ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
07.06.2021Справа №910/15398/18
За позовомОСОБА_1
до1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація" 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Солушенс енд Трейд ЛТД"
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на
стороні позивача -1. ОСОБА_2
відповідачів -2. приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бадахова Юрія Назіровича
провизнання недійсними рішень загальних зборів учасників, визнання недійсним правочину передачі майна до статутного капіталу, скасування рішення про проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень, припинення права власності
Суддя Бойко Р.В.
Ухвалу постановлено у порядку письмового провадження.
На розгляді Господарського суду міста Києва перебуває справа №910/15398/18 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Солушенс енд Трейд ЛТД" (Solutions &Trade LTD Osauhing), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - ОСОБА_2 , на стороні відповідача - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бадахова Юрія Назіровича, предметом якого, з урахуванням зміни предмету позову, є:
1) визнати недійсними з моменту прийняття рішення загальних зборів учасників ТОВ "Перша Будівельна компанія" від 04.10.2018, оформлені протоколом №5 загальних зборів учасників від 04.10.2018;
2) визнати недійсним правочин між ТОВ "Перша будівельна корпорація" та ТОВ "Солушенс енд Трейд ЛТД" передачі майна відповідача-1 - нежилого приміщення (в літ. А) загальною площею 930,3 кв., АДРЕСА_1 , до статутного капіталу відповідача-2, оформлений актом приймання-передачі майна до статутного капіталу від 04.10.2018, складеним відповідачами;
3) скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 43677066 від 25.10.2018 11:03:18, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бадахов Юрій Назірович, м. Київ, державну реєстрацію права власності на нежиле приміщення (в літ. А) загальною площею 930,3 кв., АДРЕСА_1 за ТОВ "Солушенс енд Трейд ЛТД" (причина відсутності коду ЄДРПОУ: особа не є резидентом України, країна реєстрації: Естонія);
4) припинити право власності ТОВ "Солушенс енд Трейд ЛТД" на нежиле приміщення (в літ. А) загальною площею 930,3 кв., м. Київ, вул. Попудренка, 30.
Чергове підготовче засідання по справі №910/15398/18 призначене на 24.06.2021.
31.05.2021 через відділ діловодства суду від представника ОСОБА_2 надійшла заява про відвід судді Бойко Р.В. від розгляду справи №910/15398/18.
Вказана заява обґрунтована тим, що суддя Бойко Р.В. є упередженим щодо ОСОБА_2 , оскільки, по-перше, суддею клопотання третьої особи-1 про закриття провадження у справі, всупереч закону, так і не вирішено, що викликає сумніви в неупередженості або необ'єктивності судді. По-друге, заявник вказує, що не постановлення письмової ухвали та відкладення вирішення клопотання у непередбачений ГПК України спосіб, як і постановлення протокольної ухвали у випадку коли суд повинен був оформити ухвалу окремим письмовим документом, є відмовою у правосудді та порушує право учасника справи на справедливий суд, а також право на судовий захист.
04..06.2021 через відділ діловодства суду від представника ОСОБА_2 надійшли доповнення до заяви про відвід, в яких адвокат Воротиленко О.С. вказує, що судом було невірно встановлено обставини судового засідання, яке відбулось 18.02.2021, щодо розгляду клопотання ОСОБА_2 про закриття провадження, оскільки зазначив, що клопотання в частині щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація" було розглянуте, а щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Солушенс енд Трейд ЛТД" (Solutions &Trade LTD Osauhing) - відкладено розгляд клопотання.
Згідно положень ст. 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження (частина 7 статті 39 Господарського процесуального кодексу України).
Суд, ознайомившись із заявою ОСОБА_2 про відвід судді Бойка Романа Володимировича від розгляду справи №910/15398/18, дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу з огляду на наступне.
Запровадження законодавцем інституту відводу судді, унормованого в положеннях ст.ст. 35-40 Господарського процесуального кодексу України, мало на меті в першу чергу уникнення будь-яких ризиків можливості порушення основних засад (принципів) господарського судочинства, якими є: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; обов'язковість судового рішення; забезпечення права на апеляційний перегляд справи; забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, та забезпечення гарантії дотримання декларованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року прав на судовий захист при зверненні особи до суду з метою їх реалізації.
У зв'язку з чим було визначено перелік випадків, за наявності яких може виникати можливість порушення наведених принципів та гарантій, які було визначено в ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, а саме: суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Згідно із ч. 8 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Разом з тим, статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Як зазначає Європейський суд з прав людини, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості. Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення від 24.05.1989 у справі №11/1987/134/188 "Hauschildt v. Denmark", пункт 48).
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, наявність безсторонності, відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.
У контексті об'єктивного критерію окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії", рішення у справі "Ферантелі та Сантанжело проти Італії").
З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, "правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться" (рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії").
Оскільки йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість (рішення ЄСПЛ у справах "Мироненко і Мартенко проти України", "Олександр Волков проти України").
Відповідно до п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 18.05.2006, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН №2006/23 від 27.07.2006, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Тобто, заявлений учасником відвід складу суду від розгляду справи має ґрунтуватися не на особистих переконаннях заявника щодо обставин спірних правовідносин, а саме на оцінці особистих переконань конкретного судді у конкретній справі та його фактичної поведінки (вчиненні певних (процесуальних) дій, які б свідчили про його упередженість) при вирішенні такої справи.
Зі змісту поданої заяви про відвід вбачається, що вона мотивована тим, що судом не розглянуто клопотання ОСОБА_2 про закриття провадження, в якому третя особа-1 просить суд на підставі п. 6 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України закрити провадження в частині вимог ОСОБА_1 до ТОВ "Перша будівельна корпорація", а на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України закрити провадження у справі №910/15398/18 в частині вимог ОСОБА_1 до ТОВ "Солушенс енд Трейд ЛТД".
В свою чергу, клопотання представника третьої особи-1 про закриття провадження у справі №910/15398/18 з наведених підстав в частині закриття провадження за вимогами до відповідача-2 було розглянуте судом та протокольною ухвалою від 18.02.2021 було відмовлено в задоволенні такого клопотання, а в частині закриття провадження за вимогами до відповідача-1 - протокольною ухвалою від 18.02.2021 відкладено вирішення даного клопотання на більш пізню стадію судового розгляду.
Допущення в ухвалі суду від 26.05.2021 описки в частині зазначення номерів відповідачів жодним чином як не змінює змісту протокольних ухвал суду від 18.02.2021, так і не свідчить про упередженість судді.
Прикметно, що адвокат Воротиленко О.С. був присутнім у судовому засіданні 26.05.2021, брав участь у обговоренні заяв представника позивача та відповідно обізнаний, що в ухвалі від 26.05.2021 про прийняття зміни предмету позову має місце саме описка, а не вірне встановлення обставин справи.
Щодо доводів представника ОСОБА_2 про обмеження доступу до правосуддя суд зазначає, що по-перше Господарським процесуальним кодексом України не передбачено обов'язкового постановлення ухвал окремим письмовим документом, як щодо відмови у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі, так і щодо відкладення його вирішення. По-друге, ухвали з вказаних процесуальних питань оскарженню не підлягають окремо від рішення суду, а також не перешкоджають руху справи. По-третє, Господарський процесуальний кодекс України не ставить в залежність оскарження ухвал від оформлення їх окремим документом.
Відтак, фактично доводи представника ОСОБА_2 щодо упередженості судді Бойка Р.В. у справі №910/15398/18 зводяться до незгоди із прийнятими суддею процесуальними рішеннями та процесуальними діями судді у підготовчому засіданні, спрямованими на виконання завдань підготовчого провадження.
При цьому, з огляду на зміст заяви про відвід судді та доповнень до неї у стороннього спостерігача може скластись враження, що представник ОСОБА_2 заявив відвід судді з метою спонукання суду до вирішення його клопотання про закриття провадження у справі у непередбачений Господарським процесуальним кодексом України спосіб.
Частиною 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Суд відзначає, що прийняті судом процесуальні рішення не можуть бути критерієм оцінки особистих переконань судді чи його дій, оскільки у випадку незгоди з процесуальними діями (судовими рішеннями) суду для учасників справи передбачено спеціальний порядок їх оскарження - шляхом подання апеляційної скарги на судові рішення, прийняті за наслідками розгляду спору, в тому числі шляхом включення заперечень на ухвалу суду, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, до апеляційної скарги на рішення суду.
Натомість, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, необхідно довести наявність зазначених суб'єктивних та об'єктивних критеріїв (зокрема, особисті переконання та поведінку конкретного судді, які вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах вирішення даної справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав та свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі, тощо).
Будь-яких належних доказів, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість судді Бойка Р.В. в результаті розгляду цієї справи або наявність обставин, які викликають сумнів у його неупередженості при розгляді даної справи, з матеріалів справи та доводів заяви про відвід судді не вбачається.
Наведене виключає можливість визнання заяви ОСОБА_2 про відвід судді Бойка Романа Володимировича від розгляду справи №910/15398/18 обґрунтованою, у зв'язку з чим суд вважає за необхідне передати вирішення питання про відвід судді Бойко Р.В. іншому судді, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу.
На підставі викладено та керуючись ст.ст. 38, 39, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Заяву представника ОСОБА_2 - Воротиленка О.С. про відвід судді Бойка Романа Володимировича від розгляду справи №910/15398/18 передати для визначення судді в порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя Р.В. Бойко