проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
про залишення апеляційної скарги без руху
"07" червня 2021 р. Справа № 917/322/21
Суддя Лакіза В.В.
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 , с. Вельбівка, Гадяцький район, Полтавська область (вх. №1660 П/2)
на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 29.03.2021 у справі №917/322/21 (суддя Ціленко В.А., дата підписання ухвали не зазначено)
за позовом ОСОБА_1 , с. Вельбівка, Гадяцький район, Полтавська область
до 1. Гадяцької міської ради, вул. Л. Українки, буд. 3, м. Гадяч, Полтавська область, 37300
2. Міського комунального підприємства "Комунсервіс", вул. Шевченка , будинок 17, м. Гадяч, Полтавська область, 37300
про стягнення грошових коштів в сумі 1 908 000,00 грн,-.
У березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Полтавської області з позовом до Гадяцької міської ради та Міського комунального підприємства "Комунсервіс" про стягнення 1 908 000,00 грн, посилаючись на неналежне виконання умов договору про надання послуг №7 від 01.02.2017.
Разом з позовною заявою позивачем було заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Ухвалою Господарського суду від 10.03.2021 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху на підставі ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, відхилено заявлене позивачем клопотання про звільнення від сплати судового збору та надано позивачу п'ятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання суду доказів сплати судового збору у сумі 28 620,00 грн.
Також попереджено позивача про те, що у разі усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до суду, інакше вважається неподаною та повертається особі, що звернулася з позовною заявою.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 29.03.2021 позовну заяву і додані до неї документи повернуто позивачу на підставі ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, приписами якої встановлено, що в разі, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Позивач звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Полтавської області від 29.03.2021 у справі №917/322/21 про повернення позовної заяви скасувати та передати справу на розгляд до суду першої інстанції.
Одночасно в апеляційній скарзі апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції, посилаючись на отримання судового рішення 06.05.2021, що підтверджує наданою до матеріалів справи копією конверту Господарського суду Полтавської області про направлення рекомендованого поштового відправлення №3600115651542 на адресу позивача, а також роздруківкою поштового трекінгу АТ «Укрпошта» за вказаним рекомендованим відправленням.
Крім того, в апеляційній скарзі апелянт просить звільнити його від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 29.03.2021 у справі №917/322/21 та просить врахувати майновий стан заявника, той факт, що розмір судового збору перевищує 5% розміру річного доходу апелянта за попередній календарний рік, а також враховуючи інші наведені фактори скрутного матеріального становища скаржника.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги у відповідності до вимог Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про залишення її без руху, виходячи з наступних підстав.
Згідно з п.2 ч.3 ст.258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Розмір та порядок оплати судового збору за подання апеляційної скарги визначено Законом України "Про судовий збір".
Згідно із ч.2 ст.123 Господарського процесуального кодексу України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п.п. 7 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» розмір судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто вказаний розмір судового збору є фіксованим.
Статтею 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2021 рік", прожитковий мінімум на одну працездатну особу встановлено у розмірі 2270,00 грн. Отже, розмір судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції становить 2270,00 грн.
Проте, в порушення п. 2 ч. 3 ст. 258 ГПК України скаржником до апеляційної скарги не додано доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції у даній справі, натомість надано клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 29.03.2021 у справі №917/322/21.
В обґрунтування заявленого клопотання про звільнення від сплати судового збору апелянт посилається на те, що майновий стан на сьогодні не дозволяє йому сплатити судовий збір, оскільки розмір судового збору значно перевищує 5% розміру річного доходу апелянта за попередній календарний рік. На підтвердження чого надає копію довідки Державної податкової служби України від 05.02.2021 № 345/16-31-56-34 з якої вбачається, що згідно поданої податкової декларації платника єдиного податку- фізичної особи-підприємця загальна сума доходу ОСОБА_1 за період з 01.01.2020 по 20.02.2020 становить 0,00 грн. Також апелянтом надано витяг з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування про застраховану особу - ОСОБА_1 (номер облікової картки платника податків № НОМЕР_1 ), з якої вбачається, що за січень-лютий 2020 року сума заробітку для нарахування пенсії за період січень-лютий 2020 року становить 9 446 грн.
Відповідно до ст.8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Тобто, ст.8 Закону України "Про судовий збір" визначено вичерпний перелік осіб, яким судом може бути надано відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.
Згідно поданої апелянтом податкової декларації платника єдиного податку- фізичної особи-підприємця загальна сума його доходу за період з 01.01.2020 по 20.02.2020 (тобто до моменту припинення підприємницької діяльності 20.02.2020, про що свідчить відповідний запис у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань) становить 0,00 грн. Також апелянтом надано витяг з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування за Формою ОК-5 про застраховану особу - ОСОБА_1 (номер облікової картки платника податків № НОМЕР_1 ), з якого вбачається, що за звітний період січня та лютого 2020 року сума заробітку для нарахування пенсії за період січень-лютий 2020 року становить 9 446 грн.
Водночас, колегія суддів зазначає, що вказаними документами апелянт підтвердив факт неотримання доходу за період січень- лютий 2020 року саме як фізичною особою-підприємцем.
Суд враховує, що Закон України "Про судовий збір" не містить вичерпного й чітко визначеного переліку документів, які можливо вважати такими, що підтверджують майновий стан особи, разом з тим у кожному конкретному випадку суд установлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2005 у справі "Княт проти Польщі" ("Kniat v. Poland"), заява №71731/01; пункти 63- 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005 у справі "Єдамскі та Єдамска проти Польщі" ("Jedamski and Jedamska v. Poland"), заява №73547/01).
Подана скаржником довідка органу Державної податкової служби вказує лише на розмір отриманого апелянтом доходу як фізичною особою-підприємцем у період з 01.01.2020 по 20.02.2020 року. Натомість доказів на підтвердження свого майнового стану (довідки органу доходів і зборів про доходи щодо відсутності інших доходів за попередній календарний рік, отриманих/неотриманих апелянтом саме як фізичною особою, тобто після припинення підприємницької діяльності 20.02.2020, або ж довідки, що апелянт є безробітною особою та перебуває на обліку у центрі зайнятості), скаржником до суду апеляційної інстанції не надано.
Таким чином, скаржником не надано достатніх доказів, відповідно до яких суд може задовольнити клопотання про звільнення від сплати судового збору, враховуючи відстуність достатніх доказів щодо розміру річного доходу, отриманого позивачем як фізичною особою за попередній календарний рік, тобто після 20.02.2020, що також узгоджується з приписами п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», а саме, щодо розміру річного доходу, отриманого позивачем саме як фізичною особою за попередній календарний рік. В той же час, таким доказом можуть слугувати, зокрема довідка органу доходів і зборів про відсутність інших доходів за попередній календарний рік як фізичною особою, зокрема, відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утримання податків за період після 20.02.2020, довідки, що апелянт є безробітною особою та перебуває на обліку у центрі зайнятості.
Таким чином, суд приходить до висновку, що апелянтом не надано доказів на підтвердження свого майнового стану як фізичної особи, в той час як сам по собі факт припинення підприємницької діяльності з 20.02.2020 не позбавляє особу права та можливості отримання інших доходів в якості фізичної особи.
За таких обставин, клопотання фізичної особи ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що заявником апеляційної скарги не було виконано вимоги п. 2 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 2 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 174 цього Кодексу.
Статтею 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи відсутність доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі, суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 174, 234, 260 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.
2. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 29.03.2021 у справі №917/322/21 залишити без руху.
3. Встановити апелянту десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання доказів сплати судового збору у розмірі 2270,00 грн.
4. Наслідки неусунення недоліків, визначених цією ухвалою, у строк, встановлений судом, передбачені статтями 174, 260 ГПК України.
Інформацію у справі, що розглядається, можна отримати за веб-адресою court.gov.ua/sud4875
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.
Суддя - доповідач В.В. Лакіза