проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
"01" червня 2021 р. Справа № 922/1948/14 (922/3739/20)
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Фоміна В.О. , суддя Шевель О.В.
за участі секретаря судового засідання Ярітенко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 (вх. №1135Х) на рішення господарського суду Харківської області від 10.03.2021 (рішення ухвалено суддею Усатим В.О. 10.03.2021 об 11:04 год., у приміщенні господарського суду Харківської області, повне рішення складено 22.03.2021) у справі №922/1948/14 (922/3739/20)
за позовом ОСОБА_1 , м. Харків
до Українсько-американського спільного підприємства з іноземними інвестиціями "Влада-Промтекс" в особі арбітражного керуючого Кошовського Сергія Васильовича
про зобов'язання здійснити державну реєстрацію змін до установчих документів
в межах справи №922/1948/14 про банкрутство Українсько-американського спільного підприємства з іноземними інвестиціями "Влада-Промтекс"
У листопаді 2020 Лоткін Б.В. звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просив визнати ОСОБА_1 таким, що вийшов 18.07.2011 зі складу учасників Українсько-американського спільного підприємства з іноземними інвестиціями "Влада-Промтекс" та зобов'язати Українсько-американське спільне підприємство з іноземними інвестиціями "Влада-Промтекс" в особі арбітражного керуючого Кошовського С.В. здійснити державну реєстрацію змін до установчих документів у зв'язку зі зміною у складі учасників товариства з 18.07.2011.
В обгрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилається на те, що з 09.04.1992 був учасником Українсько-американського спільного підприємства з іноземними інвестиціями "Влада-Промтекс" з розміром частки у статутному капіталі 295388,94 грн., що становить 10% від загального розміру статутного капіталу товариства. 18.07.2011 у зв'язку з поданням заяви про намір виходу зі складу учасників, рішенням загальних зборів учасників підприємства ОСОБА_1 виведено зі складу Українсько-американського спільного підприємства з іноземними інвестиціями "Влада-Промтекс", а належну йому частку вирішено передати ЗАТ «ХЗ Будгідравлика» відповідно до умов договору міни. Позивач зазначає, що хоча вихід з підприємства відбувся ще 18.07.2011, але в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на час звернення до суду відсутня.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.12.2020 прийнято позовну заяву ОСОБА_1 (вх.3739/20 від 19.11.2020) до розгляду в межах справи №922/1948/14 про банкрутство Українсько-американського спільного підприємства з іноземними інвестиціями "Влада-Промтекс".
Рішенням господарського суду Харківської області від 10.03.2021 у справі №922/1948/14 (922/3739/20) у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції прийняв до уваги правовий висновок, викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі №910/7674/18, п. 10-1 ч. 1 ст. 28 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", а також ті обставини, що позивачем не надано належних доказів наявності порушеного права.
ОСОБА_1 звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 10.03.2021 та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
В обгрунтування апеляційної скарги позивач посилається на те, що спір у справі виник у зв'язку з тим, що позивач, як учасник відповідача вийшов зі складу учасників цього товариства у 2011 році, проте останнім не вчинено дій з реєстрації змін до Реєстру щодо складу учасників товариства. При цьому, до 2018 року з таким зверненням до державного реєстратора мала звернутися сама юридична особа, тобто її керівник, чи інший виконавчий орган відповідно до статуту, та надати певний перелік документів. Водночас, сам учасник товариства права на звернення до державного реєстратора не мав. В подальшому у травні 2016 Українсько-американське спільне підприємство з іноземними інвестиціями "Влада-Промтекс" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. За твердженням позивача, можливість ототожнення його з підприємством, яке не здатне здійснювати розрахунки за своїми зобов'язаннями, безпосередньо та негативно впливає на ділову репутацію ОСОБА_1 , що на його думку є прямим порушенням особистих немайнових прав позивача.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.04.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення господарського суду Харківської області від 10.03.2021 у справі №922/1948/14 (922/3739/20), повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться 18.05.2021.
27.04.2021 від ліквідатора Кошовського С.В. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просив залишити її без задоволення, а ухвалу - без змін (вх.№4908).
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.05.2021 у судовому засіданні оголошено перерву до 01.06.2021, зобов'язано ОСОБА_1 надати суду для огляду в судовому засіданні оригінали всіх документів, копії яких надавалися ним суду першої інстанції.
31.05.2021 від ліквідатора Кошовського С.В. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю бути присутнім у судовому засіданні через призначений на цей час розгляд касаційних скарг у справі №922/605/15 (вх.№6203).
У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити. Щодо клопотання ліквідатора про відкладення розгляду справи заперечував. Також, представник позивача надав для огляду суду оригінали документів, копії яких надавалися ним суду першої інстанції.
Ліквідатор відповідача у судове засідання не з'явився.
Розглянувши клопотання арбітражного керуючого про відкладення розгляду справи, колегія суддів зазначає таке.
Положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ратифікованої Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника.
Колегія суддів зазначає, що відкладення розгляду справи є правом суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Відповідно до ухвал Східного апеляційного господарського суду від 19.04.2021 та 18.05.2021 явка сторін не визнавалася обов'язковою, свої заперечення щодо апеляційної скарги ліквідатором викладено у відзиві на неї, а також висловлено у судовому засіданні 18.05.2021, таким чином його правова позиція доведена до суду.
Враховуючи завчасне повідомлення учасників справи про дату, час та місце розгляду справи, виходячи зі змісту статей 202, 216 ГПК України у апеляційного господарського суду відсутні підстави для задоволення клопотання ліквідатора та відкладення розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши в межах доводів та вимог апеляційної скарги законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке.
Згідно Статуту Українсько-американського спільного підприємства з іноземними інвестиціями "Влада-Промтекс", затвердженого загальними зборами учасників підприємства (протокол № 55 від 22.06.2006), з урахуванням змін до статуту, затверджених протоколом загальних зборів учасників від 15.12.2006 № 57, зареєстрованих Виконавчим комітетом Харківської міської ради Харківської області 06.02.2007 №14801050002017375, учасниками Українсько-американського спільного підприємства з іноземними інвестиціями "Влада-Промтекс" є: ПП "Норма-1", резидент Сполучених Штатів Америки - фірма "S & N International INC.", ЗАТ "Харківський завод Будгідравлика", фізичні особи - громадяни України ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
18.07.2011 на загальних зборах учасників Українсько-американського спільного підприємства з іноземними інвестиціями "Влада-Промтекс", на яких були присутні учасники із загальною кількістю голосів 90,966%, вирішено: затвердити вартість частки учасника товариства - ОСОБА_1 в статутному капіталі УАСП з II "Влада-Промтекс", яка становить 10%, в розмірі 579720,00 грн.; вивести ОСОБА_1 зі складу учасників УАСП з II "Влада-Промтекс"; передати частку ОСОБА_1 в статутному капіталі УАСП з II "Влада-Промтекс" - ЗАТ "ХЗ Будгідравлика" згідно умов договору міни, відповідно до якого корпоративні права (частка в розмірі 10%) міняється на об'єкти нерухомості, а саме: виробничо-складську нежитлову будівлю літ. "С-1" та виробничо-складську нежитлову будівлю гараж-ангар літ. "Р-1", нежитлову будівлю літ. "Ю-1", літ. «Я-1», літ. "Щ-1", "Ш", літ. "Ц-1", літ. "Ч-1", що належать ЗАТ "ХЗ Будгідравлика" на праві власності; враховуючи вищевикладене, розмір внесків учасників до статутного капіталу товариства становить відповідно: ПП "Луч", має внесок у статутний капітал товариства, що відповідає - 5,034% статутного капіталу; ЗАТ "Харківський завод Будгідравлика" - 75,932%, фізична особа - громадянин України ОСОБА_2 - 10%, резидент Сполучених Штатів Америки - фірма "S & N International INC." - 4,00%, приватне підприємство "Норма-1" - 5,034%; затвердити зміни №2 до статуту УАСП з II "Влада-Промтекс"; державну реєстрацію змін до установчих документів доручено здійснити генеральному директору - ОСОБА_2 .
18.07.2011 між ЗАТ "Харківський завод Будгідравлика" (далі - сторона-1) та ОСОБА_1 (далі - сторона-2) було укладено договір міни, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Єніною Л.В. та зареєстрований за №3290, відповідно до якого сторона-1 зобов'язується передати у власність сторони-2 нежитлові будівлі: літ. "Р-1", площею 498,4 кв.м., "Ю-1", площею 77,7 кв.м, "С-1" площею 605,8 кв.м., "Я-1" площею 33,6 кв.м., "Щ-1" площею 75,7 кв.м., "Ш-1" площею 29,2 кв.м., "Ц-1" площею 65,8 кв.м., "Ч-1" площею 68,2 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці площею 1,16205 га, кадастровий номер 6310138800:04:010:0048 в обмін на корпоративні права на частку у розмірі 10% у статутному капіталі Українсько-американського спільного підприємства з іноземними інвестиціями "Влада-Промтекс", а сторона-2 зобов'язується передати у власність сторони-1 корпоративні права на частку, у розмірі 10% у статутному капіталі Українсько-американського спільного підприємства з іноземними інвестиціями "Влада-Промтекс" в обмін на вищезазначене майно; міна проводиться без грошової доплати; балансова вартість нежитлових будівель, що передається становить 579720,00 грн.; номінальна вартість корпоративних прав, що передаються стороною-2 стороні-1 становить 295388,94 грн, частка сплачена у повному обсязі (п. 1.6 договору); умовна вартість майна, що належить кожній із сторін, зроблена й узгоджена ними для цього правочину: вартість нежитлових будівель, що відчужуються стороною-1 стороні-2 - 579720,00 грн, та корпоративні права, що передаються стороною-2 стороні-1 - 579720,00 грн (п. 1.7 договору). Вказаний правочин зареєстрований в Державному реєстрі правочинів.
Постановою господарського суду Харківської області від 10.05.2016 у справі №922/1948/14 Українсько-американське спільне підприємство з іноземними інвестиціями "Влада-Промтекс" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено" арбітражного керуючого Саутенко С.О.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.07.2020 відсторонено арбітражного керуючого Саутенко С.О. від виконання повноважень ліквідатора Українсько-американського спільного підприємства з іноземними інвестиціями "Влада-Промтекс" у справі №922/1948/14, призначено ліквідатором арбітражного керуючого Кошовського С.В.
Станом на 03.11.2020 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань міститься інформація про склад учасників товариства, а саме: «Ес-Енд-Ен Інтернешенел, ІНК», розмір внеску до статутного фонду 118155,58 грн.; ПП "Норма-1", розмір внеску до статутного фонду 148698,79 грн.; ЗАТ "Харківський завод Будгідравлика", розмір внеску до статутного фонду 1947558,40 грн), ПП «Луч», розмір внеску до статутного фонду 148698,79 грн.; ОСОБА_1 , розмір внеску до статутного фонду 295388,94 грн., ОСОБА_2 , розмір внеску до статутного фонду 295388,94 грн.
Надаючи власну правову кваліфікацію обставинам справи, колегія суддів зазначає таке.
Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Під порушенням слід розуміти такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
У розумінні закону суб'єктивне право на захист це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (ч. 1 ст. 16 ЦК України).
Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб'єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені положеннями ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України.
Спосіб захисту порушеного права обумовлюється нормою матеріального права, яка регулює ті чи інші правовідносини між сторонами спору. Отже, позивач, формулюючи позовні вимоги, повинен відштовхуватись від тих наданих йому законом прав, які були об'єктивно порушені відповідачем і позов повинен бути направлений на припинення цих правопорушень та на відновлення порушеного права.
Таким чином, право вибору способу захисту порушеного права належить позивачу, а суд наділений компетенцією перевірити відповідність обраного способу захисту змісту порушеного права. При цьому, обраний спосіб захисту не лише повинен бути встановлений договором або законом, але і бути ефективним, таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.
Виходячи з приписів ст. 4 ГПК України, ст.ст. 15, 16 ЦК України можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у позивача певного суб'єктивного права або інтересу, порушення такого суб'єктивного права (інтересу) з боку відповідача та належність (адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.
Отже, обов'язковою умовою звернення до суду є наявність мети - захистити порушене, невизнане чи оспорюване право та, зрештою, ефективний засіб повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам слід виходити із його ефективності, а це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає не лише запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Так, суд вправі застосовувати способи захисту цивільних прав, які випливають із характеру правопорушень, визначених спеціальними нормами права, а також повинен враховувати критерії "ефективності" таких засобів захисту та вимоги частин 2-5 статті 13 Цивільного кодексу України щодо недопущення зловживання свободою при здійсненні цивільних прав особою.
Установивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.
Згідно з положеннями ст. 83 ЦК України (у редакції, чинній станом на 18.07.2011) юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом. Товариством є організація, створена шляхом об'єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом.
У статуті товариства вказуються найменування юридичної особи, органи управління товариством, їх компетенція, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до товариства та виходу з нього, якщо додаткові вимоги щодо змісту статуту не встановлені цим Кодексом або іншим законом (ст. 88 ЦК України).
Відповідно до ст. 88 ГК України (у редакції, чинній станом на 18.07.2011) учасники господарського товариства мають право: брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами; брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди); одержувати інформацію про товариство. На вимогу учасника товариство зобов'язане надати йому для ознайомлення річні баланси, звіти про фінансово-господарську діяльність товариства, протоколи ревізійної комісії, протоколи зборів органів управління товариства тощо; вийти в передбаченому установчими документами порядку зі складу товариства.
Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. ст. 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.
Статтею 116 ЦК України унормовано права учасників господарського товариства. Так, учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом, вийти з товариства.
Відповідно до ст. 50 Закону України «Про господарські товариства» (в редакції станом на момент проведення загальних зборів учасників від 18.07.2011) товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.
Установчі документи товариства з обмеженою відповідальністю, крім відомостей, зазначених у статті 4 цього Закону, повинні містити відомості про розмір часток кожного з учасників, розмір, склад та порядок внесення ними вкладів, розмір і порядок формування резервного фонду, порядок передання (переходу) часток у статутному капіталі (ст. 51 Закону України «Про господарські товариства»).
Згідно ст. 53 Закону України «Про господарські товариства» учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства. Відчуження учасником товариства з обмеженою відповідальністю своєї частки (її частини) третім особам допускається, якщо інше не встановлено статутом товариства.
Відповідно до ст. 58 Закону України «Про господарські товариства» вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.
До компетенції зборів товариства з обмеженою відповідальністю крім питань, зазначених у пунктах "а", "б", "г - ж", "и - й" статті 41 цього Закону, належить: а) встановлення розміру, форми і порядку внесення учасниками додаткових вкладів; б) вирішення питання про придбання товариством частки учасника; в) виключення учасника з товариства; г) визначення форм контролю за діяльністю виконавчого органу, створення та визначення повноважень відповідних контрольних органів. З питань, зазначених у пунктах "а", "б" статті 41 цього Закону, а також при вирішенні питання про виключення учасника з товариства рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосують учасники, що володіють сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства. З решти питань рішення приймається простою більшістю голосів (ст. 59 Закону України «Про господарські товариства»).
Згідно ст. 148 ЦК України (в редакції станом на момент проведення загальних зборів учасників від 18.07.2011) учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом.
Згідно статуту Українсько-американського спільного підприємства з іноземними інвестиціями "Влада-Промтекс", воно створене у формі товариства з обмеженою відповідальністю згідно з договором від 10.03.1993 між приватним підприємством «Норма-1», приватним підприємством «Луч» та резидентом США фірмою "S & N International INC." Товариство є юридичною особою приватного права, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку зі своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом, може мати комерційне (фірмове) найменування (п. 1.4 Статуту). Товариство здійснює діяльність відповідно до чинного законодавства України, цього Статуту, рішень загальних зборів учасників та внутрішніх актів ненормативного характеру товариства (п. 1.5 Статуту). Відповідно до розділу 3 Статуту учасники мають право, зокрема, брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному Статутом товариства, крім випадків встановлених законодавством (п.3.1.1); брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частину (п.3.1.4); вийти з товариства, повідомивши про свій вихід ніж за три місяці до виходу. Учасник, який виходить із товариства, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі (фонді) товариства. Вартість вказаної частки майна визначається на день виходу учасника з товариства. За домовленістю між учасником та товариством виплата вартості частини майна товариства може бути замінена переданням майна в натурі. Вартість частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному капіталі (фонді) та що підлягає к одержанню учасником, який виходить із товариства, визначається як відповідна пропорційна частка чистих активів товариства. Під чистими активами товариства для цілей цього пункту розуміється власний капітал товариства, що визначений відповідно до стандартів бухгалтерського обліку. Відповідна вартість частини майна або майна в натурі, що підлягає к одержанню учасником, який виходить із товариства, повинна бути виплачена (передана) товариством учаснику у строк не пізніш трьох місяців з дня вибуття учасника з товариства (п.3.1.8). Згідно п. 3.1.9 Статуту учасник товариства має право продати або іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі (фонді) учасникам товариства (одному чи кільком), а тертім особам за згодою загальних зборів товариства.
Статутний капітал (фонд) товариства становить 2953889,44 грн. Вкладами учасників товариства можуть бути будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери, права користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будинками, спорудами, а також майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку (включаючи майнові права на об'єкти інтелектуальної власності), кошти, в тому числі в іноземній валюті, якщо інше не встановлене законодавством. Вклад, оцінений у гривнях, становить частку учасника у статутному капіталі (фонді) товариства. Оцінку вкладів (майна), які вносяться до статутного капіталу (фонду) товариства, здійснюють засновники (учасники) товариства самостійно, якщо інше не передбачено законодавством. Грошова оцінка вкладу учасника товариства здійснюється за згодою учасників товариства, а у випадках, встановлених законом, вона підлягає незалежній експертній оцінці (п. 4. 1 Статуту).
Пунктом 4.2 Статуту (з урахуванням змін до статуту, затверджених протоколом загальних зборів учасників від 15.12.2006 № 57) визначено, що частки учасників товариства у статутному капіталі (фонді) товариства розподіляються таким чином: ПП "Норма-1" - 5,034% - 148698,79 грн., ПП "Луч" - 5,034% - 148698,79 грн, фірма "S & N International INC." - 4% - 118155,58 грн., ЗАТ "Харківський завод Будгідравлика" - 65,932% - 1947558,40 грн., фізичні особи - громадяни України ОСОБА_1 - 10% - 295388,94 грн. та ОСОБА_2 - 10% - 295388,94 грн..
Вищим органом товариства є збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників (п. 6.1.1 Статуту). До компетенції зборів учасників товариства належить, зокрема, внесення змін до статуту товариства, зміна його статутного (капіталу) фонд, виключення учасника товариства (п. 6.1.5 Статуту).
Колегія суддів зазначає, що реалізація права на вихід зі складу учасників товариства законодавчо не пов'язується ні з рішенням загальних зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. Положення установчих документів, які обмежують чи забороняють право на вихід учасника з товариства, є такими, що суперечать чинному законодавству.
З огляду на наведені вище норми, право на вихід з товариства у відповідний період було законодавчо врегульовано як безумовне суб'єктивне право учасника, яке не залежало від згоди товариства чи інших його учасників та реалізація якого мала наслідком припинення участі в товаристві.
Відтак, вихід з товариства є безпосередньою дією учасника, спрямованою на припинення корпоративних відносин з товариством з ініціативи учасника товариства, вчинення якої реалізується учасником шляхом подання до товариства заяви в письмовій формі, підписаної учасником.
У зв'язку із цим моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку.
Апеляційний господарський суд зазначає, що матеріали справи не містять відповідної заяви ОСОБА_1 про вихід з товариства.
Водночас, 18.07.2011 загальними зборами учасників Українсько-американського спільного підприємства з іноземними інвестиціями «Влада-Промтекс» прийнято рішення вивести ОСОБА_1 зі складу учасників УАСП з II "Влада-Промтекс" та передати його частку в статутному капіталі ЗАТ "ХЗ Будгідравлика".
Оскільки вихід зі складу учасників товариства законодавчо не пов'язується з реєстрацією відповідних змін до установчих документів товариства, то з моменту прийняття відповідного рішення загальними зборами ОСОБА_1 виведено зі складу учасників Українсько-американського спільного підприємства з іноземними інвестиціями «Влада-Промтекс».
Проте, суд апеляційної інстанції зазначає, що сама по собі вимога про визнання ОСОБА_1 таким, що вийшов 18.07.2011 зі складу учасників Українсько-американського спільного підприємства з іноземними інвестиціями "Влада-Промтекс" не може бути самостійним предметом розгляду в господарському суді, оскільки до повноважень останнього не належить встановлення фактів, що мають юридичне значення. Господарські суди порушують провадження у справах за позовами, в основі яких лежить правова вимога - спір про право, що виникає з матеріальних правовідносин.
Стосовно вимоги відповідача здійснити державну реєстрацію змін до установчих документів підприємства у зв'язку зі змінами у складі його учасників з 18.07.2011, колегія суддів зазначає таке.
Згідно зі ст. 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) для проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридична особа повинна подати (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) такі документи: заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи; примірник оригіналу (ксерокопію, нотаріально засвідчену копію) рішення про внесення змін до установчих документів. Документ, що підтверджує правомочність прийняття рішення про внесення змін до установчих документів; оригінали установчих документів юридичної особи з відміткою про їх державну реєстрацію з усіма змінами, чинними на дату подачі документів, або копія опублікованого в спеціалізованому друкованому засобі масової інформації повідомлення про втрату всіх або частини зазначених оригіналів установчих документів; два примірники змін до установчих документів юридичної особи у вигляді окремих додатків або два примірники установчих документів у новій редакції; документ, що підтверджує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації змін до установчих документів. У разі внесення змін до установчих документів, які пов'язані із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи, крім документів, які передбачені частиною першою цієї статті, додатково подається примірник оригіналу (ксерокопія, нотаріально засвідчена копія) одного із таких документів: рішення про вихід юридичної особи із складу засновників (учасників); заяви фізичної особи про вихід із складу засновників (учасників); заяви, договору, іншого документа про перехід чи передачу частки учасника у статутному капіталі товариства; рішення уповноваженого органу юридичної особи про примусове виключення засновника (учасника) із складу засновників (учасників) юридичної особи, якщо це передбачено законом або установчими документами юридичної особи.
Відповідно до ч. 4 ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (в чинній редакції) для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у тому числі змін до установчих документів юридичної особи, крім змін до відомостей, передбачених частиною п'ятою цієї статті, подаються такі документи, зокрема, заява про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі; примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про зміни, що вносяться до Єдиного державного реєстру, крім внесення змін до інформації про кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) юридичної особи, у тому числі кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) її засновника, якщо засновник - юридична особа, про місцезнаходження та про здійснення зв'язку з юридичною особою; документ про сплату адміністративного збору - у випадках, передбачених статтею 36 цього Закону; установчий документ юридичної особи в новій редакції - у разі внесення змін, що містяться в установчому документі; примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про вихід із складу засновників (учасників) та/або заява фізичної особи про вихід із складу засновників (учасників), справжність підпису на якій нотаріально засвідчена, та/або договору, іншого документа про перехід чи передачу частки засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи, та/або рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про примусове виключення із складу засновників (учасників) юридичної особи або ксерокопія свідоцтва про смерть фізичної особи, судове рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою - у разі внесення змін, пов'язаних із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи.
Колегія суддів вважає вірним застування судом першої інстанції у даних правовідносинах правової позиції Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі № 910/7674/18, відповідно до якої реєстрація внесених змін до статутних документів товариства здійснюється в межах правовідносин з державної реєстрації юридичних осіб, а не в межах зобов'язальних правовідносин між товариством та його колишнім учасником. У разі якщо всупереч законодавству, яке діяло на час звернення позивача до суду, товариство не вчиняло дії у зв'язку з виходом учасника з товариства, у тому числі не вирішувало питання про внесення змін до установчих документів товариства, то підстави для виникнення у товариства перед учасником обов'язку внести до ЄДР такі зміни відсутні. А учасник товариства має право встановлювати фактичні обставини свого виходу з товариства у спорі з товариством про виконання обов'язків, пов'язаних з таким виходом, спростовуючи дані, внесені до ЄДР.
З огляду на викладене, обраний ОСОБА_1 у даній справі спосіб захисту не може вважатися належним та ефективним.
Крім того, звертаючись до суду з відповідним позовом позивач зазначив, що в даному випадку не виключення відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо його участі в Українсько-американському спільному підприємстві з іноземними інвестиціями "Влада-Промтекс" призводить до системної плутанини та існування невірної інформації про статус позивача, як учасника товариства. ОСОБА_1 зазначає, що він є засновником та учасником інших юридичних осіб, а тому розбіжності між відомостями про кінцевих бенефіціарних власників клієнта, які містяться в ЄДРПОУ, та інформацією про кінцевих бенефіціарних власників, отриманою суб'єктом первинного фінансового моніторингу в результаті здійснення належної перевірки клієнта призводять до повідомлення спеціально уповноваженого органу, що в подальшому може негативно вплинути на функціонування інших юридичних осіб, порушує його особисті права, спотворюючи реальну інформацію про майновий стан та негативно впливає на ділову репутацію, у зв'язку з ототожненням його з підприємством боржника.
Разом з цим, посилаючись на негативний вплив інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, позивач всупереч ст. 73, 74 ГПК України не надав жодних доказів порушення його прав саме відповідачем. Водночас, згідно положень статті 32 Конституції України та статей 91, 94, 201, 277, 299 Цивільного кодексу України самостійним об'єктом судового захисту є особисті немайнові права як фізичних, так і юридичних осіб. Відповідними способами захисту та відновлення зазначених прав є, зокрема, спростування недостовірної інформації, захист ділової репутації тощо. Проте, предметом даного позову є інші правовідносини, які не пов'язані із захистом особистих немайнових прав позивача.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань міститься запис про судове рішення господарського суду Харківської області від 10.05.2016 у справі №922/1948/14 про визнання УАСП з II "Влада-Промтекс" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, що є підставою для відмови у державній реєстрації змін. Відповідно до п. 10-1 ч. 1 ст. 28 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" наявність у Єдиному державному реєстрі запису про судове рішення про визнання юридичної особи (стосовно якої подано заяву про державну реєстрацію змін до відомостей Єдиного державного реєстру, пов'язаних із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи) банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури є підставою для відмови у державній реєстрації.
Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
На підставі викладеного, враховуючи, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 10.03.2021 у справі №922/1948/14 (922/3739/20) - без змін.
Керуючись статтями 269, 270, 275, 281-284 ГПК України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 10.03.2021 у справі №922/1948/14 (922/3739/20) залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 07.06.2021.
Головуючий суддя О.О. Крестьянінов
Суддя В.О. Фоміна
Суддя О.В. Шевель