав представника позивача, який підтримав позовні вимоги та надав пояснення по суті спору. Представник відповідача проти позову заперечував та просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.
16 листопада 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Універсальна мережева компанія" (надалі- позивач, виконавець) та Управління освіти Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації (надалі- відповідач, замовник) був укладений договір №1289/2020 про надання послуг (надалі- договір).
Згідно з п. 1.1. договору виконавець зобов'язується провести необхідні заходи та надавати ДК 021:2015 72410000-7 Послуги провайдерів (Цілодобовий доступ до мережі Інтернет без тарифікації трафіку з фільтрацією забороненого та небажаного контенту (для закладів освіти) на рівні виконавця) відповідно до «Технічних вимог до закупівлі послуг по обслуговуванню ліній зв'язку і постійного доступу до мережі Інтернет» (Додаток №2 до договору), які є невід'ємною частиною цього договору.
Відповідно до п. 2.2. договору сума договору складає: 445 200,00 грн (чотириста сорок п'ять тисяч двісті грн. 00 коп.) в т.ч. ПДВ 74 200,00 грн.
Сума договору складається з загальної ціни фактично наданих виконавцем послуг, які підтверджуються Актом (актами) приймання-передачі послуг (п. 2.3. договору).
Пунктом 3.1. договору передбачено, що виконавець протягом 2020 року виконує послуги відповідно до «Технічних вимог до закупівлі послуг по обслуговуванню лінії зв'язку і постійного доступу до мережі Інтернет» і (Додаток Na2 до цього Договору), які є невід'ємною частиною цього Договору.
Місце надання послуг: за місцезнаходженням закладів освіти і управління освіти відповідно до дислокації (Додаток №3 до цього Договору). Кількість послуг зазначена в Кошторисі (Додаток №1 до цього Договору) (п. 3.2. договору).
Відповідно до п. 3.3. договору виконавець надає послуги, якість яких забезпечує роботу обладнання, ліній зв'язку та безпеку експлуатації.
Згідно з п. 3.7. договору початок надання послуг - це календарний день підтвердженого всіма отримувачами послуг (Додаток №3 до цього Договору) фактичного початку надання послуг відповідно до «Технічних вимог до закупівлі послуг по обслуговуванню лінії зв'язку і постійного доступу до мережі Інтернет» (Додаток Ne2 до цього Договору) та у строки, які визначені у п. 3.6.
У випадку виявлення недоліків (дефектів) замовник зобов'язується в найкоротші строки повідомити про це виконавця, а Виконавець, з моменту отримання повідомлення, зобов'язується своїми засобами та за свій рахунок усунути їх в найкоротші строки. Якщо термін усунення недоліків (дефектів) перевищує 12 годин Замовник та Виконавець складають Акт, в якому узгоджують термін ліквідації недоліків. В питанні ліквідації недоліків Замовник та Виконавець керуються нормами чинного законодавства, зокрема у сфері захисту прав споживачів, та принципом розумної достатності. У разі неукладання узгодженого Акту ліквідації недоліків, замовник може в односторонньому порядку скласти Акт про ненадання послуг з притягненням до відповідальності Виконавця відповідно п. 6.3 даного Договору (п. 3.8. договору).
Відповідно до п. 4.1. договору розрахунки здійснюються за рахунок коштів місцевого бюджету протягом 20 днів після отримання послуг на підставі Актів відповідно до ч. 1 ст.49 Бюджетного кодексу України. У разі затримки бюджетного фінансування розрахунки за надані послуги здійснюються протягом 5-ти робочих днів з дати отримання Замовником бюджетного фінансування на свій реєстраційний рахунок.
Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2020 року. В частині виконання сторонами своїх зобов'язань за договором - до повного їх виконання (п. 9.1. договору).
На виконання умов договору позивачем в період з 16.11.2020 по 31.12.2020 було надано відповідачу послуги на загальну суму 445 200,00 грн, що підтверджується складеними з боку виконавця Актами №УС-2800 від 30.11.2020, №УС-2799 від 31.12.2020 та виставленими на оплату рахунками №YCK-0013755 за листопад 2020 року, №YCK-0013757 за грудень 2020 року.
Листами вих. №0655-12-20, вих.. №0656-12-20 та вих.. №0654-12-20 від 22.12.2020, які були направлені на адресу відповідача, позивач повідомив замовника, що оскільки жодних зауважень до якості наданих послуг, заперечень та відмови від підписання Актів надання-приймання послуг за листопад-грудень 2020 року до виконавця не надходило, останній вважає їх прийнятими відповідачем вчасно та у повному обсязі. У направлених листах позивач також просив підписати надані Акти надання-приймання послуг та підписати додаткову угоду №1 про продовження строку дії договору до 31.01.2021 у зв'язку з необхідністю забезпечення безперервності освітнього процесу.
Звертаючись з позовом до суду позивач зазначає, що всупереч умовам договору №1289/2020 від 16.11.2020 відповідач не здійснив оплати за надані послуги цілодобового доступу до мережі Інтернет за листопад-грудень 2020 року, що стало наслідком виникнення у останнього боргу перед позивачем у розмірі 445 200,00 грн та підставою для нарахування 3% річних у розмірі 1 994,25 грн та інфляційних втрат у розмірі 2 897,81 грн.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, з огляду на наступне.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов до висновку, що останній за своєю правовою природою є договором надання послуг.
Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Як встановлено судом, на виконання умов договору позивачем були надані послуги цілодобового доступу до мережі Інтернет за листопад-грудень 2020 року на загальну суму 445 200,00 грн, про що свідчить складені з боку позивача Акти надання-приймання послуг №УС-2800 від 30.11.2020, №УС-2799 від 31.12.2020 та виставлені рахунки №YCK-0013755 за листопад 2020 року, №YCK-0013757 за грудень 2020 року.
З матеріалів справи вбачається, що вищевказані Акти надання-приймання послуг з посиланням на договір №1289/2020 від 16.11.2020 були підписані лише з боку позивача. Відповідач, всупереч наданих та повторно надісланих на його адресу Актів, жодних зауважень щодо якості наданих послуг, заперечень та відмови від підписання таких Актів не надав, що свідчить про прийняття вищевказаних послуг за вказаними Актами без зауважень.
В підтвердження факту надання послуг за спірний період позивач також надав документальне підтвердження надання послуг, як результату проведення відповідних організаційно-технічних заходів, сформованих позивачем за допомогою апаратно-програмного комплексу обліку об'єму переданих/отриманих даних в глобальній мережі інтернет (Системи обліку переданих даних Entry Prize), зокрема, графіки вхідного-вихідного трафіку за період 16.11.2020- 31.12.2020 по ЗДО № 615 (м. Київ, вул. Булаховського, 38А) та по СНВУ ДНЗЗНЗ «Лілея» (м. Київ, вул. Ф. Пушиної, 52).
За таких обставин, суд приходить до висновку, що належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором у період з листопада по грудень 2020 року на суму 445 200,00 грн підтверджене наявними у справі належними доказами і доводи відповідача таких висновків суду не спростовують.
Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Судом встановлено, що розрахунки здійснюються за рахунок коштів місцевого бюджету протягом 20 днів після отримання послуг на підставі Актів відповідно до ч. 1 ст.49 Бюджетного кодексу України. У разі затримки бюджетного фінансування розрахунки за надані послуги здійснюються протягом 5-ти робочих днів з дати отримання Замовником бюджетного фінансування на свій реєстраційний рахунок.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Оскільки матеріали справи не містять доказів повної оплати відповідачем вартості наданих послуг, а факт заборгованості відповідача перед позивачем за договором належним чином доведений, документально підтверджений, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 445 200,00 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Крім того, за прострочення виконання грошового зобов'язання за договорами позивачем заявлено до стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 2 897,81 грн та 3% річних у розмірі 1 994,25 грн.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Здійснивши перерахунок 3% річних та інфляційних втрат, суд встановив, що позивачем було невірно обраховано період прострочення з урахуванням п. 4.1. договору, а тому, за розрахунком суду, обґрунтованою до стягнення сумою 3% річних є 1 152,09 грн, інфляційних втрат 2 893,80 грн, що свідчить про часткове задоволення позовних вимог в цій частині.
Вимогу позивача про зазначення в рішенні суду про нарахування 3% річних до моменту виконання рішення, з урахуванням приписів законодавства України, слід задовольнити виходячи з приписів ч.10 ст.238 ГПК України, якими передбачено право суду, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків (пені) в такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.
Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на вищезазначене, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсальна мережева компанія".
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволеній частині позову.
Керуючись ст. 129, 236 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Управління освіти Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації (03146, м. Київ, вул. Якуба Коласа, 6А, ідентифікаційний код 37498536) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсальна мережева компанія" (01010, м. Київ, вул. Лаврська, 6, ідентифікаційний код 32158624) заборгованість у розмірі 445 200 (чотириста сорок п'ять тисяч дві) грн 00 коп., 3% річних у розмірі 1 152 (одна тисяча сто п'ятдесят дві) грн 09 коп., інфляційні втрати у розмірі 2 893 (дві тисячі вісімсот дев'яносто три) грн 80 коп. та судовий збір у розмірі 6 737 (шість тисяч сімсот тридцять сім) грн 46 коп.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
5. Органу (особі), що здійснює примусове виконання рішення Господарського суду міста Києва від 02.06.2021 у справі №910/1897/21 здійснювати нарахування 3% річних на суму заборгованості 445 220,00 грн до моменту виконання рішення за формулою: С х 3 х Д : К : 100, де: С - сума непогашеної заборгованості; Д - кількість днів прострочення; К - кількість днів у році, в якому наявна непогашена заборгованість.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 07.06.2021
Суддя Л. Г. Пукшин