пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
01 червня 2021 року Справа № 903/210/21
за позовом: Служба автомобільних доріг у Волинській області
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНДОР ЛОГІСТИК"
про стягнення 275 552,60 грн.
Головуючий суддя Шум М. С. Секретар судового засідання: Вижовець М. О.
Представники сторін:
від позивача: н/з
від відповідача: н/з
встановив: Служба автомобільних доріг у Волинській області в позовній заяві до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНДОР ЛОГІСТИК" просить суд стягнути з відповідача 275 552,60 грн. з яких: 265 130,00 грн. основної заборгованості, 10 422,60 грн. збитків та 4 133,30 грн. витрат по сплаті судового збору.
Позовна заява обґрунтована не виконанням відповідачем взятих на себе згідно договору на закупівлю товарів №06/56/20 від 29.07.2020 зобов'язань в частині повної поставки товару.
Ухвалою суду від 25.03.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 20.04.2021.
Ухвалою суду від 20.04.2021 підготовче засідання у справі відкладено на 25.05.2021 на 10:50 год.
Ухвалою суду від 25.05.2021 розгляд справи по суті відкладено на 01.06.2021.
25.05.2021 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, яким щодо задоволення позовних вимог заперечує повністю, додатково зазначає про відсутність будь - яких доказів, які свідчили б про факт закупівлі Службою автомобільних доріг у Волинській області палива.
01.06.2021 на адресу суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника Служби автомобільних доріг у Волинській області.
Відповідач уповноваженого представника в судове засідання 01.06.2021 не направив, додаткових пояснень, заяв, клопотань станом на 01.06.2021 суду не надав.
В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своєї позиції по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів.
Розглянувши матеріали справи, та дослідивши докази по справі, суд встановив:
29.07.2020 між Службою автомобільних доріг у Волинській області (Замовник, Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КОНДОР ЛОГІСТИК"(Відповідач, Постачальник) за №06/56/20 укладено договір про закупівлю товарів .
Відповідно з п.1.1 Договору Постачальник зобовязався у 2020 році передати у власність Замовника товари (у вигляді талонів (штрих - карток) для проведення обліку операцій по одержанню Замовником товару на АЗС, а Замовник прийняти та оплатити товар.
Предметом Договору є поставка товару, а саме: нафта та дистиляти у вигляді талонів (штрих - карток) на бензин А-95 в кількості 15090 літрів та дизельне паливо в кількості 5490 літрів (п.1.2 Договору, додаток 2 до Договору).
Згідно з п. 3.1. Договору ціна цього Договору становить 401 613,60 грн. в тому числі 66 935.60 грн. ПДВ.
Пунктом 4.2. Договору передбачено, що розрахунки проводяться протягом 10 робочих днів, шляхом оплати Замовником після предявлення Постачальником рахунка на оплату товару При цьому, моментом виконання зобовязань Замовника по оплаті товару вважається момент надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника.
Відповідно до п. 5.1.1 Договору строк поставки товарів: товари поставляється у вигляді талонів (бланків - дозволів, скетч карт, тощо) за цим договором з дати його підписання до 31 грудня 2020.
Згідно з п.п. 5.1.2 Договору передача палива за талонами (бланками - дозволами, скеч - картами тощо) здійснюється на автозаправних станціях згідно переліку, наведеного в додатку №1 до Договору.
Пунктом 5.2 Договору передбачено, що термін дії талонів (штрих - карток) становить 1 рік з дня придбання Замовником.
Зі змісту п. 10.1. Договору вбачається, що він набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до 31.12.2020, але у будь-якому разі до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за цим Договором.
Згідно видаткових накладних за №60820/10 від 06.08.2020 та за №91120/8 (без дати) Постачальником передано Замовнику Товар у вигляді паливних карток на бензин А-95 (15090л.) та дизельне паливо (5490 л) (а.с. 27-28).
Платіжними дорученнями за №498 від 12.08.2020 на суму 136 080,00 грн. та за №705 від 13.11.2020 на суму 265 442,10 грн. Позивачем проведено оплату за товар у повному обсязі на суму 401 522,10 грн.
Водночас, Постачальником зобов'язання за договором у повній мірі не виконано, Замовнику поставлено товар у меншій кількості, а саме на суму 136 392,10 грн.
Відповідні обставини підтверджуються листом ТзОВ "ВОГ КАРД" від 19.03.2021 вих №205 про те, що неможливість отримання Службою автомобільних доріг у Волинській області бензин/дизпаливо при використанні на АЗС паливних карток пояснюється відсутністю коштів на цих картках, оскільки ТзОВ "КОНДОР ЛОГІСТИК" здійснює перерахунок та розподіляє кошти на конкретні паливні картки, які використовуються Службою автомобільних доріг у Волинській області.
Таким чином, станом на день розгляду справи вартість оплаченого та непоставленого товару становить 10 660 літрів бензину А-95 та 2 471 літрів дизпалива на суму 265 130,00 грн.
Згідно з приписами ст. 11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 Цивільного кодексу України).
За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання є правовідношенням, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.
Із змісту укладеного між сторонами у справі договору вбачається, що він має ознаки договору поставки.
Відповідно до частин 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 538 Цивільного кодексу України, виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту. Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов'язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону. У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі. Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.
Статтею 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України також визначено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Зобов'язання ТОВ "КОНДОР ЛОГІСТИК" щодо поставки товару у повному обсязі та належної якості, окрім умов Договору, підтверджується також наданим гарантійним листом від 01.07.2020 за вих. №7415 (а.с. 35).
Позивачем з метою досудового врегулювання спору було надіслано на адресу відповідача претензію за №2 від 22.02.2021 з вимогою про відшкодування завданих збитків.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Наявними в матеріалах справи доказами, а саме платіжними дорученнями №498 від
12.08.2020 на суму 136 080,00 грн. та за №705 від 13.11.2020 на суму 265 442,10 грн. підтверджується факт належного виконання зобов'язання з оплати товару по Договору на суму 401 522,10 грн.
Таким чином, відповідачем не подано доказів сплати боргу або обґрунтованих заперечень позовним вимогам в частині стягнення 265 130.00 грн. основного боргу, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в цій частині.
Відповідно до пункту 7.1. Договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за Договором сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством та цим договором.
Позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 10 422.60 грн. збитків за недопоставлений товар
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Статтею 22 Цивільного кодексу України визначено, що збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Згідно зі ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.
Для застосування такого виду цивільно-правової відповідальності, як відшкодування збитків, передбаченої ст. 224 Господарського кодексу України, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправність діяння боржника, тобто поведінка боржника має порушувати як приписи законодавства так і умови договору; 2) наявність збитків та їх розміру; 3) причинного зв'язку між порушенням стороною зобов'язання, що випливає з договору, та збитками; 4) наявність вини порушника зобов'язання, тобто особа, яка порушила зобов'язання несе відповідальність лише за наявності вини, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.
Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони.
Причинний зв'язок між протиправною поведінкою і збитками є обов'язковою умовою відповідальності. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов'язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв'язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв'язку.
Таким чином, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками полягає у тому, що наслідки у вигляді збитків настають лише в результаті неправомірної поведінки відповідача.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.02.2020 у справі №910/7546/19.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.06.2019 у справі №920/85/18 викладено висновок щодо застосування статті 614 Цивільного кодексу України, про те, що "за змістом частин 1 та 2 статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, наявності збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вини. Відсутність хоча б одного з вищевказаних елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним взятих на себе зобов'язань".
Відповідно до ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.
Господарським судом встановлено, що недоотримання товару поставило під загрозу виконання Службою автомобільних доріг у Волинській області щодо організаціїї безпечної експлуатації, ремонту та утримання автомобільних доріг, як об'єктів критичної інфраструктури, що спричинило понесення додаткових витрат на закупівлю бензину та дизельного палива на автозаправних станціях за власні кошти Позивача за значно вищими цінами ніж ціни, які обумовлені у Договорі №06/56/20 від 29.07.2020 (згідно розрахунку а.с.36).
Враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов висновку, що у зв'язку з порушенням Товариством з обмеженою відповідальністю "КОНДОР ЛОГІСТИК" строків поставки товару за договором №06/56/20 від 29.07.2020 про закупівлю товарів , Службі автомобільних доріг у Волинській області були завдані збитки в розмірі 10 422,60 грн.
За таких обставин, вимога Служби автомобільних доріг у Волинській області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНДОР ЛОГІСТИК" збитків в розмірі 10 422,60 грн. є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами а тому підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору в сумі 4 133,30 грн. відповідно до ст. 129 ГПК України слід віднести на нього.
Керуючись ст. ст. 13, 14, 73-80, 129, 232, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
вирішив:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНДОР ЛОГІСТИК" (79044, м. Львів, вул. Єфремова, 84 код ЄДРПОУ 39046990) на користь Служби автомобільних доріг у Волинській області (43020, м. Луцьк, вул. Рівненська, 52 б, код ЄДРПОУ 25908960) 275 552,60 грн. з яких: 265 130,00 грн. основної заборгованості, 10 422,60 грн. збитків та 4 133,30 грн. витрат по сплаті судового збору.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду
Рішення може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Повний текст рішення складено
03.06.2021
Суддя М. С. Шум